Ухвала суду № 12694635, 01.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

01.12.10№ 05-5- 2 / 14107 Суддя , розглянувши

позовну заяву Суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Равіс"

про розірвання договору та стягнення 86 681,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

У позовній заяві не вказано поштову (орендовану) адресу відповідача, яка міститься в документах, долучених до позову, та зокрема зазначена в Договорі №128 від 03.12.07р. - м. Київ, Русанівська Набережна, 8.

Не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку.

Згідно з ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.03.93 № 7-93 "Про державне мито" державне мито, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарського суду, сплачується за місцем розгляду та зараховується до Державного бюджету України. Статтею 46 ГПК України також встановлено, що державне мито сплачується в доход Державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Відповідно до роз'яснень Головного управління державного казначейства України, державне мито, яке справляється з позовних заяв, що подаються до господарських судів України підприємствами та організаціями, розміщеними на території України, зараховується в доходи Державного казначейства України на рахунки, відкриті на ім'я територіальних органів Державного казначейства за кодом бюджетної класифікації № 22090200, символ звітності банку - 095. У рядку "призначення платежу" зазначається назва платежу, код бюджетної класифікації та символ звітності банку.

Позивачем у платіжному документі (дорученнях №25, 24, 23 від 25.11.10р.) на перерахування мита у рядку "призначення платежу" не зазначено символ звітності банку 095, що є порушенням вищенаведених норм.

Згідно з п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету міністрів України “Про державне мито” із позовних заяв немайнового характеру ставка державного мита встановлюється в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до Указу Президента України № 519/94 від 13.09.94р. “Про збільшення неоподатковуваного мінімуму та ставки прогресивного оподаткування доходів громадян” розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на цей час становить 17,00 грн. Отже, при поданні позовної заяви з вимоги немайнового характеру, повинен сплатити державне мито - 85грн.

Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2008рік", розмір ставки держмита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України становить 1% ціни позову, але не менше шести неоподаткованих мінімумів доходів громадян (не менше 102 грн.) і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (не більше 25500 грн.).

Позивачем заявлено три вимоги - дві немайнові вимоги що підлягають оплаті по 85 грн. держмита кожна (про дострокове розірвання договору та про виселення відповідача з займаного приміщення) та одна майнова про стягнення 86 681,76 грн. (заборгованості з орендної плати, пені, інфляційних та 3% річних).

Проте сплачена Позивачем сума державного мита за майнову вимогу - 856,35 грн. не відповідає сумі, яка повинна бути сплачена при заявленні до стягнення 86 681,76 грн.

Тобто Вами мало бути сплачено 866,82 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Під вимогою треба розуміти матеріально-правову вимогу, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права.

У відповідності до чинного законодавства, дозволяється обєднувати вимоги, які повязані між собою підставами виникнення.

Як вбачається, підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже, з наведеного вище вбачається, що вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.

Позивач має право обєднати в одній позовній заяві вимоги до кількох відповідачів за умови, що ці вимоги повязані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Як вбачається з позовної заяви, Позивачем заявлено вимоги про розірвання договору, про виселення відповідача з займаного приміщення та про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за цим договором.

Позивачем об'єднано вимоги майнового (стягнення коштів) та немайнового (розірвання договору та виселення) характеру.

Як вбачається з позовної заяви, даний позов заявлено з різними позовними вимогами, з різними підставами їх виникнення, та з різним обґрунтуванням цих вимог (вимоги про стягнення коштів та про розірвання договору і виселення обґрунтовуються різними нормами чинного законодавства), що виключає можливість їх спільного розгляду в одному судовому провадженні.

Судом встановлено, що сумісний розгляд заявлених Позивачем позовних вимог перешкоджатиме зясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

За таких обставин, суд встановив, що заявлені Позивачем позовні вимоги є різними спорами окремих судових проваджень - окремо про розірвання договору та виселення, та окремо про стягнення коштів за цим договором.

Не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів поштову (орендовану) адресу відповідача, яка міститься в документах, долучених до позову, та зокрема зазначена в Договорі №128 від 03.12.07р. - м. Київ, Русанівська Набережна, 8.

Не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів на першу поштову адресу відповідача, що вказана в позовній заяві - м. Київ, вул. Малиновського, 9.

Не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку.

Станом на 23.06.10р. Головним управлінням державного казначейства України у м. Києві були змінені реквізити при сплаті судових витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, та оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу проводиться за наступними реквізитами:

Рахунок: 31218264700001

Отримувач: ГУ ДКУ у м. Києві

МФО: 820019

Код ЄДРПОУ 24262621

Банк: ГУ ДКУ у м. Києві

Код платежу: 22050003

Призначення платежу: Оплата за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у справі за позовом (назва організації позивача) до (назва організації відповідача) про (предмет спору).

В платіжному документі (дорученні чи квитанції) мають бути зазначені всі вищенаведені реквізити (лист ДСАУ від 23.06.10р. №1021-4/4), що є підтвердженням сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому законом порядку при зверненні з позовом до Господарського суду міста Києва.

Проте, в поданому Позивачем платіжному документі (дорученні) № 22 від 25.11.10р на перерахування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у рядку "призначення платежу" не зазначено код платежу - 22050003.

Керуючись п. 2,4,5,6,10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву без розгляду на дооформлення.

Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до Господарського суду м. Києва з позовом.

Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.

Суддя І.О. Домнічева