Постанова № 12692727, 02.12.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"02" грудня 2010 р. № 2а- 3107/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі:

представника позивача - Онікієнка О. А.,

представника позивача - Ольховського О.В.,

представника відповідача - Німого О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпакт ЛТД" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання акту перевірки недійсним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпакт ЛТД» (далі за текстом - позивач, ТОВ «Імпакт ЛТД») звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати недійсним акт перевірки № 9252/20/40/23/21248265 від 13.10.2009р., скасувати рішення Харківської обєднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005472310 від 10.11.2009р.

В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач зазначив, що посадові особи Державної податкової адміністрації в Харківській області діяли не на підставах, поза межами повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наполягає на тому, що в порушення вимог ч. 4 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» ТОВ «Імпакт ЛТД» не було завчасно повідомлено про проведення планової перевірки. Стверджує, що оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийнято Харківською обєднаною державною податковою інспекцією за порушення, які документально не підтверджуються.

В судовому засіданні представники позивача підтримали доводи та вимоги адміністративного позову та просили суд про їх задоволення в повному обсязі.

Відповідач, Харківська обєднана державна податкова інспекція, в наданих суду письмових запереченнях на позов та її представник в судовому засіданні виклали власну позицію щодо обставин справи, вимоги адміністративного позову не визнали. Вважають, що перевірка позивача проведена законно, а оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій винесено обґрунтовано та на підставі вимог чинного законодавства. Обґрунтовуючи заперечення, представник відповідача надав пояснення про законність проведеної перевірки ТОВ «Імпакт ЛТД» та зазначив, що факти порушень позивачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» підтверджені матеріалами перевірки. Просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Суд, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін та свідків, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що 13.10.2009р. фахівцями Державної податкової адміністрації у Харківській області головними державними податковими ревізорами-інспекторами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в присутності продавця ТОВ «Імпакт ЛТД» ОСОБА_6 проведена перевірка дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в господарській одиниці - магазині, який розташовано за адресою в м. Харкові по вул. Командарма Уборевича, 32 та належить ТОВ «Імпакт ЛТД».

Суд вважає необхідним зазначити, що приписами ст.ст. 8, 9, 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначені функції органів державної податкової служби, до яких належать, зокрема здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому порядку. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль: за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Вказане дозволяє суду зробити висновок, що перевірки з питань здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання встановленого порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, проводяться відповідно до повноважень органів державної податкової служби, визначених Законом України "Про державну податкову службу в Україні".

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 9 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові адміністрації в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції виконують функції, передбачені ст. 8 цього Закону, крім функцій, зазначених у п.2, 3, 8, 11, 12, 13, 16, а також у пункті 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору. Пунктом 1 ст. 8 вищевказаного Закону передбачено, що ДПА України здійснює такі функції: виконує безпосередньо, а також організовує роботу ДПА та ДПІ, повязану із здійсненням контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Тобто, законом закріплено за Державними податковими адміністраціями в областях функцію контролю за додержанням субєктами господарювання порядку проведення готівкових розрахунків, реалізація вказаної функції здійснюється шляхом проведення перевірок.

Відповідно до ч.7 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» вважаються позаплановими. Разом з цим згідно зі ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Суд зазначає, що оскільки Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" є спеціальним з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій, то інші нормативні акти застосовуються тільки в тій частині, яка не врегульована даним Законом.

Судом встановлено, що перевірка магазину ТОВ «Імпакт ЛТД» проведена відповідно до плану перевірок щодо контролю за здійсненням субєктами підприємницької діяльності розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу на жовтень 2009р., затвердженого головою Державної податкової адміністрації у Харківській області, та згідно з направленням від 12.10.2009р. за № 11818, а тому вона є плановою перевіркою з питань дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг". Доводи позивача про недотримання при проведенні перевірки вимог ч. 4 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» суд вважає необґрунтованими. Вказана законодавча норма, яка надає право на проведення планової виїзної перевірки платника податків лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення, регулює порядок проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Суд вважає, що оскільки питання застосування суб'єктами господарювання реєстраторів розрахункових операцій не є питаннями оподаткування, то вимоги ч. 4 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на спірні правовідносини не поширюються.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що перевірка позивача проведена в межах повноважень органів державної податкової служби України та у визначений законодавством спосіб, вимоги ч.2 ст. 19 Конституції України були дотримані.

Судом не встановлено фактів здійснення морального чи фізичного тиску з боку перевіряючих на продавця ТОВ «Імпакт ЛТД» ОСОБА_6, будь-яких висновків чи рішень правоохоронних органів за наслідками оцінки дії посадових осіб Державної податкової адміністрації у Харківській області під час проведення перевірки ТОВ «Імпакт ЛТД» позивачем не надано. Обставини проведення перевірки підтверджені опитаними в судовому засіданні свідками ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

За результатами перевірки складено акт № 9252/20/40/23/21248265, зареєстрований 14.10.2009р., який для розгляду та вирішення питання щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій було направлено до Харківської обєднаної державної податкової інспекції, де він зареєстрований 22.10.2009р. за № 652/20/23/23/21248265. Позивач з висновками акту перевірки не погодився та подав заперечення до Державної податкової адміністрації у Харківській області. Про розгляд заперечень Державна податкова адміністрація у Харківській області повідомила позивача листом від 05.11.2009р. за № 4582/10/23-111.

На підставі висновків акту перевірки № 9552/20/40/23/21248265 від 13.10.2009р. Харківською обєднаною державною податковою інспекцією 10.11.2009р. прийнято рішення № 0005472310, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 20483,75 грн. у відповідності до вимог п. 2 ст. 17, ст. 21 та ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Позивач, не погодившись з рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005472310 від 10.11.2009р., подав скарги до Державної податкової адміністрації у Харківській області та Державної податкової адміністрації України. Рішеннями ДПА у Харківській області № 19887/7/25-203 від 14.12.2009р. та ДПА України № 521/7/25-0415 від 18.01.2010р. скарги ТОВ «Імпакт ЛТД» залишені без задоволення, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005472310 від 10.11.2009р. без змін.

Щодо встановлених перевіркою порушень, наявність яких оскаржує позивач, суд зазначає наступне.

Положеннями п.1, п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

При проведенні перевірки магазину ТОВ «Імпакт ЛТД» 13.10.2009р., що зафіксовано актом перевірки № 9252/20/40/23/21248265, було встановлено, що розрахункові операції проводяться позивачем через реєстратор розрахункових операцій МініФП6, заводський № ПР57300090, фіскальний № 2023003456, версія програмного забезпечення 257.03, який не взято на облік у ДПІ в Московському районі м. Харкова органі державної податкової служби за місцем використання РРО. Вказана обставина позивачем не заперечується та підтверджується копією реєстраційного посвідчення № 2023003456, виданого Харківською ОДПІ 10.06.2008р., в якому зазначено про те, що реєстратор розрахункових операцій взято на облік у ДПІ в Московському районі м. Харкова лише 15.10.2009р.. Суд зазначає, що Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги) затверджено наказом Державної податкової адміністрації України № 614 від 01.12.2000р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.02.2001р. за N 107/5298 (далі за текстом - Порядок реєстрації, опломбування та застосування РРО). Відповідно до приписів п. 2.2 розділу 2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО реєстрація РРО здійснюється в органі ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) субєкта господарювання, у разі використання РРО на території іншої адміністративно-територіальної одиниці його необхідно до початку використання взяти на облік в органі ДПС за місцем використання. Положеннями п. 2.8 розділу 2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО передбачено, що взяття РРО на облік в органі ДПС за місцезнаходженням господарської одиниці здійснюється при поданні суб'єктом господарювання реєстраційного посвідчення на РРО, при цьому посадова особа органу ДПС здійснює запис у відповідному розділі Книги реєстраторів розрахункових операцій, а також робить відмітку в реєстраційному посвідченні.

Суд вважає безпідставними доводи позивача про використання ТОВ «Імпакт ЛТД» зареєстрованого РРО та відсутність штрафних (фінансових) санкцій за невзяття РРО на облік в органі ДПС за місцезнаходженням господарської одиниці. До таких висновків суд дійшов з огляду на зміст п. 2.10 Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО, приписами якого передбачено, що РРО вважається зареєстрованим після виконання всіх дій, передбачених пунктами 2.3 - 2.7, а при здійсненні підприємницької діяльності не за місцем реєстрації РРО - після виконання всіх дій, передбачених пунктами 2.3 - 2.8 цього Порядку. За таких обставин правомірним є висновок про те, що реєстратор розрахункових операцій, який не взятий на облік в органі ДПС за місцезнаходженням господарської одиниці , є незареєстрованим. Приписами п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій передбачено застосування фінансових санкцій у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Актом перевірки № 9252/20/40/23/21248265 від 13.10.2009р. встановлено, що сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків ТОВ «Імпакт ЛТД» склала 2940,94 грн., а сума коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій 2614,47 грн., невідповідність в розмірі 326,47 грн. свідчить про порушення позивачем вимог п. 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Доводи позивача про те, що при проведенні перевірки до опису наявних купюр та монет перевіряючими було включено грошові кошти, що знаходились на торговому місці, яке орендує фізична особа підприємець ОСОБА_7, спростовуються як матеріалами справи, так і поясненнями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Матеріали справи містять копію х-звіту із зазначенням суми коштів у розмірі 2614,47 грн. та копію опису наявних купюр та монет від 13.10.2009р. на суму 2940,94 грн. В описі наявних купюр та монет від 13.10.2010р. зазначено, що кошти в сумі 2940,94 грн. знаходяться на місці проведення розрахунків в магазині, який належить ТОВ «Імпакт ЛТД», отримані за реалізовані товари, касир на місці проведення розрахунків власних готівкових коштів не тримав, до опису включені готівкові кошти, що належать ТОВ «Імпакт ЛТД». Судом зясовано та підтверджено свідками ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що опис наявних купюр та монет від 13.10.2009р. продавцем ТОВ «Імпакт ЛТД» ОСОБА_6 складено та підписано власноручно. Крім того, суд звертає увагу, що в описі наявних купюр та монет від 13.10.2009р. міститься власноручний запис продавця ТОВ «Імпакт ЛТД» ОСОБА_6 про те, що грошові кошти знаходяться в одній касі та претензії до перевіряючих відсутні. Доводи позивача про вжиття перевіряючими тиску на продавця ОСОБА_6 не знайшли підтвердження в ході судового розгляду та спростовані поясненнями самої ОСОБА_8 Опитана судом в якості свідка, продавець ТОВ «Імпакт ЛТД» ОСОБА_6 пояснила, що опис коштів здійснила власноручно в присутності перевіряючих, які запропонували їй включити до опису кошти ТОВ «Імпакт ЛТД», які знаходились на місці проведення розрахунків. Відповідно до ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

За висновками акту перевірки № 9252/20/40/23/21248265 від 13.10.2009р. позивачем порушено вимоги п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Підставою для вказаного висновку акту перевірки став факт ненадання позивачем при проведенні перевірки накладних на товар на загальну суму 9255,70 грн.. Суд зазначає, що положеннями п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг). Відповідно до ст. 6 вказаного Закону облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Суд звертає увагу, що відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", який з урахуванням ст. 2 цього ж Закону поширюється на всіх юридичних осіб, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Положеннями пунктів 1, 3 і 5 ст. 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

В ході розгляду справи судом встановлено, що при проведенні перевірки позивача 13.10.2009р. документи, які підтверджують надходження товарно-матеріальних цінностей та їх оприбуткування за обліком за місцем реалізації товару були відсутні. Вказані обставини позивачем не заперечуються та підтверджуються листом ТОВ «Імпакт ЛТД» на адресу ХОДПІ від 28.10.2009р. № 28/10, в якому зазначено, що накладні при проведенні перевірки надано не було, оскільки бухгалтерія ТОВ «Імпакт ЛТД» знаходиться не за місцем здійснення діяльності. В матеріалах справи міститься також відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) станом на 13.10.2009р., в якій вказано про відсутність накладних або інших документів, які підтверджують оприбуткування товару за даними бухгалтерського обліку на суму 9255,57 грн.. Вказана відомість підписана продавцем ТОВ «Імпакт ЛТД» ОСОБА_6 із зазначенням нею про те, що накладні знаходяться в бухгалтерії. Суд також звертає увагу, що на зворотньому аркуші акту опису наявних купюр та монет від 13.10.2009р. продавцем ТОВ «Імпакт ЛТД» ОСОБА_6 вчинено запис про відсутність накладних на товар в магазині та знаходження їх в бухгалтерії. Опитана судом в якості свідка продавець ТОВ «Імпакт ЛТД» ОСОБА_6 справжність власних записів та підписів в описі наявних купюр та монет та у відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) від 13.10.2009р., а також добровільність їх вчинення підтвердила.

Судом зясовано, що у позивача відсутні будь-які документальні докази вжиття заходів, спрямованих на спростування висновків акту перевірки № 9252/20/40/23/21248265 з часу складання акту 13.10.2009р. до дати прийняття Харківською ОДПІ рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005472310 від 10.11.2009р.. Разом з цим суд зазначає, що позивач мав реальну можливість надати у вказаний період відсутні при проведенні перевірки документи. Суд звертає увагу, що подаючи заперечення на акт перевірки та скарги на оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ДПА у Харківській області та ДПА України, позивач не скористався правом долучити до них копії первинних документів, які засвідчують факт придбання товарів, що знаходились на місці здійснення розрахунків. За таких обставин суд знаходить підстави для критичної оцінки документів, які надані ТОВ «Імпакт ЛТД» до матеріалів судової справи в якості первісної документації на товар, що знаходився за місцем реалізації 13.10.2009р..

В силу приписів ст. 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Суд звертає увагу, що сам факт порушення вказаних вимог, який підтверджується матеріалами справи, є підставою для застосування санкцій.

З врахуванням викладеного, повно і всебічно зясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного звязку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги щодо скасування рішення Харківської обєднаної державної податкової інспекції № 0005472310 від 10.11.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем в ході судового розгляду доведено належними та допустимими доказами правомірність та обґрунтованість висновків, які містяться акті перевірки ТОВ «Імпакт ЛТД» № 9252/20/40/23/21248265 від 13.10.2009р.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним акту перевірки № 9252/20/40/23/21248265 від 13.10.2009р., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь - які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до вимог ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначена компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ.

Акт державного чи іншого органу це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обовязковий характер для субєктів цих відносин.

Акт, який оспорюється позивачем, не є рішенням субєкта владних повноважень, оскільки не має обовязкового характеру для позивача.

ОСОБА_9 є лише засобом документування дій відповідача і не встановлює відповідальності для осіб, які допустили недоліки або порушення в своїй роботі, встановлені під час перевірки, а тому не може бути предметом оскарження в суді. Предметом оскарження в адміністративному суді є юридичні наслідки (застосовані санкції). Що безпосередньо випливають з результатів перевірки.

Таким чином, адміністративний позов в цій частині підлягає закриттю, оскільки даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем доведені факти порушень ТОВ «Імпакт ЛТД» вимог законодавства, тому рішення Харківської обєднаної державної податкової інспекції № 0005472310 від 10.11.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20483,75 грн. є правомірним та позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Згідно з положеннями ст. 94 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати з відповідача не присуджуються.

Керуючись ст. ст. 94, 157, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпакт ЛТД» до Харківської обєднаної державної податкової інспекції щодо скасування рішення Харківської обєднаної державної податкової інспекції № 0005472310 від 10.11.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій відмовити.

Провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпакт ЛТД» до Харківської обєднаної державної податкової інспекції щодо визнання акту перевірки № 9252/20/40/23/21248265 від 13.10.2009р. недійсним - закрити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 07.12.2010 року.

Суддя Піскун В.О.