Постанова № 12720612, 06.12.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 грудня 2010 р. № 2-а- 14235/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді - Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Скляр С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Український стандарт" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український стандарт" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова від 18.10.2010 року № 000192230/0 та № 0001812310/0, прийняті щодо нього.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, за результатами проведеної відповідачем документальної невиїзної перевірки ТОВ "Український стандарт" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків з податку на додану вартість за період з 01.10.2007 року по 01.04.2008 року та складеного акту № 4338/23-104/3270235 від 30.09.2010 року, відповідно до висновків якого ним порушені вимоги

- п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165, в результаті чого за період, що перевірявся, було безпідставно віднесено до податкового кредиту суму в розмірі 476553,62 грн., в тому числі по періодах: листопад 2007р. - 75129,14 грн., грудень 2007р. - 44492,48 грн., січень 2008р. - 2000,00 грн., лютий 2008р. - 188 грн., березень 2008р. - 357744 грн.;

- п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого товариством занижено зобов'язання з податку на прибуток підприємств в періоді, що перевірявся, на загальну суму 629986,6 грн., у тому числі: за 4 кв. 2007 р. - в сумі 185761,6 грн., за 1кв. 2008 р. в сумі - 444225,00 грн.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем були прийняті зазначені рішення про визначення товариству податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 714 830,43 грн., та з податку на прибуток підприємств на загальну суму 944 979,90 грн., що не узгоджується с приписами норм податкового законодавства та є підставою для скасування оскаржуваних рішень.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю Ткаченко О.А. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Шепітько Ю.Г. проти позову заперечувала, посилаючись на те, що оскаржувані рішення були прийняті у відповідності до вимог податкового законодавства з урахуванням наступного.

Так, факт не подання податкових декларації, недекларування об'єкту оподаткування та податкових зобов'язань і безпідставність складання первинних документів фінансово-господарської діяльності контрагентом ТОВ "Млєко", в совокупності свідчать про відсутність правових підстав для формування ТОВ "Український стандарт" податкового кредиту (валових витрат) за операціями з придбання товарів, робіт, послуг від вищевказаного підприємства, які фактично не відбулися, що призвело до завищення позивачем у період, що перевірявся, суми податкового кредиту на загальну суму 476553,62 грн. та заниження податку на прибуток у 4 кварталі 2007 року - в розмірі 185761,60 грн. та у 1 кварталі 2008 року - в розмірі 444225,00 грн.

Заслухавши сторони, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що фахівцями ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова була проведена документальна невиїзна перевірка податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ "Український стандарт" щодо підтвердження відомостей, отриманих від ТОВ "Млєко", яке мало правові відносини з платниками податків з податку на додану вартість за період з 01.10.2007 року по 01.04.2008 року.

За результатами даної перевірки було складено акт за № 4338/23-104/32570235 від 30.09.2010 року, відповідно до висновків якого з боку товариства були допущені порушення чинного законодавства, а саме:

- п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165, в результаті чого за період, що перевірявся, було безпідставно віднесено до податкового кредиту суму в розмірі 476553,62 грн., в тому числі по періодах: листопад 2007 р. - 75129,14 грн., грудень 2007 р. - 44492,48 грн., січень 2008 р. - 2000,00 грн., лютий 2008 р. - 188 грн., березень 2008 р. - 357744 грн.;

- п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого товариством занижено зобов'язання з податку на прибуток підприємств в періоді, що перевірявся, на загальну суму 629986,60 грн., у тому числі: за 4 кв. 2007 р. - в сумі 185761,60 грн., за 1 кв. 2008 р. - в сумі 444225,00 грн.

За наслідками вказаної перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення № 0001922310/0 від 18.10.2010 року "Про донарахування податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з порушенням п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та застосування штрафних (фінансових) санкцій", були визначені ТОВ "Український стандарт" податкові зобов'язання з податку на додану вартість до сплати на загальну суму 714 830,43 грн., у тому числі: за основним платежем - 476 553,62 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 238 276,81 грн.

Податковим повідомленням - рішенням № 0001812310/0 від 18.10.2010 року "Про донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток у зв'язку з порушенням п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та застосування штрафних (фінансових) санкцій" ТОВ "Український стандарт" були визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств до сплати на загальну суму 944979,9 грн., у тому числі: за основним платежем - 629 986,60 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 314 993,30 грн.

Із зазначеними рішеннями суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку зазначена відповідна сторона не надала належних доказів правомірності оскаржуваних рішень, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факти вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження при судовому розгляді та спростовуються наступним.

Щодо порушення п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яке виникло в результаті включення позивачем до податкового кредиту за період 01.10.2007 року по 01.04.2008 року податкових накладних (розрахунків коригування вартісних та кількісних показників до податкових накладних) з поставки товарів (послуг) наданих ТОВ "Млєко" на загальну суму ПДВ 477172,62 грн., що призвело до заниження зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 476553,62 грн. (з урахуванням від'ємного значення попередніх звітних періодів), то суд зазначає наступне.

Відповідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону України податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що не підлягає включенню до складу податкового кредиту сум сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями.

Окрім того, згідно до ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

На підставі викладеного, вбачається, що підприємство включило до складу податкового кредиту за період 01.10.2007 року по 01.04.2008 року податкові накладні та розрахунки коригування вартісних та кількісних показників до податкових накладних від ТОВ "Млєко", а саме: отримані податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних для цілей податкового обліку з ПДВ, що в повній мірі відображено у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних у розрізі місяця в періоді з 01.10.2007 року по 01.04.2008 року.

Згідно п. 7 Порядку ведення реєстру, затвердженого Наказом ДПА України від 30.06.2005 року № 244, зведені результати податкового обліку з ПДВ відображені були ТОВ "Український стандарт" у податкових деклараціях з податку на додану вартість, форма і порядок яких визначаються законом, у відповідних податкових періодах, що дорівнюють місяцю, в даному випадку за період з 01.10.2007 року по 01.04.2008 року.

Легітимність, правильність складання та надання податкових накладних та розрахунків коригування вартісних та кількісних показників до податкових накладних від ТОВ "Млєко" відповідає вимогам п. 2, п. 5, п. 7, п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165.

Факт поставки продукції для подальшого використання в межах господарської діяльності позивача за договором купівлі - продажу № 01/02-06/СМ від 01.02.2006 року підтверджується первинними документами, а саме: витратними накладними на поставку та накладними на повернення.

Операції з поставки у повній мірі та належним чином відображені у бухгалтерському обліку підприємства, що вимагає п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Таким чином, на підставі вище наведених норм чинного законодавства та операцій, що були відображені у бухгалтерському обліку ТОВ "Українські стандарти", останнім правомірно було виключено суми податкового кредиту з ПДВ у розмірі 473553,62 грн. за вказаний період часу.

Окрім того, суд звертає увагу, що згідно до ст. 3 Закону України "Про систему оподаткування", принципами побудови системи оподаткування є: рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

А від так, позивач не несе будь-якої відповідальності за дії другої сторони, навіть, якщо співробітники державної податкової служби не мають можливості, за певних причин, перевірити правомірність формування податкових зобов'язань у другого контрагента, оскільки жодною нормою чинного законодавства не передбачена відповідальність платника податків за дії контрагентів.

Що стосується іншого порушення вимог податкового законодавства з боку позивача, відповідно до висновку податкового органу, то суд зазначає наступне.

Так, щодо порушення позивачем п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яке виникло в результаті включення до складу витрат за період 4 кв. 2007 р. - 1 квартал 2008 р. придбання товарів (послуг), наданих ТОВ "Млєко" на загальну суму 2519946,4 грн. (з урахуванням коригувань), що призвело до заниження з податку на прибуток на загальну суму 629986,60 грн., то суд звертає увагу, що відповідно п. 5.1 ст. 5. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються - суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону не відносяться до складу валових витрат будь-які витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається із матеріалів справи, то підприємство правомірно включило до складу валових витрат за період: 4 кв. 2007 р. - 1 квартал 2008 р. придбання товарів (повертання-коригування валових витрат) від ТОВ "Млєко" на загальну суму 2514693,12 грн. (натомість у акті № 4338/23-104/32570235 від 30.09.2010 року необгрунтовано виключається зі складу валових витрат сума у розмірі 2519946,40 грн.), у тому числі: у 4 кв. 2007 року - 678963,12 грн. (натомість у акті № 4338/23-104/32570235 від 30.09.2010 року необгрунтовано виключається зі складу валових витрат сума у розмірі 743046,40 грн.), у 1 кв. 2008 року - 1835730 грн. (натомість у акті № 4338/23-104/32570235 від 30.09.2010 року необгрунтовано виключається із витрат сума у розмірі 1776900,0 грн.).

Отже, висновки податкового органу про наявність допущених позивачем порушень вимог податкового законодавства грунтуються на припущеннях та обставинах, які пов'язані з діяльністю іншого платника податків - контрагентом, що відповідно до чинного законодавства не дає відповідачу законних підстав для донарахування йому суми податкових зобов'язань.

Виходячи з приписів ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, відповідна сторона - Державна податкова інспекція у Комінтернівському районі м. Харкова, не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичної особи у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її рішення як суб'єкта владних повноважень є неправомірними, що дає суду правові підстави для задоволення адміністративного позову з урахуванням вимог ст. 162 КАСУ шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень, оскільки це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просив, що узгоджується з приписами ст. 11 КАСУ.

Керуючись ст. ст. 9, 11, 159, 160 КАС України, ст.19 Конституції України, Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", Законом України "Про податок на додану вартість", суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова від 18.10.2010 року № 000192230/0 та № 0001812310/0, прийняті щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Український стандарт".

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 07.12.2010 року.

Суддя Самойлова В.В.