Ухвала суду № 12696778, 25.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6313/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"25" листопада 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого Бєлової Л.В.,

суддів: Кучми А.Ю.,

Данилової М.В.

при секретарі Комісаренко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 червня 2010 року по справі за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_4 про стягнення суми коштів , -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2010 року позивач - Київський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, в якому просив:

- стягнути з ОСОБА_4 на користь Київського міського центру зайнятості кошти в розмірі 14784,75 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 червня 2010 року позов задоволено:

- стягнуто з ОСОБА_4 (02097, АДРЕСА_1) на користь Київського міського центру зайнятості (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 47-б, код ЄДРПОУ 03491091) 14787 (чотирнадцять тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн. 75 коп.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі заяви відповідача від 25.02.2009 наказом Деснянського районного центру зайнятості міста Києва № 2555 від 25.02.2009 позивачу надано статус безробітного громадянина, зареєстрованого як такого, що шукає роботу, та призначено допомогу по безробіттю застрахованим особам.

Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»№ 72 від 24.11.2009 встановлено, що позивач дійсно працював в ТОВ «НФО «Інформаційні технології»з 01.12.2006 по 02.03.2009 за сумісництвом. Викладене підтверджено копіями наказів про прийняття на роботу та звільнення.

Враховуючи встановлене вище, відповідача 28.12.2009 Деснянським центром зайнятості міста Києва знято з обліку та припинено виплату матеріальної допомоги.

Даючи правову оцінку вищевикладених обставин справи, колегія суддів зазначаж, що суду першої інстанції вірно виходив з наступного.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про зайнятість населення»встановлено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Пунктами 1, 8 частини першої статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Частиною другою цієї статті встановлено, що виплата матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації припиняється з причин, передбачених частиною першою цієї статті, та у разі виключення із навчального закладу за неуспішність та порушення дисципліни.

Положеннями статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»передбачено сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»такими видами забезпечення, зокрема, є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного.

Відповідно до ст. 39 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, спори, що виникають із правовідносин за цим Законом вирішуються в судовому порядку.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем виплачено на користь відповідача матеріальне забезпечення за період з 26.05.2009 по 25.10.2009 у розмірі 13901,53 грн. та кошти за його навчання за період з 26.10.2009 по 06.12.2009 у розмірі 883,22 грн.

Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, адже відповідач після отримання статусу безробітного та отримання матеріальної допомоги з цих підстав продовжував працювати та отримав за це відповідний дохід, адже його звільнено було лише 02.03.2009 наказом № 29-К.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем надано центру зайнятості неправдиві відомості, що є підставою для повернення виплаченого йому страхового забезпечення.

У звязку з вищевикладеним, з урахуванням ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу задоволення позовних вимог, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у звязку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд , -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 червня 2010 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 червня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді