Постанова № 12692724, 30.11.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2010 р. № 2-а- 11689/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Заічко О.В.

за участю секретаря судового засідання - Басовій Н.М.

за участю представників сторін:

позивача - Летючий В.П.,

відповідача - Пономарьової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-Агро"

до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова

проскасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Крокус-Агро», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 27.04.2010 р. № 0000241505/0, від 07.06.2010 р. № 0000241505/1, від 01.07.20109 р. № 0000241505/2, від 15.09.2010 р. № 0000241505/3 про визначення позивачеві податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 115966,20 грн., в т.ч. за основним платежем 82833,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 33133,20 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Вважає хибним твердження ДПІ про те, що невикористання платником податку права на податковий кредит у тому податковому періоді, в якому це право виникло, свідчить про прийняття таким платником податку рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку. Наполягає на правомірності включення ТОВ «Крокус-Агро» суми ПДВ за спірною податковою накладною до складу податкового кредиту за грудень 2009 р. по другій з подій, передбачених пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» по даті отримання податкової накладної. Посилання відповідача в акті перевірки на лист ДПА України № 14927/716-1517 від 15.07.2009 р., на думку позивача є недоречним, оскільки пункт 2 Розпорядження Уряду від 01.07.2009 р. № 757-р, на підставі якого ДПА України було складено даний лист, втратив чинність. Зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені без урахування самостійного виправлення помилки, допущеної у податковій декларації з ПДВ за листопад 2010 р., у наступному податковому періоді шляхом оформлення додатку 1 до податкової декларації «Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ». Підсумовуючи викладене, просить позовні вимоги задовольнити, спірні податкові повідомлення-рішення скасувати.

Представник відповідача надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем не надано пояснень щодо причин не включення суми ПДВ по спірній податковій накладній до податкового кредиту у періоді виписки цієї податкової накладної, а також документального підтвердження несвоєчасності отримання спірної податкової накладної від ТОВ «Старовірівський птахокомплекс». З посиланням на пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі Закон про ПДВ) стверджують, що податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов`язань продавця. Зазначають, що Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено можливості для платника податків приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації свого права на податковий кредит.

Заслухавши представників сторін, дослідивши подані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.04.2010 року виконуючим обовязки начальника відділу проведення невиїзних (камеральних) перевірок управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Київському районі м. Харкова було проведено невиїзну документальну перевірку податкової декларації з ПДВ за грудень 2009 року ТОВ «Крокус-Агро», про що складено акт від 14.04.2010 року № 1841/15-509/32437793.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Крокус-Агро» пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого: завищено суму податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року - на суму 82833 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 27.04.2010 р. № 0000241505/0 про визначення податкового зобов`язання податку на додану вартість в сумі 115966,20 грн., в т.ч. за основним платежем 82833,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 33133,20 грн.

Скориставшись своїм правом на апеляційне узгодження спірного податкового повідомлення-рішення, ТОВ «Крокус-Агро» оскаржило його до ДПІ у Київському районі м. Харкова. За результатами розгляду скарга позивача була залишена без задоволення, спірне податкове повідомлення-рішення без змін, та винесено податкове повідомлення-рішення від 07.06.2010р. № 0000241505/1 про визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість на ту ж суму, що й повідомленням-рішенням № 0000241505/0.

Позивач, отримавши податкове повідомлення-рішення № 0000241505/1, оскаржив останнє до ДПА в Харківській області. Повторна скарга позивача була залишена без задоволення, а рішення ДПІ у Київському р-ні про результати розгляду первинної скарги без змін.

01.07.2010 р. ДПІ у Київському районі м. Харкова за результатами розгляду скарги позивача Державною податковою адміністрацією в Харківській області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000241505/2 про визначення позивачеві податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 115966,20 грн., в т.ч. за основним платежем 82833,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 33133,20 грн.

09 липня 2010 року позивачем вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене до ДПА України. За результатами розгляду скарги позивача вказані податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а скарга позивача без задоволення.

15 вересня 2010 року відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0000241505/3 про визначення податкового зобов`язання з ПДВ на ту ж суму, що й у податкових повідомленнях-рішеннях № 0000241505/0, № 0000241505/1 та № 0000241505/2.

Судом з`ясовано, що 24 вересня 2009 року між ТОВ «Старовірівський птахокомплекс» (Продавець) та ТОВ «Крокус-Агро» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу соняшнику.

Господарська операція з купівлі-продажу соняшнику відображена, зокрема, у податковій накладній № 451 від 30.11.2009 р. на суму 497000,00 грн., в т.ч. ПДВ 82833,33 грн.

Суд зазначає, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Виходячи зі змісту положень наведеної норми права, формування податкового кредиту фактично залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку.

Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно - суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», підставою для включення відповідних сум до складу податкового кредиту є податкова накладна.

Як вбачається з акту перевірки та пояснень представників сторін, позивачем було включено до складу податкового кредиту за грудень 2009 р. суму ПДВ за податковою накладною, виписаною ТОВ «Старовірівський птахокомплекс» № 451 на суму ПДВ 82833,33 грн.

З наданої до матеріалів справи копії спірної податкової накладної, дослідженої судом, встановлено, що остання заповнена згідно вимог, передбачених п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», містить усі обов`язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної, дату її виписування, скорочену назву підприємства-позивача та його контрагента, податковий номер продавця та покупця, місце їх розташування, опис та кількість товарів, ціну поставки без урахування поставки, ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні, загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що включенню до складу податкового кредиту не підлягають суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього Закону).

Суд зазначає, що здійснення позивачем розрахунку з контрагентом ТОВ «Старовірівський птахокомплекс» за спірною податковою накладною, як і факт отримання спірної податкової накладної у більш пізньому податковому періоді, ніж період її виписки, відповідачем не заперечується.

Таким чином, операція з поставки товару на адресу ТОВ «Крокус-Агро» мала реальний характер, і суд вважає спірну суму податкового кредиту такою, що підтверджується належним чином заповненою податковою накладною.

Приписами п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що дата виникнення права платника податків на податковий кредит визначається по даті здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до вимог п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов"язань продавця. Проте, є випадки, коли період виписки податкових накладних не співпадає з періодом їх отримання. Суд зазначає, що Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено будь-якої відповідальності платника податку за таке «запізнення» відображення податкового кредиту, тож і вимоги податкового органу щодо безумовного одночасного (мається на увазі із податковими зобов"язаннями) відображення податкових накладних у складі податкового кредиту є неправомірними.

При цьому слід відмітити, що право на податковий кредит позивач не втрачає, якщо на дату виникнення цього права він ним не скористався. Тобто, позивач має право самостійно приймати рішення щодо реалізації свого права на податковий кредит у майбутніх податкових періодах.

Суд вважає недоречним посилання відповідача в обґрунтування своїх заперечень на п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки не є обовязком позивача подавати до відповідача заяву зі скаргою на постачальників, які на дату виникнення у позивача права на податковий кредит затримають видачу податкових накладних. Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, контрагент останнього ТОВ «Старовірівський птахокомплекс» не відмовлялось видати позивачу податкову накладну на поставлений товар.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що обставини, які викладені відповідачем в акті перевірки, неможливо кваліфікувати як порушення, що передбачені п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки зазначеними нормами не заборонено включати суми ПДВ до складу податкового кредиту звітного податкового періоду за податковими накладними, виписаними у минулих податкових періодах. Заборона на включення до складу податкового кредиту стосується лише тих сум, які не підтверджені податковими накладними.

Таким чином, ТОВ «Крокус-Агро» правомірно включило до складу податкового кредиту кошти, сплачені згідно податкової накладної, виписаної на його адресу ТОВ «Старовірівський птахокомплекс» в листопаді 2009 р. по другій з подій, передбачених пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» по даті отримання податкової накладної.

Щодо твердження відповідача про завищення позивачем податкового кредиту у грудні 2009 р. на суму 82833,33 грн., суд зазначає наступне.

Як вбачається з пояснень представника позивача, останнім було помилково включено до складу податкового кредиту у вказаному періоді податкову накладну, виписану ТОВ «Старовірівський птахокомплекс» на суму 497000,00 грн., в т.ч. ПДВ 82833,33 грн.- за листопад 2009 р.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (далі Закон № 2181), якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону), платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право подати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Пунктом 5.8 Порядку заповнення податкових декларацій з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166, зареєстрованого і Міністерстві юстиції України 09.07.1997 р. за № 250/2054, коригування податкового кредиту відображається у рядку 16. При заповненні цього рядка (крім рядка 16.5) обов'язковим є подання додатка 1 до податкової декларації, який заповнюється в розрізі контрагентів та податкових накладних. У рядку 16.1 відображається сума податку, яка збільшує або зменшує суму податкового кредиту в результаті самостійного виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації.

Скориставшись правом коригування (уточнення) податкового кредиту, наданим йому наведеними нормами Закону № 2181 та зазначеного Порядку, позивач подав разом з податковими деклараціями по ПДВ за грудень 2009 р. «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ» за відповідний період.

Так, у рядку 16.1 податкової податкової декларації з ПДВ за грудень 2009 р. позивачем відображено коригування податкового кредиту на суму 82833 грн.

Суд зазначає, що податкова декларація і додаток 1 до неї за грудень 2009 року, якою було відображено самостійне виправлення помилки, допущеної при формуванні податкового кредиту за грудень 2009 р., не було взяті до уваги ДПІ у Київському районі м. Харкова при проведенні перевірки та розгляді скарг на спірні податкові повідомлення-рішення.

За таких обставин, суд не може погодитись із твердження акту перевірки про ненадання позивачем податкової накладної за листопад 2009 р., виданої ТОВ «Старовірівський птахокомплекс» на підтвердження податкового кредиту за грудень 2009 р., і, відповідно, з висновком про не підтвердження суми податкового кредиту за вказаний період податковою накладною.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Суд зазначає, що відповідач правомірність донарахування позивачеві податку на додану вартість та винесення податкових повідомлень-рішень належним чином не довів.

Як встановлено приписами ст. 19 Конституції України відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що висновки акту перевірки № 1841/15-509/32437793 від 14.04.2010 року ТОВ «Крокус-Агро» є невірними, оскільки ґрунтуються на помилковому застосуванні норм податкового законодавства, а податкові повідомлення-рішення № 0000241505/0 від 27.04.2010 р., № 0000241505/1 від 07.06.2010 р., № 0000241505/2 від 01.07.2010 р. та № 0000241505/3 від 15.09.2010 р. про визначення позивачеві податкового зобов`язання з ПДВ в сумі 115966,20 грн., в т.ч. за основним платежем 82833,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 33133,20 грн. підлягають скасуванню як такі, що винесені з порушенням ч.3 ст.2 КАС України.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України "Про податок на додану вартість", ст.ст. 9, 11, 71, 159, 160163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальнісьтю "Крокус-Агро" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова винесені відносно Товариства з обмеженою відповідальнісьтю "Крокус-Агро", а саме: № 0000241505/0 від 27.04.2010р., № 0000241505/1 від 07.06.2010р., № 0000241505/2 від 01.07.2010р. та № 0000241505/3 від 15.09.2010р. про визначення податкового зобов"язання з податку на додану вартість у розмірі 115966,20 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У повному обсязі постанова виготовлена 03 грудня 2010 року.

Суддя Заічко О.В.