Рішення № 12693872, 07.12.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.12.10р.Справа № 7/203-10(25/326-06)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-офісний центр "ІНСТОК", м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "ДНІПРОВАЖБУД", м. Дніпропетровськ

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про стягнення 199 390,00 грн.

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: директор Охрименко С.В., довідка з ЄДРПОУ № 16399 від 21.07.2003р.;

від відповідача:представник за довіреністю № 25 від 05.02.2010р. Чебикін С.В.;

від третьої особи: провідний спеціаліст - юрисконсульт Кайног Я.О., довіреність № 27 від 21.06.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-офісний центр "ІНСТОК" (м. Дніпропетровськ) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "ДНІПРОВАЖБУД" (м. Дніпропетровськ) про стягнення з останнього на свою користь боргу у сумі 199 390, 00 грн.

Ухвалою господарського суду від 08.11.2010р. до участі у справі в якості третьої без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ).

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов`язань за укладеними між позивачем та відповідачем договорами оренди № 35 від 01.05.2004р. та № 45 від 01.01.2006р. щодо оплати орендної плати у строк, передбачений умовами договорів, наявністю боргу відповідача з орендної плати у сумі 199 390, 00 грн.

Відповідач наявність боргу по орендній платі у спірному розмірі не заперечує.

Позивач та відповідач надали письмові пояснення, просять затвердити мирову угоду, укладену між ними 09.10.2006р.

Матеріали справи містять мирову угоду, яку позивач та відповідач просять затвердити.

За змістом мирової угоди відповідач в рахунок погашення боргу з орендної плати у сумі 199 390, 00 грн. передає у власність позивача належні йому на праві власності нежитлові приміщення в гуртожитку по вул. Богдана Хмельницького, 14 в м. Дніпропетровську, розташовані на першому поверсі, загальною площею 642, 5 кв.м.

Справа прийнята до провадження складом суду, який її розглядає, на підставі розпорядження голови суду від 03.11.2010р. у зв’язку з направленням справи № 25/326-06 на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області. При новому розгляді справи № 25/326-06 їй присвоєно № 7/203-10(25/326-06).

При розгляді справи № 25/326-06 позивачем та відповідачем була подана заява про затвердження мирової угоди, укладеної ними 09.10.2006р., та сама мирова угода.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2006р. у справі № 25/326-06 затверджена мирова угода, укладена між позивачем та відповідачем, провадження у справі припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.09.2010р. ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2006р. у справі № 25/326-06 скасована, справа направлена на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Третя особа відзив на позов не надала. Представник третьої особи у судовому засіданні послався на обставини неправомірності приватизації гуртожитку, нежитлові приміщення першого поверху якого за умовами мирової угоди відповідач передає позивачу.

Розгляд справи відкладався з 23.11.2010р. на 02.12.2010р.

У судовому засіданні 02.12.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, третьої особи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.05.2004р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-офісний центр "ІНСТОК" (м. Дніпропетровськ), як орендодавець, та Відкрите акціонерне товариство "Будівельно-монтажна фірма "ДНІПРОВАЖБУД" (м. Дніпропетровськ), як орендар, уклали договір оренди № 35, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в користування нежитлове приміщення в будівлі за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Богдана Хмельницького, 14 А, на ІІІ-му поверсі, загальною площею 421 кв.м, що знаходиться на балансі орендодавця, за плату, на визначений договором строк.

Передачу нежитлових приміщень в оренду від позивача до відповідача здійснено за актом № 35/1 від 01.05.2004р., який підписано сторонами договору.

Договір оренди № 35 діє з 01 травня 2004 року по 01 січня 2005 року. У випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця по закінченні строку дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (п.п. 9.1., 9.2. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору оренди № 35 орендна плата встановлюється у розмірі 10 525, 00 грн., у т.ч. ПДВ –1754, 17 грн., в місяць.

Додатковою угодою від 01.10.2005р. сторони договору зменшили площу орендованого нежитлового приміщення з 421 кв.м до 150 кв.м та встановили орендну плату у розмірі 30, 00 грн. за 1 кв.м.

Відповідно до п. 3.2. договору оренди № 35 орендар сплачує орендну плату щомісяця, відповідно до виставлених рахунків, не пізніше 15 числа поточного місяця оренди.

01.01.2006р. сторони переуклали договір оренди № 35 від 01.05.2004р. шляхом укладення договору оренди № 45.

Відповідно до п. 1.1. цього договору оренди орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в користування нежитлове приміщення в будівлі за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Богдана Хмельницького, 14 А, на 3-ому поверсі, загальною площею 150 кв.м, що знаходиться на балансі орендодавця, за плату, на визначений договором строк.

01.01.2006р. позивач та відповідач склали акт № 45/1 про передачу приміщення в оренду.

Договір оренди № 45 діє з 01 січня 2006 року по 30 червня 2006 року. У випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця по закінченні строку дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (п.п. 9.1., 9.2. Договору оренди № 45).

Відповідно до п. 3.1. договору оренди № 45 орендна плата встановлюється у розмірі 30, 00 грн. за 1 кв.м (у вартість орендної плати включені: комунальні послуги, послуги по охороні, всі види енергоносіїв (вода, електроенергія, тепло)).

Орендар оплачує орендну плату щомісяця, згідно виставлених рахунків, не пізніше 15 числа поточного місяця оренди (п. 3.2. договору оренди № 45).

Позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за укладеними договорами оренди щодо своєчасної оплати орендної плати, наявність боргу відповідача з орендної плати за станом на 01.06.2006р. у сумі 199 390, 00 грн., що і є причиною спору.

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов’язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст. 530 ЦК України).

З огляду на умови договорів оренди щодо строку оплати орендної плати, строк оплати орендної плати, яка нарахована за станом на 01.06.2006р., є таким, що настав.

Доказів оплати орендної плати у спірній сумі за спірний період відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу у сумі 199 390, 00 грн. не спростував.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу у сумі 199 390, 00 грн.

Не підлягає задоволенню заява позивача та відповідача про затвердження мирової угоди у справі.

Відповідно до ст. 78 ГПК України умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов’язків сторін щодо предмету позову.

За змістом поданої на затвердження суду мирової угоди відповідач визнає борг перед позивачем у сумі 199390, 00 грн. у відповідності з договором оренди № 35 від 01.05.2004р. нежитлового приміщення по вул. Богдана Хмельницького, 14 а в м. Дніпропетровську, та в рахунок погашення боргу передає у власність позивача належні йому на праві власності нежитлові приміщення в гуртожитку по вул. Богдана Хмельницького, 14, в м. Дніпропетровську, розташовані на 1-му поверсі, загальною площею 642, 5 кв.м, залишковою вартістю –150460, 00 грн., а позивач визнає борг відповідача у сумі 199 390, 00 грн. погашеним.

В угоді зазначено, що право власності відповідача підтверджено витягом № 8279062 від 08.09.2005р., реєстраційний номер 11981789, виданим Дніпропетровським міжміським БТІ.

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 8279062, виданого 08.09.2005р., гуртожиток літ. А-5, розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 14, зареєстрований на праві власності за Відкритим акціонерним товариством "Будівельно-монтажна фірма "ДНІПРОВАЖБУД" на підставі наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 01.10.1998р. № 12/62-ЗВП та Переліку, підтвердженого наказом Управління з питань майна Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 10.09.1999р. № 2-В.

Згідно наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, на який йде посилання у витязі про реєстрацію права власності на нерухоме майно, вартість державної частки у статутному фонді Відкритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "ДНІПРОВАЖБУД" вважається оплаченою, процес приватизації товариства –завершеним.

Між тим, гуртожитки, які становлять державний житловий фонд, не підлягали приватизації, а відтак не можуть бути у власності відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 4 Житлового кодексу Української РСР до складу житлового фонду входять жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях. Жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі, становлять державний житловий фонд. Статтями 127 - 131 Житлового кодексу Української РСР та п. 3 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.06р., передбачено, що гуртожитки - це спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки. Враховуючи, що такі жилі будинки належали підприємствам на праві повного господарського відання, то їх, тобто гуртожитки, слід відносити до об'єктів державного житлового фонду. Згідно ст. 5 Житлового кодексу Української РСР державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд). Крім того, будинки відомчого житлового фонду підлягають поступовій передачі до відання місцевих Рад народних депутатів.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України від 04.03.92 № 2163-ХІІ "Про приватизацію державного майна" (в редакції від 15.02.95р., яка діяла на момент приватизації спірних гуртожитків) дія цього Закону не поширюється на приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів, а також об'єктів соціально-культурного призначення, що фінансуються із державного бюджету, в тому числі об'єктів сфери охорони здоров'я, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються; зміну організаційно-правових форм власності колгоспів, підприємств споживчої кооперації.

Спеціальним законодавством, яке регулює приватизацію державного житлового фонду є Закон України від 19.06.92р. № 2482-ХІІ "Про приватизацію державного житлового фонду", ст. 1 якого визначено, що державний житловий фонд - це житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ. Таким чином, враховуючи вищенаведене, гуртожитки, як об'єкти державного житлового фонду, не підлягали приватизації, тому не можуть бути у власності відповідача та ним відчужуватися.

Також, відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2010р. у справі № 40/287, якою змінене рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2009р., та яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.06.2010р., у тому числі, визнано неправомірним включення до статутного фонду ВАТ "БМФ "Дніпроважбуд" гуртожитку у м. Дніпропетровськ по вул. Б. Хмельницького, 14; визнано недійсним наказ Комітету економіки Дніпропетровської обласної ради народних депутатів від 27.01.1995р. № 114 в частині включення в статутний фонд ВАТ "БМФ "Дніпроважбуд" цього ж гуртожитку; визнано недійсним Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного будівельно-монтажного тресту "Дніпроважбуд", затверджений заступником голови Дніпропетровського облвиконкому від 21.12.1994р., в частині включення до статутного фонду ВАТ "БМФ "Дніпроважбуд" гуртожитку у м. Дніпропетровськ по вул. Б. Хмельницького, 14.

Наведене підтверджує неправомірність передачі відповідачу у власність при корпоратизації підприємства гуртожитку, розташованого у м. Дніпропетровськ по вул. Б. Хмельницького, 14, а відтак і відсутність права у відповідача на передачу спірного майна у власність позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "ДНІПРОВАЖБУД" (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, ідентифікаційний код 01238488) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-офісний центр "ІНСТОК" (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, ідентифікаційний код 25535222) основний борг у сумі 199 390 (сто дев’яносто дев'ять тисяч триста дев’яносто) грн. 00 коп., витрати на оплату державного мита у сумі 1 993 (одна тисяча дев’ятсот дев’яносто три) грн. 90 коп., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять ) грн. 00 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.А. Коваль

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 07.12.2010р.