Постанова № 12674628, 18.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-10751/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" листопада 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Кучми А.Ю

Бистрик Г.М.

при секретарі:Комісаренко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Світло»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Світло»до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Союз-Світло»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Подільському районі міста Києва № 0000281750/0 від 26 лютого 2010 року та № 0000281750/1 від 23 березня 2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ТОВ «Союз-Світло» подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2010 року та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю доповідача, пояснення зявившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо судом не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, судом неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Подільському районі міста Києва на підставі направлень від 29.01.10 № 91та від 11.02.10 № 137 проведено виїзну планову перевірку згідно ч. 1 ст. 11-1 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»ТОВ «Союз-Світло»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.06 по 30.09.09, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.06 по 30.09.09. Перевірку проведено з відома та в присутності директора TOB “Союз-Світло” Лівончика І.Ю.

За результатами перевірки складено акт від 19.02.2010 р. № 34/23-304/33104255 та винесено податкове повідомлення - рішення від 26.02.2010 р. за № 0000281750/0.

Під час перевірки було встановлено, що на підставі протоколу загальних зборів учасників TOB «Союз-Світло» від 22.05.2009 р. №3 трьома учасниками Товариства було вирішено збільшити розмір статутного капіталу за рахунок додаткових майнових внесків на загальну суму 53 418,00 грн., а саме:

-Лівончика І.Ю. - компютерний сервер НР-1Ш, 1 шт., вартістю 14209,00 грн.;

-ОСОБА_4- 2 автомобіля:

-ГАЗ 3302 2007року випуску, вартістю 15000,00грн.;

-ГАЗ 3302 2006року випуску, вартістю 10000,00грн.;

-ОСОБА_5 - компютерний сервер НР-2Ш, 1 шт., вартістю 14209,00грн.

Згідно з актом прийому-передачі основних засобів № 1 від 25.06.2009 р. вищевказане майно на суму 53 418,00 грн. передано засновниками - фізичними особами TOB «Союз-Світло»в експлуатацію.

Позивач скористався досудовим порядком вирішення спору, в результаті якого отримав рішення Державної податкової адміністрації України про результат розгляду скарги від 26 травня 2010 року №104 на рішення Державної податкової адміністрації у місті Києві від 26 травня 2010 року, прийняте за розглядом скарги на податкове-повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від 26 лютого 2010 року №00002817500/0 (№00002817500/1, №00002817500/2) про сплату визначеної суми податкового зобовязання о податку з доходів фізичних осіб.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що відповідачем доведено належними доказами, що в даному випадку фізичні особи отримали корпоративні права в обмін на внесок майна до статутного фонду, а за таких обставин товариство є податковим агентом, що не сплатило у встановленому порядку податок з доходів фізичних осіб, які здійснили внесок майна до статутного фонду.

Колегія суддів, враховуючи доводи апеляційної скарги не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п.1.2. Закону України від 22 травня 2003 року N 889-IV (889-15) «Про податок з доходів фізичних осіб» доходом є сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно зі ст. 2 Закону N 889, платниками податку є: резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

Згідно статті 3 Закону N 889 обєктом оподаткування резидента є: загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті; іноземні доходи.

Законом України N 889 операції фізичних осіб з корпоративними правами розглядаються як операції з інвестиційними активами. При здійсненні фізичними особами операцій з інвестиційними активами (зокрема, корпоративними правами) оподаткуванню підлягає інвестиційний прибуток від таких операцій.

Відповідно до п.п. 9.6.2. Закону N 889, інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у звязку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи- резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права, а до продажу прирівнюються операції з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного фонду емітента корпоративних прав, внаслідок виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента.

Таким чином, необхідно знайти різницю між доходом учасника від продажу корпоративних прав та витратами по їх придбанню. Позитивна різниця між вказаними величинами включається фізичною особою до річної декларації і підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб. Відємна різниця переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення за наявності таких майбутніх операцій.

Відповідно до пп. 9.6.1. Закону N 889 облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

Оскільки оподаткуванню підлягає не весь дохід від продажу, а тільки прибуток (доходи мінус витрати), які учасник розраховує самостійно, то в даному випадку юридична особа не є податковим агентом фізичної особи та не повинна утримувати податок з доходів фізичних осіб.

Відповідно до Акту перевірки № 34/23-304/33104255 від 19.02.2010 року дивіденди Товариством не сплачувались.

Таким чином, згідно з нормами Закону N 889 вклад (внесок) фізичної особи у вигляді майна (що знаходиться у власності такої особи) до статутного фонду юридичної особи- резидента є придбанням такою фізичною особою права власності на частку (пай) у статутному фонді такої юридичної особи, тобто є витратами, понесеними у звязку із придбанням інвестиційного активу, і не є доходом згідно з нормами пункту 1.2 статті 1 Закону та не відноситься до операцій з купівлі-продажу майна відповідно до норм статей 11 та 12 Закону N 889. Під час здійснення внеску фізичної особи у вигляді майна до статутного фонду юридичної особи- резидента не виникає об'єкт обкладання податком з доходів фізичних осіб.

За вказаних обставин колегія суддів дійшла висновку про неправомірність прийняття ДПІ у Подільському районі міста Києва податкових повідомлень-рішень № 0000281750/0 від 26 лютого 2010 року та № 0000281750/1 від 23 березня 2010 року.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як субєктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих ним рішень.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального та процесуального права, неповне зясуванням обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2010 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови по справі, якою необхідно задовольнити позов ТОВ «Союз-Світло»до ДПІ у Подільському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень-рішень.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 207 КАС України, суд

Постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Світло»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2010 року - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2010 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Світло» задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва № 0000281750/0 від 26 лютого 2010 року та № 0000281750/1 від 23 березня 2010 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанову може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання постановою законної сили.

Постанову складено в повному обсязі - 19.11.2010 р.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді: