Постанова № 12692728, 03.12.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"03" грудня 2010 р. № 2а- 10788/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі:

представника позивача - Тамошюнаса А.Р.,

представника відповідача - Горлач О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Мир Інвестицій" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про скасування рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство «Мир інвестицій», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова від 27.07.2010р. №13364/10/28-214 про невизнання податкової декларації з ПДВ за червень 2010р. як податкова звітність.

В обґрунтування заявлених вимог позивач стверджував про належне складення податкової декларації з ПДВ за червень 2010р. та відсутність визначених законом підстав для невизнання згаданої звітності податковою декларацією з присвоєнням їй статусу «реєструється, але вважається не поданою». В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи і вимоги поданого позову, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Комінтернівському районі міста Харкова проти позову заперечував. В обґрунтування заперечень зазначив, що Приватне підприємство «Мир інвестицій» не виконало вимог п.п.7.2.8. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо обовязку платників податку на додану вартість на безоплатній основі подавати разом з податковою декларацією за відповідний звітний період копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді. Отже, рішення про надання податковій декларації з ПДВ за червень 2010р. статусу «не подана» є правомірним. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач, Приватне підприємство «Мир інвестицій» включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з ідентифікаційним кодом 34956120, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обовязкових платежів) в ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова.

Судом встановлено, що 20.07.2010р. до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова позивачем була подана податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2010р. Вказана звітність подана у паперовому вигляді на двох двосторонніх аркушах формату А-4, скріплених між собою. Заповнено її друкарським способом. Податкова декларація не містить виправлень і помарок; у рядках, де відсутні дані для заповнення, проставлені прочерки.

27.07.2010р. відповідачем було прийняте рішення, оформлене листом від 27.07.2010р. №13364/10/214 в якому зазначено, що декларація реєструється, але вважається не поданою, в звязку з тим, що декларацію надано без реєстрів виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді.

Відповідно до п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 зазначеного закону, де указано, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

З положень наведеної норми закону слідує, по-перше, що законодавець наділив орган державної податкової служби повноваженням на невизнання податкової звітності податковою декларацією. А відтак, повноважень на надання податковій звітності статусу «не подана» податковий орган не має. По-друге, законодавець визначив чіткий перелік підстав, за наявності яких податкова звітність може бути не визнана податковим органом як податкова декларація, а саме: 1) відсутність обов'язкових реквізитів, 2) відсутність підписів посадових осіб, 3) відсутність печатки платника податків.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що відповідач діяв не у спосіб та не у межах повноважень, що визначені законом, а саме, замість прийняття рішення про невизнання податкової звітності податковою декларацією прийняв рішення про надання такій податковій звітності статусу «не подана». Як вбачається з матеріалів справи таке рішення було оформлено ДПІ листом від 27.07.2010р. №13364/10/28-214. Оскільки даний лист впливає на права позивача як платника податку на додану вартість щодо відображення в картці особового рахунку з ПДВ відомостей поданих ним документів обовязкової податкової звітності та покладає на позивача обовязок подати нову звітність, тобто за своїми ознаками є правовим актом індивідуальної дії, то даний лист розглядається судом як рішення субєкта владних повноважень.

Як вбачається з тексту листа ДПІ від 27.07.2010р. №13364/10/28-214 правовою підставою для прийняття рішення про надання податковій декларації з ПДВ за червень 2010р. статусу «не подана», відповідач указав п.п. 7.2.8. пункту 7.2 Закону України “Про податок на додану вартість”, а фактичною підставою став висновок ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова про надання декларації без реєстрів виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді.

Відповідно п.п.7.2.8. п.7.2. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. Платники податку подають органу державної податкової служби на безоплатній основі разом з податковою декларацією за відповідний звітний період копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді. Державна податкова адміністрація розробляє та розміщує на своєму офіційному веб-сайті програмне забезпечення з відкритим кодом для ведення обліку записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді і забезпечує його безоплатне розповсюдження (включаючи зміни і доповнення) шляхом надання можливості для копіювання такого програмного забезпечення як через Інтернет, так і шляхом запису на носії інформації платника за його запитом. Зведені результати обліку, що відображені у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних, підлягають документальній невиїзній перевірці (камеральній). За наявності оригіналу податкової накладної невключення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку. Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюються центральним податковим органом.

При проведенні документальної (планової або позапланової виїзної) перевірки платник податку зобов'язаний забезпечити доступ податковому інспектору до реєстру податкових накладних та у разі ведення його в електронному вигляді - надати носій електронної інформації за власний рахунок. При цьому носій електронної інформації повинен зберігатися платником податку протягом строку давності, встановленого законом. Платник податку повинен використовувати будь-яку з найбільш поширених операційних комп'ютерних систем в Україні за власним вибором, які будуть запропоновані центральним податковим органом.

Отже, аналіз зазначених законодавчих приписів свідчить про те, що вони взагалі не містять правил заповнення податкових декларацій з ПДВ.

Стосовно надання реєстрів виданих та отриманих податкових накладних суд зазначає, що виходячи з абз.4 п.п.7.2.8. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» при проведенні документальної (планової або позапланової виїзної) перевірки платник податку зобов'язаний забезпечити доступ податковому інспектору до реєстру податкових накладних та у разі ведення його в електронному вигляді - надати носій електронної інформації за власний рахунок.

Суд погоджується з позивачем, що положеннями абз.3 п.п.7.2.8. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку надано право вибору форми ведення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, тобто у документальному або електронному вигляді.

Керуючись зазначеними законодавчими положеннями, підприємство протягом червня 2010р. вело вказаний реєстр у документальному вигляді, а отже і не мало фізичної можливості надати його у електронному вигляді разом з декларацією за червень поточного року 20.07.2010р.

При цьому суд також погоджується з позицією позивача щодо неоднозначного (множинного) трактування прав та обов'язків платників податків в частині ведення реєстру податкових накладних, оскільки друге речення абзацу 3 п.п.7.2.8. п.7.2. ст.7 Закону України «Про ПДВ» дає право платнику податку вибрати спосіб ведення реєстру, а третє речення даного абзацу у категоричній формі зобовязує надавати копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за відповідний період в електронному вигляді разом з податковою декларацією.

Суд вважає, що зазначена ситуація визначена законодавцем як «конфлікт інтересів», який вирішується в порядку п.п.4.4.1. п.4.1. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Отже, у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги положення п.п.4.1.2. п.4.1. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в частині того, що податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників, зазначені реєстри є необхідними з точки зору реалізації покладених на податкові органи нормами діючого законодавства завдань та функцій лише на стадії перевірки ними відомостей податкових декларацій, тобто під час здійснення такими органами документальних невиїзних (камеральних) перевірок, а також планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Також суд зазначає, що правовідносини з приводу заповнення податкової звітності з ПДВ регламентовані пунктами 3.1. 3.4. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість (затверджено наказом ДПА України від 30.05.1997 №166; далі за текстом Порядок №166).

Так, декларація до органів податкової служби може бути подана: на паперових носіях; на магнітних носіях з роздрукованими копіями файлів; засобами електронної пошти E-mail; поштовими відправленнями.

Вступна частина, службові поля та чотири розділи податкової декларації з податку на додану вартість, податкової декларації з податку на додану вартість (спеціальної), податкової декларації з податку на додану вартість (переробних підприємств) та податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої) подаються на двох двосторонніх аркушах формату А-4, скріплених між собою; додатки до декларацій, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (до декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства)/(спеціальної)) - на аркушах формату А-4.

Декларація заповнюється таким чином, щоб забезпечити збереження записів у ній та вільне читання тексту (цифр) протягом установленого строку зберігання звітності. Декларація може бути заповнена від руки чорнильною чи кульковою ручкою або видрукувана (заповнення олівцем не допускається), без виправлень і помарок; у рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк.

Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.

Оглянувши долучену до справи копію податкової декларації з ПДВ за червень 2010р., суд зазначає, що за формою, змістом, реквізитами даний розрахунок узгоджується з приписами Порядку №166. Зауважень щодо підписів, печатки, обовязкових реквізитів (окрім не надання реєстрів виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді) відповідач, ДПІ не висував ні на момент прийняття спірного рішення, ні в ході розгляду справи.

Також суд зазначає, що ні Законом України «Про податок на додану вартість», ні Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ні Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість (затверджено наказом ДПА України від 30.05.1997 №166) реєстри виданих та отриманих податкових накладних за відповідний податковий період в електронному вигляді не відносяться до категорії «обовязкових реквізитів податкової декларації з ПДВ».

Суд зазначає, що термін «обовязковий реквізит» визначено в наказі ДПА України від 31 грудня 2008 р. №827 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України», згідно яких це:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період;

назва платника податків;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року N 118 "Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України" або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ;

ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи;

місцезнаходження платника податків;

назва ОДПС, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

підписи посадових осіб, засвідчені печаткою.

Отже, реєстри виданих та отриманих податкових накладних у електронному вигляді не відносяться до обовязкових реквізитів податкової декларації з ПДВ

Крім того, в даному випадку суд виходить також з положень п.4.2. Наказу ДПА України від 30.05.1997 №166, відповідно до яких у складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком. Судом було встановлено, що даним Порядком реєстри виданих та отриманих податкових накладних взагалі не передбачені ані у якості обовязкового реквізиту декларації, ані у якості її додатку. До такого висновку суд дійшов також за результатами аналізу інших положень діючого законодавства.

Так, у відповідності до п.1.1 ст.1 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» під терміном податкова декларація цей закон розуміє саму податкову декларацію та розрахунки. Виходячи із змісту даної норми та положень Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України №166 від 30.05.1997 року, податковою декларацією з податку на додану вартість слід вважати саму податкову декларацію з податку на додану вартість, розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (Додаток 1) та розрахунок суми бюджетного відшкодування (Додаток 3).

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості прийнятого рішення відповідачем до суду не надано, у звязку з чим рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова № 13364/10/28-214 від 27.07.2010 р. про невизнання податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року як податкова звітність, є незаконним та підлягає скасуванню.

При зазначених обставинах, враховуючи, що позивачем були подані реєстри у документальному вигляді, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Мир Інвестицій" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про скасування рішення - задовольнити у повному обсязі.

Визнати незаконним рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 27.07.2010 року № 13364/10/28-214 про невизнання податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року як податкова звітність.

Скасувати рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 27.07.2010 року № 13364/10/28-214 про невизнання податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року як податкова звітність.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 03.12.2010 року.

Суддя Піскун В.О.