Рішення № 127122883, 06.05.2025, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/569/25

Провадження № 2/486/676/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2025 року м. Південноукраїнськ

Южноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Гайдук А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2025 року Акціонерне товариство "Акцент-Банк" (скорочена назва АТ"А-Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку та підписав Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк». 12.06.2023 ОСОБА_1 уклав з банком кредитний договір ABH0CT155101686522255752, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 20000,00 грн. строком на 36 місяців до 11.06.2026 року зі сплатою процентів у розмірі 85,00 щорічно та з комісією 0 грн. Кредитний договір складається із заяви клієнта та графіку погашення кредиту. Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, проте відповідач не сплачує грошові кошти своєчасно, у зв`язку з чим станом на 01.04.2025 у нього утворилася заборгованість у розмірі 35568,63 грн., яка складається з 17869,83 грн. заборгованості за тілом кредиту, 17698,80 грн. заборгованості за процентами.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідача зазначену заборгованість та судові витрати.

Ухвалою суду від 15.04.2025 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, одночасно з позовом подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що кредитний договір з АТ «А-Банк» не укладав, грошові кошти не отримував, заперечення обгрунтував тим, що не володіє цифровими технологіями, не має смартфону та не може укладати договір в електронному вигляді. Вважає, що ймовірно його дружина використала паспортні дані відповідача та уклала відповідний договір.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши наявні у справі докази в межах заявлених позовних вимог та заперечень, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 04.05.2023 року ОСОБА_1 власним особистим підписом підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК» та заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, відповідно до яких став клієнтом банку, на його ім`я відкрито поточний рахунок та випущено безкоштовно платіжний інструмент у вигляді платіжної картки. Як вбачається із анкети-заяви ОСОБА_1 засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (далі - УЕП) з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем 02a414321cf8fc56d570edd1dcfd5e29e55b587051ac7a2df66ce488968677a31b, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій, та був ознайомлений з тим, що УЕП є аналогом власноручного підпису та ризики з відшкодування збитків, що можуть бути заподіяні банку, клієнту, а також третім особам у разі використання УЕП, покладаються на клієнта.

12.06.2023 року ОСОБА_1 подав до банку заяву про надання послуги Швидка готівка № ABH0CT155101686522255752 від 2023-06-12 року, на підставі якої відповідачу наданокредит урозмірі 20000,00 грн. строком на 36 місяців до 11.06.2026 включно зі сплатою відсотків з користування кредитом у розмірі 85% річних, розмір щомісячного платежу становить 1568,12 грн., як зазначено у п.8 заяви та таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є додатком до заяви про надання послуги Швидка готівка.

Відповідачем заява, таблиця та паспорт споживчого кредиту були підписані цифровим (електронним) підписом за допомогою відкритого ключа, що відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»

Отже, відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку, що викладені на банківському сайті, паспортом споживчого кредиту, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України "Про електронну комерцію" визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Як вбачається з меморіального ордеру TR.29980805.195.65455від 12.06.2023 (а.с.16) на рахунок, відкритий ОСОБА_1 , банком було перераховано кошти в сумі 20000,00 грн.

Згідно з випискою по кредиту за період з 12.06.2023 по 31.03.2025 року відповідач користувався кредитним коштами та частково сплатив заборгованість в період 13.07.2023-12.08.2023 одним платежем в розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до розрахунку позивача, через неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за кредитним договором, станом на 01.04.2025 у відповідача виникла заборгованість у розмірі 35568,63 грн., яка складається з 17869,83 грн. заборгованості за тілом кредиту, 17698,80 грн. заборгованості за процентами.

Відповідач на спростування позовних вимог доказів того, що не укладав кредитний договір та кредитні кошти не отримував не надав, розрахунок заборгованості не спростував, контррозрахунок суду не надав. Заперечення відповідача щодо неможливості використання телефону для укладення кредитного договору суд не приймає, оскільки вони спростовуються дослідженими матеріалами справи в сукупності, з яких вбачається, що особисті дані відповідача, включаючи дату народження, РНОКПП, паспорт, відомості про дохід тощо містяться в усіх документах, наданих банку. Окрім того, особистим підписом відповідача засвідчено його ознайомлення з умовами використання УЕП.

Отже, в порушення умов кредитного договору, а також вимог ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач зобов`язання за вказаним вище договором не виконав.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідачка порушує зобов`язання за даним Договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено в судовому засіданні та доведено зібраними по справі доказами, відповідач умови укладеного договору не виконує, кредит та відсотки за користування коштами не сплачує, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ «Акцент-Банк» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 76-81,258, 259, 263,265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ 14360080, 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд.11) заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101686522255752 від 12.06.2023 у розмірі 35568 (тридцять п`ять тисяч п`ятсот шістдесят вісім) гривень 63 копійки, з яких: 17 869,83 гривень заборгованість за тілом кредиту, 17 698,80 гривень заборгованість за процентами, та судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя О. О. Волощук