Рішення № 12722040, 07.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.12.10 р. Справа № 37/210пд

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О.,

при секретарі Рассуждай С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк, ідентифікаційний код 13511245

до Відповідача: Фізичної особи ОСОБА_1, м. Єнакієве, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про: розірвання договору купівлі-продажу №4452 від 29.07.2005р. та повернення обєкту незавершеного будівництва до державної власності

із залученням третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Шельф-Оіл”, м. Єнакієве, ідентифікаційний код 32276928

за участю уповноважених представників:

від Позивача Манжула А.М. (за довіреністю №68 від 22.07.2010р.);

від Відповідача не зявився;

від Третьої особи Апонащенко С.С (за довіреністю №6 від 26.11.2010р.);

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 15.11.2010р. на 29.11.2010р., з 29.11.2010р. на 07.12.2010р.

У судовому засіданні 07.12.2010р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи ОСОБА_1, м. Єнакієве (далі Відповідач) про розірвання договору купівлі-продажу №4452 від 29.07.2005р., укладеного із Відповідачем, та повернення державного майна обєкту незавершеного будівництва - промтоварного магазину до складу якого входять вбудована в житловий будинок та прибудована частини загальною площею 703кв.м., у тому числі вбудована площею 91,95кв.м., прибудована площею 559,18кв.м., перехід площею 51,87 кв.м., розташованого за адресою: Донецька область, м. Єнакієве, МР Лісовий, вул. Саратовська, 1, до державної власності в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області у двомісячний термін, після затвердження результатів інвентаризації та проведення незалежної оцінки обєкта, що повертається.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем приватизаційних зобовязань за договором купівлі-продажу №4452 від 29.07.2005р. щодо завершення будівництва і введення обєкта в експлуатацію протягом пяти років від дати нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір купівлі-продажу №4452 від 29.07.2005р., листи від 16.10.2006р. №11-02-9141, від 28.12.2006р. №17-2393, від 24.02.2009р. №01-17-0261/02, від 18.10.2007р. №11-11202, від 04.11.2008р. №12-9375, від 01.10.2009р. №20-12-10906, від 02.08.2010р. №20-12-08559, від 19.08.2010р. №7/5-01-3434 та від 08.09.2010р. №20-12-09877 з доказами отримання Відповідачем.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 16, 530, 526, 527, 599, 610, 611, 629, ч.1 ст. 651, ст. 653 Цивільного кодексу України, ст. 19 Закону України „Про особливості приватизації обєктів незавершеного будівництва”, ст.27 Закону України „Про приватизацію державного майна”, Наказом ФДМУ від 19.08.1998р. №1649 „Про затвердження Порядку здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу державного майна”, ст. ст. 1, 2, 41, 12, 13, 15, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання вимог ухвал суду та задля підтвердження своєї позиції Позивачем надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.46-55).

Відповідач надав відзив від 25.11.2010р. (а.с.56), в якому проти позову заперечив, посилаючись на те, що у звязку з відсутністю відповідного порядку введення в експлуатацію саме таким споруд, обєкт був проданий за договором купівлі-продажу від 18.04.20078р. Товариству з обмеженою відповідальністю „Шельф-Ойл”, який посвідчено приватним нотаріусом Єнакіївського міського нотаріального округу Устиновою І.Є.; набував завершив будівництво обєкту з його подальшою реконструкцією та проводить оформлення земельної ділянки під збудованим обєктом.

На обґрунтування своєї позиції Відповідачем надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 57-60), також вимагаючи у відзиві залучити Товариство з обмеженою відповідальністю „Шельф-Оіл” до участі у справу у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача.

25.11.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Шельф-Оіл” подало до канцелярії суду заяву №91 від 24.11.2009р. (а.с.а.с.61,62) про залучення її до участі у справу у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору, на стороні Відповідача, вмотивовану (заяву) набуттям спірного обєкту незавершеного будівництва у Відповідача на підставі нотаріально посвідченого договору, реєстрацією права власності на нього, завершенням будівництва обєкту з подальшою реконструкцією на підставі рішення виконавчого комітету Єнакіївської міської ради від 15.10.2008р., визнанням права власності за Третьої особою на новий реконструйований обєкт нерухомості у судовому порядку та розпочатою процедурою відведення земельної ділянки під обєктом.

На підтвердження викладеного Товариством з обмеженою відповідальністю „Шельф-Оіл” надані відповідні підтверджуючи документи (а.с.а.с.63-98).

Ухвалою суду від 29.11.2010р. Товариству з обмеженою відповідальністю „Шельф-Оіл”, м. Єнакієве надано статус Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача (далі Третя особа).

07.12.2010р. Третьої особою наданий відзив до матеріалів справи (а.с.а.с.104-105), який відтворює викладені у згаданий вище заяві №91 від 24.11.2009р. заперечення проти задоволення позовних вимог.

Присутні учасники справи у судовому засіданні 07.12.2010р. підтримали свою позицію, викладену письмово, вказуючи на відсутність будь-яких додаткових доказів на її обґрунтування і можливість вирішення спору за наявними матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши у судовому засіданні представників учасників, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

29.07.2005р. між Позивачем (Продавець) та Відповідачем (Покупець) укладений та нотаріального посвідчений договір купівлі-продажу обєкту незавершеного будівництва №4452 (а.с.а.с.9-10), згідно п.1.1 якого Продавець зобовязався передати у власність Покупця обєкт незавершеного будівництва промтоварний магазин, до складу якого входять вбудована в житловий будинок та прибудована частина загальною площею 703кв.м., у тому числі вбудована площею 91,95грн., прибудована 559,18кв.м., перехід 51,87кв.м., розташований за адресою: 86400, Донецька область, м. Єнакієве, МР Лісовий, вул. Саратовська, 1, що знаходиться на балансі АТВТ „Індустрія”, зі ступінню будівельної готовності 28,8%.

Перебування означеного майна на балансі АТВТ „Індустрія” підтверджувалося Рішенням Виконкому Єнакіївської міської ради №501/2 від 19.07.1996р. (а.с.51), рішенням Єнакіївської міської ради від 25.12.1996р. (а.с.52) та актом приймання-передачі від 21.11.1996р. (а.с.54).

Пунктом 1.2. договору сторонами передбачено, що право власності на обєкт переходить до Покупця з моменту підписання акту прийому-передачі, який було складено і підписано 03.08.2005р. (а.с. 46).

Відповідно до умов розділу 5 означеного договору на Покупця, крім здійснення розрахунків за обєкт купівлі-продажу, врегульованих положеннями розділу 2 договору (здійснені 01.08.2005р у загальній сумі 9728,4грн. а.с.47), та інших немайнових зобовязань, покладений обовязок із завершення будівництва та введення обєкту в експлуатацію протягом 5-х років від дати нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу (п.5.2.). Цим же пунктом передбачена можливість зміни первісного призначення обєкта та встановлення заборони його продажу до моменту здійснення Покупцем повних розрахунків за придбаний обєкт, завершення будівництва та введення його в експлуатацію.

Положеннями п. 7.1. договору сторони передбачили, що у разі невиконання Покупцем умов цього договору Продавець має право у встановленому порядку на розірвання договору, відшкодування завданих збитків у цінах, діючих на момент розірвання договору, та повернення обєкта незавершеного будівництва у власність Продавця. За змістом п. 11.3. договору таке розірвання здійснюється за вимогою сторони за рішенням суду.

Листами від 16.10.2006р. №11-02-9141, отриманий 18.10.2006р.(а.с.11), від 18.10.2007р. №11-11202 (а.с.14), від 04.11.2008р. №12-9375 (а.с.15), від 01.10.2009р. №20-12-10906 (а.с.16), від 02.08.2010р. №20-12-08559, отримане 03.08.2010р. (а.с.17 ), Позивач неодноразово звертався до Відповідача з вимогою про надання документів на підтвердження виконання п. 5.2 спірного договору купівлі-продажу щодо завершення будівництва та введення його в експлуатацію, з вказівкою про те, що у випадку невиконання умов договору останній підлягає розірванню, а обєкт поверненню до державної власності.

На запит Позивача Виконком Єнакіївської міської ради листами №вх17-2393 від 28.12.2006р. (а.с.12) та вх-01.17-0261/02 (а.с.13) повідомив, що ОСОБА_1 правоустановчі документи на земельну ділянку по вул. Саратовська, 1 у м. Єнакієве для розміщення ОНЗ промтоварний магазин не оформлював.

Листом від 19.08.2010р. №7/5-01-3434 (а.с.18) Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області на запит Позивача повідомила, що промтоварний магазин, розташований за адресою: Донецька область, м. Єнакієве, МР Лісовий, вул. Саратовська в експлуатацію не приймався.

Листом від 08.09.2010р. №20-12-09877, отриманим 11.09.2010р. (а.с.19), Позивач звернувся до Відповідача з пропозицією розірвати договір купівлі-продажу №4452 від 29.07.2005р.. проте ніякої відповіді на зазначену пропозицію не отримало.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимагаючи розірвання договору купівлі-продажу та повернення обєкту незавершеного будівництва (усього, що був проданий Відповідачу) до державної власності.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві 25.11.2010р. (а.с.56).

Третя особа проти позову заперечила з підстав, викладених у заяві №91 від 24.11.2009р. (а.с.а.с.61,62) та відзиві №б/н від 07.12.2010р. (а.с.а.с.104-105).

Як вбачається із представлених Відповідачем і Третьої особою документів і пояснень, 18.04.2008р. між ним був укладений і нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу (а.с.а.с.64, 65), згідно якого Відповідач (Продавець) зобовязався передати Третій особі (Покупець), а остання прийняти обєкт незавершеного будівництва-промтоварний магазин, що знаходиться за адресою; Донецька область, м. Єнакієве, вул. Саратовська, 1.

Означений договір купівлі-продажу зареєстрований у Державному реєстрі правочинів (а.с.66) і на його підставі за Третьою особою 22.04.2008р. було зареєстровано право власності на обєкт незавершеного будівництва промтоварний магазин (а.с.63).

Рішенням Виконавчого комітету Єнакіївської міської ради №756 від 15.10.2006р. (а.с.67) Третій особі дозволено проведення проектно-вишукувальних робіт на завершення будівництва промтоварного магазину по вул. Саратовська, 1, а експертним дослідженням №09/51 від 19.05.2009р. (а.с.а.с.71-75) визначено, що:

-обємно-планувальні рішення промтоварного магазину, що складається із вбудованого приміщення літ. А-9 з тамбуром літ. А10 площею 94,3кв.м. і окремо стоячої будівлі літ. Б-1 площею 562,2квм. за адресою: Донецька область, м. Єнакієве, вул. Саратовська, 1, не суперечить вимогам ДБН для експлуатації його у якості промтоварного магазину. Згідно висновків означений магазин перебуває у задовільному стані, санітарно-гігієнічні умови, обємно-планувальні рішення відповідають вимогам держаних будівельних норм і він може експлуатуватися за своїм функціональним призначенням;

- вище вказаний магазин має 100% ступінь будівельної готовності для його подальшої експлуатації у якості магазину;

- у відповідності до національних стандартів №1 і №2 та загальної частини до збірників УПВС додаток 4 досліджувана окремо стояча будівля літ. Б-1 площею 562кв.м. є обєктом нерухомості. Згідно із загальною частиною до збірників УПВС додаток 4 будівля магазину є обєктом нерухомості будівлею ІІІ групи капітальності. У відповідності до ДЕ018-2000 „Державний класифікатор будівель і споруд” досліджувана окремо стояча будівля літ. Б-1 площею 562,2кв.м. є обєктом нерухомості будівлею і класифікується за кодом 1230.1 торгівельні центри, універмаги, магазини.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 02.06.2009р. у справі №39/164 (а.с.а.с.84,85) задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Шельф-Оіл” визнано за означеним Товариством право власності на обєкт нерухомого майна промтоварний магазин, який знаходиться за адресою: Донецька область, м. Єнакієве, вул. Саратовська, 1: вбудоване в житловий будинок нежиле приміщення (літ. А-9), тамбур (літ а-10) загальною площе. 94,3кв.м., окремо розташована нежитлова будівля (літ.Б-1) загальною площею 562,2кв.м. з допоміжними спорудами І, ІІ замощення. Із змісту означеного рішення вбачається, що вказаний обєкт був набутий Товариством внаслідок придбання у ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 18.04.2008р. обєкту незавершеного будівництва, звершення його будівництва та здійснення подальшої реконструкції, яка призвела до появи нового обєкту цивільно-правового обігу.

На підставі означеного рішення Господарського суду Донецької області 30.07.2009р. право власності на відповідний обєкт нерухомості було зареєстровано за Третьої особою (а.с.83).

01.09.2009р. Третя особа звернулась до Єнакіївського міського голови з клопотанням від 25.08.2009р. (а.с.82) про вибір місця розташування земельної ділянки для обслуговування промтоварного магазину, і рішенням Єнакіївської міської ради №5/45-26 від 23.12.2009р. (а.с.76) за результатами розгляду означеного клопотання були затверджені матеріали вибору місця розташування земельної ділянки і Третій особі надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування існуючої нежитлової будівлі магазину за адресою: м. Єнакієве, вул. Саратовська, 1 „б”.

На замовлення Третьої особи Товариством з обмеженою відповідальністю „Меридіан” був розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування існуючої нежитлової будівлі вказаного вище магазину (а.с.а.с.77-80).

10.03.2010р. Управлінням МНС в м. Єнакієве наданий дозвіл №6 (а.с.68) Товариству з обмеженою відповідальністю „Шельф-Оіл” на початок роботи промтоварного магазину за адресою м. Єнакієве, вул.. Саратовська, 1 „б”.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у застосуванні заходів відповідальності за невиконання зобовязань за договором у формі розірвання зазначеного договору та повернення обєкту продажу до державної власності.

Враховуючи характер правовідносин між учасниками договору (приватизаційні), останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Законів України „Про приватизацію державного майна”, „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, „Про особливості приватизації обєктів незавершеного будівництва” та умовами договору купівлі-продажу обєкту незавершеного будівництва №4452 від 29.07.2005р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Згідно положень ч.ч.1, 2 ст. 19 Закону України „Про особливості приватизації обєктів незавершеного будівництва” встановлення строку завершення будівництва обєкта незавершеного будівництва є однією з обовязкових умов приватизації такого обєкту, невиконання якої має наслідком розірвання договору купівлі-продажу у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону України „Про приватизацію державного майна” на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобовязань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки. При цьому, відповідно до ч. 8 ст. 23 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” Позивач як орган приватизації управнений у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору у разі невиконання його умов покупцем.

Таким чином, укладений між сторонами договір купівлі-продажу №4452 від 29.07.2005р. є належною правовою підставою для виникнення у Відповідача, серед інших, обовязку перед Позивачем щодо звершення будівництва придбаного обєкту і введення його в експлуатацію у встановлений договором строк.

За змістом ст. 55 Конституції України, положень ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України звернення до суду із позовом опосередковує прохання позивача вжити судом шляхом застосування відповідного способу захисту заходи з відновлення та захисту порушеного права/інтересу, а рішення суду опосередковую саме такий захист (поновлення) права позивача.

Отже, наявність захищуваного (поновлюваного) права або інтересу у Позивача є обовязковою умовою для задоволення його позовних вимог, як спосіб досягнення мети судової діяльності, визначеної в ст. 2 Закону України „Про судоустрій і статус суддів” та в абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про застосування Конституції України при здійснені правосуддя” від 01.11.1996р. №9.

Виходячи із встановленої ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України взаємообумовленості (кореспонденції) прав та обовязків сторін правовідносин, у тому числі повязаних із приватизацією обєктів незавершеного будівництва обовязку Відповідача добудувати обєкт незавершеного будівництва і ввести його в експлуатацію у встановлений договором строк, через порушення якого Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, відповідає (обовязку) право останнього розраховувати на належне виконання цього обовязку і вимагати його виконання.

За висновком суду, саме означене право Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області є обєктом судового захисту (відновлення) у розглядуваній справі шляхом (захисту/відновлення) застосування наслідків його порушення у вигляді розірвання договору та повернення обєкту продажу до державної власності.

Обовязок Відповідача щодо забезпечення реалізації захищуваного права Позивача - добудова обєкту незавершеного будівництва та введення його в експлуатацію визначається відповідним строком, встановленим п. 5.2. спірного договору. Означений строк визначає міру оцінки належності у розумінні ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України виконання Покупцем свого приватизаційного обовязку перед Продавцем, а отже і існування факту порушення зобовязання за змістом ст. 610 Цивільного кодексу України.

Виходячи з підстав позову, у розумінні їх визначення в абз. 2 п. 3.7. Розяснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997р. № 02-5/289, Позивач наполягає на розірванні договору саме як на наслідку порушення його умов з боку Відповідача у вигляді невиконання вимог п. 5.2. спірного договору щодо завершення будівництва і введення обєкту в експлуатацію до 29.07.2010р.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обовязку із завершення будівництва обєкту і введення обєкту в експлуатацію.

Разом із тим, виходячи із змісту ч.2 ст. 331 Цивільного кодексу України завершення будівництва (створення майна) та введення його в експлуатацію є складовими елементами процесу виникнення права власності на новостворене нерухоме майно. В свою чергу, згідно абз. 2 ч. 1 ст. 19 Закону України „Про особливості приватизації обєктів незавершеного будівництва” обовязковою умовою приватизації обєкту незавершеного будівництва, із недотриманням якої ч. 2 цієї статті повязує розірвання договору, є саме завершення будівництва в межах визначеного строку тобто створення майна.

Оцінюючи означені приписи законодавства в контексті визначення істотності порушення за змістом ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що укладаючи спірний договір Позивач як орган приватизації законодавчо визначено мав розраховувати саме на завершення будівництва виникнення обєкту нерухомості.

Наразі, означена мета приватизації обєкту незавершеного будівництва до визначеної договором кінцевої дати досягнута факт добудови та реконструкції Третьої особою спірного майна і перетворення його у новий обєкт встановлений чинним рішенням Господарського суду Донецької області від 02.06.2009р. у справі №39/164.

Отже, оскільки визначена Законом обовязкова умова приватизації за своєю сутністю виконана, хоча і не у спосіб, визначений договором, і не тією особою, в розглядуваному випадку відсутні підстави стверджувати про позбавлення органу приватизації того, на що він розраховував при укладанні спірного договору, що, у сукупності із відсутністю будь-яких доказів завдання шкоди Позивачеві зумовлює висновок про відсутність істотного порушення як підстави для розірвання спірного договору.

Суд, в контексті встановленої в спірному договорі заборони Відповідачеві здійснювати відчуження обєкту незавершеного будівництва іншим особам до здійснення Покупцем повних розрахунків за придбаний обєкт, завершення будівництва та введення його в експлуатацію, зазначає, що оскільки належних у розумінні ст.ст. 204, 328 Цивільного кодексу України доказів спростування правомірності такого відчуження і набуття обєкту незавершеного будівництва іншою особою до справи не надано, і сам факт такого відчуження не визначений Позивачем у якості підстави заявлених вимог, остільки вжиття Відповідачем у такий спосіб заходів з забезпечення досягнення мети приватизації обєкту незавершеного будівництва не може розцінюватися як незаконне (вжиття заходів).

Крім того, суд також зауважує, що задоволення заявлених позовних вимог не узгоджується із встановленими п. 6 ст.3 Цивільного кодексу України принципами справедливості, добросовісності та розумності, а отже і не сприяє досягнення визначеної ст. 55 Конституції України меті судового захисту, з огляду на таке:

Відповідно до ч. 9 ст. 27 Закону України „Про приватизацію державного майна” та ч. 2 ст. 19 Закону України „Про особливості приватизації обєктів незавершеного будівництва” розірвання договору приватизації обєкту незавершеного будівництва зумовлює необхідність повернення означеного обєкту до державної власності, на чому безпосередньо наполягає Позивач, що має наслідком припинення права власності на таке майно у Відповідача у розумінні ст. 346 Цивільного кодексу України.

Разом із тим, обєкту приватизації у його первісному стані не тільки у Відповідача, а взагалі вже не існує, а право власності Третьої особи на новостворений (реконструйований) обєкт нерухомості підтверджується чинним судовим рішенням, яке відповідно до ст.ст. 124, 129 Конституції України має статус загальнообовязкового.

Відтак, утворення шляхом задоволення заявлених позовних вимог підстав для піддання сумніву наявності у Третьої особи права власності на реконструйований обєкт приватизації несумісне із чинним судовим рішення про наявність такого права і його непорушністю, за кріпленою ст. 41 Конституції України, оскільки (задоволення вимог) жодною мірою не вливає на підстави прийняття такого рішення тому, що розірвання договору за змістом ст. 188 Господарського кодексу України і ст. 653 Цивільного кодексу України не має зворотної дії у часті і опосередковує лише поточне припинення відповідних правовідносин.

Згідно із Рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. зі справи „Совтрансавто-Холдинг” проти України” визначено, що „одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів” (згадується в п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про юрисдикцію Європейського суду з прав людини в Україні” від 18.11.2003р. № 01-8/1427).

Принцип верховенства права закріплений ст. 8 Конституції України, а згідно із ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006р. рішення Європейського суду є джерелом права для національних судів.

Таким чином, суд відмовляє у задоволені заявлених позовних вимог за недоведеністю визначених підстав. Позивач відповідно до п. 35 ст. 8 Декрету КМУ „Про державне мито” та Постанови КМУ від 21.12.2005р. № 1258 звільнений від сплати судових витрат, судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволені позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13511245) до Фізичної особи ОСОБА_1, м. Єнакієве (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про розірвання договору купівлі-продажу №4452 від 29.07.2005р., укладеного із Відповідачем, та повернення державного майна обєкту незавершеного будівництва - промтоварного магазину до складу якого входять вбудована в житловий будинок та прибудована частини загальною площею 703кв.м., у тому числі вбудована площею 91,95кв.м., прибудована площею 559,18кв.м., перехід площею 51,87 кв.м., розташованого за адресою: Донецька область, м. Єнакієве, МР Лісовий, вул. Саратовська, 1, до державної власності в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області у двомісячний термін, після затвердження результатів інвентаризації та проведення незалежної оцінки обєкта, що повертається.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 07.12.2010р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 08.12.2010р.

Суддя