Ухвала суду № 12675612, 16.11.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" листопада 2010 р.                               м. Київ                                        К-22307/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Карася О.В., Костенко М.І., Рибченка О.А., Федорова М.О.

при секретарі Бадріашвілі К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві

на постанову господарського суду Полтавської області від 30 травня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2007 року

у справі №17/44(22-а-1368/07)

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Полтаваобленерго»(надалі – ВАТ «Полтаваобленерго»)

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві (надалі –ДПІ у м.Полтаві)

за участю прокуратури Полтавської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У квітні 2007 року позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Полтаві від 19.04.2007р. №0000052302/0.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки, викладені в акті перевірки щодо заниження товариством сплати податку на додану вартість (надалі –ПДВ) протягом 2005-2006 років не відповідають дійсним обставинам справи та чинному законодавству України. Оскільки товариством не порушено законодавство в частині отримання податкового кредиту, отже, визначення податкового зобов’язання з ПДВ та штрафних санкцій здійснено неправомірно.

Постановою господарського суду Полтавської області від 30 травня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2007 року, позовні вимоги було задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 19.04.2007р. №0000052302/0; з Державного бюджету України на користь позивача стягнуто 3,40грн. судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів справи дійшли висновку, що податкові накладні, які ВАТ «Полтаваобленерго»отримувало від Товариства з обмеженою відповідальністю «Газтрейд ЛДТ»відповідають вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», тому позивач мав підстави для включення сум ПДВ по виписаним вказаним контрагентом податковим накладним до складу свого податкового кредиту у вказаних в акті перевірки податкових періодах.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій ДПІ у м.Полтаві звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування постанови господарського суду Полтавської області від 30 травня 2007 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2007 року і залишення позовної заяви без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Контролюючим органом було проведено виїзну позапланову документальну перевірку позивача по взаєморозрахунках з ТОВ «Газтрейд ЛТД»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2005 року по 31.03.2006 року, про що складено акт №657/23-7/00131819 від 05.04.2007 року.

В ході проведення перевірки, на думку податкового органу, було встановлено, що контрагент позивача –ТОВ «Газтрейд ЛТД», з яким, як свідчать документи бухгалтерського та податкового обліку, що були надані для перевірки, неправомірно виписав на ім’я позивача податкові накладні, оскільки згідно рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 23.01.2007 року (рішення набуло законної сили 05.02.2007 року) у справі №2-1587/15 визнано недійсними установчі, реєстраційні документи та свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Газтрейд ЛТД».

В матеріалах справи є три рішення суду першої інстанції, згідно яких суб’єкти владних повноважень у 2006-2007 роках звертались з аналогічним позовом до Господарського суду м.Києва (а.с.123, а.с.129, а.с.196 т.1). Разом з тим, ліквідація ТОВ «Газтрейд ЛТД»відбулась за власним бажанням відповідно даних ДПА України (а.с.211).

Крім того, податковим органом встановлено, що податкові накладні виписані ТОВ «Газтрейд ЛТД»і які були використані позивачем для формування податкового кредиту у перевірений період були оформлені з порушенням вимог ст.9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»а також п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.4, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За висновками зазначеного акта перевірки в результаті вказаних порушень у перевіреному періоді позивачем було завищено податковий кредит з ПДВ на загальну суму 19796190,00грн.

На підставі висновків перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Полтаві від 19.04.2007р. №0000052302/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 29694285,00грн. у т.ч. 19796190,00грн. основного платежу та 9898095,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 05.07.2005 року між ВАТ «Полтаваобленерго»(Покупець) та ТОВ «Газтрейд ЛТД»(Постачальник) було укладено договір №1486 згідно умов якого, Постачальник зобов’язується поставити, а Покупець отримати та оплатити природний газ. Умови договору передбачають 100% попередню оплату поставки газу з урахуванням ПДВ у розмірі 20%.

На поставлений позивачем природний газ ТОВ «Газтрейд ЛТД»виписало покупцю податкові накладні, суми ПДВ по яких були включені позивачем до складу податкового кредиту у відповідних періодах. Отримані від постачальника податкові накладні занесені в книгу обліку придбання товарів (робіт, послуг) та реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за номерами: №238 податкова накладна від 31.07.2005 року на суму ПДВ –945468,86грн. (Кременчуцька ТЕЦ); №123 податкова накладна від 31.08.2005 року на суму ПДВ –18909,38грн. (Кременчуцька ТЕЦ); №157 податкова накладна від 31.08.2005 року суму ПДВ - 1728575,23грн. (Кременчуцька ТЕЦ); №163 податкова накладна від 30.09.2005 року суму ПДВ -1511941,92грн. (Кременчуцька ТЕЦ ); №149 податкова накладна від 31.10.2005 року на суму ПДВ –2472098,20грн. (Кременчуцька ТЕЦ); №553 податкова накладна від 31.10.2005 року на суму ПДВ –1748,84грн. (головне підприємство; №161 податкова накладна від 30.11.2005 року на суму ПДВ 26,84грн. (Кременчуцька ТЕЦ); №181 податкова накладна від 30.11.2005 року на суму ПДВ –2949924,21грн. (Кременчуцька ТЕЦ); №536 податкова накладна від 30.11.2005 року на суму ПДВ –4509,90грн. (головне підприємство); №168 податкова накладна від 29.12.2005 року на суму ПДВ –5833930,92грн. (Кременчуцька ТЕЦ); №459 податкова і накладна від 29.12.2005 року на суму ПДВ 4427,75грн. (головне підприємство); №154 податкова накладна від 31.01.2006 року на суму ПДВ 796271,88грн. (Кременчуцька ТЕЦ); №403 податкова накладна від 31.01.2006 року на суму ПДВ 6362,37грн.(головне підприємство); №240 податкова накладна від 28.02.2006 року на суму ПДВ –3515719,74грн. Кременчуцька ТЕЦ); №480 податкова накладна від 28.02.2006 року на суму ПДВ 6274,19грн. (головне підприємство).

Слід зазначити, що структурні підрозділи ВАТ «Полтаваобленерго» щомісячно подають до головного підприємства витяги з книг придбання товарів (робіт, послуг) та реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, за підписом головного бухгалтера структурного підрозділу. На підставі вищезазначених даних складається зведений реєстр податкових зобов’язані та податкового кредиту по ПДВ, суми якого відображені в деклараціях по ПДВ ВАТ «Полтаваобленерго».

Згідно витягів книг придбання товарів ( робіт, послуг ) та реєстрів отриманих та виданих податкових накладних по Кременчуцькій ТЕЦ загальні суми податкового кредиту по ПДВ за період, що перевірявся становлять за: січень 2005 року - 3856417,00грн.; лютий 2005 року - 5141174,00грн.; березень 2005 року - 4656043,00грн.; квітень 2005 року - 807523,00грн.; травень 2005 року - 1686881,00грн.; червень 2005 року - 762783,00грн.; липень 2005 року - 1664264,00грн.; серпень 2005 року - 2387422,00грн.; вересень 2005 року - 2049580,00грн.; жовтень 2005 року - 2142917,00грн.; листопад 2005 року - 3208223,00грн.; грудень 2005 року - 7349819,00грн.; січень 2006 року -1634200,00грн.; лютий 2006 року - 5000059,00грн.; березень 2006 року - 7490474,00грн.

Оплата за отриманий природний газ проведена у безготівковій формі в розмірі 18707003,55грн.

Так як у п.5.1 договору №1486 від 05.07.2005 року сторони визначили, що ціна природного газу встановлюється з урахуванням 20% ПДВ, позивач сплачував вартість природного газу з врахуванням такого розміру ПДВ і відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»отримувало від свого контрагента ТОВ «Газтрейд ЛТД»відповідні податкові накладні.

Судами було встановлено, що видані податкові накладні відповідають вимогам Закону України «Про податок на додану вартість». Отриманий газ використовувався ВАТ «Полтаваобленерго»на технічні потреби для забезпечення господарської діяльності.

Відповідно до п.1.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Закон України «Про податок на додану вартість»визначає лише два випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду. Так, відповідно до п. п.7.4.4 п.7.4 ст.7 зазначеної норми права, у разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються. А згідно п. п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 цього Закону, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як вбачається з вищевикладеного, суми, віднесені ТОВ «Полтаваобленерго»до податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними.

Слід також зазначити, що на час виконання договору №1486 від 05.07.2005 року ТОВ «Газтрейд ЛТД»перебувало на податковому обліку, був платником ПДВ (мав свідоцтво платника податку на додану вартість та міг видавати податкові накладні), поставка газу та сплата за його отримання були реальними. Крім того, вищезазначений договір не визнавався в судовому порядку недійсним. Рішення про визнання установчих документів ТОВ «Газтрейд ЛТД»недійсними набрало законної сили 05.02.2007 року, в той час, як поставка та оплата газу відбувались у період липень 2005 року –березень 2006 року.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до акту перевірки, попередня перевірка позивача була проведена органом державної податкової служби 11.07.2006 року, перевіряємий період становив з 01.04.2004 року по 31.03.2006 року, за наслідками проведеної перевірки позивачу було донараховано 190600,00грн. В акті перевірки також вказано, що в 2005 році ТОВ «Полтаваобленерго»мало пільгу по сплаті ПДВ.

Також, при розгляді справи судами попередніх інстанцій ДПІ у м.Полтаві не було надано доказів несплати ТОВ «Газтрейд ЛТД»до Державного бюджету України ПДВ від здійснених з ВАТ «Полтаваобленерго»операцій.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що в договорі постачання №1486 від 05.07.2005 року не визначено джерело надходження природного газу.

Однак, слід звернути увагу на те, що в Розділі 4 договору №1486 від 05.07.2005 року зазначено, що ціна на природній газ визначена в результаті проведення відкритих торгів та з врахуванням Постанови Кабінету Міністрів України №1729 від 17.12.2001 року «Про порядок забезпечення галузей національної економіки і населення природним газом». Умовами договору №1486 від 05.07.2005 року дійсно не визначалося джерело походження природного газу, а тому ВАТ «Полтаваобленерго»здійснювало купівлю природного газу за загальним правилом із ставкою оподаткування ПДВ 20% . Однак, у матеріалах справи міститься лист НАК «Нафтобаз України»ДК «Укртрансгаз»№1015/64-04 від 29.01.2007 року, відповідно до якого, рішення про те, газ якого походження направляється тому чи іншому споживачу, приймає виключно постачальник газу (а.с.153 т.1).

Щодо посилань відповідача у касаційній скарзі на порушення позивачем ст.9 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»та ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», слід зазначити, що п. 5.1 договору №1486 від 05.07.2005 року ціна на природний газ визначена з врахуванням ПДВ. Умовами договору, на що вже вище вказувалось, не визначалось джерело походження природного газу, а тому ВАТ «Полтаваобленерго»здійснювало купівлю природного газу за загальним правилом із ставкою оподаткування ПДВ 20%.

З матеріалів справи вбачається, і це підтверджується поясненнями позивача в судових засіданнях першої та другої інстанцій, для діяльності ВАТ «Полтаваобленерго»придбав газ, який видобувається на Україні.

Про те, що позивач використовував газ, який був завезений на митну територію України за зовнішньоекономічними контрактами наполягає відповідач, при цьому ніякими доказами такі доводи не підтверджує.

Згідно п.3 абз.3 постанови Кабінету Міністрів України №1729 від 27.12.2001 року, Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»(з урахуванням даних дочірньої компанії «Газ України»і дочірнього підприємства «Газ-тепло»та суб’єктів господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом) не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним, подає Державній податковій адміністрації інформацію про обсяги надходження та розподіл природного газу (у кількісному і вартісному виразі), оподаткування операцій з продажу природного газу якого здійснено за нульовою ставкою із зазначенням таких обсягів по регіонах та категоріях споживачів.

Також. в касаційній скарзі податковий орган звертає увагу на те, що рішенням Господарського суду м.Києва по справі №24/7 від 15.02.2006 року визнано недійсним установчі документи та свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Газтрейд ЛТД»з моменту перереєстрації, а саме, з 25.04.2005 року (а.с.123-124 т.1).

Між тим, зазначене рішення суду першої інстанції було скасоване 28.11.2006 року, на підставі заяви ДПА у м.Києві про перегляд судових рішень за ново виявленими обставинами. Провадження у справі за позовом Заступника прокурора Голосіївського району м.Києва в інтересах держави в особі Голосіївської районної державної адміністрації у м.Києві до ТОВ «Газтрейд ЛТД»про припинення юридичної особи –закрито (а.с.125-126 т.1).

Однак, у матеріалах справи міститься роздруківка з єдиного веб-портала ДПА України, з якої вбачається, що датою анулювання свідоцтва 37103570 ТОВ «Газтрейд ЛТД» є 14.06.2006 року, крім того, анулювання свідоцтва було за власним бажанням власника (а.с.211 т.1).

Крім того, посилання в касаційній скарзі відповідача на порушення ВАТ «Полтаваобленерго»п.п.ґ п.2, п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1729 «Про забезпечення споживачів природним газом»є безпідставними, оскільки до 02.03.2006 року діяла редакція вказаної постанови, якою не передбачалось для інших ліцензіатів з постачання природного газу (яким був ТОВ «Газтрейд ЛТД»), крім перелічених в постанові, визначення в договорах на та вантажосупровідних документах (у т.ч. податкових накладних) джерело походження природного газу. Таким чином, податкові накладні надані ТОВ «Газтрейд ЛТД»відповідають вимогам чинного законодавства.

Як вбачається з вищевикладеного, податкові накладні, згідно яких позивачем сформовано податковий кредит по ПДВ, відповідають вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно п.1, п.2, п.3, п.4, п.5, п.6, п.7 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві – залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Полтавської області від 30 травня 2007р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2007р –залишити без змін.

          Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.