Постанова № 12696283, 26.11.2010, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2010 р. Справа № 45/183-10

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Погребняк В.Я.,

суддя Слободін М.М.,

суддя Шевель О.В.,

при секретарі Тимченко А.М.,

за участю представників сторін:

прокурора –не з'явився

позивача – Гордєєва В.І. –дов.,

1-го відповідача –Шевченка О.І. –дов., Твердуна Г. Д. –дов.,

2-го відповідача –Ступака В.С. –дир.., Власенка М.Т. –дов.,

третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційні скарги 1-го відповідача (вх. № 3048Х/3) та 2-го відповідача (вх. № 3049Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 07 вересня 2010 року у справі № 45/183-10

за позовом Прокурора Нововодолазького району Харківської області в інтересах держави в особі Ордівської сільської ради, с. Ордівка Нововодолазького району Харківської області

до 1. Нововодолазької районної Державної адміністрації Харківської області, смт. Нова Водолага Харківської області

2. Приватного підприємства «Строитель», с. Нова Водолага Харківської області

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Управління з контролю та охорони земель у Харківській області

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

встановила:

Прокурор Нововодолазького району Харківської області в інтересах держави в особі Ордівської сільської ради у березні 2008 р. звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки водного фонду від 30.01.2003 р., укладеного між Нововодолазькою районною державною адміністрацією та ПП «Строитель». Рішенням господарського суду Харківської області від 02.06.2008 р. у справі № 54/47-08 (суддя Хачатрян В.С.) позовні вимоги задоволені повністю. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки водного фонду від 30.01.2003 р., укладений між Нововодолазькою районною державною адміністрацією та ПП «Строитель». З відповідачів на користь держбюджету стягнуто по 42,50 грн. держмита та по 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (т. 2 а. с. 33-38).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2009 р. у справі № 54/47-08 (колегія суддів у складі: Токар М.В., Івакіна В.О., Фоміна В.О.) рішення господарського суду Харківської області від 02.06.2008 р. у справі № 54/47-08 залишено без змін (т. 3 а. с. 63-69).

Постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2009 р. у справі № 54/47-08 (колегія суддів у складі: Грейц К.В., Глос О.І., Бакуліна С.В.) постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2009 р. та рішення господарського суду Харківської області від 02.06.2008 р. у справі № 54/47-08 скасовано, а справа передана на новий розгляд до господарського суду Харківської області (т. 3 а. с. 115-121).

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.07.2009 р. (суддя Мамалуй О.О.) у справі № 27/162-09 (новий розгляд справи № 54/47-08) в задоволенні позовних вимог відмовлено (т. 4 а.с. 70-72).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.11.2009 р. у справі № 27/162-09 (колегія суддів у складі: Сіверін В.І., Білоконь Н.Д., Терещенко О.І.) рішення господарського суду Харківської області від 29.07.2009 р. у справі № 27/162-09 залишено без змін (т. 4 а. с. 149-152).

Постановою Вищого господарського суду України від 18.05.2010 р. рішення господарського суду Харківської області від 29.07.2009 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.11.2009 р. у справі № 27/162-09 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області (т. 4 а. с. 197-204).

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.09.2010 р. (колегія суддів у складі: Светлічний Ю.В., Лаврова Л.С., Буракова А.М.) у справі № 45/183-10 (новий розгляд справи № 27/162-09)) позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки водного фонду від 30.01.2003 року укладений між Нововодолазькою районною державною адміністрацією та Приватним підприємством «Строитель». З відповідачів на користь держбюджету стягнуто по 42,50 грн. держмита та по 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (т. 5 а. с. 118-124).

Відповідачі з даним рішенням не погодилися, звернулися до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2010 р. у справі № 45/183-10 з тих підстав, що місцевим господарським судом порушені норми матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення. Апелянти, зокрема, стверджують, що прокурором та позивачем не було обрунтовано порушеного права позивача, оскільки спірна земельна ділянка знаходиться поза межами населеного пункту с. Ордівка, та що прокурором пропущено строк позовної давності для звернення з відповідним позовом та не надано підстав подання позову (матеріалів перевірки, ін.).

Третя особа погоджується з апеляційними скаргами відповідачів, вважає, що спірна земельна ділянка знаходиться поза межами населеного пункту позивача, а відтак, Ордівська сільська рада не може бути позивачем у даній справі.

Позивач проти апеляційних скарг заперечує, оскаржуване рішення вважає законним та обгрунтованим, просить його залишити без змін, а апеляційні скарги –без задоволення. Позивач вважає, що позовні вимоги прокурора підтверджені належними та обгрунтованими доказами, що спірна земельна ділянка знаходиться у межах населеного пункту позивача, крім того, представник позивача стверджує, що 2-м відповідачем безпідставно орендується водний об’єкт – ставок та гребля ставка, оскільки вони не передані останньому в оренду.

Прокурор в судові засідання апеляційного господарського суду 20.10.2010 р., 15.11.2010 р. та 24.11.2010 р. не з’являвся, причини неявки не повідомляв, хоча про час та місце засідання суду був повідомлений належним чином, про що свідчать залучені до матеріалів справи повідомлення про вручення поштових відправлень (т. 6 а. с. 23, 26).

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційних скаргах та відзивах на них (з урахуванням доповнень) доводи сторін, заслухавши у судових засіданнях пояснення уповноважених представників сторін та третьої особи, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у порядку статті 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Предметом оскарження по даній справі є укладений 30.01.2003 р. між відповідачами у справі - Нововодолазькою районною державною адміністрацією (орендодавець) та ПП «Строитель»(орендар) договір оренди земельної ділянки водного фонду (т. 1 а. с. 10 –12), відповідно до умов якого (п. 1.1. договору) орендодавець (1-й відповідач) передав, а орендар (2-й відповідач) прийняв в строкове платне користування земельну ділянку (зайняту водним об’єктом –ставком), яка знаходиться на території Ордівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, загальною площею 14,3 га, в тому числі під водою - 10,8 га, прибережна смуга площею 3,5 га з глухою земляною греблею.

Підставою подання даного позову прокурором зазначено порушення відповідачами норм п. 12 розділу Х «Перехідні положення»Земельного кодексу України, з огляду на знаходження спірної земельної ділянки в межах населеного пункту позивача і відсутністю у зв'язку з наведеним у 1-го відповідача повноважень щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою.

При цьому, ані в позовній заяві, ані в подальшому прокурором не обгрунтовано підстави звернення до суду з відповідним позовом, вимоги ухвали апеляційного господарського суду від 15.11.2010 р. щодо надання письмових пояснень та доказів на підтвердження факту встановлення порушень, які стали підставою подання позову та часу (дати) встановлення цих порушень (матеріали перевірки, підстави перевірки, інше) прокурором не виконані.

Приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд з урахуванням наявних у справі доказів дійшов висновку, що рішення щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ між Ордівською сільською радою та Нововодолазькою районною державною адміністрацією не приймалося. Проекти встановлення меж сільських населених пунктів Ордівської сільської ради та Нововодолазької районної державної адміністрації Обласною радою на даний час не затверджено.

Таким чином, судом першої інстанції зроблені висновки, що ні Нововодолазька районна державна адміністрація, ні Ордівська сілька рада не має право розпоряджатися спірною земельною ділянкою до затвердження обласною радою проекту землеустрою щодо встановлення і зміни меж відповідних адміністративних утворень та прийняття відповідного рішення.

Отже, зазначаючи про відсутність у позивача порушеного права, місцевим господарським судом, разом з тим, прийнято рішення про задоволення позовних вимог прокурора у повному обсязі.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що зроблені при неповному дослідженні усіх обставин справи, оскільки в контексті ст. 1 ГПК України та ст. 3 ЦК України, кожна особа має право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Тобто, названими статтями встановлено, що позивач має право на подання позову лише в тому разі, коли діями відповідача порушується право чи інтереси безпосередньо позивача, а не взагалі з будь-яких питань, де, як вважає позивач, є порушення норм чинного законодавства.

Відповідне стосується і прокурора, який подає позов в інтересах держави в особі уповноваженого державою органу (позивача) –тобто, прокурор повинен обґрунтувати, що право позивача є порушеним.

Отже, для звернення до суду з позовом, прокурор та позивач повинен обґрунтувати не лише порушення відповідачами положень чинного законодавства, а і свій матеріально-правовий інтерес з метою захисту інтересів держави.

Як зазначено вище, обґрунтовуючи подання позову та визначаючи у якості позивача Ордівську сільську раду, прокурор стверджував, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту позивача, а тому 1-й відповідач не мав повноважень щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою.

Проте, як вважає колегія суддів, прокурором та позивачем не надано жодних аргументованих доказів відповідного, що, зокрема, зазначено і місцевим господарським судом у оскаржуваному рішенні (суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ між Ордівською сільською радою та Нововодолазькою районною державною адміністрацією не приймалося. Проекти встановлення меж сільських населених пунктів Ордівської сільської ради та Нововодолазької районної державної адміністрації Обласною радою на даний час не затверджено, а тому Ордівська сілька рада не має право розпоряджатися спірною земельною ділянкою до затвердження Обласною радою проекту землеустрою щодо встановлення і зміни меж відповідних адміністративних утворень та прийняття відповідного рішення).

Відповідні висновки колегією суддів зроблені також з урахуванням висновків Вищого господарського суду України, що містяться у постанові від 14.05.2009 р. у даній справі (т. 3 а. с. 115-121). Зокрема, вказаною постановою зазначено, що до предмету доказування у даній справі входить встановлення правового режиму спірної земельної ділянки, і, відповідно, наявність чи відсутність у сільської ради права розпоряджатися вказаною земельною ділянкою.

Згідно з п. 12 розділу Х «Перехідні положення»Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст. 173 ЗК України межа району, села, селища, міста, району у місті —це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій; межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою, які розробляються відповідно до техніко-економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів.

Згідно з ч. 2 ст. 174 ЗК України рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською чи Севастопольською міською радами за поданням районних та відповідних сільських, селищних рад.

Таким чином, на думку колегії суддів, єдиним належним та допустимим доказом підтвердження факту знаходження спірної земельної ділянки в межах населеного пункту позивача, а відтак, і права на подання позову прокурора в інтересах держави в особі Ордівської сільської ради могло б бути рішення Обласної ради про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення меж відповідних адміністративних утворень, а за відсутності такого рішення позивач та прокурор не можуть стверджувати про знаходження спірної земельної ділянки в межах населеного пункту позивача, та, як наслідок, про порушення відповідачами прав і охоронюваних законом інтересів позивача.

Всі інші надані позивачем та прокурором документи не є належними та допустимими доказами у даній справі, оскільки можуть свідчити лише про наміри позивача щодо віднесення спірної земельної ділянки до меж населеного пункту.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що твердження прокурора та позивача, викладені в позовній заяві, додаткових поясненнях до позову та запереченнях на апеляційну скаргу, є безпідставними, не ґрунтуються на вимогах закону і не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог, а відтак, оскаржуване рішення по даній справі підлягає скасуванню, а апеляційні скарги відповідачів підлягають задоволенню частково –в частині скасування рішення суду у справі № 45/183-10. Що ж стосується вимог апеляційних скарг про припинення провадження у справі –такі вимоги задоволенню не підлягають, оскільки не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства (відповідачами не наведено передбачених ст. 80 ГПК України підстав для припинення провадження у справі).

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ч.1 ст. 103, п. 3, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила :

Апеляційні скарги 1-го відповідача - Нововодолазької районної Державної адміністрації Харківської області та 2-го відповідача - Приватного підприємства «Строитель»задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 07 вересня 2010 р. у справі № 45/183 -10 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Ордівської сільської ради (63223 Харківська область Нововодолазький район с. Нова Мерефа вул. Воронова, 129 Код 04398086 відомості про рахунки відсутні) на користь Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області (63200 Харківська область смт Нова Водолага, вул. Гагаріна, 7 Код 04059645 р/рахунок 35418042000873 УДК в Харківській області, МФО 851011) 42,50 грн. витрат по сплаті держмита за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Ордівської сільської ради (63223 Харківська область Нововодолазький район с. Нова Мерефа вул. Воронова, 129 Код 04398086 відомості про рахунки відсутні) на користь Приватного підприємства «Строитель»(63200 Харківська область смт Нова Водолаза вул. Патріна Лумумби, 1 Код 30142413 р/рахунок 260073012783 в філії ХОУ ВАТ «Ощадбанк»ТВБВ 10020/0372 МФО 351823) 42,50 грн. витрат по сплаті держмита за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя

повний текст постанови підписано 26 листопада 2010 р.