Рішення № 127079475, 28.04.2025, Вишгородський районний суд Київської області

28.04.2025 Справа № 363/766/25

РІШЕННЯ

Іменем України

28 квітня 2025 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого судді Свєтушкіної Д.А., за участі секретаря судового засідання Галай О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Тетяна Юріївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

УСТАНОВИВ:

До Вишгородського районногосуду Київськоїобласті відпредставника позивачаадвоката ЖупинськогоМ.А.надійшла позовназаяваОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Тетяна Юріївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.Свої вимогиаргументує тим,що17 листопада 2021 року Приватним виконавцем Виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Тетяною Юріївною було відкрите виконавче провадження № 67545748 про примусове виконання виконавчого напису № 80121 від 12.06.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» у сумі 89 048,40 грн. Постановою приватного виконавця від 13 грудня 2023 року було здійснено заміну стягувача у виконавчому провадженні № 67545748 з ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на ТОВ «ДЕБТ ФОРС» на підстав ухвали Київського районного суду міста Полтави від 22.11.2023 у справі №552/5658/23. Зауважив,що позивач не отримував кредитів в Товаристві з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» та Товаристві з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та немає заборгованості по кредитам ні перед цією, ні перед іншими фінансовими установами. Вважає, що виконавчий напис нотаріуса № 80121 від 12.06.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» у сумі 89 048,40 грн вчинено приватним нотаріусом Грисюк Оленою Василівною з порушенням вимог чинного законодавства України, а тому він має бути визнаним таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 17.02.2025 року заяву представника позивача адвоката Жупинського М.А. про забезпечення позову в цивільній справі було задоволено та зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 80121, вчиненого 12 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», у виконавчому провадженні № 67545748, що перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Тетяни Юріївни, до набрання законної сили рішенням суду в цивільній справі.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 17.02.2025 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання та витребувано у приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Тетяни Юріївни належним чином завірені копії виконавчого напису № 80121 від 12 червня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» у сумі 89 048,40 грн; кредитного договору № 014/2836/82/96161 від 29 листопада 2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та AT «Райффайзен банк аваль»; витребувано з Київського обласного державного нотаріального архіву належним чином завірені копії виконавчого напису № 80121 від 12.06.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» у сумі 89 048,40 грн, та документів на підставі яких було вчинено зазначений виконавчий напис.

03 березня 2025 року до суду від директора ТОВ «ДЕБТ ФОРС» КостюченкоМ.надійшов відзивна позовнузаяву,згідно якогозазначено,що вчиненнянотаріусом виконавчогонапису відбуваєтьсяза фактомподання стягувачемдокументів,які згідноіз відповіднимПереліком єпідтвердженням безспірностізаборгованості абоіншої відповідальностіборжника передстягувачем.Однак сампо собіцей факт(поданнястягувачем відповіднихдокументів нотаріусу)не свідчитьпро відсутністьспору стосовнозаборгованості яктакого. За змістом п. 2.3 глави 16 розділу II Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих банком повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. За таких умов нотаріусу для вчинення виконавчого напису відповідачем були надані документи, які підтверджують безспірність заборгованості, а зазначену в оспорюваному виконавчому написі заборгованість, можна вважати безспірною, оскільки позивач у своєму позові не зазначила жодної обставини, яка б свідчила про протилежне. Тому, просила відмовити позивачу у задоволенні позивних вимог. Крім того, разом із відзивом на позовну заяву від останньої надійшло клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, у якому просила відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу.

09 березня 2025 року на виконання ухвали суду від 17 лютого 2025 року від Київського обласного державного нотаріального архіву до суду надійшли належним чином завірені копії виконавчого напису № 80121 від 12.06.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною та копії документів, що знаходяться в матеріалах нотаріальної справи.

Також 11 березня 2025 року на виконання ухвали суду від 17 лютого 2025 року від приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Т.Ю. до суду надійшли належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 67545748.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у прохальній частині позовної заяви просив судове засідання провести без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився про місце, час та дату розгляду справи повідомлений належним чином, явку свого представника у судове засідання не забезпечив.

Треті особи приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Т.Ю., ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату та час призначення судового засідання, клопотань та заяв до суду не надходило.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі учасників справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

У ст.12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 29 листопада 2007 року між ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 014/2836/82/96161 від 29.11.2007 року.

12 червня 2021 року приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинила виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за №80121. Відповідно до вказаного виконавчого напису приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 за Кредитним договором 014/2836/82/96161 від 29 листопада 2007 року, укладеним з Акціонерне товариство " «Райфайзен Банк Аваль», ідентифікаційний код юридичної особи 14305909, правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 114/10 від 25 вересня 2015 є Публічне акціонерне товариство «Комерційний Індустріальний Банк"» ідентифікаційним код юридичної особи 21580639, правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами АКП-250915 від 25 вересня 2015 є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Кредит-Капітал», ідентифікаційний код юридичної особи 35234236, правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 15/04/2016-1 від 15 квітня 2016 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал», ідентифікаційний код юридичної особи 36676934, правонаступником усіх прав та обов`язків якого, па підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами ВК/02 від 08 квітня 2021 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ідентифікаційний код юридичної особи 36799749. Стягнення заборгованості проводиться за період 08 квітня 2021 року по 25 травня 2021 року. Сума заборгованості складає 88398,40 грн, що складається з: 2721,75 грн - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 85676,65 грн строкова заборгованість за штрафами і пенями. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом в розмірі 650 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню 89 048,40 грн.

17 листопада 2021 року приватним виконавцем Виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Т.Ю. відкрито виконавче провадження № 67545748 - про стягнення з ОСОБА_1 на підставі виконавчого напису №80121 від 12.06.2021 року, виданого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., заборгованості в розмірі 89048,40 грн на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ».

Постановою приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Т.Ю. від 13.12.2023 на підставі ухвали Київського районного суду м. Полтави від 22.11.2023 року у справі №552/5658/23 замінено стягувача у виконавчому провадженні № 67545748 з ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на ТОВ «Дебт Форс».

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.

Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/20084/14 (провадження № 11-174ас18) відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Тож вчиняючи 12.06.2021 року виконавчий напис №80121 приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. неправомірно керувалася пунктом 2 Переліку у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідачем не доведено суду ту обставину, що серед документів наданих Товариством нотаріусу для вчинення виконавчого напису був наданий оригінал нотаріально посвідченого договору, за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку.

Отже, оскільки судом установлено, що спірний виконавчий напис вчинено на кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений, що у своїй сукупності є порушенням вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат», постанови КМУ № 1172 від 29.06.1999 року та є безумовною підставою для визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Зазначене узгоджується із висновками щодо застосування відповідних норм права, викладеними в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12.03.2020 № 757/24703/18-ц, а також постанові Касаційного цивільного судуу складі Верховного Судувід 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що виконавчий напис, вчинений 12.06.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. зареєстрований у реєстрі за №80121, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №014/2836/82/96161 від 29.11.2007 року, є таким, що не підлягає виконанню, отже, позов необхідно задовольнити в повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 265 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання про судові витрати склад та розмір яких входить до предмета доказування в справі.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із частинами першою та другою статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Представник позивачазаявив вимогупро стягненняз відповідачавитрат направову допомогуу розмірі6000,00гривень, на підставі: копій Договору про надання правової допомоги №30/01-25 від 30 січня 2025 року, укладеного між адвокатом Жупинським М.А. та позивачем ОСОБА_1 , акту прийняття-передачі виконаних робіт Наданих послуг) до Договору №30/01-25 від 30 січня 2025 року про надання правової допомоги від 07 лютого 2025 року, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1514 від 13 лютого 2008 року, ордера на надання правничої допомоги серія АХ № 1229519 від 30 січня 2025 року. Загальна сума за виконані роботи складає 6 000,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить з диспозиції частини першої статті 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так, згідно із частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 грудня 2021 у справі № 927/237/20).

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи вищевикладене, заперечення відповідача щодо неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу та зважаючи на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, необхідно дійти висновку про неспівмірність заявленого до стягнення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн, який є завищеним.

За таких обставин, суд визнає доведеним факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн, як такий, що є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для позивача.

З урахуванням вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 1816,80 грн (1211,20 грн + 605,60 грн.)

На підставі викладеного та керуючись ст. 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Тетяна Юріївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 80121 від 12 червня 2021 року приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» заборгованості за Кредитним договором № 014/2836/82/96161 від 29 листопада 2007 року - таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 80 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Повне судове рішення складено 05 травня 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС», код ЄДРПОУ 43577608, адреса: м. Київ, Харківське шосе, буд. 201/203, літ. 2А, офіс 602.

Третя особа1: Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Тетяна Юріївна, адреса: 36014, м. Полтава, вул. Симона Петлюри, 5, офіс 4.

Третя особа2: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 36799749, адреса: м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5Б.

Суддя Д.А. Свєтушкіна