Рішення № 12673840, 26.11.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2010 рокуСправа №09/1923

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі Мирошниченко Б.В., за участю представника позивача Павлов О.А. директор, представника другого відповідача - Табаченко А.В. за довіреністю, представника третьої особи Черкаської обласної організації ТСО України - Самойленко М.О. - голова Черкаської обласної організації Центрального комітету ТСО України, представника третьої особи КП «ЧООБТІ»Поліщук О.А. за довіреністю, працівників позивача в порядку ст. 30 ГПК України - Печений О.М. викладач, ОСОБА_1 - колишній замісник начальника по господарській діяльності Шполянської автошколи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Шполянського технічного коледжу Товариства сприяння обороні України м. Шпола до Шполянської міської ради (перший відповідач), публічного акціонерного товариства “Шполянський молокозавод” (другий відповідач), виконавчого комітету Шполянської міської ради Черкаської області (третій відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: на стороні позивача - Товариство сприяння обороні України, Черкаська обласна організація Товариства сприяння обороні України та Фонд державного майна України; на стороні третього відповідача - Комунальне підприємство “Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації”, про визнання права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

Подано позовну заяву, у якій позивач просить визнати за ним право власності на адміністративну будівлю учбового корпусу майстерень, які розташовані по вул. Комсомольській, 34 у місті Шпола Черкаської області, вартістю 15800,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані наступним:

- позивач став правонаступником Шполянської автомотошколи, яка входила до структури ДТСААФ УРСР, і якій 11.05.1962 року був наданий дозвіл на будівництво гаражів та майстерень у м. Шпола по вулиці Комсомольській;

- у період з 1962 по 1964 роки за кошти та силами підрозділів ДТСААФ УРСР збудовано приміщення учбового корпусу майстерень, які розташовані по вул. Комсомольській, 34;

- чинне на той час законодавство не передбачало оформлення свідоцтва про право власності, тому після закінчення будівництва, приміщення учбового корпусу було поставлено на бухгалтерський облік як основні засоби;

- рішенням виконкому Шполянської міської ради №250 від 08.07.2009 року позивачу було відмовлено у визнанні за ним права власності на зазначене приміщення, тому відповідно до ст.392 ЦК України він просить визнати за ним право власності у судовому порядку.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 19.10.2010 року, у звязку з поданням заяви про залучення до участі у справі, другим відповідачем залучено ВАТ «Шполянський молокозавод»; відповідно до ст.27 ГПК України також залучено третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство сприяння обороні України, Черкаську обласну організацію Товариства сприяння обороні України та Фонд державного майна України, відкладено розгляд справи на 11.11.2010 року, витребувані нові докази.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11.11.2010 року залучено третім відповідачем виконавчий комітет Шполянської міської ради Черкаської області, відкладено розгляд справи на 25.11.2010 року, витребувані нові докази, викликані у судове засідання працівники позивача для надання пояснень з питань, які виникли при вирішенні спору.

У письмових відзивах на позовну заяву відповідачі послались на наступне:

- перший відповідач (Шполянська міська рада) та третій відповідач (виконавчий комітет Шполянської міської ради) подали аналогічні письмові відзиви, у яких вказали, що із заявами про визнання права власності на нежитлові приміщення розташовані по вул. Комсомольській, 34 у місті Шпола Черкаської області, звернулись Шполянський технічний коледж ТСО України та ВАТ «Шполянський молокозавод»; оскільки ними не були подані документи, передбачені п.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на обєкти нерухомого майна, їм не видано свідоцтво про право власності, стосовно задоволення позовних вимог позивача послались на розсуд суду, просили розглянути справу без участі їх представника;

- другий відповідач (ПАТ «Шполянський молокозавод») просить відмовити у позові, посилаючись на те, що позовні вимоги не доведені та не підтверджені належними доказами, вважає, що спірні приміщення належать ВАТ «Шполянський молокозавод», який придбав їх у автошколи ДТСААФ після завершення будівництва та переходу автошколи у нове приміщення; відкрите акціонерне товариство «Шполянський молокозавод» відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства»перейменоване у публічне акціонерне товариство «Шполянський молокозавод»;

Клопотання першого та третього відповідачів про розгляд справи без участі їх представника задоволені судом.

Третя особа - комунальне підприємство "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" письмовому відзиві на позовну заяву вказав, що первинна інвентаризація нерухомого майна по вул. Комсомольській, 34 у м. Шпола була проведена лише 15.02.2010 року, реєстрація права власності на спірний обєкт нерухомості не проводилась, щодо визнання права власності на спірний обєкт за позивачем послались на розсуд суду.

Третя особа - Фонд державного майна України письмові пояснення по суті позовних вимог не подала, надіслала клопотання про відкладення розгляду справи, яке відхилене судом.

Треті особи: Товариство сприяння обороні України та Черкаська обласна організація Товариства сприяння обороні України письмові пояснення по суті позовних вимог не подали.

Колишній начальник автошколи ДТСААФ (правопопередник позивача) ОСОБА_2 у письмових поясненнях, засвідчених секретарем Марянівської сільської ради, пояснив, що автошколі була виділена земельна ділянка під будівництво по вул. Лебединська, 4 у місті Шпола. Будівництво велося господарським способом, була нагальна потреба в його закінченні, у звязку з цим старі приміщення були продані Черкаському обєднанню молочної промисловості, до якого входив Шполянський молокозавод, за 140 тис. карб. і використовувались молокозаводом. Кошти сплатило Черкаське обєднання молочної промисловості. У звязку з поганим самочуттям до суду зявитись не може.

Відповідно до ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 25 по 26 листопада 2010 року.

У судовому засіданні:

- представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві; причини неможливості подання документів, які вимагає від них виконавчий комітет Шполянської міської ради для оформлення права власності на спірний обєкт, пояснили їх відсутністю, при цьому звернули увагу на те, що на інше майно Шполянському технічному коледжу ТСО України оформлено право власності та видані свідоцтва про право власності; спростовуючи доводи другого відповідача, послались на те, що молокозаводу відійшли майстерні автошколи, якими молокозавод розпорядився, учбовий корпус майстерень залишився у володінні автошколи і використовувався нею;

- представник другого відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву та доповненнях на нього, вважав, що даний спір не може розглядатись судом, оскільки постановою Київського міжобласного апеляційного суду у справі №03/701, яка розглянута господарським судом Черкаської області, відмовлено у позові про визнання права власності на спірний обєкт;

- представник третьої особи - Черкаської обласної організації Товариства сприяння обороні України, підтримав позовні вимоги позивача, вважав їх обґрунтованими, пояснив, що спірний обєкт дійсно належав автомотошколі ДТСААФ УРСР, правонаступником якої став позивач, спірний обєкт обліковується, утримується позивачем, рішення ТСО України, Черкаської обласної організації ТСО України про відчуження спірного обєкту відсутнє;

- представник третьої особи - КП «ЧООБТІ» пояснив, що на спірний обєкт право власності не реєструвалось, інвентаризаційна справа виготовлена на замовлення позивача;

- Печений О.М. (викладач позивача) та ОСОБА_1 (колишній замісник начальника по господарській діяльності Шполянської автошколи) пояснили, що учбовий корпус майстерень належав і використовувався автошколою ДТСААФ, правонаступником якої став технічний коледж, учбовий корпус з володіння автошколи не вибував, вибули інші приміщення, а саме: майстерні та гаражі.

Згідно ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах даної справи, а також справи №03/701 господарського суду Черкаської області, заслухавши пояснення учасників процесу, судом встановлено наступне.

Шполянський технічний коледж Товариства сприяння обороні України (далі вживається - позивач у справі, коледж) заснований на колективній формі власності і підпорядкований Черкаській обласній організації Товариства сприяння обороні України (скорочено ТСО України). Статут коледжу прийнятий загальними зборами трудового колективу 10.04.2002 року, затверджений постановою бюро Центрального комітету Товариства сприяння обороні України від 30.05.2002 року та заступником державного секретаря Міністерства освіти і науки України 05.09.2002 року; зареєстровано в Черкаській обласній організації ТСО України від 11 вересня 2002 року №201 та Шполянською райдержадміністрацією 17 вересня 2002 року (т.1 а.с.7-26).

Згідно п.1.1 Статуту коледж є вищим навчальним закладом, у якому здійснюється підготовка фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста та за напрямами підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр; створений у відповідності зі Статутом ТСО України та змінами до нього від 18.04.2002 рішенням Бюро Центрального комітету ТСО України від 30.05.2002 на базі Шполянської автомобільної школи. Коледж є правонаступником Шполянської автомобільної школи, яка була створена у 1961 році постановою Центрального комітету ДТСААФ УРСР (п.1.3 Статуту коледжу).

Відповідно до п.п.1.4, 1.5 Статуту позивача Центральний комітет ТСО України делегував права власника Коледжу Черкаській обласній організації ТСО України. Повноваження Черкаської обласної організації ТСО України, уповноваженого Власника Коледжу щодо управління Коледжем визначаються в межах законів України Статутом ТСО України та цим Статутом.

Згідно п.3.2 Статуту позивача коледж є юридичною особою, має відокремлене майно, яке належить йому на правах оперативного управління.

Пунктом 4.1 Статуту позивача встановлено, що для виконання статутних завдань, соціально-побутових потреб і утримання штатних працівників Власником передано Коледжу в оперативне управління будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, житло та інші цінності.

Товариство сприяння обороні України (третя особа у справі), відповідно до його Статуту, затвердженого VII з'їздом ТСО України 26.09.1991 року, зареєстрований Міністерством юстиції України 10.10.1991 року (із подальшими змінами і доповненнями), є всеукраїнським громадським добровільним оборонно-патріотичним і спортивно-технічним обєднанням громадян. Товариство є правонаступником ДТСААФ УРСР (т.1 а.с.105-116).

Відповідно до п.4.1 Статуту ТСО України Товариство будується за виробничо-територіальним принципом. Організаційну основу Товариства складають первинні організації. Вони обєднуються по території в районні, міжрайонні, міські та обєднані райміські організації, які входять до складу обласних організацій, у тому числі Черкаської, які є для них вищестоящими і складають Товариство сприяння обороні України.

Згідно п.5.23 Статуту ТСО України бюро Центрального комітету ТСО України приймає рішення, у тому числі, про створення (ліквідацію, реорганізацію) вищих і професійно-технічних навчальних закладів.

У пунктах 7.2, 7.3 Статуту ТСО України визначено, що власністю Товариства є будинки і споруди, житлові будинки, готелі, гуртожитки, технічні і транспортні засоби, підприємства, виробничі обєднання, майстерні, та інші госпрозрахункові структури, майно, обладнання, необхідне для виконання статутних завдань Товариства. Товариство має право на майно і засоби, придбані в результаті господарської, комерційної та інших видів діяльності створених ним госпрозрахункових установ, організацій і підприємств. Організації Товариства повинні забезпечити ефективне використання, збереження і примноження майна, що перебуває в їх веденні. Право на обєкти цієї власності належить Товариству.

Статут Черкаської обласної організації Товариства сприяння обороні України (третя особа у справі) затверджений рішенням Бюро Центрального комітету Товариства сприяння обороні України (протокол № 6 від 30.03.1993 р.), зареєстрований обласним управлінням юстиції 30.09.1994 року (із подальшими змінами і доповненнями) (том 1 а.с.117-131).

Відповідно до розділу І Статуту Черкаська обласна організація Товариства сприяння обороні України є обласним громадським добровільним оборонно-патріотичним і спортивно-технічним обєднанням громадян і складовою частиною ТСО України. Діяльність Черкаської обласної організації ТСО України поширюється на територію Черкаської області. Черкаська обласна організація ТСО України є правонаступником Черкаської обласної організації ДТСААФ УРСР.

З розділу IV Статуту Черкаської обласної організації ТСО України вбачається, що до складу організації входить, у тому числі, Шполянський технічний коледж ТСО України.

Відповідно до розділу VI вищеназваного Статуту Черкаська обласна організація ТСО України має у власності кошти, засоби та інше майно, необхідне для здійснення Статутної діяльності. Будинки і споруди, житлові будинки, гуртожитки, технічні та транспортні засоби, підприємства, виробничі обєднання, майстерні та інші госпрозрахункові структури, майно і обладнання, необхідне для виконання Статутних завдань Товариства є колективною власністю ТСО України. Обласна і підпорядковані їй організації ТСО України мають право користування майном і засобами, що придбані в результаті господарської, комерційної та інших видів діяльності, створених ними госпрозрахункових установ, підприємств, організацій. Дане майно є власністю ТСО України. Право на майно і обєкти колективної власності належать цілком Товариству сприяння обороні України, воно визначає порядок володіння, використання і розпорядження власністю відповідними Положеннями.

20 вересня 2002 року головою Черкаської обласної організації ТСО України прийнято наказ №124 про створення на базі Шполянської автомобільної школи ТСО України Шполянського технічного коледжу Товариства сприяння обороні України та призначення ОСОБА_2 виконуючим обовязки Шполянського технічного коледжу ТСО України з 20.09.2002 року (т.1 а.с.27).

14 грудня 2006 року головою Черкаської обласної організації ТСО України прийнято наказ щодо особового складу №162-к про призначення на посаду директора Шполянського технічного коледжу ТСО України Павлова О.А. (том 1 а.с.28).

11 травня 1962 року виконком Шполянської міської Ради депутатів трудящих Шполянського району Черкаської області, розглянувши відношення Шполянської автомотошколи про надання дозволу на будівництво гаража і майстерень по вул.Комсомольській, вирішив дозволити проводити будівництво згідно плану міськкомунгоспу (протокол № 9 від 11.05.1962 архівний витяг № 124-р/05-08 від 22.04.2009 року) (том 1 а.с.38).

25 квітня 1973 року виконком Шполянської міської Ради депутатів трудящих, розглянувши акт районної комісії від 21 квітня по вибору земельної ділянки для будівництва школи технічного навчання та автодрому Шполянського автомотоклубу, ухвалив виділити автомотоклубу для будівництва школи технічного навчання та автодрому земельну ділянку площею 5.8 га в кварталі між вулицями Лебединська, Чайковського, Піонерська та Крупська за рахунок земель вільного міського фонду площею 5,2 га та земель присадибного міського фонду 0,6 га (протокол №9 від 25.04.1973 архівний витяг №63-р/05-08 від 06.02.2007 року) (том 1 а.с.39).

Відповідно до постанови Президії Центрального комітету ДТСААФ СРСР від 14.05.1974 (протокол №3) та наказу голови Черкаського обласного комітету ДТСААФ від 12.12.1974 року №308 Шполянський автомотоклуб ДТСААФ перейменований у Шполянську автомобільну школу ДТСААФ (том 1 а.с.134-135, том 2 а.с.117-119).

Із звернення начальника автошколи від 04.12.1987 (вих.№272) до виконкому Шполянської ради народних депутатів вбачається, що після будівництва нового учбового корпусу, по старому приміщенню по вул. Комсомольській, № 34 планується реконструкція під гуртожиток для курсантів та просив допомоги в питаннях підключення його до міської тепломережі.

22 травня 1990 року виконавчий комітет Шполянської районної ради народних депутатів прийняв рішення №115, яким, у звязку із тим, що Шполянська автошкола ДТСААФ перейшла в нове приміщення, дозволив Шполянській автошколі ДТСААФ продати старі приміщення, які не використовуються, Шполянському молокозаводу (том 2 а.с.60).

Наказом №49 від 07.06.1990 року (архівна копія №581-р/05-08 від 11.12.2008 року) Черкаське виробниче обєднання молочної промисловості наказано директору Шполянського молочного заводу прийняти комісійно по акту, передані автошколою ДТСААФ основні фонди. У звязку із виробничою необхідністю дозволити Шполянському молокозаводу передачу частини будівель і споруд Черкаському спецАТП на умовах оренди у встановленому порядку (том 2 а.с.114).

Наказом №91а від 12.10.1990 року (архівна копія №581-р/05-08 від 11.12.2008 року) Черкаське виробниче обєднання молочної промисловості наказано директору Шполянського молочного заводу передати, а директора Черкаського САТП 2302 прийняти, з балансу на баланс території, будівлі і споруди на загальну суму 178939 крб. Залишити за Шполянським заводом третю частину території, будівлю школи і чотири бокси №№15,16,17,18 будівлі гаражу на загальну суму 41177 крб. (том 2 а.с.115).

В процесі приватизації Шполянського молокозаводу було створено відкрите акціонерне товариство «Шполянський молокозавод», яке є правонаступником Шполянського молокозаводу. У вересні 2010 року ВАТ «Шполянський молокозавод»перейменовано на публічне акціонерне товариство «Шполянський молокозавод»(другий відповідач).

Використання Шполянською автомобільною школою ДТСААФ (правонаступником якої є позивач), приміщення по вул. Комсомольській, № 34 у м. Шпола для виконання статутних завдань підтверджується, зокрема, наданими позивачем документами: паспортами спортивно-технічного клубу ДТСААФ; листуванням з Черкаським обласним комітетом ДТСААФ, з органами державтоінспекції, з позавідомчою охороною; протоколами засідань; документами, що підтверджують ведення господарської діяльності; звітом про кількість нещасних випадків; витягами з книги матеріального обліку основних засобів, що знаходяться на балансі коледжу. Документи містять відбитки печаток і штампів Шполянської автошколи за адресою: м. Шпола, вул. Комсомольська, 34; типографські бланки Шполянської автомобільної школи виготовлені Шполянською районною типографією у 1991 році (том 1 а.с.42-72, том 2 а.с.124-128).

Згідно довідки від 28.06.2010 року №124, виданої Шполянським технічним коледжем, балансова вартість учбового корпусу, що знаходиться по вул. Комсомольській, відповідає даним бухгалтерського обліку та складає 15169,50 грн. (том 1 а.с.30).

Відповідно до Висновку експерта про вартість майна, складеного 29.09.2009 року на замовлення Товариства сприяння оборони України, ринкова вартість учбового корпусу, який знаходиться по вул. Комсомольській, 34 у м. Шпола, становить 15800,00 грн. (том 1 а.с.31).

Шполянським відділком КП «Черкаське обласне обєднане бюро технічної інвентаризації»проведено технічну інвентаризацію учбового комплексу майстерень літ. «А»з прибудовою літ. «а», що знаходиться по вул. Комсомольській, 34 у м. Шпола (том 1 а.с.32-37).

05 квітня 2009 року позивач звернувся до виконавчого комітету Шполянської міської ради із заявою про видачу свідоцтва на право власності на адміністративне приміщення старої будівлі автошколи по вул. Комсомольській, 34 (том 2 а.с. 10).

Рішенням виконавчого комітету Шполянської міської ради від 27.05.2009 року №167 розглянуто звернення адміністрації Шполянського технічного коледжу щодо видачі свідоцтва про право власності на адміністративне приміщення по вул. Комсомольській, 34, та відкладено для довивчення розгляд питання щодо видачі свідоцтва про право власності, з посиланням на те, що у відповіді Шполянського відділку КП «ЧООБТІ» стверджується, що на адмінприміщення по вул. Комсомольській, 34 право власності не зареєстровано, земельна ділянка за даними відділу Держкомзему у Шполянському районі відноситься до земель запасу міської ради, заявником не надано жодного документа, передбаченого Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на обєкти нерухомого майна (том 1 а.с.40).

16 червня 2009 року до Шполянської міської ради звернулось ВАТ «Шполянський молокозавод»із заявою про видачу свідоцтва на право власності на обєкт нерухомого майна нежитлове приміщення, що розташоване по вул. Комсомольській, 34 у м. Шпола (том 2 а.с.14).

Рішенням виконавчого комітету Шполянської міської ради від 25.06.2009 року №215 розглянута заява ВАТ «Шполянський молокозавод»та відкладено для довивчення розгляд питання щодо видачі адміністрації ВАТ «Шполянський молокозавод»свідоцтва про право власності на обєкт нерухомості по вул. Комсомольській, 34, з посиланням на те, що у відповіді Шполянського відділку КП «ЧООБТІ» стверджується, що на адмінприміщення по вул. Комсомольській, 34 право власності не зареєстровано, земельна ділянка за даними відділу Держкомзему у Шполянському районі відноситься до земель запасу міської ради, заявником не надано жодного документа, передбаченого Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на обєкти нерухомого майна (том 2 а.с.15).

23 червня 2009 року позивач повторно звернувся до виконавчого комітету Шполянської міської ради з проханням розглянути питання щодо видачі свідоцтва на право власності на адміністративне приміщення старої будівлі автошколи по вул. Комсомольській, 34 (том 2 а.с. 12).

Рішенням виконавчого комітету Шполянської міської ради від 08.07.2009 року №250 повторно розглянуто звернення адміністрації Шполянського технічного коледжу щодо видачі свідоцтва про право власності на адміністративне приміщення по вул. Комсомольській, 34, та відмовлено у визнанні за коледжем права власності, з посиланням на те, що додаткових документів з підтвердженням права власності на нерухоме майно адміністрацією технічного коледжу не надано, у відповіді Шполянського відділку КП «ЧООБТІ» стверджується, що на адмінприміщення по вул. Комсомольській, 34 право власності не зареєстровано, земельна ділянка за даними відділу Держкомзему у Шполянському районі відноситься до земель запасу міської ради, право власності на приміщення заявлено у зверненні адміністрації ВАТ «Шполянський молокозавод»(том 1 а.с.41).

Рішенням господарського суду Черкаської області від 05 травня 2010 року у справі №03/701 задоволено позов Товариства сприяння обороні України в особі Черкаської обласної організації Товариства сприяння обороні України. За Товариством сприяння обороні України в особі Шполянського технічного коледжу визнано право власності на будівлю учбового корпусу майстерень літ. «А», яка розташована по вул. Комсомольська, 34 у м. Шпола Черкаської області (том 1 а.с.83-85).

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.07.2010 року у справі №03/701, яка набрала законної сили, скасовано рішення господарського суду Черкаської області від 05.05.2010 року, у позові відмовлено повністю. Постанова мотивована тим, що Шполянський технічний коледж ТСО України є юридичною особою і повинен бути позивачем у спорі про визнання права власності (том 1 а.с.86-88).

Керуючись положеннями постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.07.2010 року у справі №03/701, Шполянський технічний коледж ТСО України самостійно звернувся до господарського суду з даним позовом.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору у справі є визнання права власності на обєкт нерухомості.

Стаття ст. 392 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), на яку посилається позивач, як на правову підставу своїх вимог, передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зі змісту Статуту позивача вбачається, що він є вищим навчальним закладом, діяльність якого базується на дотриманні вимог Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту»та інших законодавчих актах, що стосуються державних стандартів освіти, створений у відповідності зі Статутом ТСО України на базі Шполянської автомобільної школи, створеної Центральним комітетом ДТСААФ УРСР, і став її правонаступником, має відокремлене майно, яке належить йому на праві оперативного управління.

З матеріалів справи вбачається, що спірний обєкт був побудований у період з 1962 по 1964 р.р. за кошти та силами підрозділів ДТСААФ УРСР, у тому числі Шполянської автошколи ДТСААФ, правонаступником якої став позивач. На даний час спірний обєкт обліковується і утримується позивачем.

З переходом автошколи у нове приміщення, виконавчим комітетом Шполянської міської ради народних депутатів було прийнято рішення, яким дозволено автошколі продати приміщення, які не використовувались, Шполянському молокозаводу. Однак сторонами не надано доказів, які підтверджують факт укладання договору купівлі-продажу чи договору оренди, не надані документи, які підтверджують факт передачі приміщень, розташованих по вул. Комсомольській, № 34 у м. Шпола, від Шполянської автошколи ДТСААФ до Шполянського молокозаводу.

Відповідно до ст. 137 Господарського кодексу України (далі ГК України) правом оперативного управління визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом). Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням. Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Відповідно до ст.63 Закону України «Про вищу освіту»за вищим навчальним закладом з метою забезпечення діяльності, передбаченої його статутом, і відповідно до закону та його організаційно-правової форми власником (власниками) закріплюються на правах оперативного управління або передаються у власність будівлі, споруди, майнові комплекси, обладнання, а також інше необхідне майно. Майно, що закріплене за вищим навчальним закладом державної або комунальної форми власності, а також доходи від використання цього майна належать вищому навчальному закладу на правах оперативного управління.

З огляду на вищенаведені докази у справі, суд вважає, що спірний обєкт на момент його створення, був обєктом права власності ДТСААФ УРСР, тобто громадської організації Української РСР. Право власності громадських організацій станом на час виникнення права на спірний обєкт регулювалось Цивільним кодексом УРСР 1963 року, зокрема, главою 9. З прийняттям Закону України «Про власність»від 07 лютого 1991 року №697-XII (втратив чинність згідно із Законом України від 27 квітня 2007 року №997-V), відносини права власності в Україні регулювались цим Законом, а також Цивільним та Господарським кодексами України, з набранням ними чинності з 01.01.2004 року.

Зі змісту Статуту ТСО України вбачається, що воно стало правонаступником ДТСААФ УРСР. Отже, субєктом права власності на вказаний обєкт є ТСО України. Документів, які б свідчили про передачу спірного обєкту коледжу на праві власності, не надано. Тому суд вважає, що спірний обєкт належить позивачу на праві оперативного управління, як встановлено його Статутом.

Згідно ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості, врегульовані спеціальним Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»від 01.07.2004 року №1952-ІУ (в редакції Закону України від 11 лютого 2010 року №1878-VI). Цей Закон визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Відповідно до статей 2, 3 зазначеного Закону - державна реєстрація речових прав на нерухоме майно це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Таким чином, державна реєстрація прав на нерухоме майно є обовязковою, відсутність такої реєстрації обмежує здійснення права власності, у тому числі права оперативного управління, та унеможливлює належний контроль за ефективним використанням та збереженням майна.

Оскільки правовстановлювальні документи на обєкт нерухомості, на який позивач просить визнати право власності, втрачені, неможливо здійснити державну реєстрацію прав власності на це майно, що є порушенням права власності, яке згідно ст.392 ЦК України підлягає захисту шляхом звернення власника майна до суду з позовом про визнання його права власності. Враховуючи те, що згідно зі ст.137 ГК України право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності, суд вважає, що за позивачем підлягає визнанню право оперативного управління на спірний обєкт, а не право власності, як він просить.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Другий відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували перерахування коштів за придбання спірного приміщення, наявність договорів купівлі-продажу чи оренди, а також актів прийому-передачі приміщень по вул. Комсомольській, № 34 у м. Шпола від Шполянської автошколи або від ТСО України до Шполянського молокозаводу. Рішення ДТСААФ, ТСО України, його представницьких органів стосовно відчуження спірного обєкту відсутні.

Другим відповідачем не спростовані доводи позивача та його працівників стосовно того, що молокозаводу відійшли старі приміщення майстерень та гаражі автошколи, якими молокозавод розпорядився, але учбовий корпус майстерень залишався у володінні автошколи і використовувався нею, як учбовий корпус.

Таким чином, доводи другого відповідача про те, що право власності на вказаний обєкт перейшло до Шполянського молокозаводу, правонаступником якого стало ВАТ «Шполянський молокозавод», перейменований у ПАТ «Шполянський молокозавод», не знайшли свого підтвердження.

Посилання другого відповідача на вирішення цього ж спору у справі №03/701 суд вважає безпідставним, оскільки у справі №03/701 і даній справі різні позивачі.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, у тому числі, визнання права.

З огляду на викладене, враховуючи наведені норми законодавства та Статутів позивача і третіх осіб на стороні позивача, суд вважає, що за позивачем підлягає визнанню право оперативного управління на учбовий корпус майстерень, що знаходиться за адресою: вул. Комсомольська, 34 у м. Шпола Черкаської області, згідно інвентаризаційної справи № 722 Шполянського відділку КП «Черкаське обласне обєднане бюро технічної інвентаризації»позначене літ. «А»учбовий корпус майстерень, літ «а»прибудова.

Відповідно до ст.49 ГПК України суд покладає судові витрати на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати право оперативного управління Шполянського технічного коледжу Товариства сприяння обороні України, м. Шпола, вул. Лебединська, 4, ідентифікаційний код 02723336, на учбовий корпус майстерень, що знаходиться за адресою: вул. Комсомольська, 34 у м. Шпола Черкаської області, згідно інвентаризаційної справи № 722 Шполянського відділку комунального підприємства «Черкаське обласне обєднане бюро технічної інвентаризації»позначене літ. «А»учбовий корпус майстерень, літ. «а» прибудова.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

СУДДЯН.М. Курченко

Повне рішення складено 01 грудня 2010 року.