Ухвала суду № 12674622, 30.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2883/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Винокуров К.С.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М

У Х В А Л А

Іменем України

"30" листопада 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Умнової О.В.,

при секретарі Ковризі М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2009 у справі за її позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, приватного підприємства «Белмакс»про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

20.03.2009 позивач звернувся до суду першої інстанції із позовом про зобовязання ПП «Белмакс»повернути ФОП ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 304447,20 грн., отриманих за нікчемною угодою, стягнення з ПП «Белмакс»на користь ФОП ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 304447,20 грн., отриманих за нікчемною угодою та стягнення цих коштів з ФОП ОСОБА_2 в доход Державного бюджету.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2009 провадження у частині позовних вимог щодо зобовязання ПП «Белмакс»повернути ФОП ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 304447,20 грн. та щодо стягнення з ПП «Белмакс»на користь ФОП ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 304 447,20 грн. закрито, а в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ПП «Белмакс»не подавало до ДПІ податкову звітність з листопада 2004 року та згідно з актом від 30.06.2006 № 54 свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 35350600 видане 17.10.2003 було анульовано з 30.06.2006.

За договором доручення на виконання посередницьких послуг № 04/01-07 від 05.01.2008 довіритель (ПП «Белмакс») доручив, а посередник (ФОП ОСОБА_2) прийняв на себе зобовязання виконати на користь і за рахунок довірителя послуги по ремонту та придбанню запасних частин та транспортно-експедиційні та інформаційні послуги.

Згідно з п. 1.2 договору обєм послуг визначається довідками про вартість робіт та витрат, актами прийому виконаних робіт, накладними та іншими документами первинного обліку.

Згідно з п. 4.2 договору за виконання доручення посередник отримує від довірителя винагороду в розмірі 0.1-1,5% від суми укладеної з покупцем угоди.

Представлені до матеріалів справи первинні документи свідчать лише про те, що ПП «Белмакс»фактично виконувало послуги по ремонту, надавало транспортно-експедиційні послуги які були оплачені ФОП ОСОБА_2

Надані до матеріалів справи документи (податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунки-фактури та видаткові накладні підтверджують надання відповідних послуг ПП «Белмакс»на користь ФОП ОСОБА_2, який виступав замовником таких послуг, але не підтверджують виконання спірного договору, оскільки актів приймання виконаних робіт (наданих послуг) які б підтверджували проведення за вказаним договором послуг наданих згідно представлених документів, до справи не надано. Оплата підприємцем послуг замовлених у ПП «Белмакс»також не підтверджує їх замовлення саме на виконання договору доручення № 04/01-07 від 05.01.2008, а первинні документи не містять жодних посилань на вказаний договір.

ПП «Белмакс»на час укладення спірної угоди було ліквідованим, що підтверджується матеріалами справи (ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2007 у справі № 15/669-б).

Згідно відповіді Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації за вих. № 101/03-3742 від 30.09.2009 включення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не проводилось

Водночас, від імені ПП «Белмакс»діяли невстановлені особи (використовували його реквізити та печатки).

Апелянт посилаючись на ст. ст. 207, 208 ГК України вважає, що господарська діяльність відповідачів є фіктивною та такою, яка передбачає відмивання коштів при здійсненні безтоварних угод та ухилення від сплати податків, а правочин, укладений між відповідачами суперечить інтересам держави і суспільства.

Колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Стосовно позовних вимог щодо зобовязання ПП «Белмакс»повернути ФОП ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 304447,20 грн. та щодо стягнення з ПП «Белмакс»на користь ФОП ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 304 447,20 грн., судом першої інстанції вірно закрито провадження справі, враховуючи наступне.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2007 у справі № 15/669-б за розглядом справи про банкрутство ПП «Белмакс»затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс, ліквідовано банкрута ПП «Белмакс», провадження у справі припинено.

В свою чергу, відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі у разі ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Колегія суддів звертає увагу на порушення судом першої інстанції вимог ч. 3 ст. 157 КАС України, в якій зазначено, що про закриття првадження у справі суд постановляє ухвалу, однак згідно до ч. 2 ст. 200 цього ж Кодексу не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Стосовно ж постанови суду в частині відмови у задоволенні іншиї позовних вимог, то колегія суддів вважає, що в цій частині воно також підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 207 ГК України господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, нікчемним.

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом із тим, за змістом частини 1 статті 208 ГК застосування цих санкцій можливе не за сам факт укладення зазначеної угоди, а лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною.

Санкції, встановлені частиною 1 статті 208 ГК, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обовязкових платежів), зокрема однією зі сторін договору, що є самостійним правопорушенням. Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 цього Кодексу, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2009 позивача було зобовязано в обґрунтування суми заявленої до стягнення з ФОП ОСОБА_2 надати відповідний розрахунок з посиланням на конкретні первинні документи із вказанням їх реквізитів, які свідчать про отримання таких коштів від ПП «Белмакс»; також зобовязано обґрунтувати заявлені вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_2 суми вартості наданих послуг за договором доручення на виконання посередницьких послуг в розмірі 304447,20 грн., з урахуванням, що предметом договору є надання посередницьких послуг і вартість таких послуг визначена у п. 4.2 договору від 05.01.2008.

Зазначені вимоги позивач залишив без виконання, сума заявлена позивачем до стягнення не підтверджується матеріалами справи (згідно наданих до справи квитанцій до прибуткових касових ордерів на користь ПП «Белмакс»було сплачено 240319 грн.). У позовній заяві, позивач зазначає, що ціна письмової угоди складає 253706,70 грн., в тому числі ПДВ 304447,20 грн., заявляючи вказану суму до стягнення зі сторін договору як кошти отримані за угодою. Однак, сума 253706,70 грн. не може включати в себе суму ПДВ в розмірі 304447, 20 грн., оскільки є меншою.

Більш того, виходячи із вищезазначених обставин справи, а також з того, що санкції є похідними від учинення нікчемного правочину, у даному випадку вони не можуть бути застосовані через недоведеність направленості ФОП ОСОБА_2 при укладенні спірного договору на досягнення мети, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, апелянтом не спростовані висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2009 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 06.12.2010.