Рішення № 12695091, 25.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/36525.10.10 За позовомФізичної особи підприємця ОСОБА_1

До відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Карія Тур Юкрейн»

Простягнення 43936,72 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивачаОСОБА_2. (за дов.)

Від відповідача не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулася фізична особа підприємець ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Карія Тур Юкрейн»про стягнення 43936,72 грн. заборгованості за договором на туристичне обслуговування № 75/10, а саме: 32869,90 грн. боргу, 648,39 грн. неустойки, 121,57 грн. трьох процентів річних, 10297,16 грн. збитків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання щодо повноти та своєчасності внесення надання послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2010 р. порушено провадження у справі № 17/365 та призначено її до розгляду на 11.10.2010 р..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2010 р. розгляд справи відкладався на 25.10.2010 р., у звязку з неявкою представників сторін та неподанням витребуваних документів.

Відповідач у судове засідання не зявився, відзив на позов, письмових заперечень по суті спору та клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Про день та час проведення судових засідань сторона була повідомлена належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи та матеріали, повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

02.04.2010 р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (турагентом) та товариством з обмеженою відповідальністю «Карія Тур Юкрейн»(туроператором) було укладено договір на реалізацію туристичних послуг № 05080 ( далі - Договір-1).

Відповідно до пункту 2.1. Договору-1 позивач зобовязався за дорученням та від імені відповідача за винагороду здійснювати діяльність по реалізації сформованого відповідачем турпродукту та укладенню договорів на туристичне обслуговування з третіми особами (туристами).

Згідно з пунктами 3.2.1 Договору-1 турагент зобовязався замовляти турпродукт шляхом подання туроператору замовлення у письмовій формі, по факсу чи в інший спосіб, що встановлений цим договором чи туроператором.

Відповідно до умов Договору-1 25.06.2010 р. позивачем було укладено з фізичною особою ОСОБА_2 (далі - турист) договір на туристичне обслуговування № 75/10 (далі - Договір-2), відповідно до умов якого позивач зобовязався забезпечити туристу надання комплексу туристичних послуг, а саме: організувати подорож: Київ Дубровник - Київ (авіа переліт + трансфер), проживання чотирьох чоловік, терміном на сім ночей з 29.07.2010 р. по 05.08.2010 р. у пяти зірковому готелі Хорватії з харчуванням.

Пунктом 3.1.3. Договору-1 передбачено, що при наявності у туроператора можливості надати турпродукт на реалізацію та при дотриманні турагентом умов, встановлених у пункті 3.2.6. Договору-1, туроператор після направлення підтвердження замовлення забезпечує замовлення усіх видів послуг, що входять у турпродукт.

Відповідно до пункту 3.1.4 Договору-1 до замовлення турагента, підтвердженого туроператором, та на підставі забезпеченого замовлення послуг, які входять до складу турпродукту, туроператор надає турпродукт на реалізацію шляхом оформлення та передачі представнику турагента документів, які необхідні для споживання турпродукту (авіаквитків, та/або страхових полісів, та/або рахунку-фактури, та/або інших документів, визначених туроператором залежно від складу турпродукту).

Згідно пункту 1.2. Договору-1 підтвердження замовлення це відповідь туроператора по електронних чи факсимільних засобах звязку на замовлення, в якому міститься згода туроператора на надання ту продукту. Така відповідь туроператора може бути надана і шляхом виписування на імя турагента рахунку-фактури туроператора за підписом його бухгалтера.

Відповідно до умов Договору-2 позивач звернувся до відповідача з заявками щодо замовлення туристу турпродукту, який запропонований відповідачем.

21.06.2010 р. заявки були заброньовані відповідачем під №№ 1096916, 1096912, що підтверджується листами-підтвердженнями, надісланими електронною поштою.

Пунктом 10.3 Договору визначено-1, що всі замовлення на бронювання, відправлені від імені тур агента за допомогою системи on-line бронювання, мають силу замовлень, оформлених письмово з усіма наслідками, передбаченими умовами Договору.

На підставі наданих позивачем заявок відповідачем були виставлені позивачу електронні рахунки-фактури, а саме: рахунок-фактура № СФт-010954 від 23.06.2010 р. на суму 16435,00 грн., рахунок-фактура № СФт-011152 від 24.06.2010 р. на суму 16434,60 грн., які підлягали оплаті до 27.06.2010 р. та 28.06.2010 р. відповідно.

Пунктом 5.1 Договору-1 встановлено, що позивач здійснює повну оплату замовленого турпродукту за відрахуванням винагороди турагента відповідно до виставленого відповідачем рахунку-фактури чи повідомлення відповідача протягом трьох банківських днів з дня їх отримання турагентом.

25.06.2010 р. позивач здійснив оплату замовленого турпродукту за виставленими позивачем рахунками в сумі 16435,00 грн., що підтверджується квитанцією № 66691000478461277462696, в сумі 16434, 60 грн. що підтверджується квитанцією №66691000478461277462695, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

За поясненнями позивача, відповідач на своєму офіційному сайті в розділі новин від 09.07.2010 р. повідомив, що починаючи з 09.07.2010 р. призупиняє свою діяльність, повязану з виїздом туристів за кордон. Крім того, відповідач повідомив, що всі подорожі (вильоти) по всіх напрямках, починаючи з 09.07.2010 р., анулюються.

За твердженням позивача, 09.07.2010 р. за допомогою факсимільного звязку останній направив відповідачеві заявку-акт про повернення грошових коштів в сумі 32869,60 грн., у звязку з призупиненням діяльності відповідача.

Позивач рекомендованим листом надіслав відповідачеві претензію щодо повернення грошових коштів в сумі 32869,60 грн., яку останній отримав нарочно (вх. № 323 від 19.07.2010 р.), про що свідчить відповідний напис на претензії.

08.09.2010 р. відповідач надав позивачеві відповідь на претензію вих. 1645, в якому повідомив про неможливість задоволення вимог позивача, у звязку з недостатністю грошових коштів, що обліковуються на рахунку 681 - розрахунки за авансами покупців. Відповідач також повідомив, що повернення грошових коштів турагентам (туристам) буде здійснюватися за наявності коштів на рахунку товариства.

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарське зобовязання це зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України встановлено обовязок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

Згідно зі статтею 14 ЦК України, цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що положення останньої застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб або наслідком події.

Пунктом 3 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення вказаного однією зі сторін у зобовязанні.

Доказів виконання зобовязань за Договором-1 та будь-яких пояснень на спростування обставин, заявлених позивачем, відповідачем не надано.

Враховуючи те, що позивачем доведено неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань за Договором-1, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 32869,60 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.5 Договору передбачено, що відповідальність туроператора перед турагентом чи туристом обмежується подвійною вартістю турпродукту.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 648,39 грн. неустойки підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Крім того, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобовязання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в сумі 121,57 грн. підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про відшкодування збитків в розмірі 10297,16 грн., завданих відповідачем позивачем внаслідок невиконання умов Договору-1. Розрахунки позивачем здійснено з урахуванням перебігу семиденного терміну після одержання претензії про повернення коштів.

Збитки це обєктивне зменшення яких-небудь майнових прав сторони за договором, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходах, які він одержав, якби зобовязання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неналежного виконання зобовязання за договором, тобто наявності прямого причинно-наслідкового звязку між неправомірними діями однієї сторони та зменшенням майнових прав іншої.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу, позивач повідомив, що 01.07.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Сієста»та субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір про реалізацію туристичних продуктів № 877, відповідно до умов якого позивач придбав турпродукт у вказаної компанії.

Отже, невиконання відповідачем своїх зобовязань за Договором-1 призвело до необхідності придбання позивачем турпродукту у іншої компанії, що за своєю суттю є понесенням позивачем додатковим витрат.

На підтвердження зазначеного, позивач надав суду належним чином засвідчену копію рахунку-фактури № Сі-0000867 від 13.07.2010 р. на сумі 42952,00 грн. та акт приймання робіт (надання послуг) № Сі-0000867, підписаний представниками позивача та товариства з обмеженою відповідальністю «Сієста», з прикладенням круглих печаток останніх. Крім того, позивачем також понесені додаткові витрати, а саме: комісійні втрати за перерахування коштів в сумі 214,76 грн.

Загальна сума туристичних послуг, які надавалися за договору № 877 від 01.07.2010 р., становить 43166,76 грн., що на 10297,16 грн. більше від тієї вартості, за якою позивач мав придбати турпродукт за Договором-1, укладеним з відповідачем по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 906 Цивільного кодексу України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що невиконання відповідачем своїх зобовязань за Договором-1, яке підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивачам про стягнення з відповідача коштів в сумі 10297,16 грн., які є додатковими витратами, понесеними позивачем для відновлення свого порушеного права.

Суд приймає розрахунки, надані позивачем, як вірні.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Зокрема, з останнього підлягає стягненню 439,37 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Карія Тур Юкрейн»(01004, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, оф. 407, рахунок 26005231714200 в АКІБ «Укрсиббанк», МФО 351005, код 36387940) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рахунок НОМЕР_1 в «Укрсоцбанку»м. Дніпропетровськ, МФО 351016, код НОМЕР_2) 32869,60 грн. основного боргу, 10297,16 грн. збитків, 648,39 грн. неустойки, 121,57 грн. трьох процентів річних, 439,37 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяО.Г. Удалова

Рішення підписано 06.12.2010 р.