Постанова № 12692416, 11.11.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-4127/10/1770

11 листопада 2010 року 15год. 05хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Параняк М.В., Збирун Н.М.,

відповідача: представник Оніщук В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Сервіс Р"

доДержавної податкової інспекції у м.Рівне

про скасування податкового повідомлення-рішення , -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Сервіс Р" (далі ТОВ "Комфорт-Сервіс Р") звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне (далі - ДПІ у м. Рівне) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000482342/0 від 02.03.2010 року.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали. Обґрунтовують їх хибністю розуміння податковим органом норм права та фактичних обставин господарської діяльності позивача. Зокрема доводять, що строк позовної давності щодо вексельної заборгованості ТОВ "Комфорт-Сервіс Р" перед ТОВ "Брілон" та перед ТОВ "Новотехпроект-буд" не настав, як наслідок, висновки ДПІ у м.Рівне про отримання позивачем суми безповоротної фінансової допомоги у вигляді кредиторської заборгованості перед даними підприємствами, яка не підлягає погашенню, суперечать положенням абз.3 пп.1 22.1 п.1.22 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 08.12.1994 року. Також зазначили, що ТОВ "Комфорт-Сервіс Р" правомірно віднесено до складу валових витрат вартість послуг генпідряду оплачених ТОВ "Екорембуд ЛТД", а висновки ДПІ у м.Рівне про необхідність підтвердження таких видатків актами формами №КБ-2 вважають абсурдними. Додатково вказують, що оспорюване податкове повідомлення-рішення винесене на підставі акту перевірки, що складений без дотримання порядку оформлення результатів планових перевірок. На таких підставах просять позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. Свої заперечення обґрунтовує тим, що кредиторська заборгованість ТОВ "Комфорт-Сервіс Р" перед ТОВ "Брілон" згідно з представленими на перевірку документами не носила вексельної форми, а відтак, з огляду на ліквідацію даного контрагента в процедурі банкрутства, правомірно розцінена податковим органом як така, що не підлягає погашенню, тобто має всі ознаки безповоротної фінансової допомоги, а відтак підлягає включенню до складу валового доходу позивача згідно з пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 08.12.1994 року. Аналогічним чином, це стосується і кредиторської заборгованості ТОВ "Комфорт-Сервіс Р" перед ТОВ "Новотехпроектбуд", державну реєстрацію якого припинено у встановленому законом порядку. При цьому, зазначає, що представлений на перевірку акт приймання-передачі векселя, не міг бути прийнятий податковим органом як документ, що посвідчує заміну господарських зобовязань за договором на зобовязання за векселем, позаяк під час перевірки не було надано письмової угоди, яка б дозволяла вексельну форму розрахунків за договором підряду між даними контрагентами. Також, вказує, що позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат видатки по такому контрагенту, як ТОВ "Екорембуд ЛТД", позаяк згідно з представленими на перевірку документами, саме ТОВ "Комфорт-Сервіс Р" виконувало підрядні роботи на користь ТОВ "Екорембуд ЛТД", а не навпаки, тому відповідний базис для формування витрат відсутній. Оскільки в ході перевірки встановлено факти формування позивачем валових доходів і валових витрат в порушення норм податкового законодавства, податковим органом правомірно визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток та застосовано відповідну штрафну санкцію спірним податковим повідомленням-рішенням, а тому підстав для його скасування немає. За наведеного, просить в позові відмовити.

Наявними в матеріалах справи письмовими доказами встановлено, що ДПІ у м.Рівне було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Комфорт-Сервіс Р" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року. Її результати оформлені актом №171/23-400/33538606 від 18.02.2010 року з додатками у формі таблиць та довідок (а.с.10-52 том 1).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000482342/0 від 02.03.2010 року, згідно якого ТОВ "Комфорт-Сервіс Р" визначено суму податкового зобовязання за платежем "податок на прибуток підприємств" в розмірі 208790,00 грн., в тому числі 168218,00 грн. за основним платежем та 40572,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.53 том 1).

Позивач скористався правом на апеляційне узгодження, подаючи скарги керівникам ДПІ у м.Рівне, ДПА у Рівненській області та ДПА України, однак за результатами розгляду його скарг, податкове повідомлення-рішення №0000482342/0 від 02.03.2010 року залишено без змін (а.с.54-59, 172-185 том 1).

Як вбачається з висновків акту перевірки, які лягли в основу податкового повідомлення-рішення, посадові особи ДПІ у м.Рівне зазначають про порушення позивачем вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.2.1 п.5.2., пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 08.12.1994 року, що призвело до заниження валових доходів та завищення валових витрат, і як наслідок, призвело до заниження податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств.

Висновки про заниження ТОВ "Комфорт-Сервіс Р" валових доходів, в свою чергу, поділяються на такі, що зроблені за аналізом господарських операцій позивача з ТОВ "Брілон" та з ТОВ "Новотехпроектбуд". А висновки про завищення валових витрат зроблені на підставі аналізу господарських операцій позивача з ТОВ "Екорембуд ЛТД".

Так, за висновками акту, перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу встановлено його заниження за III квартал 2009 року на 577547,00 грн. При цьому, податковим органом констатовано, що на виконання умов договору №614 від 01.04.2008 року, ТОВ "Брілон" впродовж липня 2008 року грудня 2008 року поставило ТОВ "Комфорт-Сервіс Р" товари, за які позивач розрахувався лише частково. Кредиторська заборгованість позивача за поставлений товар станом на 30.09.2009 року склала 577546,64 грн. Постановою Господарського суду м.Києва від 04.08.2009 року ТОВ "Брілон" визнано банкрутом. У звязку з цим, податковим органом зроблено висновок про відсутність у позивача підстав для компенсації вказаному контрагенту коштів за товар, з огляду на що сума заборгованості визнана безповоротною фінансовою допомогою (а.с.12 на звороті том 1).

Господарські операції позивача з ТОВ "Брілон" оформлені господарським договором поставки №614 від 01.04.2008 року (а.с.165-166 том 1), за умовами якого передбачено грошову оплату товару в безготівковому порядку не пізніше 30 робочих днів з дати поставки. Наявність кредиторської заборгованості позивача за поставлений товар в сумі 577546,64 грн. підтверджується позивачем і зафіксована в реєстрі субєктів господарювання, з якими ТОВ "Комфорт-Сервіс Р" перебував у договірних відносинах, що є додатком до акту перевірки (а.с.30 том 1).

Оголошення про те, що ТОВ "Брілон" постановою Господарського суду м.Києва №44/423-б від 04.08.2009 року визнано банкрутом опубліковано в газеті "Голос України" №154 від 19.08.2009 року. В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про внесення судового рішення про визнання юридичної особи банкрутом вчинено 13.08.2009 року, запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи у звязку з визнанням її банкрутом - 05.02.2010 року (а.с.151 -152 том 1).

Позивачем на спростування висновків акту перевірки зазначено, що згідно з додатковою угодою №1 від 15.01.2009 року до договору поставки, сторонами було передбачено вексельну форму розрахунків, відповідно до чого 29.05.2009 року ТОВ "Комфорт-Сервіс Р" передало ТОВ "Брілон" прості векселі на загальну суму 577546,64 грн., внаслідок чого зобовязання по договору поставки між ними припинились, натомість виникли зобовязання по оплаті векселя. В свою чергу, такі векселі були передані ТОВ "Брілон" шляхом вчинення передавального напису (індосаменту) ПП "Кебсар", який 09.08.2010 року предявив їх до оплати позивачу, а той в свою чергу, не зважаючи на те, що термін платежу по веселю визначено 28.05.2012 року, оплатив їх 10.09.2010 року (а.с.60-63,65-66,98-103 том 1).

Також, за висновками акту, перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу встановлено його заниження за IV квартал 2008 року на 74039,00 грн. При цьому, податковим органом констатовано, що на виконання умов договору підряду №010708-01С від 01.07.2008 року, ТОВ "Новотехпроектбуд" виконувало на користь ТОВ "Комфорт-Сервіс Р" субпідрядні роботи, за які позивач розрахувався лише частково. Кредиторська заборгованість позивача станом на 30.10.2008 року склала 74039,35 грн. Постановою Господарського суду Львівської області від 25.12.2008 року ТОВ "Новотехпроектбуд" визнано банкрутом. У звязку з цим, податковим органом зроблено висновок про відсутність у позивача підстав для компенсації вказаному контрагенту коштів за роботи, з огляду на що сума заборгованості визнана безповоротною фінансовою допомогою (а.с.13 том 1). Також актом констатовано, що в бухгалтерському обліку позивача на момент перевірки обліковується операція з передачі ТОВ "Новотехпроектбуд" векселя на суму 74039,35 грн., яка з огляду на відсутність угоди про зміну форми розрахунку на вексельну, не розглядається як правочин, за яким припиняються договірні зобовязання за угодою підряду і на їх місці виникають нові по оплаті векселя.

Господарські операції позивача з ТОВ "Новотехпроектбуд" оформлені господарським договором підряду №010708-01С від 01.07.2008 року з додатками (а.с.155-166 том 1), за умовами якого передбачено грошову оплату робіт в строк не пізніше 90 днів з дати затвердження форм №КБ-3 та №КБ-2в. Наявність кредиторської заборгованості позивача за виконані контрагентом роботи в сумі 74039,00 грн. підтверджується позивачем. Наявність бухгалтерського обліку операції з передачі векселя підтверджено додатком до довідки про загальну інформацію до акту перевірки (а.с.41 том 1).

Оголошення про те, що ТОВ "Новотехпроектбуд" постановою Господарського суду Львівської області №31/285 від 25.12.2008 року визнано банкрутом опубліковано в газеті "Голос України" №11 від 23.01.2009. В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про внесення судового рішення про визнання юридичної особи банкрутом вчинено 30.06.2009 року, запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи у звязку з визнанням її банкрутом - 01.07.2009 року (а.с.148-150 том 1).

Позивачем на спростування висновків акту перевірки зазначено, що згідно з додатковою угодою №1 від 01.10.2008 року до договору підряду, сторонами було передбачено вексельну форму розрахунків, відповідно до чого 17.11.2008 року ТОВ "Комфорт-Сервіс Р" передало ТОВ "Новотехпроектбуд" простий вексель на загальну суму 74039,00 грн., внаслідок чого зобовязання по договору підряду між ними припинились, натомість виникли зобовязання по оплаті векселя. В свою чергу, вексель виданий без зазначення дати платежу за ним, відтак підлягав оплаті впродовж року, після чого розпочався перебіг строку позовної давності. З огляду на наведене, позивач вважає, що до закінчення строку давності - 17.11.2012 року правових підстав розглядати вказану суму безповоротною фінансовою допомогою у нього немає (а.с.64,67-68 том 1).

Також за висновками акту, перевіркою повноти визначення скоригованого валових витрат встановлено їх завищення в сумі 21283,00 грн., в тому числі за III квартал 2008 року на 2350,00 грн., за IV квартал 2008 року на 15610,00 грн., за II квартал 2009 року на 1134,00 грн. та за III квартал 2009 року на 2189,00 грн. При цьому, податковим органом констатовано, що ТОВ "Комфорт-Сервіс Р" сформувало валові витрати по операціям з "Екорембуд ЛТД" за відсутності актів форми №КБ-2 та документів, які б підтвердили звязок витрат з власною господарською діяльністю (а.с.14 на звороті том 1).

Господарські операції позивача з ТОВ "Екорембуд ЛТД" оформлені договором підряду №29/05/08 від 29.05.2008 року (а.с.69-72 том 1), за умовами якого, ТОВ "Комфорт-Сервіс Р" виконує поставку і монтаж інженерних мереж, а ТОВ "Екорембуд ЛТД" приймає і оплачує виконані роботи. Також договором передбачено сплата на користь ТОВ "Екорембуд ЛТД" винагороди за послуги генпідряду в розмірі 6% вартості робіт за договором. Здача-приймання послуг генпідряду оформлена актами (а.с.80-87).

Позивачем на спростування висновків акту перевірки додатково надано копію статуту, ліцензії на будівельну діяльність з видами робіт та довідки з ЄДРПОУ (а.с.114-129 том 1), копії угод про зарахування однорідних вимог та банківських виписок на оплату (а.с.189-197 том 1), довідки форми №КБ-3 та №КБ-2в про виконання ТОВ "Комфорт-Сервіс Р" на користь ТОВ "Екорембуд ЛТД" обсягів робіт, з вартості яких і вираховувався відсоток, який підлягає сплаті ТОВ "Екорембуд ЛТД", як винагорода за послуги генпідряду (а.с.198-249 том 1, а.с.1-74 том 2).

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно та обєктивно дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково.

Так, в силу вимог п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 08.12.1994 року, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Зокрема не підлягають віднесенню до складу валових витрат, в силу вимог пп.5.3.9 п.5.3. ст.5 вказаного Закону, будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Дослідженими судом первинними документами обліку, які надавалися під час перевірки ревізорам податкового органу, стверджено, що на виконання взаємних договірних зобовязань за договором підряду, позивач виконував будівельно-монтажні роботи, а генпідрядник ТОВ "Екорембуд ЛТД" надавав йому послуги генпідряду, вартість яких утримувалась з вартості виконаних робіт в порядку та розмірах, визначених домовленістю сторін договору.

Можливість утримання вартості послуг генпідряду передбачалася ще Положенням про взаємовідносини організацій - генеральних підрядників із субпідрядними організаціями, затвердженого постановою Державного будівельного комітету СРСР, Державного планового комітету СРСР №132/109 від 03.07.1987 року, в силу положень якого, до послуг генпідряду віднесено адміністративно-господарські витрати генпідрядника, повязані з забезпеченням технічною документацією і координацією робіт, виконуваних субпідрядником; прийманням від субпідрядника і здачею замовнику робіт, виконаних субпідрядником; вирішенням питань матеріально-технічного постачання; витрати по забезпеченню пожежно-сторожової охорони; здійсненню заходів з техніки безпеки та охорони праці; забезпеченню субпідрядника не титульними тимчасовими спорудами і будівлями; благоустрою будівельного майданчика; наданню додаткової медичної допомоги. Крім цього, Загальними умовами укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005 року, також зазначено, що замовник надає підряднику необхідні для виконання робіт та визначені договором підряду послуги (побутові, транспортні та інші), складські та інші приміщення, джерела водо-, електро-, газопостачання тощо. Умови та порядок їх надання визначаються договором підряду або окремим договором.

Оскільки надання послуг генпідряду передбачене господарським договором, суд відхиляє доводи відповідача про те, що не надані підтверджуючі документи на обґрунтування необхідності використання даних послуг в господарській діяльності, тим більше, що установчими і дозвільними документами позивача підтверджено, що основним видом його діяльності є загальне будівництво, зокрема, зведення, монтаж внутрішніх і зовнішніх інженерних мереж та систем, і оскільки саме ТОВ "Екорембуд ЛТД", як генпідрядник, залучило позивача до виконання певного обєму будівельних робіт, надавши тим самим можливість ТОВ "Комфорт-Сервіс Р" виконати такі роботи в рамках своєї статутної діяльності та отримати відповідний прибуток, то оплата на його користь відповідної винагороди за це, є цілком логічним і допустимим заходом.

Суд також відхиляє доводи відповідача про те, що позивач відніс до складу валових витрат вартість підрядних робіт від ТОВ "Екорембуд ЛТД", які не підтверджені актами виконаних робіт за формою КБ-2, позаяк в судовому засіданні достеменно встановлено, що до складу валових витрат позивачем віднесено не вартість підрядних робіт, як стверджує податковий орган, а вартість послуг генпідряду. Зазначені послуги не є будівельними роботами, відтак відсутні підстави для підтвердження факту їх надання актами форми №КБ-2. Факт надання послуг генпідряду сторони договору підряду підтвердили актами здачі-прийняття робіт, форма і зміст яких повністю відповідають вимогам законодавства, а сума винагороди відповідає обумовленому договором розміру - 6% від вартості робіт, які виконав позивач для ТОВ "Екорембуд ЛТД" за актами форми №КБ2в.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду справи не знайшов свого підтвердження висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині формування валових витрат. Оплата послуг генпідряду, наданих позивачу генпідрядною організацією на підставі господарського договору, правомірно включена позивачем до складу валових витрат відповідних податкових періодів, а тому висновки про завищення валових витрат в сумі 21283,00 грн., в тому числі за III квартал 2008 року на 2350,00 грн., за IV квартал 2008 року на 15610,00 грн., за II квартал 2009 року на 1134,00 грн. та за III квартал 2009 року на 2189,00 грн., є безпідставними. Як наслідок, податкове повідомлення-рішення №0000482342/0 від 02.03.2010 року, в частині нарахування позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток 5320,75 грн. (25% від 21283,00 грн.) основного платежу та пропорційної частини штрафної санкції, підлягає скасуванню в судовому порядку.

В силу вимог пп.4.1.6. п.4.1. ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 08.12.1994 року, до складу валового доходу включаються доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з п.7.11 ст.7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Як передбачено пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 цього Закону, безповоротна фінансова допомога це - сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора; сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

А як передбачено пп.1.23 ст.1 цього Закону, безоплатно надані товари (роботи, послуги) це товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

Зміст наведених правових норм можливість визнання суми заборгованості сумою безповоротної фінансової допомоги повязує з відсутністю підстав для компенсації.

В силу вимог ст.202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. В свою чергу, згідно з положеннями ст.205 ГК України, господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом. Зокрема, господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням. Ліквідація суб'єкта господарювання - банкрута є підставою припинення зобов'язань за його участі.

Наведені норми, в свою чергу, кореспондуються з п.1.25 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 08.12.1994 року, яким, як заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності так і заборгованість

юридичної особи, оголошеної банкрутом у порядку, встановленому законом, або при ліквідації, віднесено до безнадійної.

Як вбачається з висновків акту перевірки податковий орган повязує виникнення у позивача валового доходу, у звязку з ліквідацією в рамках процедури банкрутства юридичних осіб, контрагентів позивача по господарським зобовязанням перед яким у ТОВ "Комфорт-Сервіс Р" рахується кредиторська заборгованість, яка, в силу ліквідації кредиторів та відсутності будь-яких даних щодо відступлення ними права вимоги за відповідними договірними зобов'язаннями, не підлягає погашенню. Фактично товари, отримані позивачем впродовж липня 2008 року грудня 2008 року від ТОВ "Брілон", та не оплачені позивачем на суму 577546,64 грн., у звязку з ліквідацією постачальника в рамках процедури банкрутства, вважаються таким, що отримані безоплатно, оскільки вимога про компенсацію їх вартості не може бути заявлена в силу припинення юридичної особи у звязку з банкрутством. Аналогічним чином, отримані позивачем в липні 2008 року від ТОВ "Новотехпроектбуд" субпідрядні роботи, які не оплачені позивачем на суму 74039,35 грн., у звязку з ліквідацією виконавця в рамках процедури банкрутства, вважаються таким, що отримані безоплатно, оскільки вимога про компенсацію їх вартості не може бути заявлена в силу припинення юридичної особи у звязку з банкрутством.

Відтак заборгованість позивача перед такими контрагентами оцінюється як безнадійна, а сума такої заборгованості, як безповоротна фінансова допомога.

Та обставина, що державна реєстрація припинення ТОВ "Новотехпроектбуд" проведена в III кварталі 2009 року, а ТОВ "Брілон" в I кварталі 2010 року, жодним чином не спростовує висновки, наведені в акті перевірки, про заниження позивачем валових доходів у IV кварталі 2008 року та в III кварталі 2009 року, відповідно, оскільки законодавче регулювання питання ліквідації юридичної особи в рамках процедури банкрутства свідчить на користь висновку, що, як вимоги до банкрута, так і вимоги ліквідаційної комісії банкрута про стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, можуть бути заявлені саме на стадії проведення ліквідаційної процедури, яка розпочинається з визнання юридичної особи банкрутом. Оскільки ж позивачем під час перевірки податковому органу не надано жодних доказів тому, що ліквідаційною комісією одного чи іншого контрагента вживались які-небудь заходи щодо стягнення дебіторської заборгованості з ТОВ "Комфорт-Сервіс Р", податковим органом зроблено адекватні та логічні висновки, що підстави для оплати коштів таким контрагентам у позивача відпали. З огляду на наведене, суд погоджується з висновками ДПІ у м.Рівне, які лягли в основу нарахування ТОВ "Комфорт-Сервіс Р" податкового зобовязання з податку на прибуток через заниження валових доходів по причині не включення до їх складу доходів у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, чи вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку.

При цьому суд критично оцінює доводи позивача, який змістив акцент на дослідження питання строку позовної давності, доказуючи, що заборгованість перед ТОВ "Брілон" та перед ТОВ "Новотехпроектбуд" носила вексельну форму, а відтак з моменту видачі векселя зобовязання по договорам поставки та підряду припинились, замінившись вексельним зобовязанням, і оскільки вказані векселі можуть вільно передаватись шляхом індосаменту, то до закінчення трьохрічного строку давності, який в свою чергу обчислюється лише з моменту настання строку оплати, у ТОВ "Комфорт-Сервіс Р" немає правових підстав розглядати суму даних векселів безоплатною фінансовою допомогою.

Документи, якими позивач підкріплює вказані доводи, не можуть бути прийняті судом, оскільки вони не надавались до перевірки.

Покликання сторони позивача на зворотне, суперечить акту перевірки, як в частині його змісту, так і в тій частині, що головний бухгалтер позивача підписуючи акт, підтвердила, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність (спростовують викладені в акті перевірки факти) за період, що перевірявся, відсутні. Платник податків мав можливість долучити документи, які, як він вважав безпідставно не взято до уваги ревізорами, до скарг, які подавались ним в ході процедури апеляційного узгодження або до заперечень на акт перевірки, однак цього не зробив, що свідчить на користь відсутності у нього на той час такої документації. Крім того, як вбачається із запитів податкового органу, які робились в день завершення перевірки, та відповіді на них (а.с.131-133,170 том 1) жодної з тієї документації, яка долучена до матеріалів даної справи на підтвердження існування факту вексельної форми розрахунків з такими контрагентами як ТОВ "Брілон" та ТОВ "Новотехпроектбуд" платником податків для ДПІ у м.Рівне надано не було. Що стосується векселів, які згідно з долученими до матеріалів справи документами виписувалися 29.05.2009 року ТОВ "Брілон", то такі не обліковувались навіть у реєстрі виданих (переданих) та отриманих векселів за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року, що є додатком до акту перевірки і правильність якого посвідчена підписами посадових осіб ТОВ "Комфорт-Сервіс Р" (а.с.41,130 том 1). А документація, що стосується індосаменту векселя виданого ТОВ "Брілон" і предявлення його до оплати ПП "Кебсар", взагалі датована періодом після податкової перевірки, а тому жодним чином не могла вплинути на її результати. Що стосується векселя, який згідно з долученими до матеріалів справи документами виписувався 17.11.2008 року ТОВ "Новотехпроектбуд", то такий хоч і обліковувався у реєстрі виданих (переданих) та отриманих векселів позивача, однак не міг прийматися, як доказ зміни договірних зобовязань позивача по оплаті підрядних робіт на зобовязання по оплаті векселя, в силу того, що за ч.3 ст.4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" №2374-III від 05.04.2001 року, умова про проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі, і лише у такому разі припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем, а відповідної додаткової угоди на момент перевірки у позивача не було. Щодо решти наданої позивачем документації, то більшість з неї, як то: баланси підприємства, журнал-ордер і відомість по рахунку 51.1. та карточка рахунку 51.1. (довгострокові векселя, видані в національній валюті), сформовані 21.10.2010 року, тобто вже під час розгляду справи судом (а.с153-154,167-169 том 1).

Неподання платником податків контролюючому органу під час перевірки належним чином оформлених документів, на підставі яких визначався оподатковуваний дохід перевіряємого періоду, свідчить про правомірність нарахування ДПІ у м.Рівне для ТОВ ТОВ "Комфорт-Сервіс Р" податкових зобовязань у відповідній сумі із застосуванням штрафних санкцій.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правові підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Судові витрати по справі згідно ч.1 ст.94 КАС України стягуються на користь позивача з Державного бюджету в пропорційній задоволеним позовним вимогам частині.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне №0000482342/0 від 02.03.2010 року в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Сервіс Р"суми податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в розмірі 6604,00 грн., в тому числі 5320,70 грн. - за основним платежем та 1283,30 грн. за штрафною санкцією.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Сервіс Р"із Державного бюджету судовий збір в розмірі 1,70 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин постанови, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя <Підпис >Друзенко Н.В.