Постанова № 12720304, 11.11.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-2632/10/1770

11 листопада 2010 року 10год. 53хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Чучалін В.І.,

відповідача: представник Оніщук В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства фірми "Алком"

доДержавної податкової інспекції у м.Рівне

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство фірма "Алком" (далі ППФ "Алком") звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне (далі ДПІ у м.Рівне ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000332342/0 та №0000342342/0 від 16.02.2010 року.

Позовні вимоги в повній мірі підтримані представником позивача в судовому засіданні, який на їх обґрунтування покликається на те, що сума витрат, понесених позивачем на придбання будівельно-монтажних робіт у ПП "Алертс-Груп" та ТОВ "ГРВ-Синтез" і на придбання будівельних матеріалів у ТОВ "Бігбудкомпані" та у ТОВ "Арма-Строй" підтверджена необхідними документами первинного обліку, як і сума сплаченого в ціні таких робіт та товарів ПДВ підтверджена податковими накладними, виписаними суб'єктами господарювання, які на момент їх оформлення були зареєстрованими платниками ПДВ. Вважає, що у посадових осіб податкового органу не було підстав для визнання правочинів вчинених ППФ "Алком" з даними контрагентами нікчемними, позаяк в акті перевірки відсутні прямі докази на підтвердження цьому, зокрема відсутній вирок по кримінальній справі стосовно посадових осіб, які підписували відповідні первинні документи в підтвердження факту виконання господарських операцій, яким би було встановлено, що діяльність вищезазначених юридичних осіб спрямована на завдання шкоди державним та суспільним інтересам, є фіктивною. Також зазначає, що використання податковим органом під час перевірки позивача матеріалів слідчих органів щодо розслідування кримінальних справ, порушених по факту фіктивного підприємництва ПП "Алертс-Груп", ТОВ "ГРВ-Синтез", ТОВ "Бігбудкомпані" та ТОВ "Арма-Строй", тобто інформації, одержаної з джерел інших, ніж первинні документи, є протиправним заходом. Щодо висновків відповідача про заниження валових доходів по господарським операціям з ПП НВК "Трейд", ППТФ "Юсі", ПП "Метал-Трейд", вказує, що такі не ґрунтуються на нормах податкового законодавства. В силу того, що строк позовної давності не збіг, висновки про отримання позивачем суми безповоротної фінансової допомоги у вигляді кредиторської заборгованості перед даними підприємствами, яка не підлягає погашенню, суперечать положенням абз.3 пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 08.12.1994 року. Висновки про заниження валових доходів через невіднесення до їх складу умовно нарахованих відсотків на суму поворотної фінансової допомоги від ТОВ "Гранд Базар" спростовує відсутністю у податкового органу відомостей про те, на якій системі оподаткування перебуває даний контрагент. Відтак доводить, що податкові повідомлення рішення відповідача, якими позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток та з податку на додану вартість є протиправними. На таких підставах просить задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. Пояснив суду, що під час проведення перевірки було встановлено, що позивачем до складу валових витрат віднесено вартість будівельно-монтажних робіт, оплачених ПП "Алертс-Груп" та ТОВ "ГРВ-Синтез" і вартість будівельних матеріалів, оплачених ТОВ "Бігбудкомпані" та ТОВ "Арма-Строй", а до складу податкового кредиту відповідну суму ПДВ сплачену в ціні таких робіт та матеріалів. Разом з тим, сукупністю зібраних в ході розслідування кримінальної справи по факту фіктивного підприємництва вказаних субєктів господарювання доказів, встановлено, що ці контрагенти позивача жодної господарської діяльності не провадили і не могли провадити в силу відсутності у них необхідних для того матеріальних та трудових ресурсів. Доводить, що операції позивача з вказаними контрагентами є такими, які відбувалися лише на папері, а правочини не були спрямовані на реальне настання наслідків, передбачених ними, відтак, в силу приписів ст.ст.203, 215 ЦК України, є нікчемними. Враховуючи нікчемність правочинів, валові витрати позивача сформовані з порушенням вимог пп.5.2.1 п.5.2 та пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, а податковий кредит не підтверджується податковими накладними у відповідності до пп.7.2.1 п.7.2 та пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року. Також доводить, що згідно з представленими на перевірку документами кредиторська заборгованість ППФ "Алком" перед ППТФ "Юсі" та ПП "Метал-Трейд" є безнадійною з огляду на збіг строку позовної давності, як і вексельна заборгованість перед ПП НВК "Трейд" є безнадійною з огляду на ліквідацію даного контрагента, а відтак правомірно розцінена податковим органом як така, що не підлягає погашенню, тобто має всі ознаки безповоротної фінансової допомоги. З огляду на те, що така заборгованість підлягала включенню до складу валового доходу позивача згідно з пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 08.12.1994 року, чого позивачем у відповідних звітних періодах зроблено не було, податковий орган правомірно констатував факт заниження валового доходу. Аналогічним чином, позивачем безпідставно не було включено у відповідний податковий період до складу валових доходів суму безповоротної фінансової допомоги у вигляді умовно нарахованих відсотків на суму поворотної фінансової допомоги від ТОВ "Гранд Базар". Відповідно, вважає, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення податковий орган діяв відповідно до вимог чинного законодавства, обґрунтовано і правомірно. На таких підставах просить відмовити в позові повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідка, повно, всебічно та обєктивно дослідивши матеріали справи за своїм внутрішнім переконанням, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, з 12.01.2010 року по 01.02.2010 року з продовження терміну з 26.01.2010 року по 01.02.2010 року, ДПІ у м.Рівнебуло проведено планову виїзну перевірку ППФ "Алком" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період діяльності з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року. Її результати оформлені актом №95/23-100/30318075 від 03.02.2010 року (а.с.12-31 том 1).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято:

- податкове повідомлення-рішення №0000332342/0 від 16.02.2010 року, згідно якого ППФ "Алком" визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 145390,50 грн., в тому числі 96927,00 грн., - за основним платежем та 48463,50 грн. - за штрафними санкціями (а.с.10 том 1),

- податкове повідомлення-рішення та №0000342342/0 від 16.02.2010 року, згідно якого ППФ "Алком" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 183784,50 грн., в тому числі 122523,00 грн., - за основним платежем та 61261,50 грн. - за штрафними санкціями (а.с.11 том 1).

В основу розрахунку податкового зобов'язання з податку на прибуток прийнято:

1)368,00 грн. основного платежу та 184,00 грн. штрафної санкції по операціях з нарахування умовних відсотків на поворотну фінансову допомогу ТОВ "Гранд Базар";

2)3389,00 грн. основного платежу та 1694,00 грн. штрафної санкції по операціях з нарахування доходу по безнадійній вексельній заборгованості перед ПП НВК "Трейд";

3)1993,00 грн. основного платежу та 996,50 грн. штрафної санкції по операціях з нарахування доходу по безнадійній заборгованості перед ППТФ "Юсі" та ПП "Метал-Трейд";

4)91177 грн. основного платежу та 45589,00 грн. штрафної санкції по операціях з ПП "Алертс-Груп", ТОВ "ГРВ-Синтез", ТОВ "Бігбудкомпані" та ТОВ "Арма-Строй", які визнані нікчемними (а.с.107 том 1).

В основу розрахунку податкового зобов'язання з податку на додану вартість прийнято:

1)122523,00 грн. основного платежу та 61261,50 грн. штрафної санкції щодо формування податкового кредиту по операціях з ПП "Алертс-Груп", ТОВ "ГРВ-Синтез", ТОВ "Бігбудкомпані" та ТОВ "Арма-Строй", які визнані нікчемними (а.с.107-108 том 1).

Що стосується податкового повідомлення-рішення, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в цілому та податкового повідомлення-рішення, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в частині нарахування 136766,00 грн., в тому числі 91177 грн. за основним платежем та 45589,00 грн. за штрафними санкціями, то такі базуються на висновках податкового органу про фіктивність/нікчемність господарських операцій позивача з ПП "Алертс-Груп", ТОВ "ГРВ-Синтез", ТОВ "Бігбудкомпані" та ТОВ "Арма-Строй", та ґрунтуються на порушеннях вимог пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року та пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року.

Згідно з положеннями пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, не включаються до складу валових витрат, зокрема, будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. В свою чергу, стаття 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року (Правила ведення податкового обліку) не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат. Відтак, підлягають застосуванню загальні вимоги до первинних документів, які встановлені ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року, тобто документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу вищенаведених норм права слідує, що підставою для формування валових витрат є наявність належним чином оформлених первинних документів, що підтверджують понесені підприємством видатки. При цьому, слід враховувати, що з урахуванням вимог пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, в податковому обліку відображаються виключно господарські операції вчиненні підприємством в рамках господарської діяльності та спрямовані на отримання в майбутньому прибутку.

Як вбачається з матеріалів справи, ППФ "Алком" було укладено з ТОВ "ГРВ-Синтез" договір підряду на виконання робіт по реконструкції приміщення Здолбунівського відділення "Райффайзен банк Аваль". Виконання підрядних робіт підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт типової форми №КБ-3 та актами приймання виконаних підрядних робіт типової форми №КБ-2в, оформленими належним чином і скріпленими печатками та підписами сторін; оплата підрядних робіт проведена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "ГРВ-Синтез" (а.с.59-80, 83-84 том 1). З долучених до матеріалів справи документів вбачається, що вказані підрядні роботи отримувались ППФ "Алком" для забезпечення виконання усього комплексу робіт по договорам підряду, які, в свою чергу, укладалися позивачем із таким замовником, як ВАТ "Райффайзен банк Аваль", прийняті останнім і оплачені в повному обсязі (а.с.159-204 том 1).

Також, згідно з матеріалами справи, ППФ "Алком" було укладено з ППФ "Алертс Груп" договір генпідряду на виконання робіт по реконструкції дитячого садка під житловий будинок по вул.Шопена,11/13, 26 в м.Рівне. Виконання робіт підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт типової форми №КБ-3 та актами приймання виконаних підрядних робіт типової форми №КБ-2в, оформленими належним чином і скріпленими печатками та підписами сторін (а.с.85-91, 145-146, 147-158, 205 том 1). З долучених до матеріалів справи документів вбачається, що вказані підрядні роботи отримувались ППФ "Алком" для забезпечення виконання усього комплексу робіт по договору генпідряду на виконання робіт по реконструкції дитячого садка під чотирьохквартирний будинок та будівництво господарських будівель по вул.Шопена,11/13 в м.Рівне, який, в свою чергу, укладався позивачем із таким замовником, як Обласна спілка споживчих товариств, прийняті останнім і оплачені в повному обсязі (а.с.120-145 том 1).

Згідно з доводами позивача, залучення ТОВ "ГРВ-Синтез" та ППФ "Алертс Груп" в якості підрядників при виконанні ППФ "Алком" будівельних робіт було господарською необхідністю, спрямованою на виконання взятих на себе господарських зобовязань та на отримання прибутків (а.с.206-219 том 1). Наведене повністю підтверджено в судовому засіданні свідком ОСОБА_5, який з 01.08.2003 року працює головним інженером в ППФ "Алком" (а.с.238-240 том 1), та зазначив, що залучення субпідрядників є нормальною господарською практикою, зумовленою неспроможністю однієї будівельної організації виконати весь комплекс робіт з огляду на обмеженість трудових ресурсів і спеціалістів вузького профілю, а також вказав на обєми робіт, що виконувались ТОВ "ГРВ-Синтез" та ППФ "Алертс Груп" на конкретних обєктах.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, витрати ППФ "Алком" по господарським операціям з ТОВ "ГРВ-Синтез" та ППФ "Алертс Груп" повязані з господарською діяльністю позивача.

Аналогічним чином це стосується і видатків позивача на оплату будівельних матеріалів ТОВ "Бігбудкомпані" та ТОВ "Арма-Строй".

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Бігбудкомпані" в липні 2008 року поставляло позивачу пісок, шпаклівку, цементно-вапняний розчин та металопрокат, а ТОВ "Арма-Строй" в жовтні 2008 року саморізи, кутники, профілі, плити підвісної стелі, дюбеля, підвіси. Поставка оформлена видатковими накладними, оплата проведена на розрахунковий рахунок. Металопрокат рахується в залишку, а решта будівельних матеріалів використано на ремонт фасаду приміщення Здолбунівського РОД "Райффайзен банк Аваль" та на влаштування підвісної стелі в навчальному корпусі ТК НУВГП (а.с.93-94, 97-99, 237, 241-251 том 1, а.с.1-7 том 2).

За змістом акту перевірки, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення у відповідній частині, господарські операції позивача з вказаними контрагентом оформлені відповідними документами, яких на думку податкового органу недостатньо, з огляду на неспроможність ПП "Алертс-Груп", ТОВ "ГРВ-Синтез", ТОВ "Бігбудкомпані" та ТОВ "Арма-Строй" здійснити ті господарські операції, які відображені в обліку позивача. На переконання податкового органу, така неспроможність доводиться обставинами порушення кримінальної справи №70/107-08 відносно ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 В. за ознаками злочинів, в тому числі передбаченого ч.2 ст.205 КК України - фіктивного підприємництва. За змістом акту перевірки в процесі розслідування проведено допити свідків, відповідно до яких встановлено відсутність трудових ресурсів та виробничих потужностей, основних фондів та інших активів, які б приймали участь у наданні послуг по будівництву (а.с.17 том 1). Разом з тим, відповідачем не було надано жодного доказу на підтвердження таких обставин, не зважаючи на те, що судом витребовувалась уся документація, що була використана податковим органом під час проведення перевірки позивача.

Враховуючи, що на момент проведення перевірки та на час розгляду даної судової справи по суті, вирок по кримінальній справі, що набрав законної сили, відсутній, а податковий орган покликається лише на існування кримінальної справи, що перебуває на стадії досудового слідства, причому не надаючи цьому жодного доказу, суд приходить до висновку, що твердження податкового органу про нікчемність правочинів ППФ "Алком" з ПП "Алертс-Груп", ТОВ "ГРВ-Синтез", ТОВ "Бігбудкомпані" та ТОВ "Арма-Строй" є передчасними та необґрунтованими.

Відтак висновки податкового органу, які ґрунтуються на нікчемності відповідних правочинів щодо порушення позивачем вимог пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються документально.

Аналогічним чином, суд не погоджується з твердженням ДПІ у м.Рівне щодо порушення ППФ "Алком" по вказаних операціях пп.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року.

Так, відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з вимогами пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними. А в силу приписів пп.7.2.4. п.7.2 ст.7 вказаного Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Зареєстровані в якості платника податку на додану вартість особи отримують відповідне свідоцтво.

На момент видачі податкових накладних ПП "Алертс-Груп", ТОВ "ГРВ-Синтез", ТОВ "Бігбудкомпані" та ТОВ "Арма-Строй" являлися зареєстрованими платниками податку на додану вартість (а.с.109-112 том 1), тому на законних підставах видали податкові накладні. Ні установчі, ні статутні документи вказаних контрагентів позивача не визнані в установленому порядку недійсними і доказів про зворотне в матеріалах справи немає. Податковий кредит позивача підтверджено податковими накладними, виписаними на підтвердження сплати позивачем ПДВ у складі вартості будівельно-монтажних робіт та вартості будівельних матеріалів (а.с.81,82,92,95,96 том 1).

Відповідно, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000342342/0 від 16.02.2010 року, згідно якого ППФ "Алком" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 183784,50 грн., в тому числі 122523,00 грн. - за основним платежем та 61261,50 грн. - за штрафними санкціями підлягає скасуванню повністю, а податкове повідомлення-рішення №0000332342/0 від 16.02.2010 року, згідно якого ППФ "Алком" визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток, - в частині нарахування 136766,00 грн., в тому числі 91177 грн. - за основним платежем та 45589,00 грн. - за штрафними санкціями.

Щодо висновків податкового органу про заниження позивачем валових доходів по господарським операціям з ППТФ "Юсі", ПП "Метал-Трейд", то такі ґрунтуються на обліку кредиторської заборгованості перед даними підприємствами, яка не підтверджена жодними первинними документами (а.с.14 том 1 на звороті). Позивач не надав податковому органу документів, за якими можна було б встановити, принаймні дату виникнення заборгованості, а відтак враховуючи, що податковою перевіркою охоплено трьохрічний строк фінансово-господарської діяльності позивача, податковим органом кваліфіковано дану заборгованість як безнадійну.

Відповідно до п. 4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, валовий доход це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Підпунктом 4.1.6. п. 4.1 вказаної статті передбачено, що валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.

Відповідно до пп.1.22.1. п.1.22 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, безповоротна фінансова допомога це, зокрема, сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Згідно ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Якщо зазначене цивільне право чи інтерес виникають із зобовязання, то позовна давність обраховується при наявності зазначеного зобовязання.

Враховуючи повну відсутність документів по оформленню операцій позивача з ППТФ "Юсі", ПП "Метал-Трейд" та період фінансово-господарської діяльності позивача охоплений перевіркою, заборгованість позивача перед такими контрагентами правомірно оцінена податковим органом як безнадійна, а сума такої заборгованості, як безповоротна фінансова допомога.

Отримані ППФ "Алком" від ППТФ "Юсі", ПП "Метал-Трейд" товари, роботи чи послуги, які не оплачені позивачем на суму 60,40 грн. та 7910,00 грн. відповідно, вважаються таким, що отримані безоплатно, оскільки вимога про компенсацію їх вартості вже не може бути заявлена і доказів про зворотне позивачем не надано. Аналогічним чином це стосується авансів, на суму яких позивачем не надано товари чи послуги.

Неподання платником податків контролюючому органу під час перевірки належним чином оформлених документів, на підставі яких визначався оподатковуваний дохід перевіряємого періоду, свідчить про правомірність нарахування ДПІ у м.Рівне для ППФ "Алком" податкових зобовязань у відповідній сумі із застосуванням штрафних санкцій.

Висновки податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 3389,00 грн. у звязку з не включенням до складу валових доходів непогашеної за переданими ПП НВК "Трейд" простими векселями кредиторської заборгованості в розмірі 13553,70 ґрунтуються на обліку кредиторської заборгованості перед даним підприємством у вексельній формі.

З аналізу положень ст.1 Закону України "Про обіг векселів в Україні" №2374-III від 05.04.2001 року, ч.1 ст.70, ч.1 ст.77 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (дата набуття чинності для України: 06.01.2000 року) слідує, що в разі непогашення простого векселя у зазначений в ньому термін, позовні вимоги такого векселя погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу. В свою чергу, простий вексель, строк платежу за яким не вказано, вважається таким, що підлягає оплаті по пред'явленню, тобто протягом одного року від дати його видачі.

Договір купівлі-продажу між позивачем та ПП НВК "Трейд" укладено 01.11.2005 року, 01.03.2006 року внесено зміни, які дозволяють вексельну форму розрахунку позивача з постачальником, а 14.03.2006 року підписано акт приймання-передачі простого векселя на суму 13553,70 грн. (а.с.55-57 том 1).

12.09.2007 року ПП НВК "Трейд" ліквідовано в процедурі банкрутства і до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи (а.с.8-10 том 2).

Як вже зазначалося вище, пп.4.1.6. п.4.1. ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 08.12.1994 року покладає на платника податків обовязок включати до складу валового доходу суми безповоротної фінансової допомоги, під якою, в свою чергу, за правилами пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 цього Закону розуміється, зокрема, і сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод, і сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Зміст наведеної правової норми можливість визнання суми заборгованості сумою безповоротної фінансової допомоги повязує з відсутністю підстав для компенсації.

В силу вимог ст.202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. В свою чергу, згідно з положеннями ст.205 ГК України, господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом. Зокрема, господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням. Ліквідація суб'єкта господарювання - банкрута є підставою припинення зобов'язань за його участі.

Наведені норми, в свою чергу, кореспондуються з п.1.25 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 08.12.1994 року, яким, як заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності так і заборгованість юридичної особи, оголошеної банкрутом у порядку, встановленому законом, або при ліквідації, віднесено до безнадійної.

Як вбачається з висновків акту перевірки податковий орган повязує виникнення у позивача валового доходу, у звязку з ліквідацією в рамках процедури банкрутства юридичної особи - контрагента позивача по господарським зобовязанням перед яким у ППФ "Алком" рахується вексельна заборгованість, яка, в силу ліквідації кредитора та відсутності будь-яких даних щодо індосаменту векселя, не підлягає погашенню.

Навіть, якщо припустити можливість індосаменту векселя до моменту ліквідації трасата, то враховуючи, що позовні вимоги погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу по векселю, строк позовної давності за векселем сплинув 14.03.2010 року.

З огляду на наведене, суд погоджується з висновками ДПІ у м.Рівне, які лягли в основу нарахування ППФ "Алком" податкового зобовязання з податку на прибуток у відповідній частині через заниження валових доходів по причині не включення до їх складу доходів у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги.

Щодо висновків податкового органу про заниження позивачем валових доходів через невіднесення до їх складу умовно нарахованих відсотків на суму поворотної фінансової допомоги від ТОВ "Гранд Базар", то з ними суд також в повній мірі погоджується, з огляду на що не вбачає правових підстав для скасування податкового повідомлення-рішення у відповідній частині.

Так, за умовами договору про надання поворотної фінансової допомоги від 23.05.2006 року ТОВ "Гранд Базар", яке перебуває на загальній системі оподаткування надало ППФ "Алком" безпроцентну позику в розмірі 120000 грн., яка була перерахована на розрахунковий рахунок позивача 23.05.2006 року в розмірі 100000 грн. та 09.06.2006 року в розмірі 20000 грн., а поверталась частинами впродовж червня-грудня 2006 року, січня-листопада 2007 року (а.с.115-119 том 1).

Актом перевірки констатовано, а платником податків визнано, що нарахування умовних відсотків на суму позички ним не здійснювалось і до складу валових доходів відповідних звітних періодів не включалось.

В силу положень абз.5 пп.1.22.1. п.1.22 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги, має статус безповоротної фінансової допомоги, а відтак за правилами пп.4.1.6. п.4.1. ст.4 Закону включається до складу валового доходу.

Виняток становлять позики, надані субєктами, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезиденти), або особами, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена п.7.2 ст.7 або ст.10 цього Закону.

Правила податкового обліку таких позик встановлені абз.2 пп.4.1.6. п.4.1 ст.4 Закону, в силу якого, суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від таких осіб в повній мірі включаються до складу валових доходів, а тому валові доходи платника податку позичальника не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів.

Оскільки за змістом договору про надання поворотної фінансової допомоги податковий статус ТОВ "Гранд Базар" визначено: на загальній системі оподаткування і ППФ "Алком" суму отриманої від нього безпроцентної позики за правилами абз.2 пп. 4.1.6. п.4.1 ст.4 Закону до складу валових доходів при отриманні як і до складу валових витрат при поверненні не відносило, доводи про відсутність у позивача підстав для нарахування умовних відсотків на суму поворотної фінансової допомоги, яка залишалася неповерненою на кінець відповідних звітних квартальних періодів, є безпідставними.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги ППФ "Алком" в цій частині до задоволення не підлягають.

Судові витрати по справі згідно ч.1 ст.94 КАС України стягуються на користь позивача з Державного бюджету в пропорційній задоволеним позовним вимогам частині.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне №0000342342/0 від 16.02.2010 року, згідно якого Приватному підприємству фірмі "Алком" визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в розмірі 183784,50 грн., в тому числі 122523,00 грн. - за основним платежем, 61261,50 грн. - за штрафними санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне №0000332342/0 від 16.02.2010 року, в частині визначення Приватному підприємству фірмі "Алком" суми податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в розмірі 136766,00 грн., в тому числі 91177,00 грн. - за основним платежем, 45589,00 грн. - за штрафними санкціями.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь позивача Приватного підприємства фірми "Алком" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 1,70 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин постанови, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя <Підпис >Друзенко Н.В.