Рішення № 12695870, 26.11.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2010 р. Справа № 15/302-10

вх. № 9157/3-15

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Барішевський О.В. відповідача - не з*явився, другий відповідач - не з*явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Агросвіт Експорт", м. Харків

до ТОВ"АПК"Тавріка ЛТД", другий відповідач- ЗАТ"Дельта-Сервіс" м.Херсон

про стягнення 48431,31 грн.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2010 року до господарського суду Харківської області звернувся з позовом ТОВ" Агросвіт Експорт" до ТОВ"АПК "Тавріка ЛТД" та ЗАТ "Дельта -Сервіс" про стягнення основного боргу 44 000 грн, процентів за користування чужими коштами -3427,99 грн, 3 % річних- 1003,32 грн , судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідачів.

28.10.2010 року перший відповідач надав до суду відзив на позов та просить у задоволені позовних вимог ТОВ" Агросвіт Експрот" щодо стягнення з ТОВ" АПК "Таріка ЛТД" в сумі 48431,31 грн відмовити в зв*язку з тим, що відносно нього порушена справа про банкруство. ( справа за № Б-24/24-10 господарський суд Харківської області ) та у відповідності до п.2 ст.14 Закону України"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкуром" вимоги конкурсних кредиторів,які заявлені після строку, встановленого для їх подачі, або не заявлені взагалі, судом не розглядаються і вважаються погашеними.Строк в такому випадку для подачі заяв з вимогами до боржника є граничними і поновленню не підлягає (а.с.42-54).Тому в цій частині відповідач просить суд відмовити в позові.

26.11.2010 року позивачем надана заява в якій останній просить суд стягнути з ТОВ"АПК"Тавріка ЛТД" та ЗАТ"Дельта-Сервіс" на користь "Агросвіт Експорт" суму 29000 грн основного боргу, 3427,99 грн процентів за користування чужими коштами, 1003,32 грн 3 % річних.

Другий відповідач в судове засідання не з*явився, заперечень щодо відсутності боргу не надав, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Справа розглядається згідно ст. 75 ГПК України, за наявними матерілами у справі.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне, що між ТОВ “Агросвіт Експорт"(клієнт) та ЗАТ "Дельта-Сервіс"(виконавець) було укладено договір № 091009П від 09.10.2009 року (далі Договір), відповідно до пункту 1.1 предметом договора являється організація та здійснення Виконавцем перевалки та зберігання експортних та транзитних зернових, бобових, масличних вантажів та продукції її переробки, пред*являємих Клієнтом через перевантажувальний комплекс, який знаходится за адресою: Україна, м.Херсон,Островське шосе, 2-Б.

Додатковою угодою до договору № 1 від 09.10.2009 року сторони погодили найменування вантажу по даному договору - кукурудза, врожаю 2009 року, об*єм партії 3000 тон+/- 10% в опціоні Кліента , порядок розрахунків та тарифи за надані послуги ( а.с.15-16).

За вказаним договором з боку позивача протягом жовтня -листопада 2009 року було сплачено на користь другого відповідача 296 806,09 грн,що підтверджується платіжними дорученнями за № 30 від 14.10.2009 року на суму 80000 грн. ( а.с.19),№ 39 від 14.10.2009 року на суму 12000 грн. ( а.с.20), № 31 від 15.10.2009 року на суму 25754 грн. ( а.с.21), № 34 від 20.10.2009 року на суму 107116,80 грн ( а.с.22), № 1581 від 27.10.2009 року на суму 60000 грн. ( а.с.23), № 198 від 05.11.2009 року на суму 1076,10 грн, 10859,19 грн. на підставі рахунка-фактури № 220 від 22.10.2009 року (а.с.24).

На виконання умов договору другим відповідачем було надано послуг на суму 236806,09 грн , що підтверджується актами про надання послуг за № 169 від 22.10.2009 року на суму 235729,99 грн. ( а.с.17) та № 170 від 22.10.2009 року на суму 1076,10 грн ( а.с.18).всього на суму 236806,09 грн.

Другим відповідачем було частково повернено грошові суми в розмірі 11 000 грн , так на день звернення до суду з позовом сума боргу становила 44000 грн.

Крім того, другий відповідач також частково повернув грошові кошти в сумі 15 000 грн. Сума основного боргу становить 29000 грн.

У відповідності до ст.80 п.1-1 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

19.02.2010 року на адресу 2-го відповідача позивачем було надіслано лист-вимогу ( а.с.31).

19.02.2010 року між позивачем та ТОВ"АПК"Таврика ЛТД" було укладено договір поруки.( а.с.34-35).

У відповідності до умов даного договора "Поручитель" зобов*язався солідарно відповідати перед Кредитором за виконання ЗАТ"Дельта Сервіс" зобов*язань по договору № 091009П від 09.10.2009 року в тому числі і в частині сплати штрафних санкцій та компенсацію збитків в зв*язку з порушенням боржником взятих за договором зобов*язань.

У відповідності до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Таким чином, судом встановлено, що другим відповідачем було не використано суму 29000 грн.

За таких обставин, 2-им відповідачем залишилася не повернутий основний борг в сумі 29000 гривень, що підтверджено матеріалами справи.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Враховуючи існуючу кредиторську заборгованість ЗАТ"Дельта-Сервіс" та укладений договір поруки від 19.02.2010 року, ТОВ "Агросвіт Експорт" звернулося з позовом до 1-го та 2-го відповідачів про стягнення солідарно заборгованості в сумі з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог 33431,31 грн.

Враховуючи, що відносно першого відповідача 10.06.2010 року господарським судом Харківської області було прийнято постанову у справі за № Б-24/24-10 відповідно до якої визнано юридичну особу –Товариство з обмеженою відповідальністю «АПК «Тавріка ЛТД», код ЄДРПОУ 35898840, зареєстроване 04.06.2008р. Овідіопльскою районною державною адміністрацією Одеської області, дата та номер останньої реєстраційної дії (зміна місцезнаходження) 19.01.2010р № 15431070004002316, місцезнаходження: 61037, м.Харків, пр-т Московський, буд. 199А, банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, суд відмовляє в задоволені в цій частині.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконанню її обов’язку.

Статтями 526, 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов’язання встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Із врахуванням приписів вищеназваних статей та досліджених матеріалів справи, суд погодужється щодо того, що борг 2-го відповідача становиить 29 000 грн.,

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 1057 Цивільного кодексу України передбачено, що договором, виконання якого пов'язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, якщо договором не встановлений розмір процентів за користування грошовими коштами, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.

На підставі вищевказаних норм чинного законодавства, суд встановив, що саме такий розмір процентів повинен застосовуватися до умов комерційного кредиту, передбаченого договором № 091009П від 09.10.2009 р., щодо процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 3427,99 грн.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З урахуванням вимог вищеназваної статті, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних, що становить 1003,32 грн. , що нараховані позивачем за весь період прострочення є правомірними . Обґрунтованість розрахунків перевірена судом.

У відповідності до ст.89 ГПК України, суддя за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в ухвалі описки , не зачіпаючи суті рішення.

Так при реєстрації позовної заяви канцелярією була допущена описка, замість належного першого відповідача ТОВ"АПК"Тавріка ЛТД" було зазначено ТОВ"Капітал Агро ТПК" м.Харків. На підставі викладеного, суд керуючись ст. 89 ГПК України, виправляє описку в ухвалах по справі за № 15/302-10 від 18.10.2010 року, протоколу судового засідання від 28.10.2010 року, ухвалі від 28.10.2010 року, протоколу судового засідання від 09.11.2010 року, ухвалі від 09.11.2010 року, замість ТОВ" Капітал Агро" слід зазначити ТОВ"АПК"Тавріка ЛТД". Вся кореспонденція надсилалась належному відповідачу за вказаною адресою та була отримана, про що свідчять повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 484313,10 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.1,2,33, 44,49,80 п.1-1,89,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Виправити описку в ухвалах по справі за № 15/302-10 від 18.10.2010 року, протоколу судового засідання від 28.10.2010 року, ухвалі від 28.10.2010 року, протоколу судового засідання від 09.11.2010 року, ухвалі від 09.11.2010 року, замість ТОВ" Капітал Агро" м.Харків, слід зазначити ТОВ"АПК"Тавріка ЛТД" м.Харків.

Позовні вимоги задовільнити частково.

Припинити провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 15000 грн.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Дельта-Сервіс" (м.Херсон,Островське шосе,2а код ЄДРПОУ 32125866 п/р 26009007586601 в ВАТ"Сведбанк" м.Київ, МФО 300164) на користь ТОВ"Агросвіт Експорт" ( м.Харків, пр.Московський, 199-а р/р 26002996105704 в філії ЗАТ"ПУМБ" м.Харків, МФО 350385, код ЄДРПОУ 34391363) суму основного боргу 29 000 грн, 3427,99 грн проценти за користування чужими грошовими коштами, 1003,32 грн - 3 % річних, державне мито 484313,10 грн, 236 грн. інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

рішення підписане 29.11.2010 року.