Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 41/45112.11.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Южморсервіс»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «БМК Планета - Міст»
простягнення 7048,33 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: не з’явився;
від відповідача: не з’явився;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Южморсервіс»звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК Планета - Міст» про стягнення 5726,67 грн. –основної заборгованості, 723,70 грн. –пені та 597,96 грн. –інфляційних втрат та 3% річних.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо оплати поставленого товару за Договором № 1712/0509 поставки від 12 травня 2009 року.
Ухвалою від 30.09.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 18.10.2010 року.
В судове засідання 18.10.2010 року представник позивача не з’явився, однак направив телеграму, в якій зазначив, що уповноважений представник позивача не має змоги з’явитися в дане судове засідання, у зв’язку із зайнятістю в Одеському апеляційному господарському суді.
Представник відповідача в судове засідання 18.10.2010 року не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
У зв’язку з неявкою в судове засідання представників сторін, а також, у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 18.10.2010 року розгляд справи було відкладено на 12.11.2010 року.
В судове засідання 12.11.2010 року представник позивача не з’явився, однак подав через канцелярію суду документи на вимогу ухвали суду та надіслав телеграму, згідно з якої просив суд розглянути справу без участі уповноваженого представника позивача за наявними матеріалами справи.
Представник відповідача в судове засідання 12.11.2010 року вдруге не з’явився, вимоги попередніх ухвал не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 12.11.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
12 травня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Южморсервіс», іменоване надалі «Постачальник»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БМК Планета - Міст», іменоване надалі «Покупець»(відповідач) був укладений договір № 1712/0509 поставки (далі –Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов’язався поставити покупцю лиття чавунне у кількості 116758, 00 кг. та деталі сталевих конструкцій поручневого огороджування мосту у кількості 76641,00 кг для транспортної естакади від 3-ї черги існуючої естакади порту по вул. Кутузова до проектованого демпферного майданчику, а покупець зобов’язався прийняти їх та оплатити на умовах, передбачених даним Договором.
Відповідно до пункту 2.1 Договору вартість однієї тони сталевих конструкцій з урахуванням ПДВ складає 15 133 грн. 40 коп. та відповідно до п 2.2. Договору вартість однієї тонни лиття з урахуванням ПДВ складає 18 510,00 грн.
Розділом 3 Договору сторони узгодили, що оплата металевих деталей та лиття здійснюється в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в наступному порядку:
- 30 % від загальної вартості погоджувальної специфікації протягом 5 банківських днів з моменту її підписання;
- 40 % від загальної вартості погоджувальної специфікації оплачуються протягом 5 банківських днів після отримання повідомлення про готовність товару до відправки;
- остаточний розрахунок здійснюється протягом 15 банківських днів після отримання деталей.
Згідно з пунктом 3.2 Договору розрахунки по даному Договору здійснюються на основі рахунків, виставлених постачальником, протягом п’яти банківських днів з моменту виставлення рахунку.
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 3319496,67 грн., що засвідчується накладними № 1 від 31 липня 2009 року на суму 1178694,31 грн., № 2 від 13 серпня 2009 року на суму 1087560,76 грн., № 3 від 17 серпня 2009 року на суму 891781,77 грн., № 5 від 26 серпня 2009 року на суму 161459,83 грн.
В свою чергу відповідач частково розрахувався за поставлений товар на суму 3313770,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 04.06.2009 року на суму 1000000,00 грн., від 30.07.2009 року на суму 500000,00 грн., від 07.08.2009 року на суму 1813770,00 грн., в результаті чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 5726,67 грн., що засвідчується податковою накладною № 35 від 31.08.2009 року.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою погасити існуючу заборгованість (копії листів в справі), однак вимоги залишені без задоволення.
Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 5726,67 грн. (3319496,67 грн. - 3313770,00 грн. )
Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 5726,67 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Позивач керуючись статтями 611, 612 ЦК України та статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за час користування чужими коштами в сумі 723,70 грн. за період з 17.09.2009 року по 30.04.2010 року.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодекс України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. (ст. 547 ЦК України).
Оскільки між сторонами угода щодо неустойки не укладена, а ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» передбачає стягнення пені за несвоєчасне виконання сторонами своїх зобов'язань у випадку, якщо остання передбачена умовами укладеного між сторонами Договору, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача за несвоєчасну оплату поставленого товару 3% річних в сумі105,90 грн. за період з 17.09.2009 року по 30.04.2010 року та 492,06 грн. –інфляційних втрат за період з 17.09.2009 року по 30.04.2010 року.
Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням пункту 3.1 Договору, прострочення по сплаті грошового зобов’язання, дат здійснених поставок та проплат, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню повністю в сумі 105,90 грн., а позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 423,77 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК Планета - Міст» (місцезнаходження: 03151, м. Київ, Солом’янський р –н, вул. Волинська, буд. 60; фактична адреса: 02081, м. Київ, вул. Причальна, 1, код ЄДРПОУ 32846139) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Южморсервіс»(місцезнаходження: 65058, Одеська обл., м. Одеса, вул. Довженка, буд. 6 «А», код ЄДРПОУ 35178926) 5 726 (п'ять тисяч сімсот двадцять шість) грн. 67 коп. - основного боргу, 423 (чотириста двадцять три) грн. 77 коп. –інфляційних втрат, 105 (сто п’ять) грн. 90 коп. –3% річних, 90 (дев’яносто) грн. 54 коп. - державного мита та 209 (двісті дев’ять) грн. 48 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.М. Спичак
Дата підписання рішення
03.12.2010 року
Судове рішення № 12694860, Господарський суд м. Києва було прийнято 12.11.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 41/451. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: