Рішення № 12695301, 06.12.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.10                                                                                 Справа № 6/304

За позовом

Публічного акціонерного товариства “Банк Форум” в особі Алчевської філії, м. Алчевськ Луганської області

до Приватного підприємства “ТФ ДІНА”, м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 740 388 грн. 40 коп.

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача –Колесник Я.В., дов. № 2864 від 02.11.10;

від відповідача - не прибув;

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 740 388 грн. 40 коп., у тому числі: прострочена заборгованість у сумі 291 662 грн. 00 коп., заборгованість за кредитом у сумі 208 338 грн. 00 коп., строкова заборгованість по процентам у сумі 6 931 грн. 50 коп., прострочена заборгованість по процентам у сумі 186 617 грн. 53 коп., пеня у сумі 46 839 грн. 37 коп.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав, явку повноважного представника у судові засідання жодного разу не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату та час їх проведення. Так, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною адресою відповідача є: м. Алчевськ, Луганської області, вул. Горького, 99 «а», у зв’язку з чим, позовна заява та процесуальні документи по справі направлялися відповідачу саме за вказаною адресою.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

З огляду на вказане, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представника позивача суд прийшов до наступного.

в с т а н о в и в:

Між Публічним акціонерним товариством “Банк Форум” в особі заступника керуючого Алчевської філії (позивач) та ТОВ «Стандарт» було укладено кредитний договір № 0297/08/06-Кf від 10.10.08, за умовами якого ТОВ «Стандарт»було надано кредитні кошти в сумі 500 000 грн. 00 коп. з кінцевим строком погашення по 09.10.11 відповідно до узгодженого графіку, зі сплатою за користування кредитними коштами 23%.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору у редакції додаткової угоди 31 від 06.02.09 забезпеченням повернення коштів, сплати процентів, є заставав основних засобі заставодавця –Приватного підприємства «ТФ ДІНА»та порука останнього.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Стандарт»за кредитним договором між позивачем та відповідачем –ПП «ТФ ДІНА»06.02.09 укладено договір поруки. За умовами вказаного договору відповідач зобов’язався в разі невиконання або порушення ТОВ «Стандарт»зобов’язань перед позивачем за кредитним договором погасити заборгованість за договором, а саме: суму кредиту, нараховані проценти, штраф, пені та інші платежі.

У випадку невиконання зобов’язань за кредитним договором та договором поруки, ТОВ «Стандарт»та ПП «ТФ ДІНА»виступають як солідарні боржники.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач надав ТОВ «Стандарт»кредитні кошти в сумі 500000 грн. 00 коп. В той же час, зазначені кошти у встановлені п. 2.3 договору строки за відповідним графіком позивачу не повернуті.

Разом з цим, відповідно до п. 2.4, 2.5, 2.6 ТОВ «Стандарт»зобов’язаний щомісячно сплачувати позивачу проценти за користування кредитними коштами, що останнім в повній мірі виконано не було.

Оскільки ТОВ «Стандарт»були порушені умови кредитного договору, позивач неодноразово звертався до останнього з претензіями про необхідність погашення заборгованості за кредитом та процентами. Відповіддю від 21.04.09 щодо направлених претензій, ТОВ «Стандарт»повідомив про неможливість сплати кредитних коштів у зв’язку із тяжким фінансовим становищем та просив звернутися з вимогами до поручителя ПП «ТФ «ДІНА».

За розрахунком позивача за відповідачем утворилась прострочена заборгованість у сумі 291 662 грн. 00 коп., заборгованість за кредитом у сумі 208 338 грн. 00 коп., строкова заборгованість по процентам у сумі 6 931 грн. 50 коп., прострочена заборгованість по процентам у сумі 186 617 грн. 53 коп. та нарахована пеня у сумі 46 839 грн. 37 коп.

З метою отримання вказаних коштів, позивач звернувся до відповідача з претензією яка була залишена без відповіді та задоволення.

Оскільки сума заборгованості в добровільному порядку погашена не була, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з поручителя заборгованості за кредитом, процентами та пені.

Відповідач позовні вимоги не оспорив.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача, суд дійшов до наступного.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Стандарт»було укладено кредитний договір, на виконання умов якого позивач надав останньому кредитні кошти в сумі 500000 грн. 00 коп., які останнім повернуті не були.

Пунктами 3.2.2 і 3.2.3 кредитного договору передбачено, що банк має право відмовитися від подальшого кредитування та вимагати повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом у випадку порушення або неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань.

За розрахунком позивача за кредитним договором № 0297/08/06-Кf від 10.10.08 мається прострочена заборгованість у сумі 291 662 грн. 00 коп. та строкова заборгованість у сумі 208338 грн. 00 коп.

Крім цього, не сплачені проценти за користування кредитом за період з 10.10.08 по 25.09.10 в сумі 186617 грн. 53 коп.

Разом з цим, відповідно до п. 4.1 кредитного договору позивачем нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період з 03.11.08 по 17.10.10 в сумі 46839 грн. 37 коп.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем та відповідачем в забезпечення виконання ТОВ «Стандарт»зобов’язань за кредитним договором були укладені договори поруки та застави.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як

солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач на виконання умов кредитного договору надав ТОВ «Стандарт»кредитні кошти, забезпечені порукою відповідача, які не були повернуті та не сплачені суми нарахованих процентів.

Відповідач в свою чергу доказів належного виконання зобов’язань за кредитним договором не надав та доводи позивача не оспорив.

Виходячи з викладених підстав, оцінивши доводи представника позивача, надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з віднесенням судових витрат на відповідачів в солідарному порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити.

          2. Стягнути з Приватного підприємства «ТФ ДІНА», м. Алчевськ Луганської області, вул. Горького, 99 «а», код 34703392, на користь Публічного акціонерного товариства “Банк Форум” (м. Київ, бульвар Верховної Ради, 7, код 21574573), в особі Алчевської філії, м. Алчевськ Луганської області, вул. Ленінградська, 50, код 26071049, прострочену заборгованість у сумі 291 662 грн. 00 коп., заборгованість за кредитом у сумі 208 338 грн. 00 коп., строкову заборгованість по процентам у сумі 6 931 грн. 50 коп., прострочену заборгованість по процентам у сумі 186 617 грн. 53 коп., пеню у сумі 46 839 грн. 37 коп., витрати по оплаті державного мита в сумі 7403 грн. 88 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 08.12.2010.

Суддя                                                                       Т.А. Василенко

Помічник судді Т.В. Цибулько