Постанова № 12674706, 18.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-12617/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" листопада 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Кучми А.Ю

Бистрик Г.М.

при секретарі:Комісаренко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві апеляційну скаргу представника Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2010 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»до Чернігівської митниці, третя особа: Головне управління Державного казначейства України у м. Києві, про визнання протиправними та скасування рішення та стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ВАТ «Укрнафта»звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Чернігівської митниці за участю третьої особи Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішення та стягнення 871 189, 77 грн.

В позовній заяві позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської митниці про визначення митної вартості товарів № 102000006/2010/000328/1 від 13.04.10 р., № 102000006/2010/000308/1 від 08.04.10 р., №102000006/2010/000346/1 від 19.04.10 р., № 102000006/2010/000393/1 від 29.04.10 р., № 102000006/2010/000412/1 від 06.05.10 р., № 102000006/2010/000421/1 від 06.05.10 р., №102000006/2010/000574/1 від 08.06.10 р., № 102000006/2010/000581/1 від 09.06.10 р., № 102000006/2010/000621/1 від 15.06.10 р. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» суму у розмірі 871 189,77 грн. та витрати на судовий збір у розмірі 1730,60 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, представником ВАТ «Укрнафта» подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2010 року та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Представник Чернігівської митниці подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.10.2010 року без змін.

Заслухавши в судовому засіданні суддю доповідача, пояснення зявившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо судом не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, судом неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

З матеріалів справи вбачається, що за зовнішньоекономічним контрактом №35/599-МТР від 07.07.2008 року укладеним між ВАТ «Першоуральський новотрубний завод»(Росія) продавець та ВАТ «Укрнафта»(Україна) покупець, передбачено поставку труб сталевих за ціною визначеною у специфікаціях. Умови поставки DDU - ст. «Прилуки Південна»(Україна).

У період з квітня 2010 року червень 2010 року за вказаним контрактом було поставлено труби сталеві різного діаметру загальною вартістю 10116 470,93 грн. (згідно специфікацій).

Позивачем заявлено до розмитнення товар (труби сталеві) за договірною ціною, однак контролюючий орган Чернігівська митниця, не прийнявши визначення декларантом митної вартості товару за основним методом (за ціною договору), визначила митну вартість товару за резервним методом (метод 6) згідно рішень №102000006/2010/000328/1 від 13.04.2010 року; №102000006/2010/000308/1 від 08.04.2010 року; №102000006/2010/000346/1 від 19.04.2010 року; №102000006/2010/000393/1 від 29.04.2010 року; №102000006/2010/000412/1 від 06.05.2010 року; №102000006/2010/000421/1 від 06.05.2010 року; №102000006/2010/000574/1 від 08.06.2010 року; №102000006/2010/000581/1 від 09.06.2010 року; №102000006/2010/000621/1 від 15.06.2010 року сумою 14 472 419,82 грн. Податок на додану вартість та ввізне мито за операцією ввозу товару з визначеної контролюючим органом митної вартості товару (труби сталеві) позивач, сплатив у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (№2856-ПД10 від 30.03.2010 року; №3514-ПД10 від 23.04.2010 року; №4243-ПД10 від 1305.2010 року; №4292-ПД10 від 17.05.2010 року; №4446-ПД10 від 19.05.2010 року; №4446-ПД10 від 19.05.2010 року; №5314-ПД10 від 14.06.2010 року; №7107-ПД10 від 28.07.2010 року) та штампами Чернігівської митниці на ВМД (№102040000/0/040646 від 14.04.2010 року; №102040000/0/040607 від 09.04.2010 року; №№102040000/0/040679 від 20.04.2010 року; №102040000/0/040744 від 02.04.2010 року; №102040000/0/040785 від 07.05.2010 року; №102040000/0/040790 від 07.05.2010 року; №102040000/0/040824 від 12.05.2010 року; №102040000/0/040820 від 12.05.2010 року; №102040000/0/040818 від 12.05.2010 року; №102040000/0/040973 від 28.05.2010 року; №102040000/0/040946 від 26.05.2010 року; №102040000/0/041066 від 09.06.2010 року; №102040000/0/040951 від 26.05.2010 року; №102040000/0/041078 від 10.06.2010 року; №102040000/0/040088 від 10.06.2010 року; №102040000/0/041131 від 16.06.2010 року).

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що Чернігівською митницею обґрунтовано використано резервний метод визначення митної вартості товару, у звязку з відсутністю інформації щодо кількісних, цінових складових сировини, які входять до складу товару, витрачених у процесі виробництва, необхідної для підтвердження митної вартості товарів та наявність підстав для його застосування згідно норм Митного кодексу України.

Колегія суддів, враховуючи доводи апеляційної скарги не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 259 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього кодексу.

Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього кодексу. Порядок визначення митної вартості поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України (ст.260 Митного кодексу України).

Згідно зі статтями 262-264 Митного кодексу України порядок та умови декларування митної вартості товарів, що переміщується через митний кордон України, встановлюється Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення мають базуватися на достовірній, документально підтвердженій інформації, що подається у кількісному виразі.

За змістом Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2003 року №1375, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, незалежно від засобу та способу їх переміщення, заявляється у митній декларації, яка подається в порядку та у випадках, встановлених законодавством.

Пунктом 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року №1766 (надалі Порядок), визначено, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Відповідно до п. 11 Порядку для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобовязаний подати додаткові документи. Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару;копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

Із змісту вказаної норми вбачається, що за вимогою митного органу, позивач (декларант) може надати перелік документів відповідно до п. 11 Порядку. При цьому саме формулювання вказаної норми «можуть подаватися», вказує на те, що витребовування таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Обґрунтовуючи свої дії, митниця зазначає, що за ціновою інформацією ЄАІС ДМСУ рівень митної вартості на труби сталеві, виробництва Росія, значно вищий за рівень митної вартості заявлених товарів.

На думку колегії суддів такі висновки митниці не є переконливими.

У висновку Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних знаків (надалі - ІАЦМЗТР «Держзовнішінформ») від 07 квітня 2010 року №6/156, який також надавався позивачем митному органу, зазначено, що, з врахуванням конюнктури світового і українського ринків відповідних труб, відпускних цін російських, європейських та азіатських виробників і торговельних підприємств, споживчих якостей продукції, а також обсягів партії і умов постачання - DDU, вказаний у контракті рівень імпортних цін відповідає конюнктурі ринку даної металопродукції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2001 року №310 ДІАЦМЗТР «Держзовнішінформ»передано до сфери управління Міністерства економіки України.

Пунктом 6 ч. 4 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2007 року №777, встановлено, що Міністерство економіки України: здійснює контроль за додержанням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності вимог національного законодавства та положень міжнародних договорів України; аналізує стан розрахунків за зовнішньоекономічними операціями та розробляє пропозиції щодо вдосконалення механізму проведення зазначених розрахунків і порядку контролю за ними.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що вказаний висновок ДІАЦМЗТР «Держзовнішінформ»від 07 квітня 2010 року №6/156 є належним доказом, що підтверджує правомірність заявленої позивачем митної вартості товару, визначеної за основним методом.

Судом першої інстанції встановлено, що для здійснення митного оформлення товару, з врахуванням додатково витребуваних відповідачем документів, позивачем були подані: контракт №35/599-МТР від 07.07.2008 року з усіма додатками та специфікаціями, пропозицію для участі у тендері від 28.01.2010 року №М12/0177 на закупку труб сталевих, додаток №2 до протоколу засідання тендерного комітету від 12.01.2010 року №10, висновок ІАЦМЗТР «Держзовнішінформ»від 07 квітня 2010 року №6/156. Крім того, позивачем надані письмові пояснення виробника, що калькуляцію та каталоги товару виробника надати неможливо, оскільки така інформація є комерційною таємницею.

Колегія суддів приходить до висновку, що ці документи є достатніми для підтвердження митного оформлення товару (труби сталеві) за визначеним позивачем методом. Відповідно, визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, мало бути здійснено за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1).

У звязку з визначеним митницею завищеним розміром митної вартості товару, сплачена позивачем сума в розмірі 871189,77 грн. підлягає поверненню у встановленому порядку з бюджету на користь позивача, як надмірно сплачена.

У випадку сплати декларантом податків і зборів згідно з митною оцінкою, зробленою митним органом, і прийняття остаточного рішення митним органом вищого рівня або судом щодо застосування митної оцінки, зробленої декларантом, митний орган зобовязаний відшкодувати декларанту суму надміру сплачених податків і зборів (ст. 264 Митного кодексу України).

У відповідності з п. 1 Положення про державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005р. №1232, Державне казначейство України є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінфіну і йому підпорядковується.

Згідно підпунктів 4, 5 п. 4 Положення, Державне казначейство України відповідно до покладених на нього завдань проводить безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів і бюджетних установ, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування та повертає кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів обовязкових платежів) та інших надходжень.

У відповідності до п. 10 Порядку повернення платникам коштів, які обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, який затверджений наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року №618, надмірно сплачені платежі до бюджету підлягають поверненню органами Державного казначейства України. У такому разі митний орган та органи Державного казначейства України діють у відповідності до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за сприянням яких покладається на митні органи, який затверджений наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20 липня 2007 року №611/147.

За вказаних обставин колегія суддів дійшла висновку про неправомірність використання Чернігівською митницею резервного методу визначення митної вартості товару, у звязку з відсутністю інформації щодо кількісних, цінових складових сировини, які входять до складу товару, витрачених у процесі виробництва, необхідної для підтвердження митної вартості товарів.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального та процесуального права, неповне зясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2010 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови по справі, якою необхідно задовольнити позов ВАТ «Укрнафта»до Чернігівської митниці, третя особа: Головне управління Державного казначейства України у м. Києві, про визнання протиправними та скасування рішення та стягнення.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 207 КАС України, суд

Постановив:

Апеляційну скаргу представника Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2010 року - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2010 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Чернігівської митниці про визначення митної вартості товарів №102000006/2010/000328/1 від 13.04.10р., №102000006/2010/000308/1 від 08.04.10 р., № 102000006/2010/000346/1 від 19.04.10 р., № 102000006/2010/000393/1 від 29.04.10 р., № 102000006/2010/000412/1 від 06.05.10 р., № 102000006/2010/000421/1 від 06.05.10 р., №102000006/2010/000574/1 від 08.06.10 р., № 102000006/2010/000581/1 від 09.06.10 р., № 102000006/2010/000621/1 від 15.06.10 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»(р/р26004053100614, Київське ГРУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО321842. ЄДРПОУ 00135390) суму надмірно сплачених коштів у розмірі 871 189, 77 грн. та витрати на судовий збір у розмірі 1730,60 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанову може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання постановою законної сили.

Постанову складено в повному обсязі - 22.11.2010 р.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді: