Рішення № 12680657, 05.10.2010, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа 22ц-18596 2010 рік Головуючий у 1 інстанції Бабаков В.П.

Категорія 57 Доповідач Пономарьова О.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 жовтня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Пономарьової О.М.,

суддів Голубинського А.М., Соломахи Л.І.,

при секретарі Голубцові А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька на рішення Петровського районного суду м. Донецька від 19 липня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої соціальної допомоги, моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

В квітні 2010 року позивач звернулась до відповідача з вказаним позовом і зазначала, що вона народилась у 1937 році і відноситься до категорії «діти війни». Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вона має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Але відповідач ніяких доплат до пенсії не виплачує. Просила зобовязати відповідача нарахувати та виплатити їй недоплачену соціальну допомогу за 2009 рік , у відшкодування моральної шкоди стягнути 10000 грн..

Рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 19 липня 2010 року частково задоволений позов ОСОБА_2. Визнана неправомірною несплата ОСОБА_2 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 1 січня 2009 року щомісячно. Зобовязане Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 1 січня 2009 року щомісячно з урахуванням фактично проведених виплат, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Стягнуто з відповідача на користь позивачки 2000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Зазначене рішення оскаржене відповідачем Управлінням Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення. В обґрунтування скарги УПФУ в Петровському районі м. Донецька зазначає, що суд не зважив на те, що на даний час відсутні нормативні документи, що регулюють питання відносно органів, які повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів та джерел; відсутній порядок обчислення вказаного розміру. На їх думку, відсутні підстави вважати, що саме органи Пенсійного фонду України повинні виплачувати таке підвищення із бюджету Пенсійного фонду. Положення статті 28 Закону «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» застосовуються лише для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Відшкодування моральної шкоди не передбачено законом і судом необгрунтовано стягнуто моральну шкоду в розмірі 2000 грн..

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

З адовольняючи позов в частині визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої соціальної допомоги, суд першої інстанції виходив з того, що УПФУ в Петровському районі м. Донецька як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і здійснити позивачу відповідні нарахування (за той період часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але на порушення зазначеної статті таких нарахувань не проводило.

Зазначений висновок суду відповідає вимогам закону та наданим доказам по справі.

З обставин справи вбачається , що позивач відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до соціальної групи «діти війни» . Факт перебування позивача на обліку в УПФУ в Петровському районі м. Донецька визнано відповідачем, який сплачує йому пенсію за віком та додатково в 2009 році нараховував щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 49,80 грн., з 1 жовтня 2009 року - 57,30 грн., з 1 січня 2010 року - 69,50 грн., з 1 квітня 2010 року - 70,60 грн..

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції на момент звернення позивача передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Доводи апеляційної скарги про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не можуть бути взяті до уваги.

Розмір мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність. Іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

Відповідно до вимог ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Як передбачено положеннями ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» зі змінами та абз.1 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», у 2009 році для визначення мінімального розміру пенсії за віком з 01 січня 2009 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

Таким чином, розмір мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2009 року становить 498 грн., а з 1 листопада 2009 року 573 грн..

Положеннями ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та абз.1 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», у 2010 році для визначення мінімального розміру пенсії за віком з 01 січня 2010 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, в розмірах: з 1 січня 695 грн., з 1 квітня 706 грн., з 1 липня -709 грн., з 1 жовтня -723 грн..

Враховуючи положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог про зобовязання Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 1 січня 2009 року щомісячно з урахуванням фактично проведених виплат, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Апеляційний суд визнає, що в цій частині суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, що виплата проводилася у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», не можуть бути прийняті до уваги.

За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, застосування відповідачем норм вказаної постанови істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.

Суд правильно прийшов до висновку, що при вирішенні даного спору застосуванню підлягала ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Таким чином, доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують висновків суду та встановлених обставин справи.

Проте, стягуючи на користь позивачки моральну шкоду в розмірі 2000 грн., суд першої інстанції не врахував, що правовідносини, які склались між сторонами, не передбачають відшкодування моральної шкоди. Тому рішення суду в частині стягнення моральної шкоди підлягає скасуванню і у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди позивачці належить відмовити.

В решті рішення суду належить залишити без змін.

Оскільки при подачі апеляційної скарги апелянт не сплачував витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, з відповідача належить стягнути на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн..

Керуючись ст.ст. 303, 3041, 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

в и р і ш и в:

Апеляційну скаргу відповідача Управлінню Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька частково задовольнити.

Рішення Петровського районного суду м. Донецька від 19 липня 2010 року в частині стягнення на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 2000 грн. скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення.

ОСОБА_2 відмовити в задоволенні позовних вимог до Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька про стягнення моральної шкоди.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в Апеляційному суді Донецької області в розмірі 37 грн. (розрахунковий рахунок 31213263700004; отримувач Державний бюджет м. Донецька Ворошиловський район, ЄДРПОУ 34686537, МФО -834016, банк ГУ ДКУ у Донецькій області).

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, є остаточним і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.М.Пономарьова

Судді: Л.І. Соломаха

А.М.Голубинський