Ухвала суду № 12675130, 10.11.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2010 р.Справа № 2-а-10798/09/1570 Категорія:2.11.4Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Осіпова Ю.В.,

суддів Золотнікова О.С., Кравця О.О.,

при секретарі Корінному С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Знамянської обєднанної державної податкової інспекції у Кіровоградській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2009 року по справі за адміністративним позовом Одеської залізниці до Знамянської обєднанної державної податкової інспекції у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

27.08.2009 року Одеська залізниця звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Знамянської обєднанної державної податкової інспекції у Кіровоградській області та просила суд скасувати податкові повідомлення - рішення Знамянської обєднанної державної податкової інспекції у Кіровоградській області №0002091700/0 від 10.04.2009р. та №0002091700/1 від 08.05.2009р.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2009 року адміністративний позов Одеської залізниці задоволено в повному обсязі. Скасовано податкові повідомлення-рішення Знамянської обєднанної державної податкової інспекції у Кіровоградській області №0002091700/0 від 10.04.2009 року та №0002091700/1 від 08.05.2009р. про визначення Колійній машинній станції №63 Одеської залізниці податкового зобовязання зі сплати податку з доходів фізичних осіб в розмірі 31096, 37грн. та штрафної (фінансової) санкції в розмірі 62192, 74грн.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, Знамянська ОДПІ у Кіровоградській області 30 листопада 2009 року подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми процесуального та матеріального права та просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2009 року, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Одеської залізниці залишити без задоволення.

Заслухавши суддю - доповідача, виступ представника позивача, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та перевіривши матеріали і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

06.04.2009 року посадовими особами Знамянскої ОДПІ у Кіровоградській області було здійснено планову виїздну перевірку відокремленого структурного підрозділу Одеської залізниці КМС №63 щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.12.2008року, за результатами якої був складений акт №92/23-10/01071350 від 31.12.2008 року. Перевірка проведена на підставі направлення №79 від 23.03.2009 року, виданого начальником Знамянської ОДПІ у Кіровоградській області, співробітникам Чикун Ю.О. та Паламарчук С.В.

Так, даною перевіркою встановлено, що при нарахуванні та виплаті працівникам надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених на виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має розїзний (пересувний) характер роботи, у розмірах визначених законодавством, КМС №63 Одеської залізниці не відносила та не включала суми таких добавок до загального місячного оподаткованого доходу і не оподаткувала податком з доходів фізичних осіб за період з 01.04.2007 року по 31.08.2007 року включно. Відповідно до зробленого в акті висновку, позивачем, на думку працівників ОДПІ, порушено п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4 ,п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», у результаті чого, встановлено заниження податкового зобовязання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб у сумі - 31096,37 гривень.

В подальшому, на підставі вищезазначеного акту перевірки, Знамянська ОДПІ у Кіровоградській області 10.04.2009 року прийняла податкове повідомлення-рішення №0002091700/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за основним платежем у розмірі 31096,37 гривень за порушення п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4 ,п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону, яким встановлено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільного договору. Податковий агент, який нараховує (виконує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку 15 відсотків від обєкта оподаткування; штрафна санкція застосована згідно пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України №2181/ІІІ, яка передбачує відповідальність у разі, коли платник податку здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати попереднього нарахування та сплати податку, збору (обовязкового) платежу, відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обовязковою передумовою продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобовязання з такого податку, збору (обовязкового платежу) 31096,37 гривень * 2 = 62192,74 гривень.

Не погодившись з прийнятим Знамянською ОДПІ у Кіровоградській області рішенням, Одеська залізниця, в особі начальника КМС № 63 Одеської залізниці, звернулася до Знамянської ОДПІ зі скаргою від 21.04.2009 року №361 про скасування податкового повідомлення-рішення №0002091700/0 від 10.04.2009 року. За розглядом даної скарги Знамянською ОДПІ винесене податкове повідомлення - рішення від 08.05.2009 року №0002091700/1 про сплату 31096, 37 гривень податку з доходів найманих працівників та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 62192,74 гривень, а всього 93289,11 гривень. Зазначене податкове повідомлення - рішення було оскаржено 25.05.2009 року до Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області. За результатами розгляду якої, ДПА у Кіровоградській області прийнято рішення №27/10/25-037 від 22.07.2009 року, яким вирішено податкове повідомлення - рішення №0002091700/1 від 08.050.2009 року залишити без змін.

Таким чином, судова колегія погоджується із висновками суду 1-ї інстанції про те, що вимоги позивача про скасування податкових повідомлень - рішень Знамянської ОДПІ у Кіровоградській області №0002091700/0 від 10.04.2009 року та №0002091700/1 від 08.05.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.4.3.2 п. 4.3 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються суми коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, з урахуванням норм п.9.10 ст.9 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України №490 від 31.03.1999 року «Про надбавки (польове забезпечення ) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених на виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має розїзний (пересувний) характер»встановлено, що підприємства, установи, організації самостійно встановлюють надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених на виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має розїзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником. Граничні розміри надбавок (польового забезпечення) працівникам за день не можуть перевищувати граничні норми витрат, установлені Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 року № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон».

Також, згідно із абзацами першим та другим загальних положень Інструкції «Про службові відрядження в межах України та за кордон», затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року №59, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, обєднання, установи, організації на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи. Службові ж поїздки працівників, постійна робота, яких проходить в дорозі або має розїзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою особою).

Відповідно до п.3.16 «Інструкції зі статистики заробітної плати», надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених на виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має розїзний (пересувний) характер, у розмірах, визначених законодавством, відносяться до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.

Судова колегія, в даному конкретному випадку, вважає за необхідне зазначити, що статтею 13 Кодексу законів про працю України передбачено, що у колективному договорі встановлюються взаємні зобовязання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально - економічних відносин, зокрема, нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.).

Також, судовою колегією встановлено, що пунктом 4.6 Колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом КМС №63 Одеської залізниці на 2006 - 2010 роки, зареєстрованим Управлінням праці та соціального захисту населення Знамянського міськвиконкому, встановлено, що службові поїздки залізничників, постійна робота яких проходить в дорозі або має розїзний характер вважаються відрядженнями, при цьому зберігається діючий порядок обліку виплат за розїзний характер робіт.

Підтвердженням фактичного знаходження працівників у таких відрядженнях є відомості обліку розїзних за формою ФРУ-12, в яких проставляються відповідні відмітки. Підставами для виплат набавки згідно Положення «Про порядок і умови відшкодування витрат працівникам залізничного транспорту, робота яких постійно проходить в дорозі або має розїзний характер, а також при службових поїздках в межах обслуговування дільниць, в тому числі при розїздах за межі України», затверджене Наказом Укрзалізниці від 10.06.2002 року №285-Ц, являються відомість обліку розїздів (ФРУ-12), маршрутні листки, плани - графіки, журнали обліку тощо.

Судом 1-ї та 2-ї інстанції по справі встановлено, що КМС №63 Одеської залізниці для обліку розїздів використовувалась саме відомості за формою ФРУ-12, що, в свою чергу, не заперечувалось сторонами.

Судова колегія також зазначає, що відшкодування витрат працівникам, постійна робота яких проходить в дорозі або має розїзний характер, а також при службових поїздках в межах обслуговуючих дільниць, проводиться виключно згідно із вказаним вище Положенням, затвердженим наказом Укрзалізниці від 10.06.2002 року №285-Ц в межах України в розмірі 50%, а за межами України 100% добових, встановлених при відрядженнях в Україні, за кожну добу знаходження в розїзді.

Крім того, як вбачається з відповіді ДПА України від 14.07.2006 року №7759/17-0716, яка відповідно до пп.«г»пп.4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України №2181-ІІІ - є податковим розясненням, за умови визначення у колективному договорі, трудовому договорі (контракті) службових поїздок працівників, робота яких проходить в дорозі або має розїзний (пересувний) характер, відрядженням, надбавки до тарифних ставок і посадових окладів таких працівників, що виплачуються у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником, але не вище граничних норм витрат, понесених у звязку з відрядженням (зокрема, добових витрат), встановлених Постановою КМУ №663 та Інструкцією №59, не є обєктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб.

У подальшому, листом ДПА України від 21.08.2007 року №8005/6/17-0716 було додатково повідомлено, що якщо колективним договором, трудовим договором (контрактом) службові поїздки працівників, робота яких проходить в дорозі або має розїзний (пересувний) характер, визначені відрядженнями, то суми коштів, отриманих платником податку на відрядження, не є обєктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб за умови виконання вимог Інструкції №59, зокрема, оформлення відповідно наказу (розпорядження) керівника підприємства, видачі працівнику посвідчення про відрядження встановленої форми.

Таким чином, лист ДПА України від 21.08.2007 року №8005/6/17-0716, який відповідно до пп. «г»пп.4.4.2 п. 4.4 ст.4 Закону України №2181-ІІІ є податковим розясненням, суттєво доповнює податкове розяснення, що було надано раніше. Тому, оскільки колективним договором між адміністрацією та профспілковим комітетом КМС №63 Одеської залізниці на 2006 - 2010 роки не передбачено додаткове оформлення посвідчень про відрядження, а зберігся діючий порядок обліку виплат, КМС №63 Одеської залізниці з моменту отримання нового податкового розяснення ДПА від 21.08.2007 року №8005/6/17-0716 самостійно нарахувала і утримувала податок з доходів фізичних осіб сум надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких постійно проходить в дорозі або має розїзний (пересувний) характер.

З урахуванням наведеного, судова колегія погоджується і з цими висновками суду 1-ї інстанції та, в свою чергу, також вважає, що КМС №63 діяла у відповідності до податкового розяснення ДПА України від 14.07.2006 року №7759/6/17-0716.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що з урахуванням того, що КМС №63, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1999 року № 490, виконано вимоги щодо визначення у колективному договорі службових поїздок працівників, робота яких проходить в дорозі або має розїзний (пересувний) характер, відрядженням, з послідуючим застосуванням відомостей обліку розїзних за формою ФРУ-12 для підтвердження фактичного знаходження працівників у таких відрядженнях; визначення у колективному договорі розмірів надбавок до тарифних ставок і посадових окладів таких працівників та дотримання розмірів вищезазначених надбавок у межах граничних норм витрат, понесених у звязку з відрядженням (зокрема, добових витрат), встановлених Постановою Кабінету Міністрів України №663 та Інструкцією №59, з урахуванням норм трудового законодавства, Колійною машиною станцією №63 Одеської залізниці в період з 01.04.2007 року по 01.080.2007 року правомірно не включались до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу працівників, та, відповідно, не оподатковувались податком з доходів фізичних осіб суми надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких проходить в дорозі або має розїзний (пересувний) характер.

У звязку із вищевикладеним, колегія суддів повністю погоджується із рішенням суду 1-ї інстанції і також вважає ці податкові повідомлення-рішення Знамянської ОДПІ у Кіровоградській області №0002091700/0 від 10.04.2009 року та №0002091700/1 від 08.05.2009 року про визначення Колійній машинній станції №63 Одеської залізниці податкового зобовязання зі сплати податку з доходів фізичних осіб в розмірі 31096,37 гривень та штрафної (фінансової) санкції в розмірі 62192,74 грн. протиправними та підлягаючими скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції грубих порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст.200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову окружного суду без змін.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника Знамянської обєднанної державної податкової інспекції у Кіровоградській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2009 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Осіпов Ю.В.

Судді: Золотніков О.С.

Кравець О.О.