Постанова № 12720609, 19.11.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 листопада 2010 р. № 2-а- 3602/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання Романенко Т.С.,

за участю представників: позивача Халабурдіна С.В., відповідача - Кізілова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Науково-виробничого приватного підприємства "СТІНГ" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Науково-виробниче приватне підприємство "СТІНГ" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень від 22 вересня 2009 року №0000532320/0, від 26 листопада 2009 року №0000532320/1, від 03 лютого 2010 року №0000532320/2, від 23 березня 2010 року №0000532320/3 Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова щодо визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1222975,00 грн. за основним платежем, 611487,50 грн. за штрафними санкціями, обґрунтовуючи свої позовні вимоги наступним.

Позивач вважає, що ним правомірно сформований податковий кредит на підставі отриманих податкових накладних, період виписки яких не перевищує 1095 днів та позивач мав право здійснювати корегування податкового зобовязання з податку на додану вартість у бік зменшення відповідно до ч. 4.5 Закону України «Про податок на додану вартість»без обмеження виключно періодом отримання відповідного розрахунку коригувань впродовж 1095 днів.

Представником відповідача в ході судового розгляду справи були надані заперечення проти позову, в яких відповідач посилається на непідтвердження зустрічними перевірками до виробника податкового кредиту на суму 2197568 грн., в тому числі за липень 2008р. на суму 2113457,0 грн., за серпень 2008р. на суму 84011,81 грн. та включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним до 01.03.2008 року. З огляду на встановлені під час перевірки обставини, відповідач зробив висновок, що за період з 01.07.2008 року по 30.06.2009 наявні підстави для зменшення відємного значення по р.26 Декларації за серпень 2008р. на суму 448368,0 грн., за вересень 2008р. на суму 448368,00 грн., за жовтень 2008 р. на суму 315249,00 грн.

Представник позивача Науково-виробничого приватного підприємства "СТІНГ" Халабурдін С.В. - в судове засідання зявився, позов просив задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача - Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова Кізілов О.В. - в судове засідання зявився, просив відмовити в задоволені позову з підстав, зазначених в запереченнях до адміністративного позову.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова 14.09.2009 року було проведено планову виїзну перевірку Науково-виробничого приватного підприємства "СТІНГ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008р по 30.06.2009р, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р по 30.06.2009р, за результатами якої був складений акт від 14.09.2009 року № 41699/232/25472556 (а.с.6-36).

Перевіркою встановлено порушення Науково-виробничим приватним підприємством "СТІНГ" п. 4.5 ст. 4, п.п. 7.2.6. п.7.2, п.п. 7.4.1. п.п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 1222975,00 грн., у тому числі: за жовтень 2008р. у сумі 133119,00 грн., за листопад 2008р. у сумі 51940,00 грн., за грудень 2008р. у сумі 115549,00 грн., за січень 2009р. у сумі 167011,00грн., за лютий 2009р. у сумі 87512,00 грн., за березень 2009р. у сумі 161027,00 грн., за квітень 2009р. у сумі 50999,00 грн., за травень 2009р. у сумі 161645,00 грн., за червень 2009р. у сумі 294173,00 грн.

Зазначені висновки ґрунтуються на здійсненні податковим органом перерахунку сум відємного значення ПДВ, що підлягало включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, розрахунок якої надано представником відповідача Бєлько О.В. до матеріалів справи. (т. 4, а.с. 2)

За результатами перевірки, на підставі акту 14.09.2009 року № 41699/232/25472556, було винесено податкове повідомлення-рішення від 22.09.2009р. № 0000532320/0, яким нараховано податок на додану вартість на загальну суму 1834462,50 грн.(т. 1, а.с.37)

За результатами оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку до ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова, ДПА в Харківській області, ДПА України були прийняті рішення про відмову в задоволенні скарг Науково-виробничого приватного підприємства "СТІНГ", за наслідками чого ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова прийнято податкові повідомлення-рішення від 26 листопада 2009 року №0000532320/1, від 03 лютого 2010 року №0000532320/2, від 23 березня 2010 року №0000532320/3. (т. 1, а.с. 38-40)

Підставами для прийняття зазначених податкових повідомлень рішень були висновки податкового органу про неможливість включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, підтверджених податковими накладними, виписаними у минулих податкових періодах та отриманими платником у звітному податковому періоді, а також неможливість проведення корегування податкових зобовязань з податку на додану вартість у бік зменшення на підставі п 4.5. Закону України «Про податок на додану вартість»у періодах, наступних за періодом виписки розрахунку коригувань кількісних і вартісних показників до податкової накладної.

Щодо першої підстави прийняття податкових повідомлень рішень, суд зазначає наступне.

До матеріалів справи долучені та досліджені судом копії податкових накладних, разом з реєстрами отриманих податкових накладних у липні, серпні 2008 року, щодо віднесення яких до складу податкового кредиту у липні, серпні 2008 року виник спір (т. 2, а.с. 187-188).

За результатами дослідження встановлено, що податкові накладні від:

- ТОВ «Європейські технології і обладнання»(за порядковими номерами 1643, 1667, 1674, 1675, 1676, 1683); від ТОВ «Газкотлобуд»(за порядковим номером 1609); від ТОВ «Європейське торгівельне обладнання»(за порядковими номерами 1610, 1611, 1632, 1666, 1668, 1669, 1828, 1831, 1832, 1833, 1834); від ТОВ «Ютам-Харків»(за порядковими номерами 1642, 1650, 1672, 1673, 1684, 1685, 1686, 1805, 1807, 1808, 1809, 1810, 1811, 1812, 1813, 1814, 1815, 1816, 1817); від САУП «Європоль»(за порядковим номером 1835); від ВКП «ОСС Плюс»(за порядковими номерами 1741, 1680, 1746); від ТОВ «ТБ «Східна України»(за порядковим номером 1720); від СК «Будест»(за порядковим номером 1708) - включені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за липень 2008 року - (т. 1, а.с. 69-96,110-123, 174),

- ТОВ «ТБ «Східна України»(за порядковими номерами 2145, 2146, 2147, 2148, 2149, 2150, 2151, 2152, 2153, 2154, 2155), включені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за серпень 2008 року (т. 1, а.с. 97-109),

виписані в минулих податкових періодах (з серпня 2006 року по серпень 2008 року), що підтверджується копіями відповідних реєстрів та податкових накладних, долучених до матеріалів справи.

Будь-яких порушень порядку їх виписки та заповнення під час дослідження в судовому засіданні, а також в акті перевірки не встановлено, що не заперечувалося представниками відповідача під час судового розгляду справи.

З наданих представником позивача копій декларацій з ПДВ за період з серпня 2006 року по серпень 2008 року та реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за зазначені періоди (т. 1, а.с. 143-152, а.с 153- 153-223, т. 4 а.с 34-164) судом встановлено, що перелічені вище податкові накладні не були включені позивачем до складу податкового кредиту протягом серпня 2006 року серпня 2008 року.

Суд зазначає, що спірні правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем, врегульовані, зокрема, Законом України “Про податок на додану вартість ”.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168-97/ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у звязку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Судом встановлено, що Науково-виробничого приватного підприємства "СТІНГ" подало до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова:

- податкову декларацію з ПДВ за серпень 2008 рік, до складу податкового кредиту по якій включено суму ПДВ в розмірі 1949215,95 грн., на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Європейські технології і обладнення», ТОВ «Газкотлобуд», ТОВ «Європейське торгівельне обладнення», ТОВ «Ютам-Харків», САУП «Європоль», ВКП «ОСС Плюс», ТОВ «ТБ «Східна України», СК «Будест»(т. 1, а.с.153).

- податкову декларацію з ПДВ за серпень 2008 року, до складу податкового кредиту по якій включено суму ПДВ в розмірі 84011,81 грн., на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «ТБ «Східна України»(т. 4, а.с.165-187).

Згідно з п.п. 1.6, 1.7 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобовязання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи документами, передбаченими п.п.7.2.6 цього пункту. Платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами лише у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.

Пунктом 7.5. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, Законом України “Про податок на додану вартість” встановлено декілька необхідних умов, за наявності яких платник податку отримує право на віднесення сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у складі ціни товарів, робіт, послуг, що придбаваються ним для використання у власній господарській діяльності, до складу податкового кредиту, а саме:

- наявність належним чином оформленої податкової накладної або іншого документа, передбаченого п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”;

- настання першої з подій, з якими Закон повязує право платника податку на податковий кредит.

Отже, отримання податкової накладної є необхідною умовою правомірного формування податкового кредиту покупця товарів, робіт, послуг.

Суд, проаналізувавши положення Закону України “Про податок на додану вартість”, приходить до висновку, що цей Закон не містить заборони на включення сум ПДВ, сплачених (нарахованих) платником податку в минулих звітних періодах, до складу податкового кредиту майбутніх звітних періодів у разі отримання від постачальника належним чином оформленої податкової накладної.

Щодо посилання представника відповідача в судовому засіданні в обґрунтування заперечень на те, що Науково-виробниче приватне підприємство "СТІНГ", не отримавши від постачальника податкові накладні, не звернулось на підставі п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” до нього із вимогою про їх надання, та не надавало до податкового органу заяв про відмову з боку постачальників товарів (послуг) надати податкову накладну, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 1,2 п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача Халабурдін С.В., постачальники позивача - ТОВ «Європейські технології і обладнення», ТОВ «Газкотлобуд», ТОВ «Європейське торгівельне обладнення», ТОВ «Ютам-Харків», САУП «Європоль», ВКП «ОСС Плюс», ТОВ «ТБ «Східна України», СК «Будест», які надали з запізненням податкові накладні, не відмовляли НВПП "СТІНГ" у їх наданні та не надавали податкові накладні, оформлені неналежним чином. Відповідно, підстав для звернення зі скаргами на контрагентів - постачальників до податкового органу у позивача не виникало.

Крім того, звернення зі скаргою на постачальника, який відмовився видати податкову накладну, або при порушенні постачальником порядку заповнення податкової накладної визначено законом саме як право отримувача товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено, що податкові накладні, податковий кредит по яких є предметом спору, відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, встановленим для податкових накладних.

Відповідно до пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

З огляду на зазначене, позивач мав право протягом зазначеного строку включити до складу податкового кредиту суми ПДВ, підтверджені податковими накладними, виписаними у минулих податкових періодах.

На підставі викладеного, суд відхиляє вказане посилання відповідача як таке, що не підтверджує обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Крім того, в акті перевірки, складеному фахівцями ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, зазначено, що не всі суми податкового кредиту липня, серпня 2008 року станом на дату проведення перевірки виявилися підтвердженими зустрічними перевірками (т. 1, а.с. 21-22), що також стало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З приводу обґрунтованості даного висновку акту перевірки та посилання відповідача на даний висновок в обґрунтування заперечень проти позову суд зазначає наступне.

Закон України «Про податок на додану вартість», який є спеціальним нормативно-правовим актом, що регламентує порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, як в частині порядку формування податкового кредиту, так і отримання платником податку права на бюджетне відшкодування, не передбачає в якості умов набуття такого права проведення податковим органом зустрічних перевірок до виробника товару, так само і обовязковість надходження результатів таких перевірок до податкового органу для підтвердження заявлених до відшкодування сум ПДВ.

При цьому, судом встановлено, що ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова було проведено позапланову виїзну перевірку Науково-виробничого приватного підприємства "СТІНГ" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2008 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось за липень 2008 р., за результатами якої складено довідку від 06.11.2008 року № 4443/16-008/25472556 (т. 3 а.с.14-35).

Відповідно Довідки від 06.11.2008 року № 4443/16-008/25472556, складеної за результатами позапланової виїзної перевірки позивача було підтверджено відображене НВПП «Стінг»у декларації за серпень місяць 2008 року бюджетне відшкодування у сумі 3281363 грн. (т. 3, а.с. 19-35)

Таким чином, неотримання податковим органом результатів зустрічних перевірок до виробника товару на момент проведення перевірки не є належною підставою для висновку про неправомірне формування позивачем податкового кредиту за липень серпень 2008 року та не приймається судом в якості належного обґрунтування заперечень проти позову.

Як вбачається з акту перевірки та підтверджено в судовому засіданні представником відповідача Бєлько О.В., будь-яких інших порушень порядку формування податкового кредиту по декларації з ПДВ за липень, серпень 2008 року не встановлено, зібраними по справі та долученими до її матеріалів первинними документами (договорами, актами виконаних робіт, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними) підтверджується реальність виконання укладених позивачем угод.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що висновок відповідача про завищення суми податкового кредиту з ПДВ за липень та серпень 2008 року спростовується зібраними по справі доказами, а отже, не може бути підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування НВПП «Стінг»у наступних податкових періодах за рахунок зменшення відємного значення ПДВ, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Щодо іншої підстави прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень, а саме проведення позивачем корегування податкових зобовязань з податку на додану вартість у бік зменшення на підставі п 4.5 Закону України «Про податок на додану вартість», суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що порушення НВПП “СТІНГ” вимог п.4.5 ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість»полягало у безпідставному, на думку відповідача, коригуванні позивачем податкового зобовязання з ПДВ у січні 2009 року до зменшення на суму 72338,0 грн. не у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації, що потягло заниження позивачем суми податкових зобовязань у січні 2009 року.

Однак, суд вважає такий висновок відповідача помилковим, а тому визначення податкового зобовязання з ПДВ неправомірним, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що НВПП “СТІНГ” було повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю “Партнер” придбані раніше будівельні матеріали на підставі договору купівлі-продажу № 25/1 від 01.08.2007 року (т. 1, а.с. 52-53).

Так, з видаткової накладної (повернення) № ВП-0000001 від 29 лютого 2008 року вбачається, що ТОВ “Партнер” повернув НВПП “Стінг” будівельні матеріали, а саме: кабель ВВГ, барабан на загальну суму 434032,32 грн., у т.ч. ПДВ 72338,72 грн. (т. 1, а.с. 54)

Зазначене встановлено ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова в акті перевірки та визнано представниками сторін у судовому засіданні.

Відповідно до п. 4.5 ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість”, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Підпунктом 4.5.1 п. 4.5 ст. 4 зазначеного Закону встановлено, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

За таких обставин, виходячи зі змісту п. 4.5 ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість”, суд вважає, що після повернення реалізованого раніше товару у позивача виникло право на перерахунок суми податкових зобовязань, а відповідно у його контрагента (ТОВ “ПАРТНЕР”) - обовязок з перерахунку суми податкового кредиту.

На підставі наведеної норми права, позивач у декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року, поданої до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, відобразив проведене коригування податкових зобовязань на суму 72338,72 грн. в розділі І Розрахунку коригування сум ПДВ на підставі відповідного розрахунку коригувань (т. 4, а.с. 208-212).

Вказане також встановлено відповідачем під час проведення перевірки та визнано представником відповідача у судовому засіданні.

Судом встановлено, і не заперечується відповідачем, що перевіркою, яка передувала спірному коригуванню, не було встановлено завищення податкових зобовязань на 72338,72 грн. з лютого 2008р. по січень 2009 р. (в періоді, в якому відбулося повернення товару).

Оскільки строк давності, визначений положеннями ст. 15 Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” становить 1095 днів, суд вважає, що позивач, зменшивши податкові зобовязання шляхом відображення такого коригування у декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року, реалізував власне право, а відтак, правомірно здійснив перерахунок податкових зобовязань.

Крім того, суд зазначає, що підставою для визначення податкового зобовязання є заниження останнього платником податку.

Відповідач, не заперечуючи проти права НВПП “СТІНГ” на коригування податкових зобовязань після повернення раніше реалізованого товару, вважає, що це право могло бути реалізоване лише у лютому 2008 року, тобто в періоді, коли відбулося повернення товару.

Однак, суд вважає такий висновок безпідставним, оскільки Закон України “Про податок на додану вартість” у спірних правовідносинах не встановлює обмежень щодо обовязкового перерахунку податкових зобовязань у звітному періоді, в якому сталася зміна суми компенсації за товари, роботи, послуги.

Відповідачем під час проведення перевірки не встановлено невідповідності даних договору купівлі-продажу товарів та первинних документів фактичним обставинам. Як свідчать матеріали справи, факт здійснення господарських операцій підтверджується документально.

Враховуючи викладене, висновок ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова про безпідставність коригування податкових зобовязань з ПДВ до зменшення на суму 72338,72 грн. є помилковим.

Також, судом взято до уваги, що відповідач при застосуванні до НВПП “СТІНГ” штрафних (фінансових) санкцій керувався п.п. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Так, вказаною правовою нормою встановлено підстави для застосування податковим органом штрафу, який визначається від суми заниження податкового зобовязання.

Враховуючи те, що судом не встановлено факту заниження НВПП “СТІНГ” податкового зобовязання у розмірі 1222975,00 грн., застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 611487,50 грн. є незаконним.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З дослідженого в судовому засіданні письмових доказів, пояснень представників сторін судом встановлено відсутність порушень в діях позивача при формуванні податкового кредиту за липень, серпень 2008 року з урахуванням граничних строків, встановлених пп.15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та правомірність проведеного коригування податкових зобовязань з ПДВ у бік зменшення у січні 2009 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідачем не доведено правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень податкових повідомлень-рішень від 22 вересня 2009 року №0000532320/0, від 26 листопада 2009 року №0000532320/1, від 03 лютого 2010 року №0000532320/2, від 23 березня 2010 року №0000532320/3, а його заперечення не є обґрунтованими.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про невідповідність дій відповідача при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Із врахуванням вищевикладених обставин суд вважає, що податкові повідомлення-рішення податкових повідомлень-рішень від 22 вересня 2009 року №0000532320/0, від 26 листопада 2009 року №0000532320/1, від 03 лютого 2010 року №0000532320/2, від 23 березня 2010 року №0000532320/3 про визначення Науково-виробничому приватному підприємству "СТІНГ" суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1222975,00 грн. за основним платежем, 611487,50 грн. за штрафними санкціями не є законним, а позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 112, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Науково-виробничого приватного підприємства "СТІНГ" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова від 22 вересня 2009 року №0000532320/0, від 26 листопада 2009 року №0000532320/1, від 03 лютого 2010 року №0000532320/2, від 23 березня 2010 року №0000532320/3.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Науково-виробничого приватного підприємства "СТІНГ" ( 61013, м. Харків, вул.. Шевченка, 142-а, код ЄДРПОУ 25472556) судові витрати з Державного бюджету України в розмірі 3.40 (три гривні) 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 24 листопада 2010 року.

Суддя Білова О.В.