Рішення № 12693911, 06.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.12.10 р. Справа № 17/229

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Автомобільна компанія „Укртрасн”, м. Київ

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь

про стягнення 27850,00 грн.

за участю представників сторін

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

Відкрите акціонерне товариство „Автомобільна компанія „Укртрасн”, м. Київ звернулось до господарського суду з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь про стягнення 27850,00 грн..

В обґрунтування позову позивач посилається на договір про транспортно-експедиційні послуги за №55-и від 01.10.2007р., заявка №Т19 від 25.02.2008р., CMR, рахунок-фактура №27/639 від 17.03.2008р. на суму 23208,30грн., претензію.

В якості правової підстави позову посилається на ст.ст.525-526, 610-612 Цивільного кодексу України, ст.. 193 Господарського кодексу України.

Сторони у судове засідання не зявилися, були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Відповідач відзив не надав.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив:

01 жовтня 2007р. між сторонами був укладений договір про транспортно-експедиційні послуги за №55-и від 01.10.2007р. (далі «договір») (а.с.9-14). Предметом договору є порядок взаємовідносин, які виникають між Перевізником - Відкритим акціонерним товариством „Автомобільна компанія „Укртрасн” і Замовником/Експедитором - Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 при організації та виконанні обсягу послуг, повязаних з перевезенням і транспортно-експедиційним обслуговуванням вантажів номенклатури Замовника/Експедитора у міжнародному та внутрішньому сполученні.

Відповідно до п.п.1.2 п.1 Договору, Перевізник зобовязується доставити або організувати перевезення від свого імені і за рахунок Замовника/Експедитора довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

На кожне перевезення оформлюється транспортне замовлення (заявка), яке складається у письмовій формі, є невідємною частиною договору (п.п.2.1. п.2 Договору).

Підпункт 4.12 п.4 Договору передбачає, що у разі прострочення Замовником/Експедитором платежів за надані Перевізником або його довіреною особою послуги більш ніж на 15 календарних днів з моменту спливу строку оплати, згідно п.5.3 Договору, Перевізник має право вимагати від Замовника/Експедитора оплати штрафу у розмірі 20% від вартості наданої послуги.

Оплата за виконане перевезення здійснюється Замовником/Експедитором на підставі цього Договору протягом 7-ми банківських днів з моменту надання Перевізником оригіналів документів: акту виконаних робіт, податкової накладної (у разі потреби), рахунка-фактури з прикладеною копією товарно-транспортної накладної (ТТН,CMR) та інше (п.п.5.3 п.5 Договору), якщо інші терміни та умови не обумовлені у заявці.

На виконання умов Договору та на підставі Заявки, позивач надав відповідачу послуги по перевезенню вантажу автомобільним транспортом за міжнародним маршрутом Швеція-Україна, автомобіль НОМЕР_2 що підтверджується CMR №147307.

Згідно заявки №Т19 від 25.02.2008р. ставка (фрахт) складає 3000Евро, оплата здійснюється впродовж 10 днів після доставлення вантажу (після надання оригіналів документів.

Виставлений рахунок-фактура №27/639 від 17.03.2008р. на суму 23208,30грн. відповідачем оплачений у встановлений строк не був, що призвело до утворення заборгованості на цю суму.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №1 з проханням здійснити оплату заборгованості у розмірі 23208,30грн. та штрафу у сумі 4641,70грн.

Листом-відповіддю відповідач визнав суму заборгованості у розмірі 23208,30грн., однак, на день звернення позивача з позовом, оплату не здійснив.

Відповідно до п.п.4.12 п.4 Договору, позивач нарахував на суму заборгованості штраф, який склав 4641,70грн.

Зважаючи на те, що:

-зобов'язанням - є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку;

-згідно ст. 193 Господарського Кодексу («ГК») України зобовязання повинні виконуватись у повному обсязі та у встановлені строки. Одностороння відмова від виконання зобовязання не припустима;

-до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;

-відповідно до ст..526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

-доказів оплати заборгованості відповідач суду не надав;

-боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст..625 ЦК України);

-статтями 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування;

-суму 27850,00грн. позивач вимагає стягнути саме, як заборгованість. Однак, виходячи з матеріалів справи, заборгованістю є сума 23208,30грн., інша сума не є боргом, а є штрафною санкцією за несвоєчасне виконання зобовязання;

-під час розгляду справи позивач не скористався визначеним у статті 22 ГПК України правом змінити предмет позову,

суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі основної суми заборгованості у розмірі 23208,30грн.

Судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 80, 82-84 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (87547, АДРЕСА_1; НОМЕР_3 в ЗАТ „ПроКредит Банк” м. Маріуполь, МФО 320984, р/р260090197565 в ЗАТ „ПроКредит Банк” м. Маріуполь, МФО 320984, р/р260090197565980 в ЗАТ „ПроКредит Банк” м. Маріуполь, МФО 320984, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства „Автомобільна компанія „Укртрасн” (01033, м.Київ, вул.. Саксаганського, 83-а; р/р26007000004904 в АКБ „Київ”, код ЄДРПОУ 22890514, МФО 322498) суму заборгованості у розмірі 23208,30грн.; 232,08 грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита; 196,67 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Суддя

(повний текст рішення оформлений та підписаний 07.12.2010р.)