ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
02.12.10 р. Справа № 41/230
Суддя господарського суду Донецької області Гончаров С.А.
при секретарі судового засідання Говор О.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Державної екологічної інспекції в Донецькій області, м. Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ера”, м.Іловайськ
про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок порушення земельного законодавства, у розмірі 989,51 грн.
При участі представників:
від позивача: Руденко А.О. – довіреність від 11.01.2010 №02-4051
від відповідача: Коротосов Ю.В. – директор,
Прокопович О.В. – довіреність від 14.09.2010р.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Державна екологічна інспекція в Донецькій області звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ера” про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок порушення земельного законодавства, у розмірі 989,51 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що відповідачем здійснюється господарська діяльність, зокрема, на самовільно зайнятій земельній ділянці комунальної власності територіальної громади м Іловайська площею 0,0245 га, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 11/81 від 27.04.2010 року – 14.05.2010 року, приписом про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства № 11/81 від 18.05.2010 року, матеріалами землевпорядної документації, протоколом про адміністративне правопорушення № 016084 11/208 від 27.04.2010 року, постановою № 11-208 від 05.05.2010 року про накладення на керівника відповідача адміністративного стягнення.
Позивачем зазначено, що діями відповідача із самовільного зайняття земельної ділянки заподіяно шкоду в розмірі 989,51 грн., яка розрахована відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженого постановою КМУ від 25.07.2007 року № 963.
Відповідач, згідно з відзивом на позовну заяву, проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що оскільки шкоду заподіяно державі, то з відповідним позовом повинна звертатись саме держава в особі відповідного органу; відповідачем спірна земельна ділянка не займається та не використовується, з документів, на які посилається позивач в обґрунтування позову, вбачається, що самовільне зайняття земельної ділянки допущене гр. Коротосовим Ю.В., який працює директором відповідача, та позивачем не надано доказів, які б підтверджували, що земельна ділянка самовільно зайнята саме відповідачем, зокрема, у який спосіб та яким чином така ділянка зайнята.
З огляду на викладене відповідачем зазначено, що позивачем не надано жодного доказу, які б підтверджували, що права позивача порушені саме з боку відповідача, та які б вказували на наявність в діях саме відповідача складу цивільно-правового порушення, пов’язаного із нанесенням державі шкоди, заподіяної внаслідок порушення земельного законодавства.
Відповідач стверджує, що розрахунок шкоди, який вимагається позивачем до стягнення з відповідача, здійснено з порушенням Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженого постановою КМУ від 25.07.2007 року № 963, оскільки, по-перше, порушення допущене гр. Коротосовим Ю.В., а не відповідачем; по-друге, в розрахунку невірно зазначено формулу; по-третє, Методикою не передбачено застосування в даному випадку коефіцієнта Кн=1.
Відповідачем зазначено, що застосування позивачем коефіцієнта Кф=2,5 суперечить вичерпному переліку видів функціонального використання земель комерційного та іншого використання, викладеному в додатку 4 Методики, оскільки вид функціонального використання земель - роздрібна торгівля з лотків та на ринках (КВЕД 52.62.0) згідно Методики не віднесений до земель комерційного та іншого використання. Тому, позивач повинен був в даному випадку застосувати Кф=1,0 (інші землі, додаток 4 Методики).
З огляду на викладене, відповідач стверджує, що розмір шкоди, заподіяної особою або особами, винними у самовільному зайнятті земельної ділянки площею 0,0245 га, що прилягає до території Іловайського міського ринку, складає 395,81 грн.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:
З 27.04.2010 року по 14.05.2010 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища відділу оперативного міжрайонного екологічного контролю по Макіївському регіону Державної екологічної інспекції в Донецькій області, у присутності старшого оперуповноваженого СДСБЕЗ старшого лейтенанту міліції Харцизького міського відділу ГУМВС України в Донецькій області, головного спеціаліста Управління держкомзему у м. Харцизьку, інженера землевпорядника та геодезиста ПП „Харцизький центр земельного кадастру”, КоротосоваЮ.В. – директора ТОВ „Ера” відповідно до ст. 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, проведено позапланову перевірку законності використання земельної ділянки ринку у м. Іловайську ТОВ „Ера”, результати якої викладені в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 27.04.-14.05.2010 року № 11/51.
Перевіркою встановлено та в акті перевірки зафіксовано, що відповідачем отриманий державний акт на право державної власності на земельну ділянку Р№020816100003 від 18.11.2008 року площею 0,7975 га для функціонування ринку ТОВ„Ера”. Однак, при перевірці працівниками землеустрою встановлений факт самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,0245 га, прилягаючої до земельної ділянки Іловайського ринку ТОВ „Ера”, межі земельної ділянки для функціонування Іловайського ринку ТОВ „Ера” винесені в натурі та встановлена огорожа, та, таким чином має місце самовільний захват земельної ділянки для функціонування Іловайського ринку ТОВ „Ера”, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
Щодо дій Державної екологічної інспекції з проведення перевірки законності використання земельної ділянки, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 5 Закону України „Про охорону земель” регулювання в галузі охорони земель здійснюють Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, а також спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади в межах повноважень, установлених законом. Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони земель є, зокрема, центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.
Статтею 17 цього ж закону визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів у галузі охорони земель належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.
Згідно ст. 19 Закону України „Про охорону земель” центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону земель.
З огляду на викладене, суд робить висновок про те, що складений Державною екологічною інспекцією акт перевірки, в якому зафіксовано факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки, є належним доказом у справі.
За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією в Донецькій області директору Іловайського ринку ТОВ „Ера” Коротосову Ю.В. видано припис від 18.05.2010 року № 11/81, яким приписано оформити правовстановлюючі документи на користування земельною ділянкою, зайнятою самовільно, у строк до 18.06.2010 року.
27.04.2010 року головним спеціалістом – державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища відділу оперативного міжрайонного екологічного контролю по Макіївському регіону Державної екологічної інспекції в Донецькій області складено протокол № 0160844 11/208 про адміністративне правопорушення, вчинене керівником відповідача, відповідальність за яке передбачена ст. 531Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановою головного спеціаліста – державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища відділу оперативного міжрайонного екологічного контролю по Макіївському регіону Державної екологічної інспекції в Донецькій області про накладення адміністративного стягнення від 05.05.2010 року № 11-208 керівника відповідача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 531Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Керівником відповідача, Коротосовим Ю.В., було оскаржено в судовому порядку Постанову головного спеціаліста – державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища відділу оперативного міжрайонного екологічного контролю по Макіївському регіону від 05.05.2010 року № 11-208.
Постановою Харцизького міського суду Донецької області від 10.09.2010 року у справі № 2-а-7074/2010р. у задоволенні адміністративного позову Коротосова Юрія Вікторовича до головного спеціаліста – державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища відділу оперативного міжрайонного екологічного контролю по Макіївському регіону Кумуржи Олени Володимирівни про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 05.05.2010 року №11-208.
Головним спеціалістом – державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища відділу оперативного міжрайонного екологічного контролю по Макіївському регіону Державної екологічної інспекції в Донецькій області відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963, було здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (у межах населеного пункту) для розширення площі Іловайського торгівельного ринку ТОВ „Ера”, відповідно до якого загальний розмір шкоди, заподіяної державі, склав 989,51 грн.
Господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Основним законом, яким регулюються земельні відносини, є Конституція України. Крім цього, земельні відносини регулюються іншими, прийнятими відповідно до Конституції законами і підзаконними актами, а саме законами України "Про землеустрій", "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про місцеве самоврядування" та іншими законами, також Земельним кодексом України, прийнятим Верховною Радою України 25.10.2001 року, який набув чинності з 01.01.2002 року.
Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.
Статтею 2 Земельного Кодексу України передбачено, що земельні відносини – це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Стаття 12 Земельного кодексу України встановлює повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин. Зокрема, до їх повноважень належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності; додержання земельного та екологічного законодавства.
Підстави набуття права на землю передбачені статтею 116 Земельного кодексу України. У цій статті врегульовані відносини щодо набуття громадянами та юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Підставою набуття права на землю у таких випадках є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
На підставі рішень сільських, селищних, міських рад, а в окремих випадках –районних і обласних рад, земельні ділянки передаються у власність громадян і юридичних осіб із земель комунальної власності шляхом відведення їх в натурі (на місцевості) та оформлення відповідних правовстановлюючих документів.
Порядок надання у постійне користування земельних ділянок встановлений статтею 123 Земельного кодексу України. Так, згідно ч. 1 цієї статті надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі зміни цільового призначення земельних ділянок; надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).
Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Відповідно ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.
Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором , укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору.
Розроблений проект відведення земельної ділянки погоджується з територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, а також з відповідним територіальним органом виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду). Погоджений проект відведення земельної ділянки після одержання позитивного висновку державної землевпорядної експертизи у випадках, передбачених законом, подається разом з клопотанням про надання земельної ділянки до відповідної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, які розглядають його в місячний строк і в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки у користування.
Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом її відведення здійснюється: затвердження проекту відведення земельної ділянки; вилучення (викуп) земельних ділянок у землекористувачів (землевласників) із затвердженням умов вилучення (викупу) земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням категорії земель та її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, встановлення обґрунтованих граничних термінів забудови земельної ділянки.
Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Лише така реєстрація надає документам легітимності.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється (п. 3 ст. 125 Земельного кодексу України).
Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Визначення терміну „самовільне зайняття земельних ділянок” наведене в ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”. За приписами цієї статті, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Виходячи з матеріалів справи, рішення позивача про передачу відповідачу у власність спірної земельної ділянки або надання її у користування (оренду), відсутнє, в матеріалах справи відсутні вчинені відповідачем правочини щодо спірної земельної ділянки.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом встановлено факт самовільного використання відповідачем, з порушенням вимог земельного законодавства, земельної ділянки площею 0,0245 га, що прилягає до земельної ділянки Іловайського ринку ТОВ „Ера”. Наведений факт підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 27.04.-14.05.2010 року № 11/51.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що наведена земельна ділянка зайнята громадянином Коротосовим Юрієм Вікторовичем, який працює директором відповідача, та факт самовільного зайняття земельної ділянки саме відповідачем відсутній, з огляду на наступне.
Як зазначалось, постановою Харцизького міського суду Донецької області від 10.09.2010 року у справі № 2-а-7074/2010р. у задоволенні адміністративного позову Коротосова Юрія Вікторовича до головного спеціаліста – державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища відділу оперативного міжрайонного екологічного контролю по Макіївському регіону Кумуржи Олени Володимирівни про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 05.05.2010 року №11-208.
Судом, під час розгляду наведеної справи, встановлено, що Коротосов Ю.В. діяв як директор ТОВ „Ера”, встановлено порушення ст. 40 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
Тобто, матеріалами справи підтверджується факт самовільного використання саме Товариством з обмеженою відповідальністю „Ера”, з порушенням вимог земельного законодавства, земельної ділянки площею 0,0245 га, що прилягає до земельної ділянки Іловайського ринку ТОВ „Ера”, що не спирається на закон і відбувається з порушенням визначеного порядку надання земельних ділянок, що здійснюється без наявності відповідного рішення та/або вчинення правочину щодо спірної земельної ділянки.
Статтею 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” передбачена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища і в тому числі зобов’язання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок таких порушень.
Відповідно до статті 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.
Відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963, було здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (у межах населеного пункту) для розширення площі Іловайського торгівельного ринку ТОВ „Ера”, відповідно до якого загальний розмір шкоди, заподіяної державі, склав 989,51 грн.
Суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо застосування, при здійсненні наведеного розрахунку коефіцієнта Кф=2,5, оскільки роздрібна торгівля з лотків та на ринках (КВЕД 52.62.0) згідно Методики не віднесений до земель комерційного та іншого використання, з огляду на те, що, як вбачається з наявного в матеріалах справи листа Управління Держкомзему у м. Харцизьку від 11.05.2010 року № 01-76-223, земельна ділянка, за самовільне зайняття якої позивач вимагає стягнення з відповідача шкоду, відноситься до земель комерційного використання.
Методика спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (п. 1 Методики).
Сума шкоди в розмірі 989,51 грн. не сплачена відповідачем на день подання позову і заявлена позивачем до стягнення.
Суму шкоди позивач просить стягнути на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету Іловайської міської ради.
В ст. 47 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” зазначається про утворення місцевих фондів охорони довкілля у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок зборів за забруднення, частини грошових стягнень за порушення норм і правил охорони довкілля та шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 13 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 116, 123, 125, 126, 156, 212 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України „Про оренду землі”, ст. 68, 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”, ст.ст. 5, 17, 19 Закону України „Про охорону земель”, ст.ст.1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ера” про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок порушення земельного законодавства, у розмірі 989,51грн. – задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ера” (86793, м. Іловайськ, вул. Шевченка, 56, ЄДРПОУ 22034229) на користь спеціального фонду місцевого бюджету Іловайської міської ради шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу внаслідок порушення земельного законодавства, у розмірі 989,51грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ера” (86793, м. Іловайськ, вул. Шевченка, 56, ЄДРПОУ 22034229) на користь Державного бюджету України державне мито в розмірі 102,00грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ера” (86793, м. Іловайськ, вул. Шевченка, 56, ЄДРПОУ 22034229) на користь Державного бюджету України (р/р 31210264700006 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687001, Отримувач : УДК у Київському районі м. Донецька, код бюджетної класифікації 22050003) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236,00грн.
Суддя
В судовому засіданні 02.12.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення підписане 06.12.2010р.
Судове рішення № 12693897, Господарський суд Донецької області було прийнято 02.12.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 41/230. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: