Рішення № 12694306, 01.12.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.10 Справа № 17/300/10

Суддя

за позовною заявою: концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району

юридична адреса: 69006, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137

фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адм. Нахімова, 4

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельна фірма “Сучасник ЛТД”, 69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 151

про стягнення 10 020,20 грн.

суддя Корсун В.Л.

          У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Семеренко С.О., довіреність від 04.01.10 № 3

від відповідача: Овсієнко А.В., довіреність від 24.06.10 № 2

СУТЬ СПОРУ:

22.10.10 до господарського суду Запорізької області звернувся концерн “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району (надалі - концерн “МТМ”) до товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельна фірма “Сучасник ЛТД” (далі ТОВ “Торговельна фірма “Сучасник ЛТД”) про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 10 020,20 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.01.07 № 201638.

Ухвалою від 22.10.10 судом порушено провадження в справі № 17/300/10, у сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи по суті. Судове засідання призначено на 01.12.10.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без фіксації судового процесу технічними засобами фіксації.

У засіданні суду 01.12.10, на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, осудом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Сторонам роз’яснено час виготовлення повного рішення.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, пояснив наступне. 01.01.07 між сторонами у справі був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 201638, на виконання умов якого за період з січня по грудень 2009 року та з січня по вересень 2010 року включно відповідачу було поставлено теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 10 453,88 грн., яка з урахуванням часткової сплати відповідачем, станом на час звернення з позовом до суду, складала 10 020,20 грн. Також, після звернення з позовом до суду, відповідачем частково сплачено суму заборгованості в розмірі 6000 грн. Отже, на думку позивача, свої зобов’язання за договором щодо оплати отриманої теплової енергії в гарячій воді відповідач у повному обсязі не виконав. У зв’язку з чим, позивач просить суд на підставі ст. ст. 11, 15, 16, 96, 509, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 173, 276 Господарського кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач проти позову не заперечив, позовні вимоги в розмірі 10 020,20 грн. визнав у повному обсязі, про що зазначено у письмовому відзиві за вих. від 01.12.10 № 01/12-1. Крім того, звернув увагу суду на те, що відповідачем 29.11.10 сплачено 6000 грн. заборгованості за теплову енергію згідно договору від 01.01.07 № 201638, про що свідчить платіжне доручення від 29.11.10 № 649. Також, враховуючи тяжке матеріальне становище, просить суд розстрочити виконання рішення на два місяця за наступним графіком: грудень 2010 року –2000 грн. та січень 2010 року - 2020,20 грн. Представник позивача проти вказаного клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду заперечив повністю.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.07 між концерном “Міські теплові мережі” в особі директора Філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району (Теплопостачальна організація) і товариством з обмеженою відповідальністю “Торговельна фірма “Сучасник ЛТД” (Споживач) укладено договір № 201638 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір), за умовами якого Теплопостачальна організація бере на себе зобов’язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов’язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід’ємними частинами.

Пунктом 3.2.6. цього Договору визначено, що Споживач теплової енергії зобов’язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені цим договором.

Розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству України, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (Додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом (п. 6.1 договору).

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.6.2. договору).

Пунктом 6.3. Договору визначено, що підставою для розрахунків Споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

Споживач зобов’язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату (п. 6.4. договору).

Відповідно до п. 6.7. договору, Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Адм. Рахімова, буд. № 4, тел. 33-00-65, 34-44-72, документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ).

Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п’яти днів з дати отримання. У разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у термін, встановлений п. 6.7.1. договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п.п. 6.7.1., 6.7.2. договору).

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивачем за період з січня по грудень 2009 року та з січня по вересень 2010 року включно було поставлено відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 10 453,88 грн., про що Теплопостачальною організацією складено акти приймання-передачі теплової енергії за вказаний період.

Встановлено, акти приймання-передачі за період з січня по грудень 2009 року та з січня по вересень 2010 року включно Споживачем не підписані, у зв’язку з чим, Теплопостачальною організацією здійснено в актах відповідне позначення про відмову у підписанні його Споживачем.

Отже, у відповідності до п. 6.7.2. Договору, вказані акти вважаються погодженими і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначених в них розрахунковий період.

На підставі актів приймання-передачі теплової енергії за січень-грудень 2009 року та січень-вересень 2010 року, позивачем виставлені відповідачу рахунки на оплату за вказаний період поставленої теплової енергії на загальну суму 10 453,88 грн.

Однак, відповідач взятих на себе договірних зобов’язань належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на день звернення з позовом до суду, з урахуванням часткової сплати відповідачем суми боргу в розмірі 433,68 грн., сума основного боргу складала 10 020,20 грн. (10 020,20 грн. = 10 453,88 грн. –433,68 грн.).

В ході розгляду справи в суді судом прийнято до уваги та обставина, що сторонами не заперечувався та не оспорювався факт часткової сплати заборгованості в розмірі 6 000 грн. в рахунок оплати суми боргу за спірним договором після порушення провадження у справі № 17/300/10, що підтверджується платіжним дорученням від 29.11.10 № 649. Таким чином, в цій частині позовних вимог, предмет спору відсутній.

Отже, сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 4 020,20 грн. (4 020,20 грн. = 10 020,20 грн. - 6000 грн.).

Факт наявності заборгованості у розмірі 4 020,20 грн. підтверджується матеріалами справи й визнаний відповідачем.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов’язання. Зобов’язання відповідача оплатити надані послуги не припинено.

На підставі викладеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.01.07 № 201638 в розмірі 10 020,20 грн. суд задовольняє частково в сумі 4 020,20 грн.

Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 6000 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок відсутності предмету спору.

Відповідач звернувся з клопотанням про розстрочення виконання рішення у справі № 17/300/10 строком на два місяці, а саме: грудень 2010 року - 2 000 грн. та січень 2010 року - 2 020,20 грн.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення на 2 місяці, проти якого заперечив позивач, суд вважає за можливе задовольнити заявлене клопотання та розстрочити виконання рішення суду на термін у 2 місяці виходячи з наступного.

Пункт 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України надає суду право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

Підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення суду можуть бути певні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений, господарським судом, спосіб.

Відповідно до Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 № 02-5/333, господарський суд, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та ін. обставини справи.

При цьому, згоди сторін на вжиття зазначених заходів, не потрібно і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Відповідач просить суд розстрочити виконання рішення на 2 місяці, мотивуючи це тяжким матеріальним становищем товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельна фірма “Сучасник ЛТД”.

Враховуючи обставини справи, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, суспільну необхідність, правову позицію позивача, суд визнав за можливе розстрочити виконання рішення суду щодо сплати суми основного боргу терміном на 2 місяці згідно наступного графіку: грудень 2010 року - 2000 грн. та січень 2010 року - 2020,20 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 102 грн. державного мита та 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 22, 33, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82, 82-1, п. 6 ч. 1 ст. 83, ст. 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельна фірма “Сучасник ЛТД” (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 151, код ЄДРПОУ 13627961, р/р 26009301300720 в Орджонікідзевському відділенні АКБ “ПІБ”, МФО 313333) на користь концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458, р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, м. Запоріжжя, МФО 313849) - 4 020 (чотири тисячі двадцять) грн. 20 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розстрочити виконання судового рішення строком на 2 (два) місяці із погашенням відповідачем заборгованості щомісячно згідно наступного графіку: грудень 2010 року - 2000 грн. та січень 2010 року - 2020,20 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 6000 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

Суддя В.Л. Корсун

Повне рішення складено 03.12.2010.