Постанова № 12720600, 29.11.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

29 листопада 2010 р. №2-а- 5098/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,

при секретарі судового засідання - Набока О.О., Шевчук А.В.,

за участі: представника позивача - Нос Т.І.,

представника відповідача - Кіншакової Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Первомайського державного підприємства "Хімпром" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Харківське обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до суду з адміністративним позовом до Первомайського державного підприємства "Хімпром", в якому просить суд стягнути з відповідача адміністративно господарські санкції за незайняті робочі місця призначені для працевлаштування інвалідів та пеню у загальному розмірі 41767,56 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", Первомайське державне підприємство "Хімпром" за 2 робочих місця, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, зобовязано самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 41617,68 грн. Оскільки вищевказана сума відповідачем не сплачена, утворилась заборгованість, що підтверджується звітом за формою 10-ПІ за 2009 рік та розрахунком заборгованості по сплаті адміністративно господарських санкцій.

Останнім днем сплати адмінісіративно-господарських санкцій в розмірі 41617,68 грн. грн. є 15 квітня 2010 року. Сума пені, застосована до відповідача, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 16.04.2010р. по 27.04.2010р. (12 днів), виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України становить 149,88 грн.

Таким чином, всього сума боргу відповідача становить 41767,56 грн., у тому числі адміністративно-господарські санкції у розмірі 41617,68 грн., сума пені у розмірі 149,88 грн.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала у повному обсязі, в обґрунтування поданих заперечень вказала, що Первомайське державне підприємство "Хімпром" створило 6 робочих місць для працевлаштування інвалідів та станом на 01.01.2009 року на підприємстві працювало 7 інвалідів.

При кожному звільненні, підприємством направлялися листи до Центру зайнятості, в яких було повідомлено про появу вакансій для інвалідів. Листом Первомайського центру зайнятості відповідача повідомлено, що інваліди, яким пропонувалася робота на Первомайському ДП "Хімпром", відмовлялися від працевлаштування на підприємстві в звязку з невиплатою заробітної плати та відсутністю автобусного маршруту до підприємства.

Також відповідач зазначає, що 24 травня 2005 року ухвалою господарського суду Харківської області порушено провадження по справі про визнання банкрутом Первомайського ДП "Хімпром". На думку відповідача, нарахування адміністративно-господарських санкцій та пені у період дії мораторію є порушенням вимог статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, зясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Як вбачається зі звіту Первомайського державного підприємства "Хімпром" про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік (форма №10-ПІ), який подано до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 08.02.2010р. за вх.№2281, середньооблікова кількість штатних працівників у 2009 році становила 147 осіб, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів 4 осіб, а також кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених, відповідно до вимог ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 6 осіб.

Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів визначено у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2009 році для відповідача становив 6 осіб, що визначено в розрахунку суми боргу.

Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Таким чином, відповідачем не виконано норматив робочих місць з працевлаштування інвалідів у кількості 2 особи (гр. 03 гр. 02 Звіту = 6 4 = 2 особи). Середньорічна заробітна плата штатного працівника за 2009 рік на Первомайському державному підприємстві "Хімпром" становила 20808,84 грн. (графа 05 звіту), тому сума адміністративно-господарських санкцій за 2 робочих місця, не зайнятих інвалідами становить 41617,68 грн.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Вказана вище адміністративно-господарська санкція застосовується за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Так, відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, для яких це місце роботи є основним.

Працевлаштування це система організаційних, економічних і правових заходів, направлених на забезпечення трудової зайнятості населення.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" №875-ХІІ від 21 березня 1991 року, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що покладення на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, обовязку працевлаштування інвалідів, передбачає виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, створення для них умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечення інших соціально-економічних гарантій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів.

Згідно з п.2 "Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №70 від 31.01.2007р. роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до ч.4 ст.20 Закону України "Про зайнятість населення" від 01 березня 1991 року №803-ХІІ підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Таким чином, законодавством передбачений обовязок щомісячного подання підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності звітності про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, до місцевих центрів зайнятості.

Судом встановлено, що Первомайським державним підприємством "Хімпром" щомісяця протягом 2009 року не було належним чином виконано обовязок щодо інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на його підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування, що підтверджується довідкою №1245-03 від 26.04.2010р. Первомайського міськрайонного центру зайнятості.

Не виконання відповідачем вимог щодо створення робочих місць відповідно до нормативів встановлених ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" та належного інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на його підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування передбачає як наслідок застосування до нього адміністративно-господарських санкцій.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані за порушення правил, встановлених законодавчими актами, а також, якщо не приймались заходи, спрямовані на недопущення порушення.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" адміністративно - господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 цього Закону.

Процедура сплати підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів регламентована Порядком сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007р. №70 (далі Порядок № 70).

Відповідно до п.п. 2, 3 Порядку №70, роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на балансовий рахунок 3510 в установах Національного банку, відкритий в органах Державного казначейства, або на балансовий рахунок 2510 в установах комерційних банків до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. У разі коли роботодавець не одержує прибутку, сума адміністративно-господарських санкцій сплачується за рахунок інших джерел відповідно до законодавства.

Отже, Первомайське державне підприємство "Хімпром" за 2 робочих місця, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами зобовязано самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 41617,68 грн.

Останнім днем сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 41617,68 грн. грн. є 15 квітня 2010 року. Сума пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 16.04.2010 по 27.04.2010 року (12 днів), виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України становить 149,88 грн. (41617,68 грн. (сума несплачених адміністративно-господарських санкцій) * 0,03% (розрахунковий розмір пені)* 12 (кількість днів несплати санкцій) = 149,88 грн.), що підтверджується розрахунком суми позову.

На момент звернення до суду з позовом та розгляду справи судом вказана сума адміністративно-господарських санкцій та пені відповідачем у добровільному порядку не сплачена.

Відповідно до ст.250 Господарського кодексу України встановлено строки застосування адміністративно-господарських санкцій. Відповідно до вказаної статті адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушень, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Судом встановлено, що зазначені строки додержані позивачем при зверненні до суду.

Суд вважає необґрунтованими та безпідставними посилання відповідача на положення статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з огляду на наступне.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.05.2005 року по справі №Б-39/57-05 порушено провадження по справі про визнання банкрутом - Первомайського державного підприємства "Хімпром" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Законом, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів є Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 2343-XII від 14 травня 1992 року (із змінами та доповненнями).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Положення статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні санкції) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) стосується вимог, зобовязань, які підпадають під поняття мораторію. Таким чином, ці положення слід застосовувати у контексті статті 1 цього Закону України, де власне наведене визначення мораторію.

Системний аналіз змісту вищезазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Порушення провадження у справі про банкрутство не означає завершення підприємницької діяльності боржника. Він має право укладати договори і вчиняти інші правочини, у звязку із чим у нього виникають права та обовязки, виконання яких забезпечується на загальних підставах.

З огляду на наведене можна дійти висновку про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що стосується зобовязань поточних кредиторів, то за цими зобовязаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків та зборів (обовязкових платежів).

Враховуючи те, що строк виконання зобовязань щодо сплати адміністративно-господарських санкцій настав у відповідача 16.04.2010р., тобто після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію (ухвала Господарського суду Харківської області від 24.05.2005р.), дія мораторію на виконання зобовязань щодо сплати адміністративно-господарських санкцій не розповсюджувалась.

Даний висновок кореспондується зі змістом частини 1 статті 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно з якою, нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості за зобовязаннями, строк виконання яких настав після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, припиняється лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем не надано до суду доказів, які б підтверджували той факт, що на час розгляду справи в Харківському окружному адміністративному суді, Господарським судом Харківської області прийнято постанову про визнання ПДП "Хімпром" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з Первомайського державного підприємства "Хімпром" адміністративно господарської санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2009 році в сумі 41767,56 грн. нормативно та документально обґрунтовані, не суперечать діючому законодавству, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 18, 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХІІ від 21 березня 1991 року, ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" від 01 березня 1991 року № 803-ХІІ, п. 2, 3, 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70, ст.ст. 8-14, 71, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Первомайського державного підприємства "Хімпром" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Первомайського державного підприємства "Хімпром" (код ЄДРПОУ 00203341, юридична адреса: 64100, Харківська область, м. Первомайський, р/р 260043021285, Перша Харківська філія АКБ "Базис", МФО 351599) на користь Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 14070760, юридична адреса: 61022, м.Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 1 під'їзд, 1 поверх, кім. 16, р/р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача 24134567, Управління Держказначейства у Дзержинському районі м.Харкова) адміністративно господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у розмірі 41617,68 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 149,88 грн., на загальну суму 41767.56 грн. (сорок одна тисяча сімсот шістдесят сім гривень п'ятдесят шість копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 03.12.2010 року.

Суддя Ізовітова-Вакім О.В.