Рішення № 12694333, 02.12.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2010 р. Справа № 5/84-14/120

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І.

при секретарі судового засідання Максимів Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця"

вул. Гоголя, 1, м. Львів, 79000

до відповідача: Суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2

АДРЕСА_1

про стягнення збитків у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди) в сумі 5 912,33 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Дейнека І.С.- юрисконсульт, (довіреність № НЮ-205 від 01.01.10)

від відповідача: не з'явились

встановив: до господарського суду Івано-Франківської області Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" подано позов до відповідача Суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення збитків у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди) в сумі 5912,33 грн.

Ухвалою суду від 05.07.10 порушено провадження у справі №5/84.

Ухвалою суду від 20.07.10 позов залишено без розгляду.

Постановю Львівського апеляційного господарського суду від 15.09.10 ухвалу суду від 20.07.10 скасовано, справу передано на розгляд місцевому господарському суду.

Розпорядженням голови господарського суду Івано-Франківської області від 02.11.10 справу передано на розгляд судді Булці В.І.

Позивач позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві та поясненнях (вх.№9306 від 02.12.10), зазначає, що внаслідок належного виконання зобов'язання відповідачем, а саме: незвільнення орендованого приміщення після закінчення дії договору, відокремленому підрозділу «Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд № 4»ДТГО «Львівська залізниця»(балансоутримувачу орендованого майна) завдано збитків у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди), який він повинен був отримати в сумі 5 912,33 грн.

Відповідач в засідання суду не з"явився, хоча про час, дату та місце проведення засідання суду був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень б/н від 03.11.10 та б/н від 18.11.10. Проте, матеріали справи містять відзив на позовну заяву (вх.№5964 від 19.07.10), в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову за безпідставністю позовних вимог.

За наведених обставин та в силу ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами без участі відповідача.

Заслухавши представника позивача та розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.

Між Львівською державною залізницею в особі відокремленого підрозділу «Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд № 4»(орендодавцем) та суб'єктом підприємиицької діяльності ОСОБА_2 (орендарем) 01.06.02 укладено договір оренди №5.

Відповідно до п.1.1 зазначеного вище договору, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне володіння та користування нежитлове приміщення загальною площею 16,7кв.м за адресою вул.Залізнична,14, м.Івано-Франківськ, вартість якого 5 567,00грн.

Договір укладено строком на один рік десять місяців та діяв з 01.06.02 до 31.03.04 (п.10.1 договору).

Відповідно до наказу Міністра транспорту та зв'язку України №80 від 31.01.06 "Про затвердження нової редакції Статуту ДТГО "Львівська залізниця", з метою приведення установчих документів залізниці, відповідно до вимог чинного законодавства, змінено найменування Львівської державної залізниці на Державне територіально-галузеве об"єднання "Львівська залізниця".

Позивач в засіданні суду зазначив, що строк дії вказаного договору закінчився 31.03.04. Про даний факт свідчить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25.09.07 у справі № 13/142 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2, треті особи на стороні позивача без самостійних вимог Відокремлений підрозділ "Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд №4, Приватний підприємець ОСОБА_5 про звільнення нежитлового приміщення. Рішення суду у справі №13/142 залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.02.08 та постановою Вищого господарського суду України від 15.05.08.

Однак, відповідач не звільнив орендоване приміщення в установлений договором термін. Як вбачається з акту державного виконавця орендар звільнив вищезгадане приміщення тільки 09.12.09, чим порушив умови договору.

На засіданні конкурсної комісії по передачі в оренду державного нерухомого майна - нежитлових приміщень загальною площею 28.кв.м в двохповерховій будівлі, що знаходиться за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Залізнична,14, 18.06.07, конкурсна комісія визнала переможцем конкурсу підприємця ОСОБА_6, який запропонував найбільший розмір орендної плати - 2400 грн. з у мовою укладення договору оренди на 1 рік (протокол №2 від 18.06.07). В конкурсі приймав участь і відповідач Приватний підприємець ОСОБА_2

Неправомірними діями, а саме - відмовою звільнити у встановлений договором термін орендоване приміщення, відповідач перешкоджав укладенню договору оренди з переможцем конкурсу.

У випадку укладення договору оренди з Приватним підприємцем ОСОБА_5 протягом 12 місяців позивач, як балансоутримувач нерухомого майна, одержував би 30 % орендної плати, яка розраховується згідно із Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.95, що становить 5 912,33 грн. Розрахунок знаходиться в матеріалах справи.

Позивачу завдано збитків у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди) в розмірі 5 912,33 грн.

Беручи до уваги викладене вище суд приходить до висновку про задоволення позову і виходить з наступних підстав.

Нормою ст.759 Цивільного кодексу України передбачено , що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Отже, відповідно до вищезгаданого договору, позивач передав в оренду нежитлове приміщення загальною площею 16,7кв.м за адресою Залізнична,14, вартість якого 5 567,00грн. Строк дії договору до 31.03.04. Відповідач, в порушення п.2.4 договору, після закінчення дії договору не повернув позивачу орендоване нежитлове приміщення.

Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

Як було встановлено вище, договір оренди вважається припиненим з 31.03.04 у звязку із закінченням строку його дії.

Таким чином, відповідач безпідставно займав спірне нежитлове приміщення.

Положеннями ч.1 ст.27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено, у разі закінчення строку дії договору оренди та відмови від його продовження орендар зобовязаний повернути орендодавцеві обєкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 2.4 договору встановлено, що у разі припинення договору майно повертається орендарем. Орендар повертає майно орендодавцю (балансоутримувачу) аналогічно порядку встановленому при передачі майна орендарю цим договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 526 частиною 1 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобовязання, а саме зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законами або договором.

Стаття 623 Цивільного кодексу України передбачає відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, а саме: боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення цивільного права, має право на їх відшкодування.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, що порушує правову норму або умови договору; наявність факту порушення, тобто шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відповідно до ч.І ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб 'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Збитки -це:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.І ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається:

1) додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов 'язання другою стороною;

2)неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

3)матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Позивачем доведено завдання збитків йому у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди) в сумі 5 912,33 грн. У випадку укладення договору оренди з Приватним підприємцем ОСОБА_5 протягом 12 місяців позивач, як балапсоутримувач нерухомого майна, одержував би 30 % орендної плати, яка розраховується згідно із Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786. Позивач правомірно провів розрахунок завданих йому збитків, які включають упущену вигоду-неодержані доходи, що складає 5 912,33грн.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався. Отже, вимога позивача правомірна та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на фактичні обставини справи суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості в розмірі збитків у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди) в сумі 5912,33 грн.

Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст.526,530,623,759,785 Цивільного кодексу України, ст.ст.193,224,225,291 Господарського кодексу України, ст.ст.33,49,82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

позов Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" до відповідача Суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення збитків у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди) в сумі 5912,33 грн. - задоволити.

Стягнути з Суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, АДРЕСА_2 на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", вул. Гоголя, 1, м. Львів (код ЄДРПОУ 01059900)

5 912,33 грн. (п"ять тисяч дев"ятсот дванадцять грн. 33коп.) збитків , 102,00грн. (сто дві грн. 00коп.) держмита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Булка В.І.

Повне рішення складено 06.12.10.