Ухвала суду № 12696770, 25.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5847/09/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Лічевецький І.О.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"25" листопада 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого Бєлової Л.В.,

суддів: Кучми А.Ю.,

Данилової М.В.

при секретарі Комісаренко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу відповідача - ОСОБА_3 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2010 року по справі за позовом прокурора Лисянського району Черкаської області в інтересах держави в особі Лисянського районного центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення коштів, виплачених в якості допомоги по безробіттю , -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2009 року позивач - прокурор Лисянського району Черкаської області в інтересах держави в особі Лисянського районного центру зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просив:

- стягнути з ОСОБА_3 кошти, виплачені як допомогу по безробіттю в сумі 1008,17 грн. на користь Лисянського районного центру зайнятості на рахунок 37177004000511 в управлінні державного казначейства в Черкаській області МФО 854018 код ЄДРПОУ 21368431.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2010 року позов задоволено:

- стягнуто з ОСОБА_3 (Черкаська область, Лисянський район, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Лисянського районного центру зайнятості (Черкаська область, смт. Лисянка, вул. Київська, 5, ідентифікаційний код 21368431) 1 008 (одна тисяча вісім) грн. 17 коп.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з вбачається з персональної картки особи, яка звернулась до центру зайнятості № 235906004042700001 та наказів № НТ040505 від 05.05.2004 р. відповідачу був наданий статус безробітного з 04.05.2004 р., визначені умови і тривалість виплати допомоги по безробіттю та розмір цієї допомоги відповідно до статей 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 2 березня 2000 року № 1533-III.

Відповідач був знятий з обліку в Лисянському районному центрі зайнятості 07 грудня 2004 р.

Згідно довідки № 2359099 від 02.09.2009 р. за період перебування на обліку в якості безробітного відповідачем отримано 1 008 грн. 17 коп. в якості допомоги по безробіттю, підтверджується даними листа філії Лисянського відділення № 2971 ВАТ «Ощадбанк»від 11.01.2010 р. за вих. № 8, згідно яким на імя позивача був відкритий рахунок за № 40940 та за період з 27.04.2004 р. по 07.12.2004 р. зарахована сума в розмірі 1008 грн. 17 коп.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач був зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності 06.11.2003р.

За даними зазначеного витягу державна реєстрація припинення підприємницької діяльності відповідача здійснена 18.05.2005 року.

Згідно довідки ДПІ у Лисянському районі від 21.01.2010 р. за № 216/17 ФОП зареєстрований в податковому органі, як платник податків, 26.12.2003 р. та знятий з обліку 22.05.2005 року.

Відповідно до статей 1 та 2 Закону України «Про зайнятість населення»від 1 березня 1991 року № 803-XII до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві. Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу того, що відповідач, на момент звернення до центру зайнятості, був зайнятою особою, яка не мала права на реєстрацію в якості безробітного та на отримання відповідної матеріальної допомоги.

З приводу твердження відповідача про те, що на момент реєстрації в центрі зайнятості він не займався підприємницькою діяльністю, суд першої інстанції вірно зазначив, що Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»від 15 травня 2003 року № 755-IV (надалі за текстом «Закон № 755-IV») повязує статус підприємця не з фактом зайняття фізичною особою підприємницькою діяльністю, а з державною реєстрацією цієї особи як підприємця.

Відповідно до частини 3 статті 46 цього Закону фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Згідно абзацу другому частини 15 статті 47 Закону № 755-IVдата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

З приводу твердження відповідача щодо пропуску строку позивачем на звернення до суду з адміністративним позовом, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно зазначив, що позивачу стало відомо про те, ОСОБА_3 був зареєстрований як фізична особа-підприємець 09 липня 2009 р., що вбачається з листа № 01/59-14 (а.с. 11).

Враховуючи, що позовна заява надійшла до суду 03.12.2009 р., суд першої інстанції вірно зазначив про відсутність підстав для застосування положень Кодексу адміністративного судочинства України, які передбачають відмову у задоволенні адміністративного позову з мотивів пропущення строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

У звязку з вищевикладеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу задоволення позовних вимог, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у звязку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд , -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу відповідача - ОСОБА_3 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2010 року - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді