Постанова № 12692468, 29.11.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-5317/10/1770

29 листопада 2010 року 13год.20хв.м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Ткачук Н.С. за участю секретаря судового засідання Холод Т.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Сарненська міжрайонна державна податкова інспекціятретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача <3-тя особа >

доДержавне мале підприємство "Водозабір"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція звернулася з позовом до Державного малого підприємства "Водозабір" про стягнення податкового боргу в сумі 8179,82 грн., в тому числі: земельного податку в сумі 7192.80 грн., збору за спеціальне водокористування, з урахуванням штрафних санкцій, на загальну суму 421,74 грн., збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету в сумі 488,78 грн. та комунального податку в сумі 76,50 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, однак подав письмове клопотання, яким повідомив, що позовні вимоги підтримує та просить розгляд справи провести без його участі.

Відповідач повторно не забезпечив участі повноважного представника в судовому засіданні. Причини неприбуття суду не повідомив та заперечень на адміністративний позов не подав. Про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Судом не визнавалася обовязковою участь сторін в судовому засіданні.

Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно і всебічно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.06.1993 року державним реєстратором Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області відповідача було зареєстровано як юридичну особу та того ж дня взято на облік як платника податків в Сарненській міжрайонній державній податковій інспекції.

Станом на 20.10.2010 року згідно даних обліку позивача за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по сплаті земельного податку, збору за спеціальне водокористування, збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету та комунального податку на загальну суму 8179,82 грн.

Заборгованість відповідача по земельному податку за лютий-вересень 2010 року в сумі 7192,80 грн., виникла на підставі поданого відповідачем до податкової інспекції податкового розрахунку земельного податку на 2010 р. та переплати в сумі 430 грн.

Заборгованість відповідача по збору за спеціальне водокористування, з урахуванням штрафних санкцій, на загальну суму 421,74 грн. виникла на підставі:

поданих відповідачем до податкової інспекції податкових розрахунків збору за спеціальне водокористування в частині використання води, в тому числі використання води теплоелектростанціями з прямоточною системою водоспоживання та використання поверхневих і підземних вод, які входять до складу напоїв відповідно з 01.01.10 по 29.04.10 р. та з 30.04.10 по 30.06.10 р. на суму 423,02 грн.;

податкового повідомлення - рішення форми "Ш" №0001601540/0 від 06.09.2010 р. на суму 76,93 грн., складеного на підставі акта про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податкових зобов'язань № 421/15/13987151 від 06.09.2010 р.;

та переплати в сумі 78,21 грн.

Заборгованість відповідача по збору за геологорозвідувальні роботи в сумі 488,78 грн. виникла на підставі поданих відповідачем до податкової інспекції розрахунків збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету за І звітний квартал 2010 р., за ІІ звітний квартал 2010 р. та переплати в сумі 0,89 грн.

Заборгованість відповідача по комунальному податку в сумі 76,50 грн. виникла на підставі поданих відповідачем до податкової інспекції податкових розрахунків комунального податку за І та ІІ квартал 2010 року.

На момент розгляду справи судом заборгованість перед бюджетом на загальну суму 8179,82 грн. відповідачем не погашено.

Дані обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: копією свідоцтва про державну реєстрацію відповідача юридичною особою (а.с.7), копією довідки про включення відповідача до ЄДРПОУ (а.с.4-6), копією довідки про взяття відповідача на облік платників податку (а.с.8), довідкою про суми податкового боргу ДМП "Водозабір" за платежами (а.с.10), обліковими картками платника податку (а.с.11,12,13,14), копією податкового розрахунку земельного податку на 2010 р. (а.с.15), копіями податкових розрахунків збору за спеціальне водокористування в частині використання води, в тому числі використання води теплоелектростанціями з прямоточною системою водоспоживання та використання поверхневих і підземних вод, які входять до складу напоїв відповідно з 01.01.10 по 29.04.10 р. та з 30.04.10 по 30.06.10 р. (а.с.16,17), копією акта про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податкових зобов'язань №421/15/13987151 від 06.09.2010 р. (а.с.18), копією податкового повідомлення-рішення форми "Ш" №0001601540/0 від 06.09.2010 р. (а.с.19), копіями розрахунків збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету за І звітний квартал 2010 р. та за ІІ звітний квартал 2010 р. (а.с.20,21,22), копіями податкових розрахунків комунального податку за І та ІІ квартал 2010 р. (а.с.23,24), копіями корінців першої та другої податкових вимог відповідно від 04.03.2010 р. та 08.04.2010 р. з відмітками про вручення відповідачу (а.с.25,26).

Згідно з ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» встановлено, що плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності), збір за спеціальне використання природних ресурсів, збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету належать до загальнодержавних податків і зборів і справляються на всій території України.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. за № 2181-III із змінами і доповненнями (далі, - Закон № 2181) податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Згідно з п.п. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.

Всупереч цьому, відповідач не сплатив узгоджені податкові зобов'язання по земельного податку, по збору за спеціальне водокористування, по збору за геологорозвідувальні роботи та по комунальному податку згідно з поданими ним до податкового органу податковими розрахунками на загальну суму 8102,89 грн.

Підпунктом 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з акту про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податкових зобов'язань № 421/15/13987151 від 06.09.2010 р. та винесеного на підставі нього податкового повідомлення-рішення №0001601540/0 від 06.09.2010 р. за затримку на 55 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в сумі 384,66 грн., податковим органом відповідачу було визначено суму штрафу у розмірі 76,93 грн., що становить двадцять відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п. 4.2.1. п.4.2 ст. 4 Закону № 2181 якщо сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Оскільки відповідач не оскаржував суму штрафних санкцій, визначену податковим органом по збору за спеціальне водокористування в повідомленні-рішенні форми "Ш" №0001601540/0 від 06.09.2010 р., то сума податкової заборгованості в розмірі 76,93 грн. є узгодженою і підлягає сплаті.

Крім того, п.17.3. ст.17 Закону № 2181 встановлено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, прирівнюється до сплати (стягнення) податку.

Згідно з п. 3 ч.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Всупереч цьому, станом на час розгляду даної справи судом відповідачем не сплачено податкову заборгованість на загальну суму 8179,82 грн.

У відповідності до вимог статті 6 Закону №2181 позивачем відповідачу виставлені перша податкова вимога форми "Ю1" № 1/43 від 04.03.2010 р. та друга податкова вимога форми "Ю2" № 2/52 від 08.04.2010 р., які на момент подання адміністративного позову останнім не задоволені. У встановленому порядку податкові вимоги не оскаржувалися.

Відповідно до п. 3.1.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Пунктом 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного малого підприємства "Водозабір": до Державного бюджету України - збір за спеціальне водокористування, з урахуванням штрафних санкцій, на загальну суму 421,74 грн. та збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету в сумі 488,78 грн.; до місцевого бюджету м. Сарни - земельний податок в сумі 7192,80 грн. та комунальний податок в сумі 76,50 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя <Підпис >Ткачук Н.С.

Постанова складена в повному обсязі 30.11.2010 року