Рішення № 12694324, 06.12.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.10 Справа № 17/297/10

Суддя

за позовною заявою: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 69104, АДРЕСА_1

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Прогрес”, 69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 124/1

про стягнення 322 353,53 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1, паспорт серія НОМЕР_2 від 20.11.99

від відповідача: Косар О.О., довіреність від 21.08.10 № 11

СУТЬ СПОРУ:

18.10.10 до господарського суду Запорізької області звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1 з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Прогрес” (далі за текстом - ТОВ “Компанія “Прогрес”) заборгованості за договором поворотної безпроцентної фінансової допомоги (позики) від 09.06.08 у розмірі 322 353,53 грн., з яких: 300 300,00 грн. - основний борг, 8 161,57 грн. - пеня, 1 579,66 грн. - 3 % річних та 12 312,30 грн. - інфляційні витрати.

Ухвалою від 18.10.10 судом порушено провадження в справі № 17/297/10, у сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи по суті спору, судове засідання призначено на 25.11.10.

В судових засіданнях 25.11.10 та 02.12.10 судом оголошувались перерви відповідно до 02.12.10 та до 06.12.10.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 02.12.10, на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Сторонам розяснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві. Свої вимоги обґрунтовував ст. ст. 16, 525, 526, 530, 546, 549, 551, 599, 625, 629, 1049 Цивільного кодексу України, ст.ст. 179, 193, 203 Господарського кодексу України та зазначив наступне. 09.06.08 між сторонами укладено договір поворотної безпроцентної фінансової допомоги № 9/06-8, на виконання умов якого позивачем перераховано на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 345 000,00 грн. Зобовязання щодо повернення суми позики в строк, обумовлений в договорі відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на день звернення з позовом до суду, сума основного боргу складає 300 300,00 грн. За неналежне виконання грошового зобовязання щодо повернення суми позики відповідачу нараховано пеню в розмірі 8 161,57 грн., 1 579,66 грн. - 3% річних та 12 312,30 грн. - інфляційних витрат. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити.

Відповідач, у відповідності до заяви про визнання позову за вих. від 17.11.10 № 272, заявлені позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 визнав повністю, не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

09.06.08 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Позикодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Прогрес” (Позичальник) укладено договір № 9/06-8 поворотної безпроцентної фінансової допомоги (позики), за умовами якого (п.1.1.) Позикодавець зобовязався надати Позичальнику позику, а Позичальник зобовязався повернути її Позикодавцю у порядку та в строк, встановлені даним договором.

Пунктом 2.1. договору визначено, що загальна сума позики за даним договором є безвідсотковою і становить 345 000 грн.

Позика надається у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позичальника ( п. 3.1. договору).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно з ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов п. 1.1. спірного договору, ФОП ОСОБА_1 перераховано на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 345 000 грн., про що свідчать платіжні доручення від 01.07.10 № 19 на суму 145 000 грн. та від 06.08.10 № 23 на суму 200 000 грн. (копії залучено до матеріалів справи). Вказаний факт не заперечувався представниками сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 3 вказаної статті визначено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалась, на його банківський рахунок.

Відповідно до п. 4.1. договору, позика надається на строк до 12.08.10 включно.

Згідно з п. 5.1. договору, у строк не пізніше 12.08.10 Позичальник зобовязується повністю повернути суму позики у розмірі, встановленому п. 2.1. даного договору.

Позика повертається у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позикодавця, зазначений у договорі. (п. 5.3. договору).

Однак, як встановлено судом, відповідач взятих на себе договірних зобовязань відповідно до договору від 09.06.08 належним чином не виконав, перерахував на розрахунковий рахунок позивача лише суму коштів в розмірі 44 700,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 23.07.10 № 107167 та випискою з банку за 23.07.10 (копія яких міститься в матеріалах справи). Решту суму коштів в розмірі 300 300,00 грн. відповідачем не сплачено.

Судом визнано в якості доказу перерахування відповідачем позивачу 44 700,00 грн. в рахунок виконання договірних зобовязань наведених вище лист відповідача без номеру від 02.12.10 за підписом керівника та головного бухгалтера ТОВ “Компанія “Прогрес”, який скріплено печаткою вказаного товариства, а також письмові пояснення позивача від 06.12.10 (згідно з якими позивач визнав те, що на його рахунок у АТ “Мета банк” в м. Запоріжжя надійшли грошові кошти в сумі 44 700 грн. на виконання договору безпроцентної поворотної фінансової допомоги (позики) № 9/06-8 від 09.06.08), котрі долучені до матеріалів цієї господарської справи згідно з якими сторони визнали допущену помилку у платіжному дорученні від 23.07.10 № 107167 в частині не вірного зазначення дати договору, а саме: замість вірного зазначення дати договору від 09.06.08 № 9/06-8 помилково було вказано рік складення договору № 9/06-8, а саме від 09.06.06.

Відповідач не надав суду доказів повернення ним суми позики в розмірі 300 300,00 грн. за спірним договором, доводів позивача не спростував.

Таким чином, факт наявності заборгованості у розмірі 300 300,00 грн. підтверджується матеріалами справи й визнаний відповідачем.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 300 300,00 грн. основного боргу на підставі договору поворотної безпроцентної фінансової допомоги (позики) від 09.06.08 № 9/06-8 є доведеними, обґрунтованими та, у звязку з чим, підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобовязання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобовязаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобовязання, зокрема, у випадку прострочення виконання.

Згідно з п. 7.2. спірного договору, за порушення строків повернення грошових коштів Позичальник сплачує Позикодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується від неповерненої суми за кожен день прострочення.

У відповідності з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Факт прострочення платежу матеріалами справи доведений.

За розрахунком позивача (доданий до матеріалів справи) пеня за прострочку платежу становить 8 161,57 грн. за період з 13.08.10 по 15.10.10. Пеня розрахована позивачем з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, ст. 258 Цивільного кодексу України та підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Враховуючи розрахунок позивача (додається до матеріалів справи), розмір інфляційних витрат за період серпень-вересень 2010 року складає 12 312,30 грн. та розмір 3% річних за період з 13.08.10 по 15.10.10 становить 1 579,66 грн. Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 3 223,53 грн. державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 33, 49, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Прогрес” (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 124/1, код ЄДРПОУ 24908908, р/р 26003217301 в АТ “Метабанк”, МФО 313582) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69104, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_3 в АТ “Метабанк”, МФО 313582) основний борг у сумі 300 300 (триста тисяч триста) грн. 00 коп., 8 161 (вісім тисяч сто шістдесят одна) грн. 57 коп. пені, 1 579 (одна тисяча пятсот сімдесят девять) грн. 66 коп. 3 % річних, 12 312 (дванадцять тисяч триста дванадцять) грн. 30 коп. інфляції, 3 223 (три тисячі двісті двадцять три) грн. 53 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Л. Корсун

Повне рішення складено 06.12.2010