Рішення № 12693462, 23.11.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

23 листопада 2010 р. Справа 11/144-10

за позовом відкритого акціонерного товариства «Вінніфрут», м. Калинівка

до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м. Київ

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Солоненко, за участю представників:

від позивача - О. Слюсар за довіреністю;

від відповідача - не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пруняк Володимиром Івановичем 23.07.2010 р. на договорі застави майна № 050/1-141 від 12.02.2008 р., укладеному між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»та відкритим акціонерним товариством «Вінніфрут», який зареєстровано в реєстрі за номером 1455.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 23.07.2010 р. приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пруняк Володимиром Івановичем було вчинено виконавчий напис на договорі застави майна №050/1-141 від 12.02.2008 р., укладеному між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»(Заставодержатель), правонаступником прав і зобов'язань якого є публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»та ВАТ «Вінніфрут»(Заставодавець), зареєстрований в реєстрі №1455.

Позивач вважає вищевказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, так як вчинений з грубим порушенням вимог Закону України «Про заставу»та Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», оскільки звернення стягнення, в даному випадку, на рухоме майно може здійснюватись виключно на підставі рішення суду.

Відповідач пояснень щодо обставин викладених в позовній заяві та визначених ухвалами суду документів не надав. В судовому засіданні 04.11.2010р. його представник заперечував проти позову.

З метою зясування обставин на які посилаються сторони, судом витребувано у приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Пруняк Володимира Івановича документи, на підставі яких вчинено виконавчий напис та в порядку ст.. 30 ГПК України останнього викликано до суду для надання пояснень.

Заслухавши пояснення представників сторін та нотаріуса, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повно і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

07 лютого 2008 року між закритим акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником прав і зобов'язань якого є публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (надалі Банк) та відкритим акціонерним товариством «Вінніфрут»(надалі ВАТ «Вінніфрут») укладено кредитний договір № 050/27-25.

За умовами даного договору ВАТ «Вінніфрут» надано кредит в сумі 14089 дол. США з кінцевим терміном погашення 06 лютого 2013 року.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором 12.02.2008 р. між Банком та ВАТ «Вінніфрут»укладено договір застави майна № 050/1-141, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Сухановою Т.О., і зареєстровано в реєстрі за № 792.

Відповідно до даного договору застави позивач надав в заставу Банку рухоме майно:

- транспортний засіб типу легковий седан В, марки СНЕVROLET, моделі Lacetti NF, 2007р.в., бежевого кольору, державний номер НОМЕР_1, шасі № НОМЕР_2, що належить на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії АВС № 060455, видане Калинівським МРЕВ ВДАІ УМВС України в Вінницькій області 01.02.2008р. юридичній особі - ВАТ «Вінніфрут».

23 липня 2010 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пруняк Володимиром Івановичем було вчинено виконавчий напис № 1455, яким запропоновано звернути стягнення на транспортний засіб типу легковий седан В, марки СНЕVROLET, моделі Lacetti NF, 2007р.в., бежевого кольору, державний номер НОМЕР_1, шасі № НОМЕР_2, що належить на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії АВС № 060455, видане Калинівським МРЕВ ВДАІ УМВС України в Вінницькій області 01.02.2008р. юридичній особі - ВАТ «Вінніфрут».

За рахунок коштів, отриманих від реалізації вищевказаного транспортного засобу, пропонується задовольнити вимоги Відповідача по поверненню заборгованості в загальній сумі 9 170 доларів 26 центів США, що за курсом НБУ на 07.05.10р. становить 72 682 грн. 55 коп. та 1 432 грн. 08 коп., із яких:

-заборгованість по кредиту 8 684 доларів 00 центів США, що в еквіваленті становить 68 828 грн. 52 коп.,

-заборгованість по відсоткам - 486 доларів 22 центи США, що в еквіваленті становить 3 853грн. 73 коп.

-пеня за несвоєчасне повернення кредиту 499 грн. 88 коп.,

-пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 199 грн. 20 коп.

-плата за вчинення виконавчого напису - 733 грн. 00 коп.

Беручи до уваги наведені обставин, суд зважає на наступне.

Згідно ст. 1 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»- цей Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 цього Закону, до забезпечувальних обтяжень належать застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору.

Згідно ч. 1 ст. 590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»визначено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 вказаного Закону передбачено, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження:

1) передача рухомого мана, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувала в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобовязання в порядку, встановленому цим законом;

2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем або на публічних торгах;

3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;

4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Таким чином, наведеними нормами Закону не передбачено звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, оскільки таке звернення може бути вчинено лише на підставі рішення суду.

Разом з тим, частинами 1, 3 розділу 1Х «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який набрав чинності з 01.01.2004 р., визначено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України «Про заставу»передбачено можливість вчинення виконавчого напису, якщо інше не встановлено законом. При цьому ч. 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»встановлено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Вказаний Закон не передбачає такий позасудовий засіб звернення, як стягнення на підставі виконавчого напису.

Така правова позиція знайшла своє підтвердження у судовій практиці, зокрема у постанові Вищого господарського суду України від 01.04.2009р. у справі № 38/81 за позовом приватного підприємства «Стар Лайт»до закритого акціонерного товариства «Сведбанк Інвест»про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису № 5139 від 17.09.2007 р., вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою Світланою Миколаївною, про стягнення з ПП «Стар Лайт»на користь ЗАТ «Сведбанк Інвест» суму, еквівалентну 854095 доларів 77 центів США за рахунок заставленого майна, а саме товарів в обороті, в постанові Вищого господарського суду України від 14.03.2008р. у справі № 22/228/07 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит» до Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

З аналізу вищевикладеного, суд приходить до висновку, що виконавчий напис № 1455 від 23.07.2010 р. не відповідає приписам наведених норм, а відтак є таким, що не підлягає виконанню.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Заперечення відповідача не підтверджуються матеріалами справи та викладеним вище, а відтак не беруться судом до уваги.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обгрунтованими, а отже підлягають задоволенню з покладанням на відповідача судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Крім того, ухвалою суду від 21.09.2010р. судом вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пруняк Володимиром Івановичем на договорі застави майна № 050/1-141 від 12.02.2008р., укладеного між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»та відкритим акціонерним товариством «Вінніфрут», який зареєстровано в реєстрі вчинення нотаріальних дій 23 липня 2010 року за реєстраційним номером 1455.

Відповідно до ст. 68 Господарського процесуального кодексу України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Враховуючи, що відпали підстави забезпечення позову, суд вважає за необхідне з власної ініціативи скасувати заходи забезпечення застосовані ухвалою від 21.09.2010р..

Керуючись ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити.

2.Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пруняк Володимиром Івановичем 23.07.2010 р. на договорі застави майна № 050/1-141 від 12.02.2008 р., укладеному між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»та відкритим акціонерним товариством «Вінніфрут», який зареєстровано в реєстрі за номером 1455.

3.Стягнути з публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»(01001, м. Київ, вул.. Ковпака, 29, код 00039019) на користь відкритого акціонерного товариства «Вінніфрут»(22400, Вінницька область, м. Калинівка, вул. Фрунзе, 45, код 30807701) 85 (вісімдесят пять) грн. - витрат зі сплати державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.Скасувати заходи забезпечення позову застосовані ухвалою від 21.09.2010р. у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пруняк Володимиром Івановичем на договорі застави майна № 050/1-141 від 12.02.2008р., укладеного між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»та відкритим акціонерним товариством «Вінніфрут», який зареєстровано в реєстрі вчинення нотаріальних дій 23 липня 2010 року за реєстраційним номером 1455.

6.Копію рішення направити відповідачу та ВДВС Калинівського районного управління юстиції, останньому з гербовою печаткою.

Повне рішення складено 26.11.2010р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.

1 - до справи

2- відповідачу (01001, м. Київ, вул. Ковпака, 29)

3 - ВДВС Калинівського РУЮ (22400, Вінницька область, м. Калинівка, вул. Дзержинського, 39)