Ухвала суду № 12674537, 25.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6355/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"25" листопада 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Костюк Л.О.;

суддів:Шостака О.О., Ізмайлової Т.Л.;

при секретарі:Бундукову С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 жовтня 2009 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полинвест»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання недійним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2009 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Полинвест»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання недійним та скасування податкового повідомлення-рішення, в якій просило:

- визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 11 червня 2009 року № 0003631750/0 (а.с. 3-14 том I).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 жовтня 2009 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Полинвест»повністю задоволено, а саме: визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0003631750/0 від 11.06.2009 р. прийняте Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва (а.с. 71-74 том II).

Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, відповідач по справі - Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва подала заяву про апеляційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.10.2009 р. по справі № 2а-6355/09/2670 (а.с. 75 том II) та - апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2009 року по справі № 2а-6355/09/2670 та прийняти нову постанову у справі № 2а-6355/09/2670, якою в задоволенні позовних вимог позивача повністю відмовити, мотивуючи тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права (а.с. 78-80 том II).

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги, та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Полинвест», суд першої інстанції виходив з того, що податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів нерухомого майна за участю фізичної особи є нотаріус, який посвідчує відповідний договір, а тому позивач не мав повноважень нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходів фізичних осіб при укладенні договорів міни № 1419, № 3493, № 7626, № 8359 та договорів купівлі-продажу нерухомого майна № 12939, № 12945, № 12930, № 12948, № 12933, № 12936, № 12942, № 12951, № 12954, № 12982, № 12957 за участю фізичних осіб.

В звязку з цим, суд першої інстанції дійшов висновку, що у ДПІ у Печерському районі міста Києва були відсутні належні правові підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0003631750/0 від 11.06.2009 р. про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 46 389, 00 грн., в тому числі штрафні санкції 30 926,00 грн.

Крім того, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду першої інстанції достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним податкового повідомлення-рішення № 0003631750/0 від 11.06.2009 р.

В результаті чого, Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до висновку про задоволення позову ТОВ «Полинвест», тим самим визнав недійсним та скасував податкове повідомлення-рішення № 0003631750/0 від 11.06.2009 р. прийняте Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за доцільне відмітити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 28.05.2009 р. за результатами планової виїзної перевірки TOB «Полинвест»ДПІ у Печерському районі міста Києва було складено Акт № 309/23-11/34348915, яким встановлено порушення пп. «є»п. 1.3 ст. 1, п. 7.2 ст. 7, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, пп. 11.1.2 п. 11.1 ст. 11, пп. 11.2.2 п. 11.2 ст. 11, п. «а»п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» внаслідок неутримання з контрагентів податку з доходів фізичних осіб при укладенні 25.12.2008 р. договорів купівлі-продажу частини земельної ділянки № 12939, № 12945, № 12930, № 12948, № 12933, № 12936, № 12942, № 12951, № 12954, № 12982, № 12957 на підставі договорів міни нерухомого майна, та, як наслідок, заниження податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 15 463 грн. (а.с. 15-51 том I).

11.06.2009 р. на підставі Акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення № 0003631750/0, яким у зв'язку з порушенням пп. «є»п. 1.3 ст. 1, п. 7.2 ст. 7, пп. 8.1.1 п.8.1 ст. 8, пп. 11.1.2 п. 11.1 ст. 11, пп. 11.2.2 п. 11.2 ст. 11, п. «а»п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 46 389, 00 грн., в тому числі штрафні санкції 30 926,00 грн. (а.с. 81 том I).

Колегія суддів апеляційної інстанції відмічає, що у відповідності до п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб для доходів з джерелом їх походження з України є податковий агент.

Згідно з п. 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

В пп. «є»п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»зазначено, що до доходу з джерелом його походження з України належать, зокрема, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України.

Згідно з пп. 11.1.2 п. 11.1, пп. 11.2.2 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш ніж одного з об'єктів нерухомості, зазначених у підпункті 11.1.1 цього пункту, або від продажу об'єкта нерухомості, іншого ніж зазначене у підпункті 11.1.1 цього пункту, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону.

У відповідності до пп. 8.1.1 п.8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Таким чином, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб при укладенні договорів міни або купівлі-продажу нерухомого майна між юридичною та фізичною особою, лежить на податковому агенті фізичної особи.

Разом з тим, відповідно до абз. 1, 3 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів нерухомого майна, в порядку, передбаченому в статті 11 цього Закону, є нотаріус, який посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору.

При цьому, сума податку самостійно сплачується сторонами (або однією стороною) договору до його нотаріального посвідчення через установи банків у сумі, визначеній податковим агентом.

Отже, оскільки, податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів нерухомого майна за участю фізичної особи є нотаріус, який посвідчує відповідний договір, то позивач не мав повноважень нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходів фізичних осіб при укладенні договорів міни та договорів купівлі-продажу нерухомого майна за участю фізичних осіб.

За таких обставин та, виходячи з системного аналізу норм права, колегія суддів приходить до висновку, що у Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва були відсутні належні правові підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0003631750/0 від 11.06.2009 року про визначення ТОВ «Полинвест»суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 46 389, 00 грн., в тому числі штрафні санкції 30 926,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В звязку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та обєктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що Окружний адміністративний суд м. Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 жовтня 2009 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 01 грудня 2010 року.

Головуючий суддяЛ.О. Костюк

Судді:О.О. Шостак

Т.Л. Ізмайлова

Ухвалу виготовлено в повному обсязі: 30.11.10.