Ухвала суду № 126747099, 10.04.2025, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/4098/25

ун. № 759/7190/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2025 року суддя Святошинського районного суду м.Києва Єросова І.Ю., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «Прокредит банк» (03115, м.Київ, просп.Берестейський, 107-А), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна столиця» (01042, м.Київ, вул.Філатова, 10-А, офіс 3/49) про визнання частково недійсним договору іпотеки,

ВСТАНОВИВ

07.04.2025 р. адвокат Собкович В.В., який представляє інтереси позивача звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з вищезазначеним позовом у якому просить визнати недійсним абзац 6.10 Договору іпотеки №233844-ІД1, укладеного 21.10.2021 р. між АТ «Прокредит банк» та ОСОБА_1 , який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Калашовою Л.В. та зареєстровано за реєстровим №2079.

Суддя, ознайомившись із позовною заявою доходить наступного висновку.

Правила ч. 1 статті 30 ЦПК України про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним тощо).

Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Згідно з положеннями статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним; про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна; про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 16 травня 2018 року у справі № 640/16548/16-ц, указав на те, що до позовів, які виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про: право власності на таке майно; право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України); поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 цього Кодексу); поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 цього Кодексу); право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди, тощо; визнання правочину з нерухомістю недійсним; звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Встановлено, що предметом спору у цій справі не є нерухоме майно, але спір виник із приводу нерухомого майна, а саме з приводу визнання частково недійсним договору іпотеки в забезпечення якого покладено житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 3210900000:01:129:0064 за адресою: АДРЕСА_1 .

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що спір пов`язаний з правом позивача на нерухоме майно, позов у цій справі має пред`являтися за місцезнаходженням об`єкта нерухомого майна за правилами виключної підсудності.

Аналізуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що до спорів, предметом яких є визнання договору іпотеки недійсним, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України, оскільки спір стосується опосередковано щодо нерухомого майна, а також прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд доходить висновку, що на поданий позов розповсюджується правило виключної підсудності, оскільки спір стосується нерухомого майна, яке знаходиться у АДРЕСА_1 , а, отже, самеІрпінський міський суд Київської області є належним судом для розгляду цього позову.

Згідно з ч. 1 ст. 378 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що розгляд справи з порушенням правил виключної підсудності призведе до порушення права позивача на розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, а тому вважає, що справа має бути передана на розгляд суду встановленого законом за правилами виключної підсудності, а саме: за місцем знаходженням нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи недопустимість порушення правил щодо виключної підсудності, з метою дотримання прав сторін на розгляд справи компетентним судом, суд доходить висновку про необхідність направлення вказаної справи для розгляду доІрпінського міського суду Київської області.

Керуючись ст. ст. 30, 31, 260, 261, 352, 353, ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «Прокредит банк» (03115, м.Київ, просп.Берестейський, 107-А), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна столиця» (01042, м.Київ, вул.Філатова, 10-А, офіс 3/49) про визнання частково недійсним договору іпотеки, передати за підсудністю до Ірпінського міського суду Київської області (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Мінеральна, 7).

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.Ю. Єросова