Постанова № 12720312, 19.11.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-2688/10/1770

19 листопада 2010 року 15год. 25хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Кривчук К.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

представники позивача: Слесарчук О.П., ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представник відповідача: Мамай І.Є., третьої особи позивача: представник <Текст >третьої особи відповідача: представник <Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеавтогума-Сервіс" <Список ><Позивач в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача <3-тя особа >

доДержавної податкової інспекції у м.Рівне третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнеавтогума-Сервіс" звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.06.2010р. №000422344/0/23-318.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем на підставі акта про результати документальної невиїзної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість від 26.05.2010р. №697/551/23-300/33450250 прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.06.2010р. №000422344/0/23-318, яким ТОВ "Рівнеавтогума-Сервіс" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 176704,06грн. Позивач вважає, що ним було дотримано вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі - Закон №168/97-ВР) для отримання бюджетного відшкодування. З аналізу норм п.1.8 ст.1, пп.7.7.1 та пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР вбачається, що умовою бюджетного відшкодування податку на додану вартість виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг). Відповідачем в акті перевірки не заперечується факт сплати позивачем контрагентам податку на додану вартість в ціні отриманого товару. Відтак, оспорюване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає до скасування.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Пояснили суду, що Закон №168/97-ВР не ставить право платника податків на отримання бюджетного відшкодування в залежність від результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та факту виконання продавцем обов'язку щодо сплати податку на додану вартість до бюджету. Добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законом обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Просили позов задовольнити повністю.

Державна податкова інспекція у м.Рівне адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях.

У судовому засіданні представник відповідача пояснила суду, що відповідно до вимог п.1.8 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР право платника податків на отримання бюджетного відшкодування виникає лише в разі сплати податку на додану вартість до Державного бюджету України. В результаті перевірки правомірності заявлення до бюджетного відшкодування ТОВ "Рівнеавтогума-Сервіс" сум податку на додану вартість не можливо підтвердити факт надходження коштів до Державного бюджету України. Таким чином, відсутня надмірна сплата податку на додану вартість до бюджету, як наслідок у позивача відсутні підстави для отримання бюджетного відшкодування в сумі 82335,67грн. за серпень 2009р., в сумі 28799,39грн. за жовтень 2009р., в сумі 50163,00грн. за грудень 2009р. та в сумі 15406грн. за січень 2010р. Просила суд відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у м.Рівне було проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ "Рівнеавтогума-Сервіс" за серпень, жовтень, грудень 2009 року та січень 2010 року з врахуванням матеріалів зустрічних перевірок постачальників по ланцюгу та автоматизованого співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. За наслідками перевірки складено акт від 26.05.2010р. №697/551/23-300/33450250, у висновках якого зазначено про порушення ТОВ "Рівнеавтогума-Сервіс" п.1.8. ст.1, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР, в результаті чого було завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за серпень 2009р. в сумі 82335,67грн., за жовтень 2009р. в сумі 28799,39грн., за грудень 2009р. в сумі 50163,00грн., за січень 2010р. в сумі 15406грн. (т.1 - а.а.с.11-19).

На підставі свказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.06.2010р. №000422344/0/23-318, яким ТОВ "Рівнеавтогума-Сервіс" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 176704,06грн. (т.1 - а.с.5).

Як вбачається з вищевказаного акта перевірки, податковим органом під час автоматизованого співставлення податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що в ланцюгах постачальників наявні контрагенти, що не виконують вимоги Закону №168/97-ВР щодо декларування результатів фінансово-господарської діяльності та наступної сплати до бюджету податку на додану вартість. Враховуючи неможливість підтвердження взаємовідносин підприємств по ланцюгах постачання, посадові особи ДПІ у м.Рівне прийшли до висновку про завищення ТОВ "Рівнеавтогума-Сервіс" сум бюджетного відшкодування.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу, зважаючи на таке.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону №168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового борг з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Зважаючи на похідний характер бюджетного відшкодування від правомірності формування платником податків податкового кредиту, при перевірці правильності його визначення слід враховувати вимоги пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР, відповідно до якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з поданою ТОВ "Рівнеавтогума-Сервіс" до ДПІ у м.Рівне податковою декларацією з ПДВ за серпень 2009 року (вх.№9001072789 від 17.09.2009р.), з врахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, та розрахунком суми бюджетного відшкодування, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 133949грн. (т.1 - а.а.с.155-160, 162-163). З них, за висновком податкового органу, не можливо підтвердити суму 82335,67грн.

До складу податкового кредиту, на підставі якого було визначено ТОВ "Рівнеавтогума-Сервіс" суму бюджетного відшкодування за серпень 2009 року, позивачем, серед іншого, було включено суми згідно з податковими накладними від наступних контрагентів:

- ТОВ "Техноопторг-Центр" (іпн. 322012310089) у липні 2009 року по факту отримання автошин марок Напkооk, Аеlоus, Коrmoran, Кumho, Мichelin на загальну суму 343713,00грн., у т.ч. ПДВ - 57 285,50 грн. (т.1 - а.а.с.117, 121, 122, 125 (зворот), 126, 127).

- ТОВ "Шина-Трейдінг" (іпн. 363656204626) у липні 2009 року по факту отримання автошин марок Snoways, Winterra, Toyo на загальну суму 150321,00грн., у т.ч. ПДВ - 25050,17грн. (т.1 - а.а.с.101 (зворот), 130 (зворот).

Вчинення вказаних господарських операцій підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних та інших первинних документів та не заперечується посадовими особами ДПІ у м.Рівне під час проведення документальної перевірки.

Згідно з поданою ТОВ "Рівнеавтогума-Сервіс" до ДПІ у м.Рівне податковою декларацією з ПДВ за жовтень 2009 року (вх. №9001837524 від 16.11.2009р.), з врахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 89360,00грн. (а.а.с.165-171, 180-181). З них, за висновком податкового органу, не можливо підтвердити суму 28799,39грн.

До складу податкового кредиту, на підставі якого було визначено ТОВ "Рівнеавтогума-Сервіс" суму бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року, позивачем, серед іншого, було включено суми згідно з податковими накладними від контрагента ТОВ "Техноопторг-Центр" (іпн. 322012310089) у вересні 2009 року по факту отримання автошин марок Hankook, Aelous, Kormoran, Kumho, Michelin згідно з договором купівлі-продажу від18.04.2007р. №180407 (діє до 31.12.2010р.) на загальну суму 172796,30грн., у т.ч. ПДВ - 28799,39грн. (т.1 - а.а.с.199, 202, 205, 209, 211).

Вчинення вказаних господарських операцій підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних та інших первинних документів та не заперечується посадовими особами ДПІ у м. Рівне під час проведення документальної перевірки.

Згідно з поданою ТОВ "Рівнеавтогума - Сервіс" до ДПІ у м.Рівне податковою декларацією з ПДВ за грудень 2009 року (вх.№9002611958 від 19.01.2010р.) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 134705,00грн. (т.1 - а.а.с.173-188). З них, за висновками податкового органу, не можливо підтвердити суму 50163грн.

До складу податкового кредиту, на підставі якого було визначено ТОВ "Рівнеавтогума-Сервіс" суму бюджетного відшкодування за грудень 2009 року, позивачем, серед іншого, було включено суми згідно з податковими накладними від контрагента ТОВ "Техноопторг-Центр" (іпн. 322012310089) у листопаді 2009 року, згідно з договором купівлі-продажу від 18.04.2007р. №180407 (діє до 31.12.2010р.) по факту отримання автошин марок Hankook, Aelous, Kormoran, Kumho, Michelin на загальну суму 128175,24грн., у т.ч. ПДВ - 21362,54грн. (т.1 - а.а.с.132, 133, 134 (зворот), 135 (зворот), 139, 142 (зворот), 148).

Вчинення вказаних господарських операцій підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних та інших первинних документів та не заперечується посадовими особами ДПІ у м. Рівне під час проведення документальної перевірки.

Згідно з поданою ТОВ "Рівнеавтогума-Сервіс" до ДПІ у м.Рівне податковою декларацією з ПДВ за січень 2010 року (вх. №9000270679 від 18.02.2010р.) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 83691грн. (т.1 - а.а.с.183-187). З них, за висновком податкового органу, не можливо підтвердити суму 15406 грн.

До складу податкового кредиту, на підставі якого було визначено ТОВ "Рівнеавтогума-Сервіс" суму бюджетного відшкодування за січень 2010 року, позивачем, серед іншого, було включено суми згідно з податковими накладними від контрагента ТОВ "Техноопторг-Центр" (іпн. 322012310089) у грудні 2009 року по факту отримання автошин марок Hankook, Aelous, Kormoran, Kumho, Michelin згідно з договором купівлі-продажу від18.04.2007р. №180407 (діє до 31.12.2010р.) на загальну суму 369877,00грн., у т.ч. ПДВ 61446,17грн. (т.1 - а.а.с.99,102, 103 (зворот), 105, 107, 108, 110, 111 (зворот), 116).

Вчинення вказаних господарських операцій підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних та інших первинних документів та не заперечується посадовими особами ДПІ у м.Рівне під час проведення документальної перевірки.

Як вбачається з акта перевірки від 26.05.2010р. №697/551/23-300/33450250 під час автоматизованого співставлення податкових зобовязань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що в ланцюгах постачальників позивача ТОВ "Техноопторг-Центр" та ТОВ "Шина-Трейдінг" наявні контрагенти, що не виконують вимоги Закону №168/97-ВР щодо декларування результатів фінансово-господарської діяльності та наступної сплати до бюджету податку на додану вартість. Враховуючи неможливість підтвердження взаємовідносин підприємств по ланцюгах постачання, посадові особи ДПІ у м.Рівне прийшли до висновку про завищення ТОВ "Рівнеавтогума-Сервіс" суми бюджетного відшкодування.

Із системного аналізу норм Закону №168/97 слідує, що для відшкодування з бюджету податку на додану вартість не передбачано обовязкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податків зобовязань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Досліджені в судовому засіданні податкові накладні, видані контрагентами позивача, на підставі яких останнім було сформовано податковий кредит та заявлено суму податку на додану вартість до бюджетного відшкодування, відповідають вимогам Закону №168/97.

Податок на додану вартість реально був сплачений ТОВ "Рівнеавтогума-Сервіс" в ціні придбаних товарів, що підтверджується банківськими виписками за липень 2009 року, вересень 2009 року, листопад 2009 року та грудень 2009 року (т.1 - а.а.с.224-250, т.2 а.а.с.1-29).

У даному випадку ТОВ "Рівнеавтогума-Сервіс" було дотримано вимоги Закону №168/97-ВР, необхідні для отримання бюджетного відшкодування за серпень, жовтень, грудень 2009 року та січень 2010 року і зменшення останньому бюджетного відшкодування у звязку з неможливістю підтвердити фактичне надходження податку на додану вартість до бюджету по ланцюгу постачальників є нормативно необґрунтованим.

Крім того, постановами Рівненського міського суду від 02.07.2010р. №3-7416/10 та від 02.07.2010р. №3-7415/10 провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.163-1 КУпАП щодо керівника та головного бухгалтера ТОВ "Рівнеавтогума-Сервіс" ОСОБА_3 та ОСОБА_2 закрито за відсутністю у їх діях складу правопорушення (т.1 - а.а.с.193-194). При цьому, у фабулі адміністративного правопорушення вказано саме про недотримання цими посадовими особами вимог п.1.8 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97, внаслідок чого ТОВ "Рівнеавтогума-Сервіс" завищено заявлену до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість в сумі 82335,67грн. за серпень 2009р., в сумі 28799,39грн. за жовтень 2009р., в сумі 50163,00грн. за грудень 2009р. та в сумі 15406грн. за січень 2010р.

Відтак, рішеннями Рівненського міського суду, що набрали законної сили, встановлено відсутність порушень посадовими особами ТОВ "Рівнеавтогума-Сервіс" вимог Закону №168/97 в частині завищення заявленої до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість у розмірі та за періоди, вказані в акті перевірки від 26.05.2010р. №697/551/23-300/33450250 та оспорюваному податковому повідомленні-рішенні.

Згідно з п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як встановлено у ході судового розгляду, податкові декларації з податку на додану вартість подані позивачем відповідачу у такі терміни: за серпень 2009 року - 17.09.2009р., за жовтень 2009 року 16.11.2009р., за грудень 2009 року - 19.01.2010р., за січень 2010 року 18.02.2010р. Документальну невиїзну перевірку вказаних податкових декларацій ДПІ у м.Рівне було проведено 26 травня 2010 року, із порушенням Законом 60-денного терміну.

Таким чином, проведення документальної невиїзної перевірки податкових декларацій ТОВ "Рівнеавтогума-Сервіс" за серпень 2009 року, за жовтень 2009 року, за грудень 2009року та за січень 2010 року після закінчення встановленого терміну для перевірки, суперечить вимогам Закону №168/97-ВР та є безпідставним.

В силу ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст.11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

У той же час згідно з ч.2 ст.71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що ДПІ у м.Рівне не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 07.06.2010р. №000422344/0/23-318, а відтак адміністративний позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями <Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю. <Текст >

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне від07.06.2010р. №000422344/0/23-318 визнати протиправним та скасувати.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеавтогума-Сервіс" судовий збір у сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.

Постанова складена в повному обсязі 23.11.2010 року.