Рішення № 12721748, 11.10.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.10.10 р.Справа № 13/261-10 За позовом відкритого акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод",

м. Полтава

до товариства з обмеженою відповідальністю "Елікс", м. Дніпропетровськ

про стягнення 4 636,08 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: Грицько К. В.-представник, довіреність від 23.03.2010р. № 1335/02;

від відповідача: Богатирьов С.В.-представник , довіреність від 24.09.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство “Полтавський автогарегатний завод”, м. Полтава (далі –позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Елікс”, м.Дніпропетровськ (далі –відповідач) у якому просить зобов'язати відповідача повністю та вчасно виконати свої зобов'язання (виготовлення технічної оснастки) у відповідності до Договору №20/10/09-У від 20.10.2009 р., стягнути пеню за прострочений період у сумі 4636, 08 грн., та стягнути судові витрати у справі.          

14.09.2010 р. позивачем надано до суду заяву №4349/02 від 06.09.2010 р. про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить зобов’язати відповідача виготовити та поставити технологічну оснастку, а саме - прес-форму ЛПТ 0532-4288, та стягнути суму пені за невиконання зобов’язань у розмірі 13020,48 грн.

Відповідач надав відзив на позов (а.с. 36-37) відповідно до якого позовні вимоги не визнає у повному обсязі.

У судовому засіданні 28.09.2010 р. було оголошено перерву до 05.10.2010 р.

Позивач надав у судовому засіданні 05.10.2010 р. заперечення на відзив відповідача.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представників сторін у судовому засіданні 05.10.2010 р. оголошено вступну резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.10.2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Елікс” (Виконавець) та

Відкритим акціонерним товариством “Полтавський автогарегатний завод” (Замовник)

було укладено Договір №20/10/09-У (далі –Договір).

Відповідно до умов Договору, Виконавець (Відповідач) зобов'язався виготовити технологічну оснастку, а Замовник (Позивач) зобов'язався прийняти технологічну оснастку по акту виконаних робіт і оплатити суму Договору, узгоджену з Виконавцем.

Відповідно до п. 4.1. Договору, Замовник зобов'язаний протягом трьох днів після підписання договору надати КД на технологічну оснастку і погодити з Виконавцем у письмовій вигляді.

Виконавець зобов’язаний виготовити технологічну оснастку згідно КД і терміну, який входить в «Протокол-специфікацію»(за п. 4.1.1 договору).

За умовами договору позивачем (Замовником) було сплачено аванс за виготовлення технологічної оснастки у розмірі 40% від вартості робіт у сумі 32880,00 грн., про що свідчать платіжні доручення №4550 від 24.11.2009 р., №4788 від 04.12.2009 р., №4714 від 07.12.2009 р., №197 від 20.01.2010 р. (а.с. 11-14)

Відповідно до узгодженого сторонами «Протоколу-специфікації», який є додатком до договору було встановлено термін виготовлення технологічної оснастки 80-100 діб з дня отримання попередньої оплати.

Станом на 20.01.2010 р. позивач сплатив попередню оплату у розмірі 40% вартості робіт у розмірі 32880,00 грн. на рахунок відповідача, що передбачено п. 6.1 договору. Таким чином, термін виготовлення технологічної оснастки 100 діб, протягом яких відповідач повинен був виготовити технологічну оснастку скінчився 01.05.2010 р.

Відповідач свої зобов’язання за договором не виконав, порушив терміни виконання оснастки.

На вимогу позивача поставити оснастку за договором від відповідача надійшов лист №08/06/10-005 від 08.06.2010 р. з проханням перенести термін поставки на 22.07.2010 р. у зв’язку з рядом виробничих перешкод обумовлених реорганізацією внутрішньої структури підприємства.

Відповідач у відзиві на позов вказав, що не визнає позовні вимоги, оскільки позивачем було допущене порушення умов п. 4.1 договору щодо надання та належного узгодження технічної документації (КД), а також затягування процесу виправлення конструкторських помилок, що в свою чергу обумовило прострочення виконання відповідач своїх зобов’язань. Своєчасне виконання зобов'язань за Договором з боку Відповідача було неможливе через те, що в процесі виготовлення замовленої Позивачем продукції Відповідачем було виявлено помилки КД к прес-формі, які унеможливлювали подальше виготовлення продукції відповідно до її призначення.

Суд розглянувши матеріали справи вважає необхідним задовольнити позовні вимоги з огляду на наступне.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Встановлено, що позивач сплатив суму попередню оплату у розмірі 40% вартості робіт у розмірі 32880,00 грн. на рахунок відповідача 20.01.2010 р. Термін виготовлення технологічної відповідно був встановлений до 01.05.2010 р.

Замовлена технологічна оснастка була перевезена та передана позивачу 27.09.2010 р. , що підтверджують товарно-транспортна накладна 01 АА від 27.09.2010 р. (а.с. 54), акт приймання передачі технологічної оснастки від 27.09.2010 р. (а.с. 61). Таким чином, замовлена оснастка за договором була поставлена позивачу з порушення м терміну виготовлення на 5 місяців після встановленого договором терміну.

Відповідач посилається на приписи ч. 4 ст. 612 Цивільного кодексу України, відповідно до якої прострочення боржника не настає, якщо зобов’язання не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до наданого відповідачем листування встановлено, що вказаний відповідачем лист щодо належного узгодження з замовником технічної документації КД к прес-формі датований 06.09.2010 р. Таким чином відповідач не надав доказів звернення до позивача - замовника для узгодження технічної документації у письмовій вигляді у встановлений договором термін.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 7.1. договору, за невиконання, чи неналежне виконання зобов'язань відповідно до даного Договору сторони несуть майнову відповідальність відповідно до чинного законодавства.

Пунктом 7.2. Договору встановлено, що у разі прострочення строку виконання робіт згідно з п. 3.1. Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,3 % від вартості виготовлення оснастки за кожен день прострочення.

Позивач нарахував відповідачу відповідно до п. 7.2 договору пеню за період з 01.05.2010 р. по 10.09.2010 р. у розмірі 13020,48 грн.

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Враховуючи викладене, суд вважає що відповідач належним чином не виконав свої, встановлені договором зобов’язання перед позивачем з виготовлення технологічної оснастки згідно КД і терміну встановленому «Протоколом-специфікацією»(додаток до договору), тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення строку виконання робіт за період з 01.05.2010 р. по 10.09.2010 р. у розмірі 13020,48 грн. є обґрунтованими, та підлягають задоволенню у повному розмірі.

В частині зобов’язання відповідача виготовити та поставити позивачу технологічну оснастку, а саме - прес-форму ЛПТ 0532-4288 провадження у справі слід припинити за відсутністю предмету спору, оскільки матеріалами справи доведено, що технологічна оснастка ЛПТ 0532-4288 передана позивачу 27.09.2010 р., що підтверджує акт приймання передачі технологічної оснастки від 27.09.2010 р. (а.с. 61), акт приймання прес форми 0532-4288 від 01.10.2010 р. (а.с. 62).

Позивачем на підставі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві, як на підставу своїх позовних вимог.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на відповідача у повному обсязі, з огляду на те, що виконання зобов’язань за договором відповідач здійснив в ході розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 1, 22, 33, 43, 49, п.1-1 ч. 1 ст. 80, 82–85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Елікс” (49112, м.Дніпропетровськ, вул. Роторна, 8/40, код ЄДРПОУ 30640085)на користь Відкритого акціонерного товариства «Полтавський автоагрегатний завод” (36009, м. Полтава, вул. Зіньківська, 57, код ЄДРПОУ 00232124) 13020,48 грн. - пені, 215,21 грн. 20 коп. - витрат по сплаті державного мита, 236грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі в частині зобов’язання відповідача виготовити та поставити позивачу технологічну оснастку - прес-форму ЛПТ 0532-4288.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЮ.Ю. Первушин Повне рішення складено

08.10.2010 р.