Рішення № 12722053, 30.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.11.10 р.                     Справа № 20/275                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Державного підприємства «Вугілля України», м.Київ, в особі філії «Донецьквуглезбут», м.Донецьк

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Октябрська», м.Білицьке

про стягнення 2531,09 грн.

За участю представників:

від позивача: Балабанцева О.В. – дов.

від відповідача: не з»явився

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулось Державне підприємство «Вугілля України», м.Київ, в особі філії «Донецьквуглезбут», м.Донецьк, із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Октябрська», м.Білицьке, про стягнення 2531,09 грн. – суми збитків.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на факт порушення відповідачем умов договору на переробку вугілля № 100106/О від 10.01.06 р., на приписи Господарського та Цивільного кодексів України, Статуту залізниць України та на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Відповідач до судового засідання не з’явився, обставин, викладених у позові не спростував, незважаючи на те, що про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у зв’язку з чим справу розглянуто в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу за наявними в ній матеріалами, які є достатніми для вирішення спору по суті.

29 листопада 2010 року до господарського суду Донецької області надійшла телеграма від відповідача, в якій він просив суд відкласти розгляд справи № 10/123 на іншу дату у зв’язку із відрядженням уповноваженого представника.

Зазначене клопотання судом залишено без задоволення, оскільки відповідачем не надано суду доказів наявності поважних обставин неявки представника відповідача до судового засідання 30 листопада 2010 року о 15-30 год.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

10 січня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Центральна збагачувальна фабрика «Октябрська» (далі-Виконавець) та Державним підприємством «Антрацитвуглезбут» (далі-Замовник) було укладено договір на переробку вугілля № 100106/О (далі-Договір).

Відповідно до наказу Міністерства вугільної промисловості України від 19.12.06 р. № 609, правонаступником прав та обов»язків Державного підприємства «Антрацитвуглезбут» є Державне підприємство «Вугілля України», у зв»язку із чим позивачем та відповідачем було укладено Угоду № 1 про внесення змін та встановлення правонаступництва за договором № 100106/О від 10.01.06 р.

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що Виконавець зобов»язався після виконання робіт з переробки рядового вугілля здати вугільний концентрат станції відправлення Донецької залізниці.

Згідно із п.п.1.2, 1.4 Договору, ВАТ «ЦЗФ «Октябрська» зобов»язалось прийняти та переробити рядове вугілля та відвантажити отриманий вугільний концентрат за реквізитами, вказаними Замовником.

На виконання умов Договору, у листопаді 2007 р., на адресу Бурштинської ТЕС ВАТ «Західенерго» було відвантажене вугілля у вагоні № 63792816 по накладній № 50406426.

По маршруту слідування до станції призначення залізницею було проведено контрольне зважування вагону, в ході якого було встановлено перевантаження вагону на 4,6 тон, про що станцією Здолбунів Львівської залізниці складено комерційний акт № 827211/166 від 26.11.07 р. та акт загальної форми № 297 від 27.11.07 р.

У зв»язку із невідповідністю маси завантаженого вугілля вантажопідйомності вагона, вагон було затримано залізницею. Надлишок вугілля у кількості 4,6 тон був завантажений в інший вагон № 67701334, який за залізничною накладною № 36197171 надійшов на Бурштинську ТЕС ВАТ «Західенерго» 01.12.07 р. як досилка.

Як стверджує позивач у своєму позові, за проведені роботи залізницею були нараховані платежі, а саме: плата за користування вагонами у розмірі 441,40 грн., плата за зберігання у розмірі 966,00 грн., маневрові роботи у розмірі 364,00 грн., зважування у розмірі 132,90 грн., плата за оперативне повідомлення у розмірі 66,20 грн., плата за роботу МЧ-3 у розмірі 52,00 грн., ПДВ у розмірі 404,50 грн., які були списані залізницею з особового рахунку Вантажоотримувача, тобто Бурштинської ТЕС ВАТ «Західенерго», що підтверджується накопичувальною карткою № (03120135а) 03120691, переліком № 792 від 04.12.07 р. залізничних документів.

Відкрите акціонерне товариство «Західенерго», як Вантажоотримувач, звернулось до господарського суду м.Київа із позовом про стягнення з Державного підприємства «Вугілля України» збитків за простій вагону на станції.

Рішенням господарського суду м.Києва стягнуто з Державного підприємства «Вугілля України» на користь Відкритого акціонерного товариства «Західенерго» 5129,36 грн. – суму збитків, 102,00 грн. – суму держмита, 118,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Як стверджує позивач, відповідно до рішення господарського суду м.Києва, Державне підприємство «Вугілля України» перерахувало на банківський рахунок Відкритого акціонерного товариства «Західенерго» вищезазначену суму, що підтверджується платіжними дорученнями №№ 15498, 15499, 15500 від 09.04.09 р.

Посилаючись на те, що Державне підприємство «Вугілля України», як Покупець, понесло збитки у розмірі 2531,09 грн., з яких 2427,00 – сума вартості проведених залізницею робіт, сплачених ДП «Вугілля України» за досилку 4600 кг. вугілля до Бурштинської ТЕС, 48,26 грн. – сума державного мита сплаченого за розгляд справи за позовом ВАТ «Західенерго», 55,83 грн. – сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за позовом ВАТ «Західенерго», позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 2531,09 грн. – суми збитків.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до Статуту залізниць України, відвантажене вугілля повинне супроводжуватись комплектом провізних документів.

Згідно із ст.24 зазначеного статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності та неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладних.

Статтею 32 Статуту залізниць України передбачено, що вантажі повинні завантажуватись без перевищення вантажопідйомності вагона. У разі завантаження вагона понад їх вантажопідйомність організація, яка провадила навантаження (відправник, залізниця), зобов»язана вивантажити надлишок.

Відповідно до ст.37 Статуту залізниць України, масу вантажів визначає відправник.

Як вбачається з матеріалів справи, вантаж був зважений засобами відправника. На станції Здолбунів вагон пройшов переваження, у результаті якого виявилось перевантаження у кількості 4600 кг, на підставі чого надлишок вугілля було перевантажено в інший вагон № 67701334 та оформлений за накладною № 36197171, у зв»язку із чим позивачем було сплачено додаткові кошти за проведенні залізницею роботи досилки 4600 кг вугілля, які зафіксовані в акті загальної форми та комерційному акті.

Згідно із п.5.5 Договору, у разі надходження вагонів з вугільною продукцією, вага якої не відповідає вантажопідйомності вагона, Виконавець повністю відшкодовує збитки Замовника.

Згідно із ст.22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно із ст.225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи документами, а саме – договором на переробку вугілля № 100106/О від 10.01.06 р., угодою № 1 до Договору, квитанцією про приймання вантажу, посвідченням про якість, залізничними накладними, актом загальної форми, комерційним актом, накопичувальною карткою, переліком ТехПД, доповненням до комерційного акту, платіжними дорученнями, рішенням господарського суду м.Києва.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 2427,00 грн. - суми збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 48,26 грн. – суми державного мита сплаченого за розгляд господарським судом м.Києва справи № 1/339 за позовом ВАТ «Західенерго», 55,83 грн. – суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за позовом ВАТ «Західенерго» слід відмовити за необґрунтованістю, оскільки даних витрат позивач міг уникнути, задовольнивши у добровільному позасудовому порядку обґрунтовані вимоги зазначеного товариства.

Відповідач до судового засідання не з’явився, заперечень проти позову суду не надав, обставин, викладених у позові не спростував.

Судові витрати по справі покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.224, 225 Господарського кодексу України, ст.22 Цивільного кодексу України, ст.ст.24, 32 Статуту залізниць України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Вугілля України», м.Київ, в особі філії «Донецьквуглезбут», м.Донецьк, до Відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Октябрська», м.Білицьке, - задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Октябрська» (85043, Донецька область, м.Білицьке, вул.Красноармійська, 1а; п/р № 26005303570988 у філії «Головне управління Промінвестбанку в м.Добропілля», МФО 334118, код ЄДРПОУ 00176549) на користь Державного підприємства «Вугілля України» (01601, м.Київ, вул.Богдана Хмельницького, 4; п/р № 26008301862 в ВАТ «Ощадбанк», м.Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ 32709929) в особі філії «Донецьквуглезбут» (83055, м.Донецьк, пр-т Богдана Хмельницького, 69; п/р № 260053011420 у філії ДОУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 335106, код ЄДРПОУ 35210979) 2427,00 грн. - суму збитків, 97,80 грн. – суму витрат по сплаті державного мита, 226,29 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Видати наказ у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 30.11.2010 р.

Повне рішення складено 06.12.2010 р.

Суддя                               

.