Постанова № 12719860, 25.08.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-7502/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2010 року м. ОдесаОдеський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Стефанова С.О.,

суддів Потоцької Н.В. та Соколенко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Мірзи О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України про визнання протиправним та скасування наказу №930 від 05.07.2010р. «Про звільнення в.о. голови правління ВАТ «Одеський завод «Центролит»

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі по тексту Позивач) звернулась до суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Фонду державного майна України (надалі по тексту Відповідач) №930 від 05.07.2010р. «Про звільнення в.о. голови правління ВАТ «Одеський завод «Центролит».

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що Відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення перевищив свої владні повноваження.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що Відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу діяв виключно в межах своєї компетенції.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Одеський завод «Центролит»засноване за рішенням Відповідача, шляхом перетворення державного підприємства Одеський завод «Центролит»у відкрите акціонерне товариство. Продаж акцій в процесі приватизації та облік корпоративних прав держави здійснюється Регіональним відділенням Фонду державного майна по Одеській області.

На дату внесення оскаржуваного наказу держава в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по Одеській області була власником 40503011 штук акцій ВАТ «Одеський завод «Центролит», що складає 69,9065 % статутного капіталу.

30.06.2010р. на засіданні постійної конкурсної комісії Відповідача з проведення конкурсу відбору керівників державних субєктів господарювання по заміщенню вакантної посади керівника ВАТ «Одеській завод «Центролит»було складено протокол №2 (а.с.8-9), згідно якого комісія вирішила: конкурс по заміщенню посади керівника ВАТ «Одеській завод «Центроит»визнати таким, що відбувся; переможцем конкурсу по заміщенню вакантної посади керівника ВАТ «Одеський завод «Центролит»визнати ОСОБА_2. В описовій частині протоколу зазначено, що конкурс відбувся відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2008р. №777 «Про проведення конкурсного відбору керівників державних субєктів господарювання». На підставі цієї ж постанови Кабінету Міністрів України, Відповідачем прийнято оскаржуваний наказ «Про звільнення в.о. голови правління ВАТ «Одеський завод «Центролит»№930 від 05.07.2010р. (а.с.6-7), яким припинено з 30.06.2010р. ОСОБА_3 виконання обовязків голови правління ВАТ «Одеський завод «Центролит», на підставі вищезазначеного протоколу та покладено з 30.06.2010р. виконання обовязків голови правління ВАТ «Одеський завод «Центролит»на ОСОБА_2.

Процедура проведення такого конкурсного відбору керівників державних субєктів господарювання державних підприємства, господарських товариств регламентована «Порядком проведення конкурсного відбору керівників державних субєктів господарювання», який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2008р. №777.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

«На підставі» означає, що субєкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що субєкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що субєкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для субєкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення.

Аналіз зазначених вимог дає підстави суду зробити висновок про те, що відповідач, приймаючи спірний наказ діяв не у межах повноважень, оскільки на день прийняття наказу №930 від 05.07.2010 року чинною була редакція «Порядку проведення конкурсного відбору керівників державних субєктів господарювання»зі змінами станом на 19 травня 2010 року. А тому, відповідно до п.3 Постанови Кабінету Міністрів України №777 від 03.09.2008 року, центральні органи виконавчої влади, інші субєкти управління корпоративними правами, що належать державі в господарських товариствах, у статутному фонді яких частка держави перевищує 50 відсотків, повинні забезпечити прийняття органами управління зазначених товариств рішень щодо призначення (обрання) керівників відповідних субєктів господарювання виключно за результатами конкурсного відбору.

Однак, у порушення вказаних вимог, відповідач не забезпечив прийняття такого рішення органами управління позивача.

Внаслідок цього відповідач провів конкурсний відбір керівника позивача з порушенням способу (процедури) прийняття рішення, що фактично сам і підтвердив у судовому засіданні при наданні пояснень. Відповідач наголосив на тому, що переможцем конкурсу на заміщення вакантної посади керівника ВАТ «Одеський завод «Центроліт»визнано ОСОБА_2 до затвердження кандидатури переможця на загальних зборах акціонерів ВАТ «Одеський завод «Центроліт».

Відповідно до статуту ВАТ «Одеський завод «Центроліт»(а.с.15-22), до компетенції загальних зборів належить, крім іншого, обрання та відкликання членів спостережної ради, правління та ревізійної комісії товариства. Загальні збори акціонерів скликаються не рідше одного разу на рік.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Відповідач протиправно скористався своїми правами та владними функціями при вирішенні питання, яке віднесене до компетенції загальних зборів акціонерного товариства, в якому він повинен виступати, як акціонер, а не як субєкт владних повноважень. Посилання представника відповідача на тривалість та важкість процедури скликання загальних зборів, судом не приймається як безпідставне, та таке, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом не приймаються до уваги посилання представника відповідача на те, що підставою проведення конкурсу на заміщення посади голови правління ВАТ «Одеський завод «Центролит»стало відсторонення від виконання обовязків попереднього голови правління, оскільки це не передбачено чинним законодавством. Крім того, в судовому засіданні було встановлено, що підтверджується протоколом комісії, що попередній голова правління не був допущений до участі в конкурсі, лише тому, що він не надав довідки про відсутність судимості, хоча відсторонений він був, зі слів представника відповідача на підставі рішення суду, таким чином, суд приходить до висновку, що Відповідач на час проведення конкурсної комісії не зважав на рішення суду про відсторонення від виконання обовязків колишнього голови правління, а лише опікувався наявністю у нього судимості.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінюючи рішення відповідача на відповідність ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає, що таке було прийнято не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачений законами України.

Суд також вважає за необхідне на підставі положень ч.2,3 ст.162 КАС України винести постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Фонду державного майна України про визнання протиправним та скасування наказу №930 від 05.07.2010р. «Про звільнення в.о. голови правління ВАТ «Одеський завод «Центролит»- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Фонду державного майна України №930 від 05.07.2010р. «Про звільнення в.о. голови правління ВАТ «Одеський завод «Центролит».

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 25.08.2010р.

Головуючий суддя С.О. Стефанов

Судді О.М. Соколенко

Н.В. Потоцька

25 серпня 2010 року