Рішення № 12694256, 17.11.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.10 Справа № 3/43/10

Суддя

За позовом: Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), м. Київ

до відповідача-1: Петропільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, Запорізька область, Запорізький район, с. Петропіль

до відповідача-2: Відділу освіти Запорізької райдержадміністрації, м. Запоріжжя

до відповідача-3: Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, Запорізька область, Запорізький район, с. Веселе

про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 25 500,00 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Василенко В.В

Представники:

від позивача: Івахніна А.В., довіреність № 2243/4 від 13.02.2009 р.

від відповідача-1: Груєнко Л.І., директор, наказ № 197-к від 20.07.2009р.

від відповідача-2: Соколовська О.М., довіреність № 01-27/0316 від 15.03.2010р.

від відповідача-3: Карпенко Л.М., сільський голова, рішення сесії № 1 від 09.11.2010р.

Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Петропільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (відповідач-1), Відділу освіти Запорізької райдержадміністрації (відповідач-2), Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (відповідач-3) про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 25 500,00 грн.

Разом із позовною заявою позивач звернувся до суд із заявою про відновлення та продовження процесуального строку по справі про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані п. 38.2 ст. 38 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.1187, 1191 ЦК України, ст. 1, 32, 33, 34, 36, 47, 47-1, 48, 49, 53, 54, 55, 56, 82, 83 ГПК України.

Ухвалою господарського суду від 11.10.2010р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/43/10, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 26.10.2010р. о 10 годині 00 хвилин.

Ухвалою суду від 26.10.2010р. розгляд справи відкладений до 17.11.2010р. о 10 годині 00 хвилин.

В судовому засіданні 17.11.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 22.11.2010р.

Під час розгляду справи представники сторін вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судовому засіданні 17.11.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та просить суд позов задовольнити повністю.

Зокрема зазначив, що 17.06.2005р. на автодорозі Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя з вини громадянина ОСОБА_1., який керував автомобілем “КАВЗ-3976” з номерним знаком НОМЕР_1 була скоєна дорожньо-транспортна пригода.

В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль “ВМW 540і” з номерним знаком НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2.

Відповідно до висновку спеціаліста автотовароведа № 297/05 від 23.07.2005р., складеного судовим експертом ПП Пилипенко А.І., розмір завданих збитків за пошкоджений транспортний засіб становить 59 820, 27 грн. Огляд пошкодженого транспортного засобу був проведений 07.07.2005р.

Зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі. Власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування звернувся до позивача з відповідною заявою.

У звязку з настанням події, передбаченої п.п. “а)” п. 41.1 ст. 41 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, позивач 02.12.2005р. здійснив виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 25 500, 00 грн., керуючись нормами п. 41.1 ст. 41 Закону в редакції, яка діяла на момент ДТП.

Позивач згідно Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” здійснив відшкодування шкоди за відповідача-1, водій якого спричинив ДТП, тому що відповідач-1 не мав договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Петропільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів (відповідач-1) у судовому засіданні 17.11.2010р. проти позову заперечила з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву та просить відмовити позивачу в задоволенні позовних у звязку із спливом позовної давності.

Зокрема зазначила, що 20.07.2009р. Запорізьким районним судом Запорізької області було винесено рішення у справі № 2-229/09 за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1., відділу освіти Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, Петропільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування, яким в частині позовних вимог до ОСОБА_1., відділу освіти Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, Петропільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів в задоволенні позову відмовлено, а з Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області стягнуто на користь МТСБУ 25 500, 00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області рішення Запорізького районного суду від 20.07.2009р. в частині відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування, стягнення судових витраті витрат на правову допомогу було скасовано. При цьому судом було встановлено, що Петропільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів є обєктом комунальної власності та перебуває в управлінні Веселівської сільської ради.

Залучення до справи Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області 14.05.2009р. відбулося вже тоді, коли строки, у межах якого МТСБУ могло звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, сплинув.

Відділ освіти Запорізької райдержадміністрації (відповідач-2) проти позову також заперечив з підстав зазначених у відзиві № 01-27/1414 від 25.10.1010р. Крім того зазначив, що позовну заяву “Про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування до винної в ДТП особи ОСОБА_1.” МТСБУ до відділу освіти надало 31.03.2009р., а її термін закінчився в грудні 2008р.

Веселівська сільська рада Запорізького району Запорізької області (відповідач-3) проти задоволення позову заперечила з підстав зазначених у відзиві № 01-24/347 від 05.11.2010р., просить суд в задоволенні позову відмовити у звязку із спливом позовної давності.

Крім того, відповідач-3 звернув увагу суду на те, що згідно ч. 6 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності за регресним зобовязанням починається від дня виконання основного зобовязання. Тому початком перебігу позовної давності слід вважати настання події, передбаченої п.п. “а)” п. 41.1 ст. 41 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників іноземних транспортних засобів”. Виплата страхового відшкодування ОСОБА_2. здійснена 02.12.2005р. Отже позивач повинен був звернутись до належного відповідача до 03.12.2008р.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно довідки Запорізького РВ УМВС України в Запорізькій області, виданої громадянці ОСОБА_2., 17.06.2005р. о 15-00 год. на автошляху Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки “КАВЗ-3976” державний номер НОМЕР_1, під керуванням гр. ОСОБА_1. та автомобіля марки BMW 540і державний номер НОМЕР_2, який належить гр. ОСОБА_2. Автомобіль марки BMW 540і отримав механічні пошкодження. У відомостях про інших учасників ДТП зазначено: ОСОБА_1. на час скоєння ДТП працював у Відділі освіти Запорізької районної державної адміністрації.

Постановою Запорізького районного суду Запорізької області від 27.07.2005р. по справі № 3-2098 встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_1., якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124, 221 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17, 00 грн.

Згідно висновку спеціаліста автотоварознавця № 297/05 від 23.07.2005р., складеного судовим експертом ПП Пилипенко А.І., вартість відновлювального ремонту автомобіля марки BMW 540і державний реєстраційний номер НОМЕР_2, пошкодженого внаслідок ДТП, склала 101 763, 86 грн.; матеріально шкода, спричинена володільцю вказаного автомобіля складає 59 820, 27 грн.

16.11.2005р. гр. ОСОБА_2. звернулася до Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) із заявою про відшкодування матеріальної шкоди спричиненої у результаті пошкодження транспортного засобу марки BMW 540і державний номер НОМЕР_2.

01.12.2005р. Моторним (транспортним) страховим бюро України був виданий наказ № 519 “Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2. (з вини незастрахованого водія)”. На підставі цього наказу позивач сплатив на користь гр. ОСОБА_2. страхове відшкодування у сумі 25 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 114 від 02.12.2005р.

Моторне (транспортне) страхове бюро України як особа, що відшкодувала шкоду з фонду захисту потерпілих громадянці ОСОБА_2., 01.09.2008р. звернулось до Запорізького районного суду Запорізької області з позовною заявою про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування до винної в ДТП особи - ОСОБА_1.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області по справі № 2-229/09 від 20.07.2009р. позов МТСБУ до ОСОБА_1., відділу освіти Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, Петропільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування задоволено частково. З Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області стягнуто на користь МТСБУ 25 500, 00 грн. - суму страхового відшкодування в порядку регресу, 255, 00 державного мита, 30, 00 грн. суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 2 000, 00 грн. суму втрат на правову допомогу, а всього на загальну суму 27 725, 00 грн.

В частині позовних вимог до ОСОБА_1., відділу освіти Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, Петропільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 16.09.2009 р. у справі № 22-4039/2009р. апеляційну скаргу Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області задоволено, рішення Запорізького районного суду Запорізької області 20.07.2009р. в частині задоволення вимог Моторного (транспортного) страхового бюро України до Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування, стягнення судових витрат і витрат на правову допомогу скасовано, провадження у справі в цій частині закрито. Повідомлено позивача про те, що розгляд таких справ віднесено до юрисдикції господарських спорів.

Ухвалою Верховного суду України від 04.12.2009р. позивачу було відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі за позовом МТСБУ до ОСОБА_1., відділу освіти Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, Петропільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування за касаційною скаргою ОСОБА_3. в інтересах МТСБУ на ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 16.09.2009р.

Згідно довідки Запорізького ВРЕР № 1 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області № 10/13-1091 від 13.02.2009р. автомобіль “КАВЗ-3976”, державний номер НОМЕР_1 зареєстрований за відділом освіти Запорізької райдержадміністрації.

30.11.2004р. між Відділом освіти Запорізької районної державної адміністрації та Петропільською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів було укладено договір оренди автобуса “КАВЗ-397652” державний номер НОМЕР_1, який знаходиться на балансі Відділу освіти Запорізької райдержадміністрації, для транспортного обслуговування поїздок. Строк дії договору - з 30.11.2004р. по 31.12.2005р. Автобус переданий орендатору за актом прийому-передачі від 30.11.2004р. (додаток №2 до договору оренди).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.03.2010р. по справі № 18/53/10 (суддя Носівець В.В.) у задоволенні позову МТСБУ до Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділу освіти Запорізької районної державної адміністрації про стягнення 25 500,00 грн. на підставі ст. 1187, 1191 ЦК України та ст. 38 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що позивач пропустив передбачений ст. 257 ЦК України трирічний строк для звернення з позовом до суду із даним позовом. Крім того, на думку суду, Петропільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів є самостійною юридичною особою, що, в розумінні ст. 80 ЦК України, наділена цивільною правоздатністю і дієздатністю та може бути позивачем та відповідачем у суді. Позивач не довів обґрунтованості заявлених ним позовних вимог про стягнення 25500,00 грн. саме з відповідача, з підстав, зазначених у позовній заяві.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 10.08.2010р. апеляційну скаргу МТСБУ залишено без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 18.03.2010р. по справі № 18/53/10 залишено без змін.

08.10.2010р. позивач звернувся за захистом своїх інтересів до господарського суду Запорізької області.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України від 07.03.1996р. № 85/96-ВР “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Преамбулою Закону України від 01.07.2004р. № 1961- IV “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” встановлено, що цей Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до п.15.1 ст. 15 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, договори обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах:

страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоровю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).

Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

Відповідно до п. 37.5 ст. 37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як встановлено господарським судом, автомобіль “КАВЗ-3976” державний номер НОМЕР_1 є власністю Відділу освіти Запорізької райдержадміністрації Запорізької області.

Під час ДТП 17.06.2005р. автомобілем Відділу освіти Запорізької райдержадміністрації Запорізької області (відповідача-2) керував його працівник - водій ОСОБА_1, який перебував в трудових відносинах з відповідачем-2 та виконував на той час службові обовязки.

Вказана обставина сторонами не заперечується і не спростована.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Частиною 1 статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх службових обовязків.

Відповідно до п. 21.1 ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Згідно ст. 6 цього ж Закону, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо - транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно ч. 1 ст. 528 ЦК України, виконання обовязку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобовязання не випливає обовязок боржника виконати зобовязання особисто. У цьому разі кредитор зобовязаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Відповідно до ст. 35 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий МТСБУ) відповідну заяву.

16.11.2005 р. гр. ОСОБА_2. звернулася до МТСБУ із заявою про відшкодування матеріальної шкоди спричиненої у результаті пошкодження транспортного засобу марки BMW 540і державний номер НОМЕР_2.

МТСБУ сплатило на користь гр. ОСОБА_2. страхове відшкодування у сумі 25 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 114 від 02.12.2005р.

Частина 1 статті 1191 ЦК України передбачає, що особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як визначено у ст. 38 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов, зокрема до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до довідки Запорізького ВРЕР № 1 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області № 10/13-1091 від 13.02.2009р., згідно бази даних та журналу обліку транспортних засобів, станом на 17.06.2005р. автобус марки КАВЗ 3976 державний номер НОМЕР_1, зареєстрований за Відділом освіти Запорізької райдержадміністрації.

Згідно довідки Запорізького РВ УМВС України в Запорізькій області, виданої громадянці ОСОБА_2. у 2005 році для визначення суми шкоди, ОСОБА_1. на час скоєння ДТП працював у Відділі освіти Запорізької районної державної адміністрації.

Це ж встановлено Запорізьким районним судом Запорізької області в постанові від 27.07.2005р. по адміністративній справі № 3-2098.

Але, 30.11.2004р. даним автобусом на правах оренди користувалася Петропільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, що підпорядкована Веселівській сільській раді Запорізького району Запорізької області.

Відповідно до Свідоцтва Серії А01 №512389 про державну реєстрацію юридичної особи, Петропільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів є юридичною особою (код ЄДРПОУ 26404108), дата проведення державної реєстрації 08.05.2003р.

Оскільки шкода завдана ОСОБА_1 при керуванні джерелом підвищеної небезпеки та під час виконання ним своїх службових обовязків, питання відшкодування шкоди вирішується наступним чином.

Згідно ч.1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Отже, належним відповідачем в даному випадку є Петропільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Згідно ч.1, 6 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За регресними зобовязаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобовязання.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок (ст. 253 ЦК України).

Позивач звернувся до господарського суду Запорізької області 08.10.2010р., тобто після спливу позовної давності. Оскільки сума страхового відшкодування потерпілій стороні була виплачена позивачем 02.12.2005р.

Відповідно до ч.2-5 ст. 267 ЦК України, заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідачі письмово заявили про застосування позовної давності по справі №3/43/10.

За таких обставин, суд вважає, що МТСБУ пропустило встановлений ст. 257 ЦК України трирічний строк для звернення з позовом до суду із даним позовом, що є підставою для відмови у позові.

Причини пропущення позовної давності, на які посилається МТСБУ, не є поважними. З довідки Запорізького ВРЕР № 1 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області № 10/13-1091 від 13.02.2009р., довідки Запорізького РВ УМВС України в Запорізькій області, виданої громадянці ОСОБА_2. ще у 2005 році для визначення суми шкоди, з постанови Запорізького районного суду Запорізької області від 27.07.2005р. по адміністративній справі № 3-2098 вбачається, що ОСОБА_1. на час скоєння ДТП працював у Відділі освіти Запорізької районної державної адміністрації

Договір оренди автобуса “КАВЗ-397652” державний номер НОМЕР_1 між Відділом освіти Запорізької районної державної адміністрації та Петропільською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів було укладено 30.11.2004р.

МТСБУ могло і повинно було звернутися із відповідною позовною заявою до компетентного суду у межах строку позовної давності (з 02.12.2005р. по 02.12.2008р.), не очікуючи при цьому рішень інших судових інстанцій відносно вимог до фізичної особи ОСОБА_1. Посилання МТСБУ на відсутність у нього відомостей про те, за ким зареєстрований транспортний засіб, яким завдано шкоду, спростовуються матеріалами справи.

Відтак, клопотання МТСБУ про відновлення пропущеного строку звернення до суду, задоволенню не підлягає. У звязку з відсутністю поважних причин пропущення позовної давності, порушене право позивача не підлягає захисту.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, в задоволенні позову про стягнення з Петропільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів 25 500,00 грн. слід відмовити повністю.

В задоволенні позову до Відділу освіти Запорізької райдержадміністрації (відповідач-2) та Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (відповідач-3) про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 25 500,00 грн. відмовляється, тому що вказані особи не є належними відповідачами.

Оскільки судові витрати покладено на позивача, заявлені ним до стягнення з відповідача-2 та відповідача-3 по 1 000,00 грн. витрати за правову допомогу (які не є позовними) задоволенню також не підлягають.

Керуючись ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено відповідно до вимог ст. 82-85 ГПК України 22.11.2010р.