Постанова № 12692570, 13.10.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-3872/10/1770

13 жовтня 2010 року 18год. 30хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Оксимчук А.О.,

відповідача: представник Коритнюк В.О., третьої особи позивача: представник <Текст >третьої особи відповідача: представник <Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фудз Трейд Юкрейн" <Список ><Позивач в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача <3-тя особа >

доДержавна податкова інспекція у м.Рівне третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фудз Трейд Юкрейн" звернулося до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне №0000812342/0 від 22.03.2010 року, згідно якого ТОВ "Фудз Трейд Юкрейн" визначено податкове зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 111847 грн., в тому числі 101445 грн. основного платежу та 10402 грн. штрафної санкції.

В обгрунтування заявленого позову позивач покликається на норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Крім того, вказує на та, що податковим органом в ході перевірки безпідставно роблять висновок про завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.1 Декларацій "витрати на придбання товарів (робіт,послуг), крім визначених у 04.11" на суму 533644 грн. вказує на представлення в ході перевірки усіх необхідних документів, щодо підтвердження валових витрат, а саме: договорів на виконання маркетингових та посередницьких послуг, звітів про їх виконання, актів виконаних робіт (наданих послуг).

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві. Просив суд його задовольнити повністю.

Державна податкова інспекція у м. Рівне адміністративний позов не визнала, про що подала письмові заперечення.

В судовому засіданні представник відповідача в обгрунтування правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач вказав на те, що позивачем в ході проведення перевірки документально не підтверджено факти надання послуг. До того ж, зазначив, що крім порушень по зайво включеним валовим витратам позивач мав й інші порушення, що призвели до донарахування податку на прибуток згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. З таких підстав просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 19.02.2010р. по 04.03.2010р. ДПІ у м. Рівне проведено планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства товариством з обмеженою відповідальністю "Фудз Трейд Юкрейн", за період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року, за результатами якої складено акт №267/23-100/36416646 від 11.03.2010 року.

22 березня 2010 року на підставі Акта перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000812342/0 від 22.03.2010 року, згідно якого ТОВ "Фудз Трейд Юкрейн" донараховано податкове зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 111847 грн., в тому числі 101445 грн. основного платежу та 10402 грн. штрафної санкції.

ТОВ "Фудз Трейд Юкрейн" оскаржило податкове повідомлення-рішення №0000812342/0 від 22.03.2010 року до ДПІ у м. Рівне. Однак, рішенням про результати розгляду від 16.04.2010 №16639/25-09 залишено без змін спірне податкове повідомлення-рішення, а скаргу ТОВ "Фудз Трейд Юкрейн" -- без задоволення. За результатами розгляду винесено податкове повідомлення-рішення №0000812342/1 від 22.04.2010р.

Податковим органом в ході перевірки зроблено висновок про завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.1 Декларацій "витрати на придбання товарів (робіт,послуг), крім визначених у 04.11" на суму 533644 грн. Підставою для таких висновків стали ті покликання податкового органу, що ТОВ "Фудз Трейд Юкрейн" не представлено в ході перевірки договору на виконання посередницьких та маркетингових послуг, згідно яких було віднесено до валових витрат суму в розмірі 434160 грн.

Однак, такі висновки податкового органу не ґрунтуються на нормах закону та здійснені без дослідження документів, що є наявними у підприємства, проте не були дослідженими в ході перевірки.

Стаття 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були би обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат. До документів, які підтверджують факт отримання послуг, перш за все відноситься відповідний акт. Його форма чітко не регламентована, проте, щоб мати статус первинного документу, акт має містити всі реквізити, передбачені статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Так, частинами 1,2, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпункт 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР передбачає, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпункт 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону №334/94 визначає, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Таким чином, закон визначає право платника податків на збільшення валових витрат виробництва у момент фактичного отримання платником податку результатів послуг та виключає віднесення до валових витрат сум, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до статей 11, 69, 70, 71 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом, зокрема, на підставі пояснень сторін та їхніх представників, письмових доказів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Договорами про надання маркетингових послуг від 01.06.2009р. з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, ТОВ "Фудз Трейд". Предметами даних договорів є надання маркетингових послуг по закупівлі та розповсюдженню продуктів харчування у м. Луцьку та Волинській області в цілому, м. Рівне та Рівненська область в цілому, м. Харків та Харківська область в цілому, м. Київ та Київська область в цілому. Крім того, зазначеними договорами передбачено, що територія досліджень може включати аналіз діяльності нерезидентів. Напрямками досліджень сторони визначили, зокрема, можливість та перспективи ведення комерційних операцій, визначення діючих та потенційних конкурентів, попит на продукцію, перспективи її розвитку, пошук постачальників продукції чи сировини тощо.

Згідно пунктів 2.1, 4.1 договорів про надання маркетингових послуг Замовник (позивач) зобов'язаний прийняти результати робіт у Виконавця та за відсутності зауважень підписати акт здачі-прийняття виконаних робіт. Виконавець зобов'язаний надавати результати досліджень та робіт у формі звіту.

Як вбачається з доданих до матеріалів справи актів виконаних робіт останні підписані позивачем без зауважень. Відповідно до наведених вище актів фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 надано маркетингових послуг на суму 102000 грн., фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 надано маркетингових послуг на суму 170160 грн., фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 надано маркетингових послуг на суму 102000 грн., ТОВ "Фудз Трейд" надано маркетингових послуг на суму 60000 грн.

Сутність наданих послуг розкрита у звітах Виконавців договорів маркетингових послуг. Зокрема, звітами визначені перспективи розповсюдження продукції ТОВ "Фудз Трейд Юкрейн" на території України (Київська, Волинська, Рівненська, Харківська області)визначені збутова політика, бюджет реалізації маркетингової програми, реєстри діючих та потенційних конкурентів позивача тощо. Звітами визначені можливі закордонні постачальники для ТОВ "Фудз Трейд Юкрейн" різноманітної продукції. Зокрема, серед таких можливих постачальників визначені іноземні суб'єкти господарювання, з яким позивач в результаті заключив договори поставки, купівлі-продажу, а саме - компанії Hanzhou Lurun Tea Co., Fujian Tongfa Foods Group Co. LTD, Ongkorn Special Foods Co. LTD, NWR Cascado LLP, EKO Konzervipari Kft., XIAMEN AMOYDECOR INDUSTRIAL CO. LTD, Fujian Golden Banyan Foodstuffs Idustrial Co. LTD, UAB "EMPL".

Наведені вище письмові докази повністю підтверджують надання маркетингових послуг позивачеві та їх безпосередній зв'язок з господарською діяльністю ТОВ "Фудз Трейд Юкрейн", оскільки підприємство здійснює діяльність пов'язану з придбанням та реалізацією харчових продуктів широкого вжитку.

Суд не бере до уваги посилання податкового органу на п. 1.32 ст. 1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР стосовно документального не підтвердження факту надання послуг та відсутності наміру позивача використовувати надані послуги у власній господарській діяльності з метою отримання прибутку, оскільки такі покликання повністю спростовані дослідженими в судовому засіданні доказами. До того ж, посилаючись на п.1.32 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", податковий орган не звертає увагу на те, що господарська діяльність повинна бути направлена на отримання доходу, але це не означає, що господарською діяльністю вважається лише така діяльність, при якій усі господарські операції повинні мати лише позитивний фінансовий результат.

Покликання представника відповідача на ненадання в ході перевірки доказів на підтвердження факту надання маркетингових послуг, а саме - звітів про виконання маркетингових робіт, спростовується тим, що звіти не будучи первинними документами не вимагалися податковим органом. З іншої сторони, позивач в ході проведення перевірки та оскарження спірних податкових повідомлень-рішень в адміністративному та судовому порядках вказував на неврахування таких документів та надав їх у ході розгляду справи. Відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень, не навів жодних доказів правомірності своїх дій. Однак, згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим суд враховує, що відповідно до ст. 88 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Позивачем наведено ряд допустимих та належних доказів на обгрунтування правомірності формування витрат по факту отримання маркетингових послуг. Наведені вище докази та норми матеріального права свідчать про правомірність сформованих витрат у IV кварталі 2009р. у сумі 434160грн.

Крім того, відповідно до пп. 5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, встановлення додаткових обмежень щодо включення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, які зазначені в цьому Законі, не дозволяється.

У акті перевірки також, зазначається, що підприємством до складу валових витрат за 4-й квартал 2009 року в Декларацію про податок на прибуток підприємства р. 04.1 безпідставно включено витрати, які не підтверджені відповідними документами в сумі 99504 грн., чим порушено вимоги абзацу 4 пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Однак, податковий орган не вказує, якими первинними документами визначеними законом мають бути підтверджені витрати підприємства понесені (нараховані) платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат такого платника податку.

Крім того, такі висновки податкового органу здійснені без будь-якого дослідження документів, що підтверджують відсутність фактів порушень та підтверджують правомірність визначення витрат, понесених платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду які дорівнюють балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної згідно із положеннями підпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до статті 13 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” №509-XII від 04.12.1990 року, посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій.

Крім того, перевіркою встановлено ряд порушень, підставність встановлення яких позивач не оскаржує. А саме, позивач просив скасувати спірне податкове повідомлення-рішення повністю, однак будь-яких письмових обґрунтувань та доказів стосовно наведених вище порушень не надав.

А саме в порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у IV кварталі 2009 року позивачем невірно визначений приріст (убуток) балансової вартості товарів (матеріалів, комплектуючих виробів, малоцінних предметів на складах та залишках товарів), а саме: не проведений розрахунок отриманих послуг по транспортно-заготівельним витратам та нарахованій заробітній платі з відрахуваннями по робітникам, які безпосередньо пов'язані з придбанням товарів і доведенням їх до стану в якому вони придатні до використання у запланованих цілях, що припадають на залишок запасів. А саме: транспортно-експедиційне обслуговування, залізничні послуги, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях, отримані ТОВ "Фудз Трейд Юкрейн" в 4 кварталі 2009 року на суму 271275 грн. Таким чином, перевіркою встановлено, що в порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем занижено валові доходи за 4 квартал 2009 року на суму 87935 грн.

В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ "Рівнеська продуктова компанія" (код 313831) на підставі договору про надання безвідсоткової цільової фінансової допомоги на поворотній основі від 01.09.2009 року б/н перерахувала фінансову допомогу для ТОВ "Фудз Трейд Юкрейн" згідно платіжного доручення №2539 від 16.09.2009 року в сумі 653000 грн. Дана фінансова допомога не повернута станом на 01.01.2010 року. Таким чином в порушення абз. 5 пп. 1.22.1, пп. 1.22.2, п. 1.22 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем не включено до складу валового доходу за період з 16.09.2009р. по 31.12.2009р. умовні відсотки нараховані на суму безвідсоткової цільової фінансової допомоги на поворотній основі, що залишалася неповернутою на кінець звітного періоду в розмірі 23546 грн., в тому числі :ІІІ квартал 2009 року - 3301 грн., IV квартал 2009 року 20245 грн. В ході розгляду скарги позивача на спірне податкове повідомлення рішення відповідачем було встановлено вчинення ним методологічної помилки , та фактично умовні відсотки нараховані на суму безвідсоткової цільової фінансової допомоги на поворотній основі, що залишилася неповерненою на кінець звітного періоду становлять 19622 грн., в тому числі :ІІІ квартал 2009 року - 2 751 грн., IV квартал 2009 року 16871 грн.

ТОВ "Фудз Трейд Юкрейн" до складу валових витрат за 4 квартал 2009 року безпідставно включено витрати, які не підтверджені відповідними документами в сумі 99504 грн., чим порушено вимоги абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Однак, як зазначено на сторінці 26 акту перевірки та не заперечується ТОВ "Фудз Трейд Юкрейн", відповідно до поданої декларації від 09.02.2010р. №9003062055 у підприємства позивача за 2009 рік наявні збитки у сумі 239366 грн. Враховуючи також ту обставину, що позивачем доведено правомірність понесених витрат у розмірі 434160 грн., то порушення, щодо яких позивач не надав обґрунтувань, не призводять до заниження суми податкового зобов'язання за відповідні періоди. Дані порушення призводять лише до відповідного зменшення суми збитків. Тому, наявні збитки підприємства в розмірі 239366 грн. зменшуються на суми, які були визначені в результаті наявних порушень, тобто в розмірі 207061 (грн.) =87935+19622+99504.

У зв'язку з відсутністю в діях позивача заниження суми податкового зобов'язання, безпідставним також є нарахування відповідних сум штрафних санкцій на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

На підставі Законів України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року за № 996-XIV, «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, безпосереднього, всебічного, повного та об'єктивного дослідження належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржуване у судовому засіданні податкове повідомлення-рішення №0000812342/1 від 22.04.2010 року підлягає визнанню протиправним та скасуванню у повному обсязі.

Керуючись статтями <Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Рівне №0000812342/1 від 22 квітня 2010 року.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудз Трейд Юкрейн" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя <Підпис >Жуковська Л.А.