Ухвала суду № 12674654, 25.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1874/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І.

Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"25" листопада 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Попович О.В.,

Чаку Є.В.,

при секретарі Корж В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги комунального підприємства «Прилукитепловодопостачання»та Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом комунального підприємства «Прилукитепловодопостачання»до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача № 0000042300/2/652 від 02 квітня 2010 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2010 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000042300/2/652 від 02.04.2010 року в частині нарахування основного платежу в сумі 14156 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду без змін з таких підстав.

Колегією суддів встановлено, що позивач з 10.02.2004 року перебуває на податковому обліку в Прилуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Чернігівської області.

Працівниками відповідача на підставі направлень № 1002 від 28.09.2009 року, № 1062 від 22.10.2009 року, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11, п. 6 ч. 6 ст. 11? Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-ХІІ, проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2009 року, за наслідками якої складено акт № 1380/23/32863684 від 10.11.2009 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.10 п. 5.2, пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: занижено податок на прибуток на суму 53806,00грн., у тому числі: за 3-й квартал 2008 року на суму 36550,00грн., за 4-й квартал 2008 року на суму 14156,00грн. та завищено податок на прибуток за 4-й квартал 2008 року на суму 36550,00грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000042300/2/652 від 02.04.2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем 14156,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 18275,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що позивачем безпідставно віднесено до валових витрат витрати по ремонту асфальтобетонного покриття після проведеного ремонту власних мереж тепловодопостачання: у 4-у кварталі 2008 року на суму 56626,00грн., у 2-у кварталі 2009 року на суму 96901,00 грн.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з пп. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Таким чином, зі змісту викладених положень законодавства випливає, що до складу валових витрат відносяться витрати, які здійснені у власній господарській діяльності, та не зазначені в переліку п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підтвердженняпроведення позивачем робіт по ремонту асфальтобетонного покриття після проведеного ремонту власних мереж тепловодопостачання та правомірності віднесення витрат по вказаним роботам до валових витрат до матеріалів справи долучено наряди завдання (а.с.142-155), ордери на проведення земляних робіт на території м. Прилуки (а.с. 114-118, 120-125), договір № 31 від 16.06.2008 року, укладений між позивачем та Дочірнім підприємством «Чернігівський облавтодор»ВАТ «ДАК»Автомобільні дороги України»та довідка про вартість виконаних робіт за листопад 2008 року (а.с. 126-128).

Наявність безпосереднього звязку витрат, які використовувались позивачем для забезпечення господарської діяльності вказує на законність включення відповідних сум до складу валових витрат.

Таким чином, зі змісту викладених положень законодавства випливає, що позивачем підтверджено належними доказами правомірність віднесення до складу валових витрат витрати по ремонту асфальтобетонного покриття, оскільки вони здійснені платником податків для їх подальшого використання у власній господарський діяльності.

Відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

За висновками акту перевірки позивачу застосована штрафна санкція в сумі 18275,00грн., про що зазначено в спірному податковому повідомленні-рішенні.

Таким чином, розрахована відповідачем штрафна санкція становить п'ятдесят відсотків суми недоплати за 3-й квартал 2008 року, яка становила 36550,00 грн.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності застосування податковим органом до позивача штрафних санкцій, з огляду на неможливість врахування висновків перевірки, оскільки акт перевірки датований 14.11.2008 роком, а термін подання декларації за 9 місяців 2008 року до 10.11.2008 року.

Разом з тим, суд першої інстанції також дійшов вірного висновку щодо неправомірності спірного рішення відповідача в частині нарахування позивачу податкового зобовязання за основним платежем в сумі 14156,00грн.

Таким чином, суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову частково.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову та доходить висновку про необхідність залишення апеляційних скарг без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Доводи апелянтів спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги комунального підприємства «Прилукитепловодопостачання»та Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяКоротких А.Ю.

Судді:Попович О.В.

Чаку Є.В.