Ухвала суду № 12674656, 25.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1753/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Гром Л.М.

Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"25" листопада 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Попович О.В.,

Чаку Є.В.,

при секретарі Корж В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Калиновицьке»про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми утриманого та нарахованого, але несплаченого (не перерахованого) до бюджету податку з доходів фізичних осіб за 2006-2009 роки в сумі 150118,21 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін з таких підстав.

Колегією суддів встановлено, що відповідач зареєстрований Варвинською районною державною адміністрацією Чернігівської області 27.04.1995 року. Згідно з довідкою відділу статистики у Варвинському районі Чернігівської області, відповідач включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», платником податку з доходів фізичних осіб є резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з податку з доходів фізичних осіб, який виник за період з 01.07.2003 року по 31.03.2010 року. На підтвердження своїх позовних вимог позивач посилається на довідку № 127/17-024/03796318 від 02.08.2006 року про наслідки перевірки справляння та своєчасності оплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб. Пунктом 3.1.13 наданої довідки встановлено, що заборгованість станом на 30.06.2006 року становить 116091,49 грн., а за період з 01.07.2006 року по 31.03.2010 року становить 34026,72 грн. Відповідно загальна сума не перерахованого до бюджету податку з доходів фізичних осіб складає 150118,21 грн.

Згідно з пп. «в»пп. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», підлягає списанню податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.

Відповідно до пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, строк давності для стягнення заборгованості за період з 01.07.2003 року по 30.06.2006 року в сумі 116091,49 грн. на момент звернення позивача з позовом сплинув, у звязку з чим, на момент спірних правовідносин платник податку вважається вільним від такого податкового зобов'язання.

В матеріалах справи відсутні будь-які документи на підтвердження того, що податковим органом проводилась документальна перевірка фінансово-господарської діяльності відповідача з питань правильності справляння та своєчасності сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб або звірки наявності не перерахованих до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб на підставі перевірки первинних документів підприємства.

До матеріалів справи долучено довідку, яка містить тільки арифметичні підрахування та не наведено висновків про порушення норм законодавства зі сторони платника податку. Сума боргу по податку з доходів фізичних осіб визначена в цій довідці в повному обсязі без розмежування на періоди з 01.07.2006 року по 31.03.2010 року та містить суперечності, з яких неможливо встановити на підставі чого нараховані заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що наявність податкового боргу у відповідача не було доведено податковим органом, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову та доходить висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяКоротких А.Ю.

Судді:Попович О.В.

Чаку Є.В.