Рішення № 12695252, 06.12.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.10                                                                                 Справа № 8/279пд

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Антрацитовський рудоремонтний завод", м. Єнакієве Донецької області,

до Відкритого акціонерного товариства "Антрацитівське управління по ремонту та налагодженню гірничошахтного устаткування" Дочірнього підприємства Вікритого акціонерного товариства "Державна холдингова компанія "Луганськвуглеремонт"", смт. Кріпенський м. Антрацит Луганської області, -

про визнання договору оренди дійсним.

          Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Бузовський І.М. –представник, - довіреність №б/н від 05.11.10 року;

від відповідача –Бережной О.В. –представник, - довіреність №б/н від 05.11.10 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

          суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання дійсним договору оренди державного окремого індивідуально визначеного майна №18, укладеного 01.11.2010 року у простій письмовій формі між Відкритим акціонерним товариством "Антрацитівське управління з ремонту та налагодження гірничошахтного устаткування" Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства "Державна холдингова компанія "Луганськвуглеремонт"" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Антрацитівський рудоремонтний завод" терміном на 10 років, при цьому позов мотивовано тим, що до складу орендованого майна входить об’єкт нерухомості у вигляді нежитлового приміщення ділянки стійки тертя, розташованого за адресою: місто Антрацит, смт. Кріпенський-2 Луганської області, а статтею 793 Цивільного кодексу України передбачено, що договір оренди нерухомого майна на термін понад 3 роки підлягає нотаріальному посвідченню; крім того, відповідно до ст. 794 Кодексу –такий договір також підлягає державній реєстрації.

          До початку судового засідання від сторін надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

          У судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач позов визнав у повному обсязі з підстав, викладених у заяві про визнання позовних вимог від 06.12.10 року за вих. №1/10-41; крім того, у судовому засіданні він пояснив, що, дійсно, договір оренди державного майна, до складу якого входить об’єкт нерухомості, сторонами укладено у простій письмовій формі, хоча пунктом 5.14 договору вони передбачили обов’язок орендаря здійснити нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію цього договору.

          В ході розгляду спору встановлено, що у вступній частині ухвали господарського суду Луганської області від 23.11.10 року припущена описка при визначенні місцезнаходження позивача.

          Так, в ухвалі вказано, що ним є місто Антрацит Луганської області, в той час, як згідно наявним у справі доказам місцезнаходженням позивача є місто Єнакієве, вул. Раздоловська, 132 Донецької області.

Вказана описка підлягає виправленню шляхом зазначення у всьому подальшому викладі цього рішення місцезнаходження позивача за адресою: місто Єнакієве Донецької області.

          І.Заслухавши сторони, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

          01.11.10 року між позивачем (орендар) та відповідачем (орендодавець) у простій письмовій формі укладено договір оренди №18, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно, а саме:

          1.Стенд для випробування стойок;

          2.Станок фрезерний БР-82;

          3.Станок фрезерний ФУ-321;

          4.Прес К-2734 –4 штуки;

          5.Прес К-2538 –2 штуки;

          6.Компресор УВУ-1-5/9-М2;

          7.Вентиляція зварювальних столів з вентилятором;

          8.Випрямляч зварювальний ВДУ-5061562;

          9.Випрямляч зварювальний ВДУ-506;

          10.Бак для масла 18,4 м3 –2 штуки;

          11.Піч нагріву А2529 –4 штуки;

          12.Піч термічна СТО-10/10;

          13.Піч нагріву шахтна ПН34М;

          14.Піч термічна СШО-10/10;

          15.Кран-балка тельфера ПР-16.5;

          16.Електричний тельфер 5-тонний;

          17.Нежитлове приміщення ділянки стійки тертя, -

розміщене за адресою: Луганська область, місто Антрацит, смт Кріпенський-2, входить до складу статутного фонду орендодавця, обліковується на його балансі та станом на 01.07.2010 року має вартість 623.595,51 грн. (п.1.1).

          Майно передається в оренду з метою виробництва продукції (гірничошахтного обладнання (п.1.2) терміном на 10 років –з 01.11.10 року до 01.11.20 року (п.10.1).

          Зі змісту договору вбачається, що сторони врегулювали:

          питання щодо рівня орендної плати за перший місяць оренди –листопад 2010 року –у сумі 7463,30 грн. (без ПДВ) (п.3.1), порядок нарахування ПДВ на неї (п.3.2), порядок її індексації (п.3.3), умови, за яких вона може бути змінена (п.3.5), питання відповідальності за її несвоєчасну сплату (п.п.п.3.7-3.8); та ін.;

порядок використання амортизаційних відрахувань (розділ 4);

права та обов’язки сторін договору (розділи 5-8), у тому числі –обов’язок орендаря здійснити нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію цього договору (якщо це передбачено законодавством) за рахунок своїх коштів (п.5.14);

питання відповідальності та вирішення спорів за договором (розділ 9);

термін дії договору, порядок внесення змін до нього, його припинення, розірвання, пролонгації дії; порядок здійснення орендарем покращень орендованого майна (розділ 10) та ін. (а.с.19-21).

Позивач надав до справи документальні докази фактичного повного виконання сторонами умов договору, у тому числі - акт приймання-передачі орендованого майна від 01.11.10 року, підписаний обома сторонами (а.с.22), що також підтвердив відповідач.

Оскільки сторони не визначили точну дату виконання орендарем свого обов’язку щодо нотаріального посвідчення договору, орендар на виконання свого обов’язку. передбаченого п.5.14 останнього, 01.11.10 року за вих. №1201/10 спрямував на адресу орендодавця лист-пропозицію укласти вищезгаданий договір у нотаріальній формі (а.с.27).

Як вбачається з відповіді орендодавця (відповідача) на це звернення (вих. №1/10-3 від 03.11.10 року), він, визнаючи факт необхідності укладення договору у нотаріальній формі, ухилився від цього, пославшись на те, що орендар має реальну можливість користуватися орендованим майном і на підставі фактично укладеного договору оренди (а.с.28).

Ця обставина стала підставою для звернення орендаря з цим позовом до суду.

ІІ.Заслухавши сторони, оцінивши наявні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

          Згідно частинам 1 та 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ) цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

          Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частини 1 та 2 ст. 202 ЦКУ).

          Як сказано у частинах 1-5 ст. 203 Цивільного кодексу, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

          Згідно ст. 204 ЦКУ, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Статтею 205 Цивільного кодексу визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч.1).

Згідно ст. 207 ЦКУ правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Стаття 208 Цивільного кодексу містить імперативну норму, згідно якій у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу (п.1 ч. 1). Стаття 209 ЦКУ також містить загальну норму щодо випадків нотаріального посвідчення правочинів, а саме: правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу (частини 1-3). Законом (ч.1 ст. 210 Цивільного кодексу) визначено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.           Різновидом правочину є договір.           Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ).           Згідно частин 1 ст. 638 названого Кодексу договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Iстотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.           Статтею 640 ЦКУ встановлено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.           Правовідносини, які виникли між сторонами за цим спором, належать до орендних.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачу майно у користування за плату на визначений термін (частина 1 ст. 759 ЦКУ, ст. 2 Закону України від 10.04.92 року №2269-ХІІ «Про оренду державного та комунального майна»(далі –ЗУ №2269-ХІІ).

За приписами ч.2 ст. 793 ЦКУ договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню, а відповідно до ст. 793 Кодексу він також підлягає державній реєстрації.

Аналіз змісту спірного договору свідчить про те, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних його умов, уклали договір у простій письмовій формі та фактично повністю його виконали, однак, передбачивши обов’язковість укладення договору у нотаріальній формі, орендодавець як сторона договору, ухилившись від нотаріального посвідчення останнього, не дотримався у цій частині ані вимог закону, ані умов пункту 5.14 договору.

З огляду на вищевикладене суд при вирішенні цього спору керується ст. 220 Цивільного кодексу України, у якій сказано, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.           Факт ухилення відповідача від нотаріального посвідчення спірного договору оренди позивач належним чином довів, а відповідач – визнав.

          Обраний позивачем спосіб порушеного права відповідає ст.16 ЦКУ та ст. 20 Господарського кодексу України.

          Таким чином, оцінивши доводи сторін та наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Керуючись ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України, покладає їх на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного законодавства та з вини якої спір доведено до суду.

Судом встановлено, що позивач, звертаючись з позовом до суду, припустився надмірної сплати державного мита.

Так, згідно п. «б»ч.2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 «Про державне мито»за розгляд господарським судом немайнового спору, до числа яких належить даний спір, на користь Державного бюджету України стягується державне мито у розмірі 5 (85,00 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивач же на підставі квитанції №3301051 від 22.11.10 року сплатив 118,00 грн., - тобто сума надмірної сплати державного мита становить 33,00 грн. (118,00 грн. –85,00 грн.) та підлягає поверненню на користь платника з Державного бюджету України.

          На підставі викладеного, ст.ст. 11, 16, 202-205, 207-210, 219,220, 560, 572-576, 590-591, 626, 638, 640, 655, 691 та 692 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 32-34, 36, 44, 47-1, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

           2.Визнати дійсним договір оренди №18 купівлі-продажу, укладений 01.11.2010 року у простій письмовій формі, у місті Антрацит Луганської області, між Відкритим акціонерним товариством "Антрацитівське управління по ремонту та налагодженню гірничошахтного устаткування" Дочірнього підприємства Вікритого акціонерного товариства "Державна холдингова компанія "Луганськвуглеремонт"", ідентифікаційний код 05400922, яке знаходиться за адресою: смт. Кріпенський-2 м. Антрацит Луганської області (орендодавець), - та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Антрацитовський рудоремонтний завод", ідентифікаційний код 37007511, яке знаходиться за адресою: місто Єнакієве, вул. Раздоловська, 132 Донецької області (орендар), - предметом якого є:           1.Стенд для випробування стойок;

          2.Станок фрезерний БР-82;

          3.Станок фрезерний ФУ-321;

          4.Прес К-2734 –4 штуки;

          5.Прес К-2538 –2 штуки;

          6.Компресор УВУ-1-5/9-М2;

          7.Вентиляція зварювальних столів з вентилятором;

          8.Випрямляч зварювальний ВДУ-5061562;

          9.Випрямляч зварювальний ВДУ-506;

          10.Бак для масла 18,4 м3 –2 штуки;

          11.Піч нагріву А2529 –4 штуки;

          12.Піч термічна СТО-10/10;

          13.Піч нагріву шахтна ПН34М;

          14.Піч термічна СШО-10/10;

          15.Кран-балка тельфера ПР-16.5;

          16.Електричний тельфер 5-тонний;

          17.Нежитлове приміщення ділянки стійки тертя, -

розміщене за адресою: Луганська область, місто Антрацит, смт Кріпенський-2

          Відповідно до ст.794 Цивільного кодексу України цей договір в частині оренди об’єкту нерухомого майна підлягає державній реєстрації.

          3.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Антрацитівське управління по ремонту та налагодженню гірничошахтного устаткування" Дочірнього підприємства Вікритого акціонерного товариства "Державна холдингова компанія "Луганськвуглеремонт"", ідентифікаційний код 05400922, яке знаходиться за адресою: смт. Кріпенський-2 м. Антрацит Луганської області, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Антрацитовський рудоремонтний завод", ідентифікаційний код 37007511, яке знаходиться за адресою: місто Єнакієве, вул. Раздоловська, 132 Донецької області, - судові витрати, а саме: державне мито у сумі 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          4.Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Антрацитовський рудоремонтний завод"", ідентифікаційний код 37007511, яке знаходиться за адресою: місто Єнакієве, вул. Раздоловська, 132 Донецької області, - надмірно сплачене державне мито у сумі 33 (тридцять три) грн. 00 коп.

          Підставою для виплати вказаної суми коштів є примірник цього рішення, скріплений підписом судді та гербовою печаткою господарського суду Луганської області.

          Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 06.12.10 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано – 08 грудня 2010 року.

Суддя                                                   А.П.Середа