Постанова № 12718958, 02.12.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.12.10Справа №2а-14843/10/8/0170 (10:50 год.) м. Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Гнатенко І.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Партнер-Груп"

до Управління державного комітету по земельних ресурсах в м. Ялта АР Крим (відповідач 1)

Республіканського комітету по земельних ресурсах АРК(відповідач 2)

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фороська селищна рада м. Ялта АР Крим

про визнання незаконними висновків та спонукання до виконання певних дій,

за участю представників сторін:

від позивача - Гунін Олександр Миколайович, довіреність № б/н від 22.09.10,

від відповідача 2 - Карнаух Олена Володимирівна, довіреність № 1940/10-29 від 16.11.10;

від відповідача 1 - не з'явився ;

від третьої особи не зявився;

Суть спору: Приватне підприємство “Партнер-груп” звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Управління Держкомзему у м. Ялта АР Крим, Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим та просить:

1. визнати незаконними висновки управління Держкомзему у м. Ялта АР Крим та Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим щодо непогодження проекту землеустрою по відведенню земельних ділянок в оренду строком на 49 років приватному підприємству “Партнер-Груп” для будівництва та обслуговування рекреаційного комплексу за адресою АР Крим, м. Ялта, селище Олива, Южнобережне шосе, в районі пансіонату “Таврія” на землях Фороської селищної ради;

2. зобовязати управління Держкомзему у м. Ялта АР Крим та Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим погодити проект землеустрою по відведенню земельних ділянок в оренду строком на 49 років приватному підприємству “Партнер-Груп” для будівництва та обслуговування рекреаційного комплексу за адресою АР Крим, м. Ялта, селище Олива, Южнобережне шосе, в районі пансіонату “Таврія” на землях Фороської селищної ради.

Ухвалами від 18.11.10 р. було відкрито провадження в адміністративній справі, залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фороську селищну раду м. Ялта АР Крим та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі безпідставно відмовляють в узгодженні висновку до проекту землеустрою з відведення земельної ділянки в оренду, посилаючись на те, що Проект землеустрою з відведення земельної ділянки в оренду на 49 років позивачу не відповідає вимогам діючого земельного законодавства України, а саме розроблений з порушенням ст.124 Земельного Кодексу України, ст.6 Закону України «Про оренду землі», тоді як позивач вважає, що правовідносини щодо надання земельної ділянки в оренду розпочались у період, коли проведення аукціонів не було необхідним, а саме 30.05.08 р. позивачем було отримано рішення Фороської селищної ради № 38 про надання позивачу дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки.

Представник позивача у судовому засіданні 02.12.10 р. наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач 1 не забезпечив явку свого представника у судове засідання 02.12.10 р., про час, дату та місце судового розгляду справи був сповіщений належним чином. Про причини не прибуття суду не повідомив.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні 02.12.10 р. заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, проект землеустрою розроблений з порушенням ст.124 Земельного Кодексу України, ст.6 Закону України «Про оренду землі», та рішення про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки позивачу прийняте після 01.01.08 р., а отже порушений порядок надання земельних ділянок в оренду, а саме не проведення земельних торгів при наданні земельних ділянок в оренду, що є порушенням земельного законодавства. За таких умов відповідач 2 вважає, що надання негативного висновку щодо відведення земельних ділянок є правомірним.

Третя особа не забезпечила явку свого представника у судове засідання 02.12.10 р., хоча про час, дату та місце судового розгляду була сповіщена належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача 2, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням 26 сесії 05 скликання Фороської селищної ради № 38 від 30.05.08 року ПП «Партнер-Груп» було дозволено розроблення проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,6 га для надання її в оренду строком на 49 років, для будівництва та обслуговування рекреаційного комплексу за адресою АРК, м. Ялта, с. Олива, Южнобережне шосе, в районі пансіонату «Таврія» та зобовязано позивача надати проект відведення земельної ділянки до селищної ради по закінченню 1 року з дня прийняття цього рішення (а.с.13).

Рішенням Фороської селищної ради № 16 від 28.11.08 року було внесено зміни до рішення 26 сесії 05 скликання Фороської селищної ради від 30.05.08 р. № 38 «Про надання дозволу ПП «Партнер-Груп» на складання проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,6 га з надання її в оренду, строком на 49 років, для будівництва та обслуговування рекреаційного комплексу за адресою: м. Ялта, сел. Олива, Южнобережне шосе, в районі пансіонату «Таврія» в частині змінення площі земельної ділянки з «2,6 га» на «3,0га» у звязку із виробничими замірами (а.с.14).

Рішенням Фороської селищної ради № 07 від 30.04.09 року було продовжено ПП «Партнер-Груп», строком на 1 рік, складання проекту відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 3,0 га з надання її в оренду, строком на 49 років, для будівництва та обслуговування рекреаційного комплексу за адресою: м. Ялта, сел. Олива, Южнобережне шосе, в районі пансіонату «Таврія» (а.с.15).

Рішенням Фороської селищної ради № 08 від 26.02.10 року було продовжено ПП «Партнер-Груп», строком на 1 рік (до 30.04.2011р.), складання проекту відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 3,0 га з надання її в оренду, строком на 49 років, для будівництва та обслуговування рекреаційного комплексу за адресою: м. Ялта, сел. Олива, Южнобережне шосе, в районі пансіонату «Таврія» (а.с.16).

У 2010 році ПП «Партнер-Груп» було закінчено розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років для будівництва та обслуговування рекреаційного комплексу за адресою: м. Ялта, сел. Олива, Южнобережне шосе, в районі пансіонату «Таврія» (а.с.52-62), який підлягав узгодженню в порядку та відповідно до норм та вимог земельного законодавства України.

Позивачем були отримані погодження проекту від Алупкінської міської санітарно-епідемічної станції (а.с.18), Управління екологічної інспекції Південно-кримського регіону (а.с.19), Управління головного архітектора Алупкінської міської ради (а.с.20-21), Республіканського комітету з охорони культурної спадщини (а.с.22).

Також судом встановлено, що з метою узгодження проекту землеустрою позивач звернувся до Управління держкомзему у м. Ялта АРК, яке відмовило в узгодженні проекту землеустрою висновком б/н та дати, в якому зазначило, що проект землеустрою з відведення земельної ділянки не узгоджений з наступних підстав: «Проект землеустрою розроблений з порушенням ст.124 ЗК України, ст. 6 Закону України «Про оренду землі», так як проектом землеустрою передбачено відведення в оренду земельної ділянки державної власності, вільної від обєкта нерухомого майна без проведення земельних торгів (аукціонів)» (а.с.8).

Крім того зі змісту цього висновку вбачається, що Управлінням держкомзему у м. Ялта АРК прийняте вищенаведене рішення на підставі висновку Республіканського комітету по земельних ресурсах АРК від 25.08.10 р. №4199-пк/25, в якому зазначено, що проект землеустрою розроблений з порушенням ст.124 ЗК України, ст. 6 Закону України «Про оренду землі», так як проектом землеустрою передбачено відведення в оренду земельної ділянки державної власності, вільної від обєкта нерухомого майна без проведення земельних торгів (аукціонів) (а.с.12).

Не погодившись з такими висновками відповідачів та відмовою в узгодженні Проекту землеустрою земельної ділянки, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши матеріали справи, пояснення представників позивача та відповідача 2, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 224 від 19.03.2008 року Державний комітет із земельних ресурсів (Держкомзем) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що Республіканський комітет по земельних ресурсах АРК відповідно до Положення про Республіканський комітет по земельним ресурсам АРК, затвердженого 25.05.10 року постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим №200, є республіканським органом виконавчої влади АРК з питань земельних ресурсів і входить до єдиної системи державних територіальних органів земельних ресурсі (а.с.41-46).

Республіканський комітет в своїй діяльності керується Конституцією України і Контитуцією АРК, законами України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України, постановами та рішеннями Верховної Ради АРК та постановами Ради Міністрів АРК, наказами Держкомзему, а також цим положенням (п.2 Положення № 200).

Відповідно до п.1 Положення про управління Держкомзему в м. Ялта АРК, затвердженого наказом Республіканського комітету по земельних ресурсах АРК від 27.10.2009 р. № 114 (далі - Положення) управління Держкомзему в м. Ялта АРК є територіальним органом Держкомзему України, підзвітним та підконтрольним Держкомзему України та відповідно Республіканському комітету по земельних ресурсах АРК (а.с.70-75).

Відповідно до п.2 Положення управління Держкомзему в м. Ялта АРК в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Держкомзему України і Республіканського комітету по земельних ресурсах АРК, а також цим Положенням.

Таким чином, відповідачі у справі є субєктами владних повноважень в розумінні ст.3 КАС України, правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачами є публічно-правовими, а відтак дана справа є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідачів, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України N 2768-III від 25.10.2001 р., Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» N 161-XIV від 06.10.1998 р., Законом України «Про землеустрій», а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

У відповідності до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Поняття землі визначено у ст.1 Земельного Кодексу України N 2768-III від 25.10.2001 р., де зазначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 2 ЗК України встановлено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Порядок передачі земельних ділянок в оренду врегульовано статтею 124 Земельного Кодексу України.

Згідно з ч.1 ст. 124 ЗК України (у редакції від 22.05.08, яка діяла на період прийняття|прийняття,приймання| рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| Фороською селищною радою від 30.05.08 р. №38, далі ЗК України), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Поняття оренди землі визначено Законом України «Про оренду землі» N 161-XIV від 06.10.1998 р. (далі-Закон № 161), де оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону № 161 орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст.13 Закону № 161 договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.16 Закону № 161 особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання).

Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України.

У разі зміни цільового призначення земельної ділянки надання її в оренду здійснюється за проектом відведення в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.1 ст.122 ЗК України надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Відповідно до ст.ст. 118, 123 ЗК України процедура передачі земельних ділянок у оренду включає в себе надання місцевою державною адміністрацією або сільською, селищною, міською радою рішень про погодження місця розташування обєкта (у разі необхідності), дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його погодження із відповідними органами, прийняття рішень відповідними органами виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки в оренду.

Частина 2 статті 123 ЗК України передбачає, що особа|обличчя,лице|, зацікавлена в одержанні|здобутті| у користування земельної ділянки із|із| земель|грунтів| державної або комунальної власності за проектом їх відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради|пораду|, Кабінету міністрів України, Ради|пораду| міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

До клопотання додаються матеріали, передбачені ч.15 ст.151 ЗК України матеріали погодження місця розташування об'єкту, що включають: викопіювання| з|із| генерального плану або іншу містобудівну документацію населеного пункту, копію плану земельної ділянки з|із| нанесенням|завданим| на ній варіантів розміщення об'єкта із|із| зазначенням загальної|спільної| площі|майдану|, яку необхідно вилучити, зазначаються|вказуються| також склад угідь земельної ділянки, що вилучається, та умови її відведення.

Вибір земельних ділянок для розміщення об'єктів проводиться особами|обличчями,лицями|, зацікавленими у їх відведенні. Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування|самоуправління| зобов'язані в порядку|ладі|, визначеному|установленому| законодавством України, надавати інформацію особам, зацікавленим у відведенні земельних ділянок, щодо можливих варіантів розміщення об'єктів відповідно до затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою. Порядок|лад| вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів встановлюється Кабінетом міністрів України.

Такий порядок затверджений Постановою|постанови| Кабінету Моністів України від 31.03.04 р. №427 (далі Порядок № 427).

Судом встановлено, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.07 р., внесені зміни до ст.124 ЗК України та ст. 16 Закону України «Про оренду землі», відповідно до яких набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах. Зазначені зміни набули чинності з 01.01.2008р. Тобто договір оренди землі укладається відповідним органом місцевого самоврядування з переможцем конкурсу, який набув право оренди земельної ділянки на земельних торгах.

Рішення Конституційного Суду України N 10-рп/2008 від 22.05.2008 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зміни, внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.07 р. до ст.124 ЗК України та ст. 16 Закону України «Про оренду землі» та втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 22.05.08р.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 309-VI від 03.06.08 р. внесено зміни до ст.16 Закону України «Про оренду землі», а саме її викладено у наступній редакції: «Набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі, набуття права на оренду земельних ділянок під об'єкти соціального призначення, будівництво соціального і доступного житла, використання земельних ділянок для розробки корисних копалин та спеціального водокористування відповідно до отриманих спеціальних дозволів (ліцензій), використання релігійними організаціями (під культовими будівлями), які легалізовані в Україні).

Не допускається проведення аукціонів щодо земельних ділянок, які (або будівлі на яких) орендують бюджетні установи, музеї, підприємства і громадські організації у сферах культури і мистецтв, у тому числі національні творчі спілки та їх члени (під творчі майстерні)".

Також Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 309-VI від 03.06.08 р., внесено зміни до :

- абз. 2,3 ч.1 ст. 124 Земельного Кодексу України, яку викладено у такій редакції:

"Набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі, набуття права на оренду земельних ділянок під об'єкти соціального призначення, будівництво соціального і доступного житла, використання земельних ділянок для розробки корисних копалин та спеціального водокористування відповідно до отриманих спеціальних дозволів (ліцензій), використання релігійними організаціями (під культовими будівлями), які легалізовані в Україні).

Не допускається проведення аукціонів щодо ділянок, які (або будівлі на яких) орендують бюджетні установи, музеї, підприємства і громадські організації у сферах культури і мистецтв (у тому числі національні творчі спілки та їх члени (під творчі майстерні)";

-та доповнено ч. 4 такого змісту:

"4. Документація із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, які виставляються на аукціон, виготовляється на замовлення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування".

Зміни, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 309-VI від 03.06.08 р. до ст. 16 Закону України «Про оренду землі» та ст. 124 Земельного Кодексу України набрали чинності 04.06.08 р., з моменту опублікування в газетах «Голос України», 2008, 06, 04.06.2008 N 105, «Урядовий кур'єр» 2008, 06, 04.06.2008 N 101.

Отже з вищенаведеного вбачається, що у проміжок часу з 22.05.08 р. по 03.06.08 р. процедура передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, не передбачала проведення аукціонів, а здійснювалась відповідно до ст.124 ЗК України за проектами відведення у порядку, встановленому ст.ст.118,123 ЗК України.

З матеріалів справи вбачається що позивач звернувся до відповідача 1 для узгодження Проекту землеустрою з відведення земельної ділянки в оренду на 49 років для будівництва та обслуговування рекреаційного комплексу за адресою: м. Ялта, с. Олива, Южнобережне шосе, в районі пансіонату «Таврія», загальною площею 3,0 га.

Але позивачу було відмовлено в погодженні цього Проекту землеустрою висновком відповідача 1 без номеру та дати, який є додатком до листа Управління держкомзему у м. Ялта від 24.09.10 № 5440-2/10-25-4 (а.с.7-8), на підставі висновку відповідача 2 від 25.08.10 р. №4199-пк/25 (а.с.12) та змін, внесених до ст. 124 Земельного кодексу України Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», відповідно до яких набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах (торгах), про що також було зазначено у висновку відповідача 2 від 25.08.10 р. №4199-пк/25.

З системного аналізу вищезазначених норм суд приходить до висновку що відповідачі, відмовляючи позивачу у погодженні Проекту землеустрою спірної земельної ділянки діяли необґрунтовано, виходячи за межі своїх повноважень та покладених на них обовязків.

А саме судом встановлено, що відповідно до норм чинного законодавства питання щодо передачі земельних ділянок в оренду вирішуються сільськими, селищними, міськими радами або відповідними державними адміністраціями, на території яких розташовані земельні ділянки.

Фороська селищна рада відповідно до норм Закону України «Про оренду землі» є орендодавцем земельних ділянок, яка наділена повноваженнями щодо вирішення питання про надання в оренду земельної ділянки, розташованої за адресою: м.Ялта, с. Олива, Южнобережне шосе, в районі пансіонату «Таврія».

Натомість у відповідачів відсутні повноваження щодо прийняття рішення про надання в оренду земельної ділянки. До компетенції відповідачів входить тільки надання пропозицій щодо розпорядження землями державної та комунальної власності, забезпечення в межах своєї компетенції регулювання земельних відносин, створення та ведення державного земельного кадастру та реєстрацію в його складі земельних ділянок і прав на них, а також наділений іншими повноваженнями, які не стосуються вирішення питання щодо права надання в оренду земельних ділянок.

Отже до компетенції відповідачів входить узгодження та проведення державної експертизи Проекту землеустрою з відведення земельної ділянки з точки зору дотримання вимог спеціального земельного законодавства, містобудівної документації, а не надання у висновку до Проекту землеустрою оцінки щодо права позивача одержати в оренду земельну ділянку за правилами проведення земельних торгів.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України (у редакції, що діяла станом на 30.05.08 р.) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Суд виходить з того, що зазначені норми Земельного кодексу України визначають умови передачі земельних ділянок державної та комунальної власності в оренду, а не вимоги до відведення земельної ділянки, оскільки останні, як передбачено у п. 8 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 677 від 26.05.2004р., встановлюються нормативно-технічною документацією із землеустрою.

За таких обставин, суд вважає, що зазначивши у своїх висновках про неможливість узгодити проект землеустрою земельної ділянки з підстави недотримання конкурсного порядку (аукціону), відповідачі вийшли за межі наданих їм повноважень.

Відповідачами не надано доказів обґрунтованості їх дій, не представлено достовірних висновків щодо відмови позивачу в узгодженні Проекту землеустрою з відведення земельної ділянки в оренду.

В запереченнях до адміністративного позову відповідач 2 зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Згідно з п. 1 Перехідних положень Земельного кодексу України у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів). Рішення щодо надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки позивачу прийняте після 01.01.2008, за таких умов надання негативного висновку щодо відведення земельних ділянок є правомірним.

Але суд зазначає, що відповідачі не наділені повноваженнями щодо вирішення питання про спосіб подальшого набуття права оренди позивачем на земельну ділянку, оскільки такими повноваженнями щодо спірної земельної ділянки наділена Фороська селищна рада.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного Кодексу України (у редакції що діяла станом на 30.05.08 р.), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що під час визнання неконституційними деяких положень нечинним Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та до прийняття та набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 309-VI від 03.06.08 р. позивачем розпочато, але не завершено процес набуття права оренди земельної ділянки, а саме: отримано рішення Фороської селищної ради від 30.05.08 р. №38 про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

Суд зазначає, що Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 309-VI від 03.06.08 р. було встановлено новий порядок отримання в оренду земельних ділянок через проведення аукціону (торгів).

Отже з моменту прийняття Рішення Конституційного Суду України N 10-рп/2008 від 22.05.2008, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зміни, внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.07 р. до ст.124 ЗК України та ст. 16 Закону України «Про оренду землі», якими встановлена нова процедура передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають в державній або комунальній власності через проведення аукціону, ст.124 ЗК України та ст. 16 Закону України «Про оренду землі» почали діяти у редакції до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.07 р., які не передбачали передачу в оренду земельних ділянок через аукціон (торги).

Тобто з 22.05.08 р. діяв порядок передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки без проведення земельних торгів, та цей порядок діяв до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 309-VI від 03.06.08 р., а саме по 03.06.08 р., яким знову було передбачено набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності виключно на аукціонах, крім земельних ділянок, перелік яких визначений цим кодексом.

Фороська селищна рада, діючи в межах повноважень, встановлених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Земельним кодексом України, визначилась з питанням щодо порядку користування земельною ділянкою, фактично вирішивши передати спірну земельну ділянку в оренду позивачеві, відповідно до ст. 118,123,124 ЗК України, в редакції на момент прийняття Рішення № 38 від 30.05.08 року.

Зміни у вказаний вище порядок надання земельних ділянок в оренду із земель державної і комунальної власності шляхом проведення аукціонів, були внесені вже після того, як Фороська селищна рада визначила землекористувача земельної ділянки ПП «Партнер-Груп», зобов'язавши його відповідно до вимог Земельного кодексу України надати для затвердження проект відведення земельної ділянки для подальшого укладення договору оренди.

Тобто судом встановлено, що позивач розпочав процес по оформленню права оренди земельної ділянки площею 3,0 га для будівництва та обслуговування рекреаційного комплексу за адресою: м. Ялта, с. Олива, Южнобережне шосе, в районі пансіонату «Таврія» у період з 22.05.08 р. по 03.06.08 р., що підтверджується поясненнями, матеріалами справи, тому передача в оренду даної земельної ділянки із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.4 ст.71 КАС України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Але відповідачами не було надано суду будь-яких документів та доказів, які б підтверджували правомірність відмови відповідачів в узгодженні Проекту землеустрою з відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років для будівництва та обслуговування рекреаційного комплексу за адресою: м. Ялта, с. Олива, Южнобережне шосе, в районі пансіонату «Таврія» та необґрунтованості вимог позивача, отже позивачем виконані всі необхідні дії, передбачені Земельним Кодексом України та Законом України «Про оренду землі» для проведення відповідачами узгодження Проекту землеустрою з відведення земельної ділянки в оренду.

Суд також враховує, що субєкт владних повноважень зобовязаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного суд вважає, що негативні висновки відповідачів в узгодженні Проекту землеустрою з відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років для будівництва та обслуговування рекреаційного комплексу за адресою: м. Ялта, с. Олива, Южнобережне шосе, в районі пансіонату «Таврія», не можуть бути визнані такими, що вчинені на підставі, у межах повноважень, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно, тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того суд зазначає, що може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що позивач просить суд визнати незаконними висновки відповідачів.

Статтею 162 КАС України встановлені повноваження суду при вирішенні справи, до переліку яких входить право суду прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Приймаючи до уваги те, що у відповідності до ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог та визнати противоправними та скасувати висновки Управління Держкомзему у м. Ялта АР Крим та Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим щодо непогодження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки в оренду строком на 49 років приватному підприємству “Партнер-Груп” для будівництва та обслуговування рекреаційного комплексу за адресою АР Крим, м. Ялта, селище Олива, Южнобережне шосе, в районі пансіонату “Таврія” на землях Фороської селищної ради.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У судовому засіданні 02.12.10 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, в повному обсязі постанову складено 07.12.10 р.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч.1 ст.94, ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати висновки Управління Держкомзему у м. Ялта АР Крим б/н та дати та Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим № 4199-пк/25 від 25.08.10 р. щодо непогодження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки в оренду строком на 49 років приватному підприємству “Партнер-Груп” для будівництва та обслуговування рекреаційного комплексу за адресою АР Крим, м. Ялта, селище Олива, Южнобережне шосе, в районі пансіонату “Таврія” на землях Фороської селищної ради.

3. Зобовязати Управління Держкомзему у м. Ялта АР Крим та Республіканський комітет по земельних ресурсах АР Крим погодити проект землеустрою по відведенню земельних ділянок в оренду строком на 49 років приватному підприємству “Партнер-Груп” для будівництва та обслуговування рекреаційного комплексу за адресою АР Крим, м. Ялта, селище Олива, Южнобережне шосе, в районі пансіонату “Таврія” на землях Фороської селищної ради.

4. Стягнути з Державного бюджету на користь ПП “Партнер-Груп” (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Румянцева, 11 , код ЄДРПОУ 35214749, розрахункові рахунки не відомі) 3,40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кушнова А.О.