Справа № 1- 126/10
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2010 року Теплицький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Войнаревича М.Г.,
секретаря Бевза О.В.,
прокурора Діденко І.В., адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Теплик справу про обвинувачення
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителяАДРЕСА_1
українця, громадянина України, освіта професійно-технічна,
працюючого електрозварювальника в філії БУ «Дніпро-міст» ТОВ
«БМК Планета-міст» м. Київ, неодруженого, не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
ВСТАНОВИВ:
8 липня 2009 року, біля 00.30 год., біля кафе МПП «Калина» в с. Велика Мочулка Теплицького району, на грунті неприязних відносин між підсудним ОСОБА_2, громадянином ОСОБА_3, та потерпілим ОСОБА_4 виникла суперечка, яка переросла в бійку, під час якої ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, умисно наніс удар рукою в область голови ОСОБА_4, від чого той впав на асфальт, чим завдав ОСОБА_4 тілесних ушкоджень.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 472 від 21.01.2010 року у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма - забій головного мозку середнього ступеня важкості, ускладнений субарахноїдальним крововиливом, розрив барабанної перетинки правового вуха, ускладнений середнім отитом праворуч, які могли виникнути внаслідок дії тупого твердого предмета, можливо 8.07.2009 року, не являються небезпечними для життя, спричинили тривалий понад 21 день - розлад здоров'я, тому належать до категорії середнього ступеня важкості тілесних ушкоджень.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України визнав. Пояснив, що 7 липня 2009 року близько 20 год. він із своєю дівчиною та товаришем прийшли святкувати день „Івана Купала" в центр с. В. Мочулка, зайшли у кафе „Калина", там вживали спиртні напої. Його компанія звільнила кабінку і там сіли жителі с. Орлівка ОСОБА_4 із дружиною та жителі с. В.Мочулка ОСОБА_5, ОСОБА_6. Коли він із компанією танцював, то в кафе зайшов його батько і сказав, що їм потрібно вирішити питання із ОСОБА_4, оскільки його батько орендував ставок, а ОСОБА_4 із нього виловлював зарибок. На вулиці батько із ОСОБА_4 стали сперечатись про їх колишній ставок та про те, що ОСОБА_4 виловлював із нього зарибок. В цей час із кафе вибігла дружина потерпілого ОСОБА_7 і ОСОБА_6, які були в нетверезому стані. Вони почали кричати до його батька та штовхати його руками, батько також відштовхнув від себе дружину Полиці, після чого останній вдарив його батька в обличчя. Він вирішив заступитись за батька, підійшов до ОСОБА_4, однак той одразу вдарив його в обличчя, і він почав відбігати по дорозі в сторону автобусної зупинки. ОСОБА_4 біг за ним і махав руками. Наздогнав його навпроти другого проходу в паркані, він зупинився і махнув в сторону ОСОБА_4 якоюсь рукою. Після чого ОСОБА_4 впав спиною на асфальт. На той момент поряд більше нікого не було. Це помітили ОСОБА_6 і ОСОБА_7 після чого прибігли до ОСОБА_4, який лежав на асфальті і не вставав. Вони стали приводити ОСОБА_4 до свідомості, бити по обличчю, лити воду. Ще після них прийшли решта людей, що були біля кафе, в тому числі і ОСОБА_8, його кум із дружиною. Тоді кричали на нього і в тому числі на ОСОБА_8, що це вони зробили. Хоча на момент коли ОСОБА_4 впав, поряд крім нього нікого не було. Вся ця бійка продовжувалася дуже короткий час. Він старався не бити ОСОБА_4 і відбігав від нього, так як ОСОБА_4 набагато сильніший від нього і міг його побити. Вину визнає, просить суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, після отриманої травми подій, що тоді відбувалися не пам'ятає, прийшов до свідомості в лікарні в м. Вінниці. Після Вінниці він лікувався в Теплику на стаціонарі, а потім амбулаторно. До даного часу пам'ять не відновилась, тому нічого не може повідомити про те, що сталось під час бійки.
Оскільки підсудний ОСОБА_2 визнав себе винуватим у вчиненні злочину повністю, то суд відповідно до ст. 299 КПК України, за згодою учасників судового розгляду, обмежується допитом підсудного та дослідженням матеріалів справи, що характеризують особу підсудного.
ОСОБА_8 повного визнання вини підсудним ОСОБА_2 під час досудового та судового слідства, його вина у вчиненні злочину доведена доказами, добутими в установленому законом порядку в ході досудового слідства, які за заявою підсудного, крім показів самого підсудного, матеріалів справи, що характеризують особу підсудного (а.с. 21, 71), в судовому засіданні не досліджувались, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються.
Суд з”ясувавши, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, роз”яснює положення Закону про те, що у випадку розгляду справи у відповідності до ст. 299 КПК України, вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Суд враховуючи думку підсудного, потерпілого та прокурора, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Таким чином, заслухавши показання підсудного, потерпілого, суд вважає, що дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України, тобто умисне середньої тяжкості тілесні ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, повне визнання своєї вини, його щире каяття у скоєному, особу підсудного, що він вперше вчинив злочин, позитивні характеристики по місцю проживання та роботи, його відношення до подій, що відбулися та їх наслідків, його вік, сімейні обставини, матеріальне становище. Обставиною, що помякшує покарання є щире каяття. Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення злочину, в стані алкогольного сп”яніння. З урахуванням наведеного вважає, що його виправлення можливе з призначенням йому покарання у виді виправних робіт в межах санкції статті кримінального закону.
Заявлено цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2, в якому зазначено, що під час бійки підсудний ОСОБА_2 наніс удар потерпілому ОСОБА_4 в голову, від якого потерпілий отримав тілесні ушкодження.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 472 від 21.01.2010 року у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма - забій головного мозку середнього ступеня важкості, ускладнений субарахноїдальним крововиливом, розрив барабанної перетинки правового вуха, ускладнений середнім отитом праворуч.
Потерпілий ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоровя. За період лікування він витратив 4083 грн., що підтверджується чеками, розрахунковими квитанціями та накладними на придбання ліків та медичних препаратів, тому позовні вимоги в частині відшкодування завданої внаслідок злочину майнової шкоди підлягають відшкодуванню в повному обсязі.
Також потерпілому вчиненим злочином було завдано моральну шкоду, яка полягала погіршенням здоровя, неможливістю працювати фізично, біль та страждання. Розмір моральної шкоди оцінює в 10000 грн..
За таких обставин суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково. Стягненню з відповідача підлягає сума завданої майнової шкоди. Завдану моральну шкоду, з урахуванням матеріального становища відповідача, належить стягнути частково в сумі 6000 грн. При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить із засад справедливості, добросовісності та розумності і вважає, що визначений розмір грошового відшкодування є співмірним із заподіяною шкодою.
Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1177 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи внаслідок злочину, відшкодовується державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною.
Ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою яка її завдала за наявності її вини.
Прокурор Теплицького району заявив цивільний позов про стягнення витрат понесених Теплицькою РЦЛ на лікування ОСОБА_4 з підсудного в сумі 1010 грн. 78 коп., оскільки Теплицькою РЦЛ були понесені витрати на лікування потерпілого.
Суд вважає цивільний позов прокурора повністю обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
засудив :
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і призначити йому покарання у виді виправних робіт строком на один рік з відрахуванням в дохід держави 15 відсотків від заробітної плати.
Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 завдану матеріальні збитки в сумі 4083 грн. та моральну шкоду в сумі 6000 грн., а всього кошти в сумі 10083 (десять тисяч вісімдесят три) гривні.
Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь Теплицької РЦЛ (р/р 35415001001917 в ГУДК у Вінницькій області, МФО 802015, код установи 01982643) понесені витрати на лікування потерпілого від злочину в сумі 1010 (десять тисяч десять) гривень 78 коп..
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Вінницької області.
Суддя:
Судове рішення № 12705765, Теплицький районний суд Вінницької області було прийнято 09.12.2010. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1-126. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: