Рішення № 12722041, 29.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.11.10 р.                     Справа № 20/246                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: INTERNATIONAL COAL CORPORATION LIMITED, United Kingdom, the Meridian

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Сават”, м.Донецьк

про стягнення 61036,17 грн.

За участю представників:

від позивача: Бачинська І.А., Камишний В.М. – дов.

відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулось INTERNATIONAL COAL CORPORATION LIMITED, United Kingdom, the Meridian, із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Сават”, м.Донецьк.

У своєму позові позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 7716 доларів США 33 центи, що становить за курсом НБУ на день подачі позову 61036,17 грн.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на факт порушення відповідачем умов контракту № 14.05.10-УП від 14.05.10 р., на приписи Цивільного кодексу України та на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Листом від 29.11.10 р. позивач залучив до матеріалів справи розписку помічника капітана про одержання M/R № 2 TS від 26 червня 2010 року, розписку адміністративного судна від 26 червня 2010 року, перелік вагонів та накладних, розписку помічника капітана про одержання M/R № 2 TS від 01 липня 2010 року, розписку адміністративного судна від 01 липня 2010 року, банківські виписки, свідоцтва про тестування, акціонерний сертифікат, установчий договір, квитанції про приймання вантажу.

29 листопада 2010 року позивач звернувся до суду із заявою, в якій просив суд, в порядку ст.ст.224, 225, 226 Господарського кодексу України та ст.22 Цивільного кодексу України наведену в позовній заяві суму вважати боргом.

Відповідач до судового засідання не з’явився, обставин, викладених у позові не спростував, незважаючи на те, що про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у зв’язку з чим справу розглянуто в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу за наявними в ній матеріалами, які є достатніми для вирішення спору по суті.

Згідно із довідкою з ЄДР, яка наявна в матеріалах справи, місцезнаходженням відповідача є: 83055, м.Донецьк, пр.Комсомольський, б.6, тобто та адреса, за якою судом відповідачеві направлялися процесуальні документи по справі.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

14 травня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Сават” (далі-Продавець) та INTERNATIONAL COAL CORPORATION LIMITED (далі-Покупець) було укладено контракт № 14.05.10-УП (далі-Контракт).

Відповідно до п.1.1 Продавець продає, а Покупець покупає вугільну продукцію, якість, кількість, ціна, загальна вартість, країна призначення, строки та умови поставки та оплата якого визначаються в Контракті та в окремих Додатках, які є невід’ємною частиною Контракту.

Відповідно до Контракту, відповідач зобов’язався відвантажити вугілля марки „Т 0-50 мм” та теплотою згоряння не нижчою за 6000 ккал/кг. а Позивач, зобов'язався сплатити за відвантажене вугілля за умови попередньої сплати 80% від вартості партії товару.

Крім того, Контрактом та Додатковими угодами до контракту № 01 від 14.05.2010 р., № 02 від 16.06.2010 р. та № 03 від 29.06.2010 р. були погоджені показники якості товару та вартість за 1 тону в розмірі 67,00 $ США, за умови, якщо теплота згоряння буде не нижчою за 6000 ккал/кг. У випадку, якщо теплота згоряння буде нижче ніж 6000 ккал/кг, то фактичну вартість за одну тону вугілля сторони домовились перерахувати за наступною формулою: 67,00 $ США помножені на фактичну теплоту згоряння та отриманий підсумок поділити на 6 000 ккал/кг.

Якість відвантаженого вугілля сторони домовились підтверджувати Сертифікатом якості, який видається лабораторією виробника вугілля та незалежною організацією.

За період з 25.05.2010 р. по 01.07.2010 р. Відповідачем було відвантажене вугілля марки „Т 0-50 мм” загальною кількістю 2 749,5 тон, за який позивачем була сплачена фактична передоплата в розмірі 167 500 доларів США 00 центів.

Як стверджує позивач, перша поставка вугілля відбулася загальною вагою 1012,000 тон, за які на валютний рахунок відповідача було перераховано 68500 доларів США 00 центів. Оскільки на підставі сертифіката незалежної експертної компанії INCOLAB SERVICES UKRAINE середня теплота згоряння була близько 5000 ккал/кг, Позивачем була сплачена фактична вартість відвантаженого вугілля перерахована за формулою, погодженою додатковими угодами до контракту та направлена претензія та АКТ № 01 „перерахунку відвантаженого вугілля за якістю” від 22 червня 2010 р. Сума перерахунку вартості відвантаженої партії вугілля склала 7569 доларів США 76 центів.

Друга поставка відбулася загальною вагою 1142,800 тонн, за які, на валютний рахунок Відповідача було перераховано 79000 доларів США 00 центів. Оскільки на підставі сертифікатів незалежної експертної компанії INCOLAB SERVICES UKRAINE середня теплота згоряння була близько 5000 ккал/кг, позивачем було перераховано фактичну вартість відвантаженого вугілля, розраховану по формулі, затвердженій додатковими угодами до контракту і направлена претензія та АКТ № 02 „перерахунку відвантаженого вугілля за якістю” від 02 липня 2010 р. Сума перерахунку вартості за відвантажену партію вугілля склала 13142 долари США 20 центів.

Третя поставка відбулась загальною вагою 594,700 тон, за які на валютний рахунок відповідача було перераховано 20000 доларів США 00 центів. Оскільки на підставі сертифікатів незалежної експертної компанії INCOLAB SERVICES UKRAINE середня теплота згоряння була близько 5000 ккал/кг, позивачем було перераховано фактичну вартість відвантаженого вугілля, розраховану по формулі, затвердженій додатковими угодами до контракту і направлена претензія та АКТ № 03 „перерахунку відвантаженого вугілля за якістю” від 06 липня 2010 р. Сума перерахунку вартості за відвантажену партію вугілля склала 7195 доларів США 87 центів.

За ствердженням позивача, всі претензії та Акти „перерахунку відвантаженого вугілля за якістю” Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Сават” залишено без уваги та відповіді.

Як зазначає позивач у своєму позові, він фактично не доплатив за відвантажене вугілля 20191 доларів США 50 центів, але, оскільки відповідач не дотримувався умов Контракту в частині, яка стосується якісних показників відвантаженого вугілля, то в перерахунку вугілля за якістю загальна вартість відвантаженого вугілля повинна складати на 27907 доларів США 83 центи менше, ніж зазначено в Контракті.

Посилаючись на вищевикладене, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 7716 доларів США 33 центи (27907,83 доларів США – 20191,51 доларів США), що становить за курсом НБУ на день подачі позову 61036,17 грн.

29 листопада 2010 року позивач звернувся до суду із заявою, в якій просив суд, в порядку ст.ст.224, 225, 226 Господарського кодексу України та ст.22 Цивільного кодексу України наведену в позовній заяві суму вважати боргом.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із ст.22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно із ст.225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи документами, а саме – контрактом № 14.05.10-УП від 14.05.10 р., додатками до Контракту, претензіями, актами, сертифікатами якості незалежної експертної компанії, банківськими виписками, квитанціями про приймання вантажу.

Матеріали справи свідчать про те, що вугілля, яке відповідач постачав позивачеві, мало температуру згоряння нижчу, ніж передбачено договором, у зв’язку із чим позивач, сплативши відповідачеві ціну, встановлену для вугілля належної якості, фактично переплатив йому 7716,33 доларів США.

Дану суму суд кваліфікує як додаткові витрати, здійснені позивачем внаслідок порушення відповідачем господарського зобов’язання в частині забезпечення належної якості вугілля, що постачалося ним позивачеві за Контрактом, тобто – збитки.

У заяві від 29.11.10 р. позивач, посилаючись на приписи ст.ст.224-226 Господарського кодексу України та ст.22 Цивільного кодексу України, помилково просить суд вважати стягувану суму боргом, оскільки за своєю правовою природою та в силу вищезазначених норм дана сума є сумою збитків, заподіяних позивачеві відповідачем, однак дана помилка не впливає на правові наслідки порушення відповідачем умов Контракту щодо якості вугілля.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 7716,33 доларів США – суми збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідач до судового засідання не з’явився, заперечень проти позову суду не надав, обставин, викладених у позові не спростував, своїм правом на ознайомлення з матеріалами справи та на участь у судовому засіданні не скористався, хоча був повідомлений про дату та час судових засідань належним чином.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.193, 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст.22, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги INTERNATIONAL COAL CORPORATION LIMITED, United Kingdom, the Meridian, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Сават”, м.Донецьк, - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Сават” (83055, м.Донецьк, пр.Комсомольський, буд.6; р/р № 26003010100035 у відділенні № 1 ТОВ УКБ „Камбіо”, м.Донецьк, МФО 394523, код ЄДРПОУ 34359927) на користь INTERNATIONAL COAL CORPORATION LIMITED (UNITED KINGDOM, THE MERIDIAN, 4 COPTHALL HOUSE, STATION SQUARE, COVENTRY, WEST MIDLANDS, CVI 2FL CODE 07010111; Beneficiary bank: SNORAS Vivulskio g. 7, Vilnius, Lithuania LT-03221 S.W.I.F.T. – SNORLT 22 Ass (INAB): LT210075800087467422, Correspondent bank US dollars: JP MORGAN CHASE BANK, New York, USA ACC.: 400756803, S.W.I.F.T.-CHASUS33) 7716,33 доларів США – суму збитків, 610,36 грн. – суму витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 29.11.10 р.

Повне рішення складено 06.12.10 р.

Суддя                               

Надруковано 3 примірники:

1-          позивачеві;

1 – відповідачеві;

1 – у справу

Вик.Камуз В.В