Рішення № 12673859, 30.11.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2010 року                                                  Справа №10/2062

Господарський суд Черкаської області в особі судді Шумка В.В., при секретарі судового засідання Кравцовій Ю.А., за участю представників сторін:

позивача –Кучеренка П.С. –за довіреністю,

відповідача –відсутній,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Жашківського підприємства теплових мереж

до товариства з обмеженою відповідальністю "Жашківська поліграфія"           

про стягнення 17 054, 50 грн., -

ВСТАНОВИВ:

          Подано позов про стягнення з відповідача на користь позивача 14955,00грн. боргу за поставлену теплову енергію, 1351,43 грн. пені, 257,19грн. –3 % річних, 490,88 грн. інфляційних.

Представник позивача позов підтримав з підстав та мотивів, викладених у позовній заяві.

Відповідач, належно повідомлений про час та місце проведення судового засідання, свого представника у засідання суду не забезпечив, надіслав суду клопотання, в якому просить суд розглянути справу без участі його представника.

Відповідач проти позову заперечив у повному обсязі, мотивуючи це наявністю домовленості сторін про зміну строків та порядку розрахунків за надані послуги.

Встановивши на підставі поданих суду доказів обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких мотивів.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Взаємовідносини сторін, з яких виник спір, виникли з договору № 6 про надання послуг з центрального опалення, укладеного сторонами 15.10.2009 р., який є договором енергопостачання (далі –«договір»у відмінках).

Згідно з частиною першою ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з п.12 договору споживач (відповідач за позовом) зобов’язаний оплатити послуги в установлені договором строки.

П.6 договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць, а платежі вносяться не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за розрахунковим.

Це підтверджено копією вказаного договору та не спростовано відповідачем.

Виконуючи вказаний договір, позивач у період з 01.09.2009 р. по 30.04.2010 р. надав відповідачеві послуги з теплопостачання.

В порушення умов договору відповідач невчасно та неповністю розрахувався з позивачем за отримані послуги.

За поданим позивачем помісячним розрахунком відповідач станом на 01.08.2010 р. заборгував позивачеві 15355,00 грн. по оплаті отриманих послуг з теплопостачання. Це підтверджено також копією акту звірки взаєморозрахунків сторін.

Позов про стягнення вказаної суми боргу поданий до суду 14.10.2010 р. За період з 01.08.2010 р. по день звернення позивача з позовом до суду відповідач сплатив позивачеві 2400,00 грн. боргу.

При цьому 1400,00 грн. боргу сплачено відповідачем до подачі позову, а 1000,00 грн. –після подачі позову до суду.

Це підтверджено копіями платіжних доручень №122 від 16.09.2010 р., №143 від 12.10.2010 р., №151 від 04.11.2010 р. та не заперечується позивачем.

За викладених обставин позов в частині стягнення боргу в сумі 1400,00 грн. задоволенню судом не підлягає, а провадження у справі в частині стягнення 1000,00 грн. боргу підлягає припиненню судом згідно з п. 11 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору на день вирішення спору судом.

Таким чином сума боргу відповідача перед позивачем на день вирішення спору становить 12955,00 грн.

Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Повідомлення відповідача у відзиві на позов про наявність домовленості сторін щодо зміни строків та порядку здійснення розрахунків не підтверджено доказами та заперечується позивачем.

Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, а ст. 654 цього Кодексу передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

За викладених обставин, згідно з вказаними нормами чинного законодавства підлягає стягненню з відповідача на користь позивача борг в сумі 12955,00 грн.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі цієї норми законодавства позивачем нараховані та підлягають стягненню 490,88 грн. інфляційних, 257,19 грн. –3 % річних.

Позивачем також нарахована та заявлена до стягнення пеня в розмірі 1351,43 грн.

Суд вважає, що позов у частині стягнення пені задоволенню не підлягає з таких мотивів.

Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 р. встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, а статтею 3 вказаного Закону встановлено граничний розмір пені.

Договором сторін розмір пені не встановлений. Тому підстави для стягнення пені відсутні.

Згідно з ст. 49 ГПК України, державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених судом вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Жашківська поліграфія", Черкаська область, м. Жашків, вул. Леніна, 59, на користь Жашківського підприємства теплових мереж, Черкаська область, м. Жашків, вул. Миру, 2, код 21370764, 12955,00 грн. боргу, 490,88 грн. інфляційних, 257,19 грн. –3 % річних, 137,04 грн. відшкодування сплаченого державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Провадження в частині стягнення 1000 грн. боргу припинити.

В решті позову відмовити.

Суддя                                                                                В.В. Шумко