Рішення № 12694864, 12.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/44212.11.10 За позовомПриватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний клуб України»

простягнення 77431,32 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Мельник Ю.М. –дов. № б/н від 13.05.2010 року;

від відповідача: не з’явився;

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний клуб України»про стягнення 77431,32 грн. –заборгованості.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору доручення на представництво страховика щодо укладення договорів страхування № 051 від 01.06.2007 року не перерахував позивачу страхові платежі отримані від страхувальників.

Ухвалою від 24.09.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 18.10.2010 року.

В судовому засіданні 18.10.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 18.10.2010 року не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 18.10.2010 року розгляд справи було відкладено на 12.11.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 12.11.2010 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судове засідання 12.11.2010 року представник відповідача не з’явився, вимоги попередніх ухвал не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Крім того, позивач в позовній заяві просив суд вжити заходів до забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Проаналізувавши доводи позивача, перевіривши матеріали справи суд дійшов висновку, що подана заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується: накладанням арешту на майно, або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Разом з тим, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що грошові кошти, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення. При цьому в заяві про вжиття заходів забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За таких обставин, проаналізувавши вищезазначену заяву та заслухавши пояснення представника позивача, суд визнав заяву позивача такою, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не обґрунтовано належним чином те, що невжиття заходів до забезпечення позову ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду, а також не надано суду належних доказів того, що грошові кошти можуть зникнути, зменшитись або передатись іншим особам.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.11.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2007 року між Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна», іменоване надалі «Довіритель»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автомобільний клуб України», іменоване надалі «Повірений»(відповідач) був укладений договір доручення на представництво страховика щодо укладення договорів страхування № 051 (далі –Договір), відповідно до пункту 2.1 якого повірений приймає на себе зобов'язання страхового посередника, який за дорученням довірителя виконує частину його страхової діяльності (укладання договорів страхування, одержання страхових платежів), а довіритель зобов'язується забезпечити повіреного інформацією, документацією і сплачувати йому винагороду в порядку і на умовах передбачених цим Договором.

Відповідно до пункту 2.2 Договору у своїй діяльності повірений керується чинним законодавством України, Правилами страхування, інструкціями та вказівками органів управління довірителя та діє виключно в межах повноважень, наданих довірителем.

Згідно з пунктом 3.1 Договору довіритель зобов’язався на високому професійному рівні провести теоретичне і практичне навчання повіреного по страховій діяльності; забезпечити повіреного інформацією і документацією по умовах страхування та розмірах страхових тарифів, а у випадку їх зміни своєчасно повідомляти про це; своєчасно виплачувати повіреному комісійну винагороду; видати повіреному довіреність на представництво інтересів страховика щодо укладання договорів страхування та інше. Пунктом 3.2 Договору сторони узгодили, що повірений зобов’язаний представляти інтереси довірителя тільки на умовах, передбачених цим Договором; здійснювати оформлення договорів страхування не пізніше одного робочого дня, з моменту отримання страхового платежу на користь довірителя, що підтверджується відповідними документами; щодекади подавати довірителю звіт про укладенні договори страхування та розміри отриманих страхових платежів за встановленою формою; забезпечити своєчасний протягом двох робочих днів, розрахунок по страховим платежам з довірителем згідно п. 6.1 цього Договору та інше.

Відповідно до пункту 6.1 Договору повірений, який отримав від страхувальників страхові платежі по укладених договорах страхування не пізніше двох робочих днів, після їх отримання, перераховує ці кошти на розрахунковий рахунок довірителя (п. 2 Положення про порядок провадження діяльності страховими посередниками, затвердженого Постановою КМ України від 18.12.1996 року № 1523).

Згідно з пунктом 2 Положення про порядок провадження діяльності страховими посередниками, затвердженого Постановою КМ України від 18.12.1996 року № 1523 у разі коли договір страхування укладається при посередництві страхового агента, суб'єкти цивільно-правових відносин повинні дотримуватися таких вимог:

- страховий агент, що отримує страхові платежі від страхувальників, зобов'язаний перерахувати ці кошти на рахунок страховика протягом двох робочих днів після отримання відповідних страхових платежів, а також оформити договір страхування не пізніше одного робочого дня з моменту отримання страхового платежу;

- страховий агент зобов'язаний щодекадно подавати страховику відомості про укладені договори страхування та розміри отриманих платежів;

- у разі несвоєчасного перерахування страховим агентом страхових платежів або порушення ним терміну оформлення договорів страхування без поважних причин страховик зобов'язаний призупинити дію агентської угоди не менше ніж на три місяці.

Неналежний контроль страховика за діяльністю його страхових агентів кваліфікується як порушення страхового законодавства.

На виконання умов Договору відповідач здійснював страхове посередництво від імені та за дорученням позивача щодо укладення договорів страхування та отримання страхових платежів від страхувальників, що засвідчується наявними в матеріалах справи звітами про укладені Договори.

Однак, відповідач в подальшому, не перерахував на розрахунковий рахунок позивача отримані грошові кошти від страхувальників згідно укладених договорів страхування за період з січня 2007 року по жовтень 2007 року, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 77431, 32 грн.

04 липня 2007 року та 24 березня 2008 року позивач направив на адресу відповідача претензії № 1206 та № 723 з вимогами погасити існуючу заборгованість, які були отримані представниками відповідача, що засвідчується відповідними відмітками на них, однак вищезазначені претензії залишені відповідачем без задоволення та належного реагування.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 77431,32 грн.

Відповідно до статті 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Згідно до статті 1006 Цивільного кодексу України, повірений зобов'язаний: 1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; 2) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; 3) негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 77431,32 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний клуб України» (місцезнаходження: 03039, м. Київ, Голосіївський р –н, вул. Ізюмська, буд. 7; фактична адреса: 03065, м. Київ, просп. Комарова, 40, офіс 16, код ЄДРПОУ 34569368) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (місцезнаходження: 01054, м. Київ, Шевченківський р–н, вул. Воровського, буд. 33, код ЄДРПОУ 16285602) 77 431 (сімдесят сім тисяч чотириста тридцять одну) грн. 32 коп. –основного боргу, 774 (сімсот сімдесят чотири) грн. 31 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

03.12.2010 року